Ухвала суду № 98318424, 06.07.2021, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2078/21

Ухвала

Ім`ям України

"06" липня 2021 р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання ПІДГЕРСЬКІЙ О.В., з участю: прокурора КУБИКА Д.М., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ТКАЧУК І.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Вінницької області, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020220000154 від 12.05.2021р., стосовно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021020220000154 від 12.05.2021р., стосовно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, по якому ухвалою судді Сєліна Є.В. від 01.07.2021р. призначене до підготовчого судового засідання.

Прокурор КУБИК Д.М. в судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник – адвокат ТКАЧУК І.В. заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Вважали за доцільне змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до наступних висновків:

Судом достовірно встановлено, що згідно матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 на підставі ухвали суду від 14.05.2021р. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів, до 11.07.2021р., із визначенням розміру застави в межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400,00грн.

06.07.2021р. під час проведення підготовчого судового засідання, прокурором Кубиком Д.М. заявлене клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_2 будучи неодноразово судимим у період непогашеної та незнятої судимості вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Конкретні підстави, за яких в ході досудового розслідування було обраний найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених не змінились, в матеріалах кримінального провадження наявні обставини, що дають достатні підстави вважати наявність ризиків, що обвинувачений зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити чи сховати речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ст.29 Конституції України, ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити чи сховати речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження; 3) незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; 4перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч.1 ст.197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом установлено, що відповідно до матеріалів кримінального провадження, строк тримання ОСОБА_2 під вартою було обрано до 11.07.2021р. включно.

При вирішенні питання щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить із наявності пред`явленого йому обвинувачення та необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, зокрема, що обвинувачений зможе переховуватися від суду; знищити чи сховати речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Доведений і ризик того, що обвинувачений ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадження, оскільки останні ще не допитані в судовому засіданні.

Ймовірним є й те, що обвинувачений ОСОБА_2 може знищити чи сховати речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до вимог ч.1 ст.178 КПК України, судом враховуються такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у його вчиненні, відсутністю сталих соціальних зв`язків та стосунків, а також вільний вибір місця знаходження та проживання, що може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а також беручи до уваги те, що у суду відсутні докази, які б свідчили про те, що ризики передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу під час досудового розслідування у вигляді тримання під вартою зникли, а тому оскільки підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На переконання суду, враховуючи викладені обставини, доводи щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який, а саме на домашній арешт, не переважають доводів сторони обвинувачення та не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого за допомогою більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Зазначені ризики виправдовують обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Враховуючи викладене, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно обрати на 60 (шістдесят) днів, до 03 вересня 2021 року включно.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт не має.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий, сімейний стан обвинуваченого, суд прийшов до висновку про необхідність залишення без змін визначеного обвинуваченому ОСОБА_2 розміру застави у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що на момент постановлення цієї ухвали складає 47580,00грн.), із покладенням на нього певних обов`язків відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 315, 369-372, 376, 392 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання сторони обвинувачення про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Юрківка Тульчинського району Вінницької області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, офіційно неодруженого, непрацевлаштованого, раніше неодноразово судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, до 03 вересня 2021 року включно, якого утримувати під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)».

Визначити обвинуваченому ОСОБА_2 розмір застави у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 47580,00грн.), яка може бути внесена як обвинуваченим(ми), так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на рахунок отримувача: UA688201720355219002000000401, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

Обвинувачений(ні) або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на обвинуваченого(их) наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому(им) положення п. п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 03.09.2021р.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого(их) з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений(ні) зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений(ні) вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – залишити без задоволення.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя