Ухвала суду № 98316488, 17.06.2021, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 541/80/14-к

Провадження № 1-кп/551/41/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року сел. Шишаки

Колегія суддів Шишацького районного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Вергун Н.В.,

суддів: Рябченка В.В., Сиволапа Д.С.,

за участю: секретаря судових засідань Курінної Я.М.,

прокурора Книша С.Р.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Шишаки Полтавської області підготовче судове засідання по матеріалам обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12012180390000012 від 12 грудня 2012 року відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

11 січня 2021 року на виконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року на адресу Шишацького районного суду Полтавської області надійшли матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12012180390000012 від 12 грудня 2012 року відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

При цьому, ухвалою колегії суддів Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 травня 2014 року обвинуваченого ОСОБА_1 оголошено у розшук та, як наслідок, провадження у справі зупинено до розшуку останнього / а. с. 146 – 147, т. 4 /.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 541/80/14 між суддями Шишацького районного суду Полтавської області від 21 січня 2021 року, головуючим суддею у ній визначено суддю Вергун Н.В. та склад колегії суддів: Рябченка В.В., Сиволапа Д.С.

Ухвалою суду від 15 січня 2021 року матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 прийняті до провадження Шишацького районного суду Полтавської області.

Провадження у справі у відповідності з ухвалою колегії суддів Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 травня 2014 року ухвалено вважати зупиненим до розшуку обвинуваченого ОСОБА_1

06 травня 2021 року в. о. начальника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області Книш С.Р. звернувся до суду з клопотанням про оголошення обвинуваченого ОСОБА_1 у міжнародний розшук з обранням останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою суду від 16 червня 2021 року провадження у справі за матеріалами обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 відновлено з призначенням підготовчого судового засідання о 15 год. 00 хв. 17 червня 2021 року.

У підготовчому засіданні прокурор Книш С.Р. на підтримання поданого клопотання послався на те, що ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, 04 лютого 2014 року здійснив виїзд з території України до Російської Федерації та по теперішній час не повернувся, що викликає необхідність у оголошенні його у міжнародний розшук.

При цьому, акцентував увагу суду на тому, що обов`язковою умовою здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції є чинне процесуальне рішення про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою.

З огляду на вказані обставини, просив обрати обвинуваченому ОСОБА_1 у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою посилаючись на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України / переховування від суду /.

Незважаючи на своєчасність повідомлення про місце, дату та час розгляду справи, у підготовче судове засідання не з`явився захисник обвинуваченого – адвокат Рябека Р.М., надіславши на електрону адресу суду заяву про проведення підготовчого засідання у його відсутність.

16 січня 2014 року на адресу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшла заява начальника відокремленого підрозділу « Локомотивне ДЕПО Гребінка » ДП « Південна залізниця » Державної адміністрації залізничного транспорту України про проведення розгляду справи у відсутність їх представника / а. с. 82, т. 4 /.

Вислухавши думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах досліджуваного питання, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, згідно з ч.1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

За правилами ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

При цьому, обов`язок доведення факту перебування підозрюваного, обвинуваченого у міжнародному розшуку покладається на слідчого, прокурора, який подав клопотання про застосування запобіжного заходу, та підтверджується відповідними відомостями / довідка, витяг із бази даних Інтерполу тощо /.

Зазначена позиція висловлена у абз. 7 п. 6 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».

Зі змісту документів, наданих до суду стороною обвинувачення, вбачається, що за даними Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 04 лютого 2014 року у пропускному пункті « Зернове » перетнув кордон України та прибув до м. Москва Російської Федерації, фактичне його місце знаходження до теперішнього часу не встановлено.

Про те, що наразі обвинувачений перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором матеріали клопотання не містять.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 травня 2014 року ОСОБА_1 оголошено у розшук. Контроль за організації її виконання покладено на прокурора / а. с. 146 – 147, т. 4 /.

Законодавче поняття «міжнародний розшук» нормативно не визначено. Ні в чинному КПК України, ні в Законі України «Про оперативно - розшукову діяльність» не передбачено положень, які б регламентували порядок оголошення особи у міжнародний розшук та здійснення міжнародного розшуку.

Нормами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Національну поліцію» /Міжнародне співробітництво поліції / передбачено, що взаємовідносини у сферах діяльності поліції з відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями базуються на міжнародних договорах, а також на установчих актах та правилах міжнародних організацій, членом яких є Україна.

Підпунктами 32 та 33 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 877 від 28 жовтня 2015 року передбачено, що Національна поліція здійснює представництво та забезпечує виконання зобов`язань України в Міжнародній організації кримінальної поліції - Інтерполі та Європейському поліцейському офісі / Європолі /; організовує взаємодію правоохоронних та інших державних органів України з Інтерполом, Європолом, а також компетентними органами інших держав з питань, що належать до сфери діяльності Інтерполу та Європолу.

Україна з 1992 року є членом Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу.

Існує певна процедура оголошення обвинуваченого в міжнародний розшук та передбачені документи, які свідчать про те, що обвинувачений перебуває у міжнародному розшуку, що не вимагає винесення окремого процесуального документу судом, а тягар доведення перебування обвинуваченого в міжнародному розшуку покладається на прокурора і в контексті вимог ч.6 ст.193 КПК України суд не має права виконувати одночасно функцію доведення перебування обвинуваченого у міжнародному розшуку та обрання йому одночасно запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України № 3/1/2/5/2/2 від 09 січня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 54/1858 від 26 лютого 1997 року затверджено Інструкцію про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідування злочинів / надалі, - Інструкція /.

У пункті 4.4 Інструкції зазначено, що підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ. У запиті повинна бути викладена повна та об`єктивна інформація про події, факти на розшукуваних осіб, у тому числі /згідно підп. 4.4.18/ який запобіжний захід обраний стосовно розшукуваної особи. Якщо є санкція на тримання цієї особи під вартою, ким і коли вона видана.

Таким чином, слідчий та/або прокурор звертаються до департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України / в Україні Національна поліція виступає як Національне центральне бюро Інтерполу /. Туди надається запит про публікацію щодо особи так званої «синьої картки», мета якої встановлення реального місце знаходження особи. У разі задоволення запиту генеральний секретаріат Інтерполу надсилає ініціатору звернення повідомлення про публікацію щодо особи «синьої картки» та розпочинає процес встановлення місцезнаходження особи. Повідомлення щодо оголошення в розшук публікується у вигляді картки /notice/ оповіщення, яка може бути не лише інструментом міжнародного розшуку, а й способом обміну інформацією. Аналіз процедури публікації карток оповіщення каналами Інтерполу чітко показує, що статус «оголошеної в міжнародний розшук» особа набуває лише після публікації щодо неї картки оповіщення червоного кольору.

Поряз з цим, із змісту ст. 60 Статуту Комісії з контролю за файлами Інтерполу / розміщений на офіційному вебсайті Інтерполу https://www.interpol.int / вбачається, що суб`єктом, який оголошує в міжнародний розшук, є Генеральний секретаріат Інтерполу. Компетентні правоохоронні органи запитуючої держави є лише ініціаторами, які діють через відповідний Робочий апарат НЦБ Інтерполу. Моментом оголошення особи в міжнародний розшук є саме прийняття Генеральним секретаріатом Інтерполу рішення - циркулярного повідомлення, що відображається в інформаційній базі Інтерполу. Початком міжнародного розшуку є направлення відповідного повідомлення до Робочого апарату Укрбюро Інтерполу від усіх країн-учасниць.

Навіть факт внесення до обліків Генерального Секретаріату Інтерполу відомостей звернення слідчого органу про публікацію картки щодо особи не є свідченням оголошення її в міжнародний розшук, оскільки матеріали, якими слідчий орган підтверджує оголошення особи в міжнародний розшук, мають містити повідомлення безпосередньо з Інтерполу, довідки або витягу з його бази даних.

Правила Інтерполу щодо обробки інформації, затверджених у поточній редакції на 80-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу Резолюцією від 30 червня 2012 року / розміщені на офіційному вебсайті Інтерполу https://www.interpol.int / регулюють питання моменту оголошення особи у міжнародний розшук. Зокрема, ст. 77 згаданих Правил передбачає, що отримання запитів від Національних бюро Інтерполу та прийняття їх до розгляду не означає автоматичну видачу картки щодо конкретної особи, а відомості про прийняття запитів до розгляду не можна плутати з реальним оголошенням особи у розшук.

Згідно з Науковим висновком кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Щодо оголошення особи в міжнародний розшук» /автори: д-р юрид. наук ОСОБА_2 , канд. юрид. наук ОСОБА_3 , джерело публікації: Вісник кримінального судочинства. - 2019.-№ 3.- С. 249-265; https://doi.org/10.17721/2413-5372.2019.3/249-265 / моментом оголошення особи в міжнародний розшук є саме прийняття Генеральним секретаріатом Інтерполу рішення - циркулярного повідомлення, що відображається в інформаційній базі Інтерполу. Початком міжнародного розшуку є направлення відповідного повідомлення до Робочого апарату Укрбюро Інтерполу від усіх країн-учасниць. При цьому особа вважається оголошеною в міжнародний розшук лише за наявності відповідних підтверджуючих документів /довідка, витяг із бази даних Інтерполу; надіслання запиту про розшук та прийняття його до виконання іншою державою, яка не є членом Інтерполу; надіслання запиту про розшук до іншої держави на підставі двосторонньої угоди тощо/. Відсутність на момент розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи, яка перебуває в міжнародному розшуку, відповідних підтверджуючих документів /довідка,витяг із бази даних Інтерполу тощо/ є обґрунтованою підставою для його незадоволення.

Представником сторони обвинувачення у судовому засіданні не доведено факт оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук, саме по собі надані дані про перетин останнім кордону України, інформація про вжиті розшукові заходи щодо встановлення ймовірного місця знаходження обвинуваченого не є обставинами, котрі безумовно означають, що такий розшук розпочато.

Факт внесення відомостей до ЄРДР про оголошення розшуку обвинуваченого ще не є підставою для його оголошення в міжнародний розшук і не має наслідком набуття особою статусу міжнародно розшукуваної.

З огляду на те, що прокурором не надано до суду належного підтвердження оголошення обвинуваченого ОСОБА_1 у міжнародний розшук / довідка, витяг із бази даних Інтерполу /, колегія суддів не знаходить підстав для розгляду клопотання про обрання такого запобіжного заходу за відсутності останнього.

За таких обставин, клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід залишити без розгляду / абз. 6 п.6 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13/, а у задоволенні клопотання про оголошення обвинуваченого у міждержавний розшук, - відмовити.

При цьому, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, згідно зі ст. 188 КПК України наділені правом одночасно подати клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для його участі у розгляді клопотання про обрання вказаного запобіжного заходу.

Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою розглядається слідчим суддею, судом негайно після його одержання у порядку ст. 189 КПК України. Ухвалу слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного має бути виконано у строк, встановлений у цій ухвалі. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту закінчення строку, зазначеного в ній, або зі спливом шести місяців з дати постановлення ухвали, в якій такий строк не зазначено.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 вересня 2019 року клопотання прокурора задоволено, надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою / а. с. 107 – 108, т. 5 /.

Зазначена ухвала виконана не була, втратила законну силу після спливу 6 місяців з дня її постановлення.

Оскільки, розшукові дії щодо встановлення місця знаходження / перебування / ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ухвали колегії суддів Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 травня 2014 року тривають, то провадження у справі слід зупинити до розшуку обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193,372,376,395 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Клопотання в. о. начальника Шишацького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області Книша Сергія Руслановича про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - залишити без розгляду.

У задоволенні клопотання в. о. начальника Шишацького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області Книша Сергія Руслановича про оголошення обвинуваченого ОСОБА_1 у міжнародний розшук, - відмовити.

Провадження у справі до розшуку ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, - зупинити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено о 09 год. 00 хв. 18 червня 2021 року.

Головуючий суддя:

Судді:

_____ В.В. Рябченко

_____ Д.С. Сиволап