Рішення № 98317592, 13.07.2021, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/158/21

2/0187/222/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2021 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Іщенко І.М., за участю секретаря судового засідання Клисак Н.Г., відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В

04.02.2021 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся представник АТ КБ «ПриватБанк» Кіріченко В.М. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між банком та відповідачем укладено кредитний договір від 08.01.2014 року, за яким ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, розмір якого в подальшому був збільшений до 8000 грн.

АТ КБ ''ПриватБанк'' свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, у зв`язку з чим, станом на 21.12.2020 року має заборгованість перед позивачем в розмірі 10560,57 грн, яка складається із наступного: 7536,14 грн - заборгованість за кредитом; 3024,43 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Позивач просить стягнути із відповідачки зазначену суму заборгованості і судові витрати по справі в розмірі 2270 грн.

В ухвалі суду про відкриття провадження було постановлено розгляд цієї справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та за наявними у справі матеріалами, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Представник позивача Кіріченко В.М. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами, позов підтримав в повному обсязі (а.с. 68).

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала, долучивши відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що підписавши 08.01.2014 року анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанк, не була ознайомлена з умовами та не підписувала договору про надання кредиту. Просила застосувати строки позовної давності з моменту підписання заяви та відмовити в позові (а.с. 80).

За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідач не надав, в тому числі не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані представником позивача докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.01.2014 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якої їй була видана картка «Універсальна» № НОМЕР_1 , з встановленим кредитним лімітом 5000 грн. 21.03.2016 року ОСОБА_1 отримала картку № НОМЕР_2 , що визнається сторонами і підтверджується матеріалами справи (а.с. 15-16).

Підписавши заяву ОСОБА_1 підтвердила свою згоду, що така заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, складає між нею та банком Кредитний договір. Також, підтверджує той факт, що вона була ознайомлена та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку (а.с. 17).

Починаючи з 2014 року ОСОБА_1 користується кредитними коштами, що підтверджується виписками по рахунку про рух кредитних грошових коштів в період з 08.01.2014 по 25.07.2019 року по кредитним карткам№ НОМЕР_2 , які долучені позивачем до матеріалів справи, з якого вбачається що відповідач користується кредитним лімітом та вказаної карткою до 19.10.2020 року і переводила останній платіж 25.07.2019 року, а тому її посилання на сплив строку позовної давності до уваги не приймається. (а.с. 54-65).

Так, з відзиву на позов ОСОБА_1 вбачається, що фактичною підставою її заперечень є невизнання факту укладення з відповідачем договору банківських послуг, при цьому визнає, що подала до банку анкету-заяву в січні 2014 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Згідно зі статутом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» від 21.05.2018 року, яке, відповідно до п. 2 статуту АТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ КБ «ПриватБанк», яке було правонаступником всіх прав та обов`язків ЗАТ КБ «ПриватБанк», яке було правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ КБ «ПриватБанк» (а.с. 52-53).

Пунктом 1.1.2.5 витягу з Умов та правил надання банківських послуг встановлено обов`язок клієнта погашати заборгованість за Кредитом, відсоткам за його використання, за перевитратою платіжного ліміту, сплачувати комісії на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до п.1.1.5.21. витягу з Умов та правил надання банківських послуг, якщо в інших розділах не встановлено іншого, у разі непогашення кредиту у термін, встановлений Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на прострочену суму кредиту нараховується пеня, розрахунок якої здійснюється відповідно до розміру, встановленого у заяві на приєднання до Договору для відсотків, від дня виникнення простроченої заборгованості. У разі непогашення зазначеного простроченого зобов`язання протягом 30 календарних днів усі платежі, що сплачуються після вказаної дати, є пенею, крім платежів, що направляються з урахуванням встановленої Договором черговості на погашення тіла кредиту. У період нарахування пені на всю суму заборгованості за кредитним договором відсотки не нараховуються.

Згідно з п. 1.1.5.25 витягу з Умов та правил надання банківських послуг, за несвоєчасну оплату послуг передбачених цим Договором, Умовами та правилами клієнт платить Банку по кожному випадку порушення пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період за який платиться пеня, за кожний день прострочки.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 витягу з Умов та правил надання банківських послуг, клієнт дав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку у будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт. Підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом та Овердрафтом в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13 ( п. 2.1.1.12.6 витягу з Умов та правил надання банківських послуг).

У разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язань зі сплати відсотків за користування кредитом в розмірі, вказаному в Пам`ятці клієнта / Довідці про умови кредитування та Тарифах, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 100 відсотків від розміру неналежно сплачених відсотків, встановлених у Пам`ятці клієнта / Довідці про умови кредитування та Тарифах. Сплата штрафу здійснюється позичальником за кожен місяць порушення, починаючи з останнього місяця належного виконання позичальником зобов`язань зі сплати відсотків за користування кредитом, що відображено у п. 2.1.1.12.7.4 витягу з Умов та правил надання банківських послуг.

Однак, зазначені умови договору ОСОБА_1 належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 21.12.2020 року має заборгованість перед позивачем в розмірі 10560,57 грн, яка складається із наступного: 7536,14 грн - заборгованість за кредитом; 3024,43 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом (а.с. 6-14).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

За вимогами статей 527, 530 Цивільного Кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Посилання відповідачки на те, що вона не укладала із позивачем кредитного договору і в неї судом до уваги не приймається, так як між сторонами виникли зобов`язання відповідно до ст. 509 ЦК України, в яких одна сторона (боржник ОСОБА_1 ) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора АТ КБ «ПриватБанк») певні дії, а саме: сплатити грошові кошти, які відповідачка отримала від позивача із 08.01.2014 року і користувалась ними до 25.07.2019 року (а.с. 54-65).

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Щодо застосування строку позовної давності з моменту підписання ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», тобто з 08.01.2014 року, як просила відповідачка у своєму відзиві, суд вважає, що слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність ? це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, за зобов`язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому, початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки, умовами договору передбачені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як встановлено судом та вбачається з виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 з 08.01.2014 по 19.10.2020, останній платіж здійснений 25.07.2019 року (а.с. 54).

Враховуючи наведене, суд вважає, що строк позовної давності виникнення в АТ КБ «ПриватБанк» права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд, не сплинув.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 підписала анкету-заяву 08.01.2014 року про отримання платіжної картки «Універсальна» № НОМЕР_1 , з встановленим кредитним лімітом 5000 грн, при цьому була ознайомлена з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною картою і тарифами банку, поставивши при цьому дату та власний підпис, 21.03.2016 року отримала картку № НОМЕР_2 , користувалася кредитними коштами, починаючи з 2014 року, суд вважає що із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути заборгованість в розмірі 10560,57 грн, яка складається із наступного: 7536,14 грн - заборгованість за кредитом; 3024,43 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, позивачем долучено платіжне доручення від 23.12.2020 року про сплату ним судового збору у сумі 2270 грн за подання до суду даного позову, тож судові витрати по сплаті судового збору, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, належить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк».

Керуючись ст. ст. 549, 610, 1049, 1050, 1054 ЦК України, 80, 81, 141, 263 -265, 280 ЦПК України,

В И Р І Ш И В

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ''Приватбанк'' заборгованість за кредитним договором від 08.01.2014 року, яка становить 10 560,57 грн та складається із наступного: 7 536,14 грн - заборгованість за кредитом; 3 024,43 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом та судові витрати в розмірі 2270 грн, а всього: 12 830 грн 57 коп (дванадцять тисяч вісімсот тридцять грн 57 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги сторонами до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. М. Іщенко