Рішення № 98320456, 05.07.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/252/21

Провадження № 2/496/1108/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

за участю секретаря - Богдан Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 01.06.2011 року у розмірі 35684 грн. 91 коп. та судові витрати по справі.

Свої вимоги мотивує тим, що до АТ КБ «ПриватБанк» звернувся відповідач з метою отримання банківських послуг у зв`язку із чим відповідачем було підписано анкету-заяву № б/н від 01.06.2011 року. При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайтіwww.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Формулярами та стандартними формами є саме: «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті (www.privatbank.ua), згідно яких обслуговується відповідач. Виконання відповідачем договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування карт рахунку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 37000 грн. Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі та належним чином, а саме: надав відповідачу кредит. Проте, відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за кредитним договором та станом на 15.11.2020 року у нього виникла заборгованість перед Банком у розмірі 35684 грн. 91 коп., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту 28782 грн. 49 коп. та заборгованість за простроченими відсотками - 6902 грн. 42 коп. Оскільки відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути у його відсутність та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Приймаючи до уваги заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач, як клієнт банку, підписав «Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку», про що свідчить його підпис у зазначеній анкеті-заяві. (а.с.12).

Однак, «Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку» не містить даних про отримання відповідачем зазначеної суми кредиту, відомостей про умови кредитування та картку, яку отримав відповідач.

Разом з цим, у заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та позивачем договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погоджується з договором про надання банківських послуг.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» «Універсальна CONTRACT» «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг.

Оскільки Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

«ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк в анкеті - заяві, яка підписана відповідачем.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року № 14-131цс19.

На думку позивача, відповідач не виконує умови договору, внаслідок чого у нього перед банком виникла заборгованість за договором б/н від 01.06.2011 року, яка станом на 15.11.2020 року становить 35684 грн. 91 коп., яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту 28782 грн. 49 коп.; заборгованість за простроченими відсотками - 6902 грн. 42 коп.

Згідно довідки б/н між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем був підписаний кредитний договір № б/н, за яким йому було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 відкрита 29.03.2016 року термін дії до 10/18 та № НОМЕР_2 відкрита 23.10.2018 року термін дії до 04/22 (а.с.11).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , 29.03.2016 року відбувся старт карткового рахунку та 23.06.2016 року встановлення кредитного ліміту в розмірі 5000 грн., 25.10.2017 року кредитний ліміт було збільшено до 15000 грн., 03.08.2018 року кредитний ліміт було збільшено до 20000 грн., 23.10.2018 року кредитний ліміт було збільшено до 25000 грн., 18.02.2019 року кредитний ліміт було збільшено до 30000 грн., 01.03.2019 року кредитний ліміт було збільшено до 35000 грн., 30.01.2020 року кредитний ліміт було збільшено до 37000 грн., 21.05.2020 року кредитний ліміт було зменшено до 30760 грн. 45 коп., 01.06.2020 року кредитний ліміт було зменшено до 0,00 грн. (а.с.10).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача перед Банком за кредитним договором б/н від 01.06.2011 року, яку він просить стягнути з нього станом на 15.11.2020 року становить 35684 грн. 91 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 28782 грн. 49 коп. та заборгованості за простроченими відсотками - 6902 грн. 42 коп. (а.с.8,9).

Із матеріалів справи вбачається, що банком на підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунку заборгованості, надано Виписку за договором по рахунком, відкритим на ім`я відповідача, станом на 16.11.2020 року, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитних карток зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості (а.с.50-55).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а ч. 1 ст. 1049 вказаного Кодексу встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору кредит у строк та в порядку, встановлених договором.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором, відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Враховуючи той факт, що кредитор має право вимагати у будь-який час виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, суд вважає, що права позивача порушені і підлягають судовому захисту, і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 28782 грн. 49 коп., оскільки вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи та позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складову його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Однак, у заяві позичальника від 01.06.2011 року відсутні відомості щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами (а.с.12).

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором б/н від 01.06.2011 року, посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» «Універсальна CONTRACT» «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме доданий до позовної заяви Витяг з Умов був доведений до відома відповідача ОСОБА_1 та він ознайомився і погодився з ним, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати заборгованості за простроченими відсотками, за несвоєчасне погашення заборгованості та зокрема саме у зазначеному в цьому документі, що доданий банком до позовної заяви розмірі і порядку нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, про що зазначено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (01.06.2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20.01.2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно положень ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у свої сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України вбачається, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки анкета-заява не місить відомостей щодо розміру заборгованості за простроченими відсотками, а тому суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 6902 грн. 42 коп. є безпідставними, у зв`язку з чим в задоволені позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 28782 грн. 49 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданого позивачем платіжного доручення № PROM9BBRC8 від 09.12.2020 року (а.с. 49), позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2270 грн., а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову відповідача підлягає відшкодуванню сума судового збору позивачу, пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 1830 грн. 92 коп. (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 28782 грн. 49 коп. х 2270 грн./35684 грн. 91 коп.). При цьому суд враховує роз`яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. № 36 постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Керуючись ст. ст. 207, 509, 525, 526, 536, 611, 625, 634, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 09.01.1997 року Бориспільським МРВ ГУМВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований по м. Одеса та Одеській області не значиться) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (місце знаходження - 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 «Д», код ЄДРПОУ - 14360570, МФО №305299, р/р № НОМЕР_5 (для погашення заборгованості та судових витрат)) заборгованість за кредитним договором б/н від 01.06.2011 року у розмірі 28782 грн. 49 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 28782 грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 1830 грн. 92 коп.

Акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» в іншій частині позовних вимог доОСОБА_1 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Суддя Л.О. Пендюра