Постанова № 98318122, 15.07.2021, Коломацький районний суд Харківської області

Справа № 625/174/21

Провадження № 3/625/47/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2021 року cуддя Коломацького районного суду Харківської області Лосєв Д.К., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовозобов`язаного, працюючого на посаді військового комісара Коломацького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Харківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Комісією Управління СБ України в Харківській області на підставі заявки від 16.04.2021р. №35дск проведено спеціальну експертизу наявності умов необхідних для провадження діяльності пов`язаної з державною таємницею в Коломацькому районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Харківської області (далі – Коломацький РТЦК та СП).

За результатами проведених заходів складено акт спеціальної експертизи від 26.05.2021р. №70/26-5546дск та встановлені порушення нормативно-правових актів в сфері забезпечення охорони державної таємниці, які допущені військовим комісаром Коломацького РТЦК ОСОБА_1 , якому розпорядженням УСБУ в Харківській області від 23.01.2017 року №6д надано допуск до державної таємниці за формою 3.

Під час проведення спеціальної перевірки встановлення порушення вимог п.п. 116, 318, 211, 50, 434 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2013 року №939 (далі – Порядок №939), а саме порушення п. 318 Порядку 939 секретні документі доставляють адресатам на загшальному транспорті, без озброєної охорони, маршрути доставки, затверджені керівником відсутні, без проходження інструктажу.

В порушення п. 116 Порядку № 939 в ході перевірки було встановлено факти порушення вимог законодавства щодо пересилання, перевезення та передачі матеріальних носіїї секретної інформації.

В порушення п. 211 Порядку № 939, в переліку режимних приміщень не вказано тривалість проведення робіт із секретною інформацією.

В порушення п. 50 Порядку № 939, в Коломацькому РТЦК не розроблено номенклатуру посад пербування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці у зв`язку зі зміною найменування.

В порушення п. 318 Порядку № 939 з Планом заходів щодо забезпечення режму секретності в умовах особливого періоду або правового режиму надзвичайного стану не вказано місце евакуації, відповідальності за це особи та не визначено службовий автомобіль на якому здійснюється вказаний захід.

В порушенняп. 434 Порядку № 939, перевірки наявності провадяться формально. МНСІ не перевіряються за кожним обліком окремо. В журналі обліку вхідних документів № 28 розпочатого 18.03.2019 року за № 1т від 14.03.2019 року надійшов з Харківського ОТЦК «план ТрО району» №16, в 2-х примірниках, на 17 аркушах кожний. В журналі зроблено відмітку щодо надання обом примірникам інвенатрного №40 т. В наявності в Коломацькому РТЦК тільки прим. №1. Відміток щодо направлення 2 примірнику не проставлено. В той же час в ході перевірки було знайдено супровід, за яким примірник №2 зазначеного документу було 04.06.2019 року направлено до ХОВК (супровід №25). Вказаний МНСІ перевезено нарочно, за реєстром №9, без зброї, на загальному транспорті, без озброєної охорони, маршрути доставки відсутні.

Вказані недоліки свідчать про відсутність контролю за станом охорони державної таємниці з боку військового окмісара ОСОБА_1 .

Таким чином, в діях військового комісара Коломацького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Харківської області ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, тобто невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

ОСОБА_1 в судовому засідання свою вину визнав в повному обсязі, просив призначити йому мінімальний штраф.

Дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд приходить до наступного.

Відповідно дост. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимогст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зіст. 245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ст. 252 КУпАПвизначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідальність за п. 6 ч. 1ст. 212-2 КУпАП настає за порушення законодавства про державну таємницю, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1 , факт вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних та досліджених суддею доказами: протоколом про адміністративне правопорушення № 39 від 07.06.2021; протоколом поясненнь; зобов`язанням у зв`язку з допуском до державної таємниці від 05.09.2016; витягом з наказу №315 від 12.11.2020 р.; витягом з наказу №31 від 01.12.2020 р.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1ст. 212-2 КУпАП, доведеною повністю.

При обранні виду адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність правопорушника є його щире розкаяння.

Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь вини, обставини справи, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, справляється судовий збір у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 грн. 00 коп.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 61-12842св18 щодо стягнення судових витрат з учасників бойових дій вказано наступне.

Відповідно достатті 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

На учасників бойових дій розповсюджується дія Закону України «Про статусветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, який визначає статус, зокрема, і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту`ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільняються від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов`язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.

Згідно із частиною 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про безоплатну правову допомогу» 06 листопада 2012 року № 5477-VI частину другу статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викласти в такій редакції: «Ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань».

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Відповідно доЗакону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб від 22.05.2018 року внесені зміни, зокрема, устаттю 5 Закону України «Про судовий збір»(пільги щодо сплати судового збору), а саме: відповідно до пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»(на дату розгляду справи) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма статті даного Закону не містить посилань на те, що це стосується лише позову і він має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також прямо та чітко не зазначає, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності ясності і недвозначності і правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування не включає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року («Cantoni v. France», заява № 17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року («Vyerentsov v. Ukraine», заява № 20372/11, § 65)).

Відповідно до частини першоїстатті 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права (частини першастатті 129 Конституції України). Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Згідно усталеної практики Верховного суду (постанова від 27.06.2018 року у справі № 61-12842св18) відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір`в першу чергу пов`язане з недоліками законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовкиЗакону України «Про судовий збір», проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їх зверненні до суду, у зв`язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», як учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 ).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок. (рахунок отримувача UA238999980313090106000020553, назва отримувача коштів: ГУК Харків обл/СТГ Коломак/21081100, код отримувача : 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: сплата штрафу за постановою суду по справі про адміністративне правопорушення з ОСОБА_1 ).

ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як учасника бойових дій.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Коломацький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 діб з моменту її проголошення.

Суддя: Лосєв Д.К.