Ухвала суду № 98321884, 05.07.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/8550/21

В справі № 757/38737/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2021 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Містер Мані», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Київстар», Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», про захист прав споживачів, визнання недійсним договору та захист персональних даних, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2020 року позовні вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю «Містер Мані» виділено у окреме провадження.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2020 року дану справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30.12.2020 року матеріали справи повернуто до Печерського районного суду м. Києва для належного оформлення.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2021 року внесено виправлення до тексту ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2020 року.

24.06.2021 року матеріали справи повернуто до Солом`янського районного суду м. Києва.

01.07.2021 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження головуючому-судді Букіній О.М.

При вирішенні питання про відкриття провадження в справі з`ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить суд:

-визнати дії відповідача ТОВ «Містер Мані» вчиненими із застосуванням нечесної підприємницької практики та такими, що порушують її права як позивача;

-визнати договір № 332630 від 20.03.2020 року укладений між позивачем та відповідачем недійсним;

-зобов`язати відповідача видалити всі персональні дані з електронних баз, серверів та ін., припинити їх збір, обробку, систематизацію, накопичення, зберігання, уточнення (оновлення та зміну), використання, розпорядження, передачу, знеособлення, тощо у зв`язку із відсутністю згоди позивача на такі дії.

Разом із тим, у позовній заяві відсутній виклад обставин якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо того, які дії відповідача свідчать про нечесну підприємницьку практику з боку останнього та, як наслідок, порушили права позивача.

Крім того, у позовній заяві відсутнє посилання на норми матеріального права в обґрунтування позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача видалити всі персональні дані з електронних баз, серверів та ін., припинити їх збір, обробку, систематизацію, накопичення, зберігання, уточнення (оновлення та зміну), використання, розпорядження, передачу, знеособлення.

Таким чином позивачу потрібно подати до суду позовну заяву у новій редакції, у якій повно викласти обставини справи в обґрунтування заявлених вимог, зазначити які дії відповідача свідчать про нечесну підприємницьку практику з боку останнього та, як наслідок, порушили права позивача, зробити посилання на норми матеріального права в обґрунтування позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача видалити всі персональні дані з електронних баз, серверів та ін., припинити їх збір, обробку, систематизацію, накопичення, зберігання, уточнення (оновлення та зміну), використання, розпорядження, передачу, знеособлення.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, позивачем до позовної заяви не додано копію оспорюваного договору № 332630 від 20.03.2020 року укладеного між нею та відповідачем.

Таким чином позивачу необхідно надати до суду належним чином завірену копію договору № 332630 від 20.03.2020 року укладеного між нею та відповідачем.

До того ж, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду із позовною заявою позивач судовий збір не сплатив, посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

При цьому суд не погоджується із твердженням позивача із огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12.05.1991 р №1023-XII "Про захист прав споживачів". Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 р №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Як вбачається із позовної заяви, позивач у ній посилається на нечесну підприємницьку практику відповідача.

Проте у позовній заяві відсутній виклад обставин де позивач обґрунтовує які саме дії відповідача на його думку мають ознаки нечесної підприємницької практики в розумінні положень ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з п.п. 1,7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» цей закон не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця; кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору.

Згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За змістом п. 22 ч. 1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Отже, між позивачем та відповідачем виник спір, який не стосується захисту прав споживача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Разом з цим, твердження позивача, що норми Закону України «Про захист прав споживачів» поширюються на вказані правовідносини є хибним, оскільки в даному випадку позивач не є споживачем товарів чи послуг, оскільки спірні правовідносини виникли на підставі договору фінансової допомоги (договору позики), в яких позивач не виступає споживачем.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою - справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Аналогічне положення міститься в п. 10 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014, відповідно до якого подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. Так, якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Як вбачається із позову, останній містить три позовні вимоги немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року складає 2 270 гривні.

Таким чином позивач повинен доплатити судовий збір у розмірі 2 724,00 грн. (2 270,00 грн. * 0,4 = 908,00 грн. * 3 позовні вимоги = 2 724,00 грн.) та надати до суду оригінал квитанції на підтвердження відповідної сплати.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783; Номер рахунку (IBAN): UA388999980313181206000026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;___(ІПН, ЄДРПОУ); судовий збір за позовом _____, Солом`янський районний суду м. Києві.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи те, що позовна заява ОСОБА_1 , містить недоліки, без усунення яких справа не може бути призначена до розгляду, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачеві строк для усунення вищевказаних недоліків.

При та ких обставинах, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Містер Мані», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Київстар», Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», про захист прав споживачів, визнання недійсним договору та захист персональних даних, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подання нової позовної заяви з додатками відповідно до кількості сторін у справі та оригіналу квитанції про сплату судового збору, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М.Букіна