Ухвала суду № 98320935, 15.07.2021, Вишгородський районний суд Київської області

"15" липня 2021 р. Справа № 363/4580/19

УХВАЛА

15 липня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого-судді Чіркова Г.Є., при секретарі Гриб Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТ «Глядин», третя особа – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним і скасування рішення загальних зборів,

встановив:

представник позивача подав суду заяву про зміну предмету позову, в якій посилаючись на первісні обставини викладені в позовній заяві, а також обставини того, що оспорюваний протокол загальних зборів третьою особою в порядку ст. 84 ЦПК України суду так і не наданий, з посиланням на його відсутність та не підписання уповноваженими особами, висунув додаткову вимогу про визнання позачергових загальних зборів СТ «Глядин» від 20.10.2019 року такими, що не відбулися.

Заслухавши представників позивача на підтримання поданої заяви, третю особу ОСОБА_2 , який поклався на розсуд суду, дослідивши справу, суд дійшов наступного.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно ч. 1 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною першою ст. 188 ЦПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову – це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, як у позовній заяві, так і в заяві про зміну предмету позову є аналогічними, що стосуються скликання і проведення загальних зборів СТ «Глядин» оформлених протоколом від 20.10.2019 року, які доповнено новою вимогою про визнання цих зборів такими, що не відбулися з посиланням на нові обставини про не підписання і відсутність належно оформленого протоколу загальних зборів, які з`ясовано після відкриття провадження у справі в ході підготовчого засідання, в зв`язку з не наданням суду зазначеного протоколу.

Отже в даному випадку зміна предмету позову пов`язана з висуванням додаткової вимоги і доповнення позову новими обставини і вимогами, що безпосередньо ґрунтуються на тих самих спірних правовідносинах. При цьому правила об`єднання вказаних позовних вимог передбачені ст. 188 ЦПК України в даному випадку не порушено.

У той же час при подачі вказаної заяви вимоги ч. 5 ст. 49 ЦПК України не виконано, докази направлення копії такої заяви іншим учасникам справи не надано.

Згідно ч. 5 ст. 49 ЦПК України в разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

За таких обставин вказану заяву слід повернути заявнику і до розгляду не приймати.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 49, 260 ЦПК України,

ухвалив:

у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмету позову відмовити, яку повернути позивачеві.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її оголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя: