Вирок № 98314798, 14.07.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/11483/18

Провадження №1-кп/127/506/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Шлапака Д.О.,

за участю секретарів Невмиваки Я.І., Пилявець І.О.,

прокурорів Козира С.В., Янішевського А.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – Спірідонова В.В.,

потерпілого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого Деркача В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 27.01.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020010000368 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області Іллінецького району с. Володимирівка, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньою спеціальною освітою, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Київ, громадянин України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця Київської області м. Миронівка, громадянин України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 у невстановленому місці та в невстановлені дату та час за спільною домовленістю вирішили вчинити пограбування, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Задля реалізації вищевказаного злочинного умислу, вказані особи за допомогою мобільного телефону, який перебував у їхньому користуванні, під приводом продажу мобільного телефону марки «iPhone» за грошові кошти в сумі 5100 грн., домовились про зустріч з раніше невідомим їм ОСОБА_4 , що мала відбутись 27.01.2018 близько 11:00 години в м. Вінниці по вул. Лялі Ратушної поблизу буд. № 27.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 приїхали на вул. Лялі Ратушної м. Вінниці на легковому автомобілі марки «AUDI» моделі «А6», номерний знак литовської реєстрації « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_2 , який не був обізнаний про злочинні наміри останніх, та заздалегідь вийшли з автомобіля. В свою чергу ОСОБА_2 продовжив рух автомобілем та зупинився через декілька метрів від того місця де вийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

В цей час, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на вчинення відкритого викрадення чужого майна, маючи на меті матеріально збагатитись, з корисливих спонукань, керуючись жагою до легкої наживи, помітивши раніше невідомого їм ОСОБА_4 , підбігли до нього з-заду та, нічого не говорячи, почали наносити удари руками та ногами в область голови та тулуба потерпілого, чим спричинили йому тілесні ушкодження згідно висновку експерта № 123 від 29.01.2018 у виді синця на обличчі справа, садна на слизовій оболонці правої щоки, травматичного сколу емалі 1-го зуба справа на верхній щелепі, які не являлись небезпечними для життя, що належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

В подальшому, скориставшись тим, що потерпілий від нанесених ударів був дезорієнтований, ОСОБА_1 вирвав із його рук матерчату сумку коричневого кольору, в якій знаходились курячі яйця у кількості 10 шт., вартістю 27 грн., м`ясо свиняче вагою 2,5 кг, вартістю 250 грн., буханка хліба вартістю 15 грн. та рибини «Карась» вагою 200 грам вартістю 5 грн.

Заволодівши вищезазначеним майном, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 побігли до автомобіля марки «AUDI» моделі «А6», номерний знак литовської реєстрації « НОМЕР_2 », за кермом якого перебував ОСОБА_2 та сівши до салону вищевказаного автомобіля, залишили місце події.

Після зникнення з місця події ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим і завдали матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_4 на суму 297 грн.

Окрім того, органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України – відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

А саме: в тому, що у невстановленому місці в невстановлені дату та час ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за спільною домовленістю вирішили вчинити пограбування, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Задля реалізації вищевказаного злочинного умислу вказані особи за допомогою мобільного телефону, який перебував у їхньому користуванні, під приводом продажу мобільного телефону марки «iPhone» за грошові кошти в сумі 5100 грн., домовились про зустріч, що мала відбутись 27.01.2018 близько 11.00 години поблизу буд. № 27 по вул. Лялі Ратушної, м. Вінниці з раніше невідомим їм ОСОБА_4 .

Після чого, реалізовуючи спільний злочинний умисел, рухаючись по вул. за Лялі Ратушної м. Вінниці на легковому автомобілі марки «AUDI» моделі «А6», номерний знак литовської реєстрації « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_2 , помітили раніше невідомого їм ОСОБА_4 .

Після чого, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 заздалегідь вийшли з автомобіля. В свою чергу, ОСОБА_2 , повільно продовживши рух автомобілем, проїхав повз потерпілого ОСОБА_4 та, розмовляючи з останнім по телефону, описав до якого авто необхідно йому підійти. В той час, коли потерпілий, будучи впевненим, що ОСОБА_2 шукає місце, щоб зупинити автомобіль, почав рухатись за машиною, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на вчинення відкритого викрадення чужого майна, маючи на меті матеріально збагатитись, з корисливих спонукань, керуючись жагою до легкої наживи підбігли з-заду до ОСОБА_4 . Після чого, нічого не говорячи, почали наносити удари руками та ногами в область голови та тулуба потерпілого, чим спричинили йому тілесні ушкодження згідно висновку експерта № 123 від 29.01.2018 у виді синця на обличчі справа, садна на слизовій оболонці правої щоки, травматичного сколу емалі 1-го зуба справа на верхній щелепі, які не являлись небезпечними для життя.

В подальшому, скориставшись тим, що потерпілий від нанесених ударів був дезорієнтований, ОСОБА_1 вирвав із його рук матерчату сумку коричневого кольору, в якій знаходились курячі яйця у кількості 10 шт., вартістю 27 грн., м`ясо свиняче вагою 2,5 кг, вартістю 250 грн., буханка хліба вартістю 15 грн. та рибини «Карась» вагою 200 грам вартістю 5 грн.

В свою чергу, ОСОБА_2 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, керуючи автомобілем марки «AUDI» моделі «А6», номерний знак литовської реєстрації « НОМЕР_2 », спостерігаючи за діями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , спрямованими на відкрите заволодіння чужим майном, зупинився поблизу місця скоєння злочину і до повернення останніх знаходився за кермом вказаного автомобіля з увімкненим двигуном, з метою швидкого залишення місця події.

Заволодівши вищезазначеним майном, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 побігли до автомобіля марки «AUDI» моделі «А6», номерний знак литовської реєстрації « НОМЕР_2 », за кермом якого перебував ОСОБА_2 .

Після того, як ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 сіли до салону вищевказаного автомобіля, ОСОБА_2 , одразу ж розпочав рух автомобілем та на великій швидкості залишив місце події.

Після зникнення з місця події ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим і завдали матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_4 на суму 297 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину не визнав зазначивши, що раніше потерпілого не знав і з ним не спілкувався. За день до події він разом з ОСОБА_5 поїхали в село Росоша. Вони там переночували та поїхали в м. Вінницю, оскільки йому потрібно було заїхати до мами щоб забрати речі, так як вони мали їхати в м. Київ. За кермом був ОСОБА_6 . Оскільки вони забули купити цигарки вони зупинились по АДРЕСА_1 біля магазину щоб зайти в магазин. Він і ОСОБА_5 вийшли з машини, а ОСОБА_6 сказав, що стане далі, оскільки біля магазину не було місця. ОСОБА_6 почав їхати, а вони пішли в магазин. Коли вони йшли до магазину, він побачив як потерпілий хотів схопити за ручку дверей машини, однак йому це не вдалося із-за того, що ОСОБА_6 не зупинився і поїхав далі. Після цього, потерпілий почав йти за машиною. Він не зрозумів чого потерпілий ОСОБА_7 до машини та почав також йти до машини. ОСОБА_8 якраз зупинився. Вони одночасно з потерпілим підійшли до машини та він спитав потерпілого навіщо останній ломиться до машини. Після цього потерпілий його вдарив, він послизнувся і впав, а потерпілий впав на нього. Він почав скидувати потерпілого з себе та в цей час підбіг ОСОБА_5 і почав відтягувати потерпілого. Потерпілий почав тікати, а він його хотів втримати. Коли він йшов до машини, то бачив шо лежать шапка і сумка, він подумав шо це ОСОБА_5 , бо в них була похожа сумка та підібрав ту сумку і шапку. Коли він сів в машину, ОСОБА_5 сидів вже там. Після чого вони просто поїхали. ОСОБА_8 весь час сидів в машині. По дорозі як вони їхали він спитав ОСОБА_5 чи це його сумка, ОСОБА_5 сказав шо не його. На виїзді з м. Вінниці їх зупинили працівники поліції. Заявлений потерпілим цивільний позов не визнає.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину не визнав, зазначив, що потерпілого він не знає, грабіж відносно нього не вчиняв та пояснив, що ОСОБА_1 його знайомий, а ОСОБА_2 до події він не знав. За кілька днів до події, до нього на автомобілі марки «ауді А6» на польських номерах приїхав ОСОБА_1 , оскільки вони домовились разом їхати в село до бабусі ОСОБА_1 . По дорозі, на окружній трасі вони забрали ОСОБА_2 , якому також потрібно було в село. Приїхавши в село, вони там переночували і мали їхати до мами ОСОБА_1 в м. Вінницю, після чого їхати в Київ. В Вінниці вони зупинились та він пішов в магазин щоб купити цигарки. ОСОБА_9 вийшов з ним, однак вернувся назад до машини, а він пішов до магазину. Не дійшовши до магазину він обернувся та побачив, що на обочині біля машини, лежить ОСОБА_9 , а потерпілий був зверху на ОСОБА_9 . Він побіг до них та почав їх розбороняти, оскільки між потерпілим та ОСОБА_9 була бійка. Через деякий час він сказав ОСОБА_9 уїжджати та вони поїхали. Уходячи ОСОБА_9 запитав чи це його сумка, він сказав ні, після чого ОСОБА_9 забрав сумку з собою. На виїзді з м. Вінниці їх зупинили працівники поліції. Заявлений потерпілим цивільний позов не визнає.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що ОСОБА_9 його колишній однокласник. Він перебував в селі Росоша. 27.01.2018 о 8 годині ранку до нього заїхав ОСОБА_10 та попросив сісти за кермо, оскільки напередодні він вживав алкоголь та не може керувати, а йому потрібно поїхати до мами в м. Вінницю, щоб забрати продукти. Коли вони їхали в м. Вінниці, Яцкоборовський попросив заїхати в найближчий магазин щоб купити сигарет. Він зупинився біля магазину по вул. Лялі Ратушній. Яцкоборовський і ОСОБА_5 вийшли з машини, а він проїхав далі від магазину, оскільки там не було де припаркуватися. З автомобіля він не виходив та в дзеркала не дивився. В машині грала ОСОБА_11 , а він сидів в телефоні. Яка там ситуація на вулиці була з потерпілим він не знає. Через деякий час, першим повернувся ОСОБА_9 та сів на переднє пасажирське сидіння. ОСОБА_12 пізніше повернувся ОСОБА_5 та сів назад. Після чого почали їхати. Коли вони виїхали з вул. Лялі Ратушної, Яцкоборовський спитав ОСОБА_5 чи це його сумка, ОСОБА_5 відповів що не його сумка та ОСОБА_9 розказав йому, що біля магазину виникло якесь непорозуміння з невідомою особою, з яким вони пошарпались. Також ОСОБА_9 скаржився, що в нього болить нога та він загубив свою шапку. Після цього, він сказав, що потрібно повернути сумку, однак ніхто не підтримав його думку та вони поїхали на АЗС щоб заправити машину. Як сумка виглядала він не знає, в сумку ніхто не заглядав. Після заправки вони заїхали до мами ОСОБА_9 , забрали продукти та звідти поїхали на виїзд з міста. На виїзді з міста їх зупинили працівники поліції. Заявлений потерпілим цивільний позов не визнає.

Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що до події з обвинуваченими знайомий не був. ОСОБА_13 2018 року він подзвонив по оголошенню, яке знайшов в інтернеті, щоб придбати собі айфон. Домовившись про покупку мобільного телефону, вони домовились про зустріч. Зустріч ввечері 26.01.2018 біля будинку «Дом офіцерів». Однак коли він приїхав туди, продавця там не було. Він подзвонив до продавця та вони домовилися про зустріч близько 11 год. 27.01.2018, поблизу будівлі «Зал Царства свідків Єгови» по вул. Лялі Ратушна 27. Місце зустрічі зазначили обвинувачені. Прийшовши на місце зустрічі він передзвонив до чоловіка з яким спілкувався по мобільному телефону та останній повідомив, що під`їжджає на машині «ауді». Коли під`їхав автомобіль, зупинився далі від нього та він пішов до машини. Коли він йшов до машини, до нього підбіг спочатку ОСОБА_9 та почав наносити йому удари, від яких він впав. Після цього до нього підбіг ОСОБА_3 та вони разом почали бити його. Били в район тулуба, голови, шиї та ніг. ОСОБА_3 його штурхав, хотів вирвати сумку, а він кричав «рятуйте, допоможіть». Під час бійки він зірвав з ОСОБА_1 шапку, а останній зірвав його шапку. Після цього, вирвали у нього з рук сумку та він вирвавшись забіг до будівлі «Зал Царства свідків Єгови» та звідти викликав працівників поліції. В нього залишилась ручка від сумки та шапка одного з обвинувачених. Хто був в автомобілі він не розгледів. Чи був ОСОБА_2 він не знає. В судовому засіданні він вказав на обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як на осіб, які відносно нього вчинили злочин. Однак зазначив, що ОСОБА_3 запам`ятав погано, оскільки тоді перебував в стресовому стані. Вказана подія дуже вплинула на нього. Йому було завдано фізичної та моральної шкоди. Після події йому довелось лікуватись, погіршилось самопочуття як фізичне так і духовне, погіршились взаємовідносини з людьми, він звільнився з роботи. Щодо міри покарання, покладається на розсуд суду.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що подія сталася в кінці січня 2018 року. Вона з подругою були в магазині «Грош експрес» який знаходиться по вул. Лялі Ратушній та вийшовши з магазину пішли в напрямку до тролейбуса по АДРЕСА_1 . Через деякий час вони почули позаду крик «Допоможіть, вбивають, рятуйте». Вони розвернулись і побачили, що вибігає чоловік, вказавши на потерпілого, за ним вибігають двоє чоловіків та між ними почалась шарпанина. Потерпілий виривався та кричав. Вона з подругою почали йти в їхню сторону та кричати, що викличуть поліцію. Після цього, один чоловік відпустив потерпілого та побіг, а другий вирвавши у потерпілого сумку також почав тікати. Коли чоловік пробігав біля неї, сумка в нього випала та вона спитала чи це його сумка, на що чоловік сказав що його та схопивши сумку, сів в машину яка стояла поруч і поїхав. Після цього, потерпілий викликав патрульних. По приїзду поліцейських, вона з подругою надали свої пояснення та повідомили номер автомобіля на якій уїхали нападники. Тілесних ушкоджень на потерпілому вона не бачила, однак потерпілий був без шапки та куртка була розстебнута.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що подія сталася зимою 2018 року. Вона з подругою йшли з магазину по АДРЕСА_1 . Пройшовши біля будівлі «Зал Царства свідків Єгови», почули крик. Вони повернулися і побачили, що чоловіка, вказала в засіданні на потерпілого тягнуть, шарпають чоловіки. Вони почали йти до них та казати, що викличуть поліцію. Коли вони підійшли, потерпілий втік в будівлю «Зал Царства свідків Єгови», а чоловік який шарпав потерпілого, взяв сумку і почав уходити. Подруга запитала його чи сумка належить йому та чоловік відповів що його. Після цього, чоловік сів у машину і поїхав. Машина була темно зеленого кольору. Вона запам`ятала номера машини. Після цього, вона пішла додому, а подруга залишилась на місці події.

Окрім показань обвинувачених, потерпілого та свідків, судом відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України ретельно та безпосередньо були досліджені наступні докази надані стороною обвинувачення:

витяг з кримінального провадження № 12018020010000368;

протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 27.01.2018. Згідно вказаного протоколу ОСОБА_4 просить прийняти міри до невідомих осіб, які близько 11:00 год. 27.01.2018 перебуваючи біля буд. АДРЕСА_6 заволоділи його сумкою в якій знаходились продукти харчування, а саме 2 кг. м`яса, 0,5 кг. риби, 1 батон, 10 яєць на загальну суму 850 грн.;

вимагали у нього кошти в сумі 1000 доларів США, що супроводжувалося нанесенням тілесних ушкоджень і застосуванням предмету схожого на пістолет, під приводом відшкодування шкоди за побиття невідомого йому чоловіка 10.05.2017 приблизно о 00:30 год. біля кафе «Діброва» по вул. Салтикова-Щедріна 110 в м. Вінниці;

протокол проведення слідчого експерименту від 07.02.2018, проведеного за участю ОСОБА_3 та його захисника Маліцької І.О. в присутності понятих, згідно якого ОСОБА_3 в ході слідчого експерименту розповів про обставини події яка відбулась 27.01.2018 в АДРЕСА_6 ;

протокол проведення слідчого експерименту від 14.03.2018, проведеного за участю ОСОБА_1 та його захисника Глєбова С.Г. в присутності понятих, згідно якого ОСОБА_9 в ході слідчого експерименту розповів про обставини події яка відбулась 27.01.2018 в АДРЕСА_6 ;

протокол проведення слідчого експерименту від 30.03.2018, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_4 в присутності понятих, згідно якого потерпілий ОСОБА_4 в ході слідчого експерименту розповів про обставини події яка відбулась з ним 27.01.2018 в АДРЕСА_6 ;

протокол проведення слідчого експерименту від 03.04.2018, проведеного за участю свідка ОСОБА_14 в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_14 в ході слідчого експерименту розповіла про обставини події яка відбулась 27.01.2018 в АДРЕСА_6 ;

протокол проведення слідчого експерименту від 03.04.2018, проведеного за участю свідка ОСОБА_15 в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_15 в ході слідчого експерименту розповіла про обставини події яка відбулась 27.01.2018 в АДРЕСА_6 ;

протоколом огляду місця події від 27.01.2018, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_4 в присутності понятих, відповідно до якого в приміщенні службового кабінету № 306 СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області розташованого за адресою: м. Вінниця вул. Пирогова 4, потерпілий ОСОБА_4 добровільно надав для огляду ремінець від сумки коричневого кольору, який залишився у нього після того, як невідомі особи вирвали у нього сумку з продуктами харчування. Також надав шапку чорного кольору, яку він зірвав з голови нападника. В процесі огляду вилучено ремінець від сумки та шапка чорного кольору, які були поміщені в два різні поліетиленові пакети, опечатані та скріплені паперовими бірками;

висновок судово-медичної експертизи № 123 від 29.01.2018 відповідно до якого, на підставі даних судово-медичного обстеження ОСОБА_4 , експерт прийшов до висновку, що у ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження - синець на обличчі справа, садно на слизовій оболонці правої щоки, травматичний скол емалі 1-го зуба справа на верхній щелепі. Вказані ушкодження у ОСОБА_4 , не являлись небезпечними для життя, належать до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визнач ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України 17.01.1995), виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо, в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи – 27.01.2018;

протокол огляду місця події від 27.01.2018 з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого, в присутності понятих, оглянуто ділянку території розташованої на узбіччі траси М-12, 395 км., де знаходиться автомобіль марки «AUDI» моделі «А6», номерний знак литовської реєстрації « НОМЕР_2 » темно-зеленого кольору який перебуває у користуванні ОСОБА_2 . В ході огляду автомобіля виявлено та вилучено: із багажника - пістолет «Форд» - 12 № НОМЕР_3 в якому знаходився магазин споряджений трьома набоями з гумовими кулями та двома набоями з залізними кулями, два номерних знаки НОМЕР_4 , на підлозі у салоні автомобіля - між лівим водійським та заднім сидінням сумку коричневого кольору, виготовлену із тканини з биркою «Ома Qндє» в середині якої знаходиться паперовий конверт, пакет із м`ясом, картонний пакет із яйцями в побитому стані, шапка зимова чоловіча чорного кольору із написом «Адвон», пакет із рибою, дві перчатки із тканини чорного кольору, булка хлібу – батон, у бардачку автомобіля - мобільний телефон «Lenovo S-650» IMEI НОМЕР_5 в корпусі сірого кольору, у дверній карті автомобіля поблизу водійських дверей мобільний телефон «Samsung» INEI НОМЕР_6 ;

ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 29.01.2018, щодо законності проведення обшуку без ухвали слідчого судді, автомобіля марки «AUDI» моделі «А6», номерний знак литовської реєстрації « НОМЕР_2 » темно-зеленого кольору який перебуває у користуванні ОСОБА_2 ;

протокол пред`явлення особи для впізнання від 27.01.2018 згідно якого, в присутності понятих свідок ОСОБА_14 впізнала за загальними рисами, а саме за формою обличчя, формою очей, статурою та одягом – особу під № 4 (зліва на право), де зайняв місце ОСОБА_9 , як особу, який 27.01.2018 по вул. Л. Ратушної в м. Вінниці вирвав сумку у невідомої особи та біг із сумкою в руках до автомобіля марки «AUDI» темного кольору н.з. « НОМЕР_2 »;

протокол пред`явлення особи для впізнання від 27.01.2018 згідно якого, в присутності понятих свідок ОСОБА_15 впізнала за загальними рисами, а саме за формою обличчя, формою очей та губ, статурою – особу під № 2 (зліва на право), де зайняв місце ОСОБА_9 , як особу, який 27.01.2018 по вул. Л. Ратушної в м. Вінниці біг із сумкою в руках до автомобіля марки «AUDI» темного кольору н.з. « НОМЕР_2 »;

протокол пред`явлення особи для впізнання від 27.01.2018 згідно якого, в присутності понятих потерпілий ОСОБА_4 впізнав за загальними рисами, а саме за зачіскою, зростом та одягом – особу під № 1 (зліва на право), де зайняв місце ОСОБА_9 , як особу, який 27.01.2018 по вул. Л. Ратушної в м. Вінниці вирвав у нього сумку та наносив тілесні ушкодження;

протокол пред`явлення особи для впізнання від 27.01.2018 згідно якого, в присутності понятих потерпілий ОСОБА_4 впізнав за загальними рисами, а саме за формою обличчя, статурою та одягом – особу під № 1 (зліва на право), де зайняв місце ОСОБА_3 ( ОСОБА_16 ), як особу, який 27.01.2018 по вул. Л. Ратушної в м. Вінниці напав на нього;

копія акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 27.01.2018;

постанова про уточнення анкетних даних від 29.01.2018, згідно якої уточнено анкетні дані підозрюваного ОСОБА_16 у кримінальному провадженні № 12018020010000368 та у всіх складених відносно нього процесуальних документах вважати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

висновок судово-балістичної експертизи № 50 від 16.02.2018 відповідно до якого, пістолет, який вилучений при огляді місця події від 27.01.2018, є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю - пристроєм «ФОРТ-12РМ», № НОМЕР_7 , калібру 9 мм P.A., виробництва КНВО «Форт», м. Вінниця, Україна, призначеним для стрільби патронами, спорядженими еластичними снарядами травматичної (несмертельної) дії, що відноситься до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду. Даний пістолет придатний для стрільби. 3 (три) патрони, вилучені при огляді місця події від 27.01.2018, являються бойовими припасами та є: 1 (один) патрон з маркуванням «S&B 9 mm P.A. Blanc» є пістолетним патроном калібру 9 мм P.A., що виготовлений шляхом спорядження саморобним способом капсульованої гільзи шумового (холостого) пістолетного патрону промислового виробництва (АО «Sellier Bellot», Чеська Республіка), пороховим зарядом та снарядом виготовленим з гуми чорного кольору; 2 (два) патрони з маркуванням «SOBR 9 mm P.A.» є пістолетними патронами калібру 9 мм P.A., що виготовлені шляхом спорядження саморобним способом капсульованих гільз пістолетних патронів «несмертельної дії» калібру 9 мм P.A. промислового виробництва (TOB «СОБР», Україна), пороховими зарядами та снарядами виготовленими з металу сірого кольору діаметром 6 мм. 1 (один) патрон з маркуванням «S&B 9 mm P.A. Blanc» та 2 (два) патрони з маркуванням «SOBR 9 mm P.А.» придатні для стрільби;

протокол тимчасового доступу до речей і документів з описом до нього, відповідно до якого, на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 17.01.2018, в ПрАТ «Київстар» отримано копії інформації, що записана на електронний носій;

протокол тимчасового доступу до речей і документів з описом до нього від 01.03.2018, відповідно до якого, на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 23.02.2018, в ТОВ «Лайфселл» отримано копії інформації, що записана на електронний носій;

протокол тимчасового доступу до речей і документів з описом до нього від 22.03.2018, відповідно до якого, на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 23.02.2018, в ПрАТ «Київстар» отримано копії інформації, що записана на електронний носій;

протокол огляду предмету від 17.02.2018 відповідно до якого, в приміщенні кабінету № 318 СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області оглянуто мобільний телефон «Samsung GT-Е12001» в корпусі чорного кольору, сім карта відсутня. Наявні ознаки експлуатації. Мобільний телефон «LENOVO S8650» в корпусі золотистого кольору. Сім карти відсутні. Скло із ознаками пошкодження. Наявні ознаки експлуатації. Мобільний телефон «NOKIA RM 944» в корпусі чорного кольору. У телефоні наявні дві сім карти мобільного оператора ТОВ «ACTEЛІТ». Наявні ознаки експлуатації;

протокол огляду предмету від 17.02.2018 відповідно до якого, в приміщенні кабінету № 318 СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області оглянуто рукавиці - спец пакет № 4496485, посвідчення водія НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - спец пакет № 4221762, паперовий конверт із змивами з рукоятки пістолета, паперовий конверт із змивами з керма авто, паперовий конверт із змивом речовини із спускового гачка пістолета, паперовий конверт із змивом з поверхні ручки КПП;

протокол огляду предмету від 19.02.2018 відповідно до якого, в приміщенні кабінету № 318 СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області оглянуто мобільний телефон «MEIZU» в корпусі білого кольору, сім карта мобільного оператора «лайфселл», флеш карта «TRANSCED 8 GB». Також наявний чохол. Мобільний телефон «NOKIA RM 647» в корпусі чорного кольору, з сім картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар». Техпаспорт НОМЕР_9 . Дані предмети знаходяться у спец пакеті НПУ ГСУ № 4508067. Також оглянуто номерні знаки НОМЕР_10 , які знаходяться у спец. пакеті НПУ ГСУ № 4446072. Дані номерні знаки з ознаками експлуатації та деформовані;

протокол огляду предмету від 23.02.2018 відповідно до якого, в приміщенні кабінету № 318 СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області оглянуто чорна матерчата шапка, яка має ознаки експлуатації, а також коричнева дорожня сумка із ознаками експлуатації;

протокол огляду предмету від 11.04.2018 з роздруківкою виїмки мобільних операторів відповідно до якого, в приміщенні кабінету № 318 СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області оглянуто компакт диск сірого кольору на якому знаходяться 4 файли в яких міститься інформація про дзвінки нульової тривалості, номера абонентів А та Б, типу з`єднання, дата та час з`єднання, тривалість та азимут, місця розташування станцій між абонентськими номерами, якими користувалися ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_9 .

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Суд вважає, що вищезазначені докази є належними та допустимими, отриманими у рамках закону.

Суд враховує показання потерпілого та свідків, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, а саме те, що потерпілий та свідки узгоджено та послідовно надавали пояснення, впізнали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як тих, хто здійснив напад на потерпілого ОСОБА_4 із застосуванням насильства з подальшим викраденням його майна. Будь-яких підстав сумніватися у достовірності показань допитаних потерпілого та свідків по кримінальному провадженню немає.

Судом критично оцінюються показання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме не визнання ними винуватості та щодо непричетності до скоєння злочину, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами в кримінальному провадженні та показаннями потерпілого та свідків. Твердження, що потерпілий оговорює їх та не висвітлює дійсні обставини події, судом оцінюються критично та сприймаються як спробу уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Твердження сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 складу інкримінованого їм злочину та твердження обвинувачених, що вони не мали умислу на вчинення грабежу, а лише випадково зустрілись з потерпілим та між ними та потерпілим виникла конфліктна ситуація з подальшою обопільною бійкою, в ході судового слідства не знайшли свого підтвердження, з огляду на наступне.

Надаючи оцінку зазначеним показанням обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , суд звертає увагу на ряд обставин у вказаному кримінальному провадженні, а саме спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинувачених свідчать про спрямованість умислу на протиправне незаконне та безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого; характер та локалізацію тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_4 , обставини і обстановку вчинення злочину та пост кримінальну поведінку обвинувачених.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у справі існує сукупність наведених вище та досліджених судом допустимих прямих і непрямих доказів, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними та достатньо повно викривають обвинувачених та аналізом наведених доказів підтверджено вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_3 зазначених об`єктивних дій, зміст яких свідчить про наявність умислу обвинувачених на вчинення грабежу, що підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів та вважає їх достатніми для висновків про наявність в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 складу злочину та надання правової кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ..

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд вважає винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення доведеною «поза розумним сумнівом», яка випливає із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків (доказів).

Суд приймає рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку.

При цьому, суд враховує вимоги ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише стосовно осіб, яким висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 під час судового провадження не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 під час судового провадження не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового провадження не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового провадження не встановлено.

Щодо ж обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України, то проаналізувавши зібрані в кримінальному проваджені та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, що не дає суду можливість переконатися «поза розумним сумнівом» у доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 18-19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» слідує, що при розгляді кримінальних справ суд має суворо додержуватись закріпленого у ч. 1 ст.62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості.

Статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором.

Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини обвинувальним вироком суду.

Європейський суд з прав людини у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», є важливим для постановлення справедливого рішення.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого, що узгоджується з практикою ЄСПЛ в справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості» вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» слідує, що «згідно зі ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами».

Крім того, стаття 6 § 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб «при виконанні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, оскільки обов`язок доведення лежить на обвинуваченні». (Barbera, Messegue and Jabardo v.Spain, no. 10590/83, рішення від 06.12.1988)

Тому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість відносно сторони захисту і обвинувачення, створив їм під час судового розгляду усі необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків стосовно змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими кримінальним процесуальним законодавством.

Так, в ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 послідовно заперечував вчинення ним інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України – а саме заперечував факт спільної домовленості з ОСОБА_9 та ОСОБА_3 на вчинення пограбування потерпілого, поєднаного з насильством, а також безпосереднє вчинення ним грабежу. При цьому ОСОБА_2 вказував, що коли вони під`їхали до магазину по АДРЕСА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 вийшли з автомобіля, а ОСОБА_2 із-за відсутності вільного місця проїхав далі по вулиці, припаркувавшись за декілька метрів від того місця де вийшли ОСОБА_9 і ОСОБА_3 та весь час перебував в автомобілі. Зазначені обставини також підтвердили допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , а також приведені до присяги свідки.

Вказану позицію обвинуваченого та його заперечення щодо причетності до вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та/або обізнаності щодо злочинного умислу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , суд зобов`язаний взяти до уваги на підставі ч. 3 ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, враховуючи, що така позиція не спростовується належними та допустимим доказами наданими стороною обвинувачення.

Так, ОСОБА_2 заперечує вчинення ним будь-яких незаконних дій відносно потерпілого ОСОБА_4 та пособництві у вчиненні злочину обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_3 .

Крім того, об`єктивною стороною грабежу є відкрите викрадення чужого майна, тобто вилученням майна в присутності власника або інших осіб, які усвідомлюють вчинення викраденення. Одночастно і особа, яка викрадає майно, усвідомлює, що її дії помічені іншими і оцінюються ними як викрадення, але вона ігнорує це.

Відкритим визнається викрадення, що здійснюється у присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дій винного, а він, у свою чергу, усвідомлює цю обставину. Такими особами можуть бути особи, у власності, володінні чи під охороною яких знаходиться майно, на яке здійснюється посягання, очевидці. Однак до таких осіб не можуть бути віднесені співучасники грабіжника, а також інші особи, в силу певних зв`язків чи стосунків з якими винний розраховує на потурання з їхнього боку (не очікує будьякої протидії вчинюваному ним діянню).

З пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення не вбачається, в яких саме його діях полягало «відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб» та як ОСОБА_2 мав намір збагатитися за рахунок майна ОСОБА_4 .

Доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_2 об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, стороною обвинувачення надано не було, а викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення та дії обвинуваченого, згідно якого ОСОБА_2 пред`являється обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України,об`єктивну сторону грабежу не утворюють.

Між тим, жоден із допитаних у судовому засіданні свідків, а також потерпілий та обвинувачені не зазначили, що ОСОБА_2 вчиняв будь-які дії відносно потерпілого ОСОБА_4 . Крім того, як самим ОСОБА_2 так і іншими обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_3 заперечується як факт попередньої змови на вчинення злочину, так і фак сприяння (посібництва) ОСОБА_2 у вчиненні злочину, а доказів на спростування вказаних показань, прокурором надано не було.

Таким чином, аналіз сукупності доказів, наданих стороною обвинувачення дозволяє суду зробити висновок про те, що зазначені докази, не містять сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які б доводили винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України або будь-яку участь при вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Крім того, грабіж з суб`єктивної сторони передбачає тільки прямий умисел: особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, відкрито вилучає чуже майно, на яке не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає завдати таку шкоду.

Обов`язковими суб`єктивними ознаками грабежу є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

Не утворюють складу грабежу протиправні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном не з корисливою метою, а, наприклад, з метою його тимчасового використання з подальшим поверненням власнику або у зв`язку з передбачуваним правом на це майно. Залежно від обставин справи такі дії при наявності до того підстав підлягають кваліфікації за іншими статтями Кримінального кодексу. Привласнення знайденого або такого, що випадково опинилося у винного, не може розглядатися як розкрадання.

Судом не встановлено наявність у діях ОСОБА_2 хоча б одного із зазначених мотивів, як і не встановлено наявність умислу на вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, психічне ставлення ОСОБА_2 до своїх дій, отримання ним незаконного збагачення за рахунок чужого майна.

Будь-яких доказів на підтвердження наявності суб`єктивної частини злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України стороною обвинувачення суду не надано. А саме, жодні докази не підтверджують наявність у ОСОБА_2 умислу на отримання незаконного збагачення за рахунок чужого майна або інший корисливий мотив. Суду взагалі не надано належних доказів, які б прямо вказували, на що саме був направлений умисел ОСОБА_2 під час вчинення інкримінованого йому діяння за ч. 2 ст. 186 КК України. Висновок щодо умисла ОСОБА_2 суд змушений робити проводячи системний аналіз всієї сукупності наданих доказів. Також, сторона обвинувачення не надала будь-яких доказів на спростування показань ОСОБА_2 про те, що він не знав та не бачив, які дії вчиняють ОСОБА_3 з ОСОБА_9 , оскільки останні вийшли з автомобіля та пішли до магазину, а він залишився чекати їх в автомобілі.

Під час судового розгляду, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, забезпечивши принцип змагальності сторін та свободи в поданні сторонами своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, перевіривши та проаналізувавши надані сторонами докази, та надавши оцінку кожному з них і їх сукупності у взаємозв`язку, дотримуючись вимог статей 86, 87, 94 КПК України, здійснивши аналіз доказів, що були надані сторонами, суд дійшов висновку про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом допустимими й достатніми доказами винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Згідно ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини передбачені п. п. 1, 2 частини першої цієї статті, а це встановлення відсутності події кримінального правопорушення або встановлення відсутності в діях складу кримінального правопорушення, виявлені під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Аналіз досліджених доказів переконав суд у тому, що жоден з доказів наданий стороною обвинувачення і перевірений в судовому засіданні, як окремо так і всі в сукупності, не можуть бути покладені в безпосереднє підтвердження вини ОСОБА_2 .

Згідно вимог ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до змісту ст. 92 КПК обов`язок доказування висунутого обвинувачення в кримінальному провадженні покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в даному кримінальному провадженні зроблено не було. У даній справі суд зі свого боку забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в рамках визначеної законом змагальної процедури в кримінальному процесі.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.

Надані стороною обвинувачення докази не спростовують дані висновки суду щодо наявності підстав для виправдання ОСОБА_2 .

З огляду на вищевикладене суд приходить до остаточного висновку, що обвинуваченого ОСОБА_2 слід визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, за не доведеності вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, слід виправдати.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, що відносяться до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, згідно довідок з Липовецької ЦРЛ на диспансерному наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, за допомогою не звертався, приймає до уваги його вік, стан здоров`я, сімейні обставини, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, що відносяться до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, приймає до уваги його вік, стан здоров`я, сімейні обставини, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції відповідної статті. Відповідно до ст. 75 КК України, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, особу винуватого та інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього певні обов`язки, із застосуванням ст. 76 КК України.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає, що для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції відповідної статті. Відповідно до ст. 75 КК України, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, особу винуватого та інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього певні обов`язки, із застосуванням ст. 76 КК України.

При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином в сумі 18 275 грн., моральної шкоди в сумі 45 000 грн., а також витрат на правову допомогу в сумі 3 000 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

При вирішенні цивільного позову ОСОБА_4 в частині стягнення з обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 18 275 грн., суд приходить до висновку, що цивільний в цій частині підляє частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілому ОСОБА_4 кримінальним правопорушення завдано матеріальної шкоди на суму 297 грн. яка обвинуваченими не відшкодована.

Крім того, дослідивши надані ОСОБА_4 документи на підтвердження заподіяння йому матеріальної шкоди, суд дійшов висновку, що потерпілим доведений належними та допустимими доказами розмір шкоди на суму 6 697 грн., що включає в себе розрахунок вартості стоматологічних послуг, який згідно довідки виданої стоматологічною клінікою «ЛЄВІКА» потрібно провести ОСОБА_4 на суму 6400 грн. та зазначена в обвинувальному акті сума заподіяних потерпілому матеріальних збитків – 297 грн.

Інших належних та допустимих доказів понесення потерпілим матеріальних витрат на суду не надано.

Вирішуючи питання цивільного позову ОСОБА_4 в частині стягнення з обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Судом проаналізовано надані сторонами пояснення, а саме те, що потерпілий в обґрунтування позову зазначив, що після нападу на нього в нього порушилася нормальна життєдіяльність та звичний гармонійний стиль життя, він зазнав великого стресу та з цього приводу звертався за допомогою до спеціалістів, у співставленні з наведеними нормативними актами, суд вважає за необхідне стягнути грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 (двадцяти тисяч) гривень; при цьому судом враховано тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, а також те, що причинно-наслідковий зв`язок між діяннями обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та станом потерпілого ОСОБА_4 доведений; виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. Судом з`ясовано факт заподіяння потерпілому моральних страждань та втрат немайнового характеру, обставини, дії, внаслідок яких вони заподіяні. Враховуючи те, що обвинувачені цивільний позов не визнають, аналізуючи матеріали кримінального провадження, пояснення учасників судового розгляду, суд вважає за необхідне і достатнє частково задовольнити позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , в частині стягнення моральної шкоди і стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , солідарно, як відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого зазначені кошти, враховуючи в сукупності негативні наслідки, які настали для позивача.

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування витрат на правову допомогу потерпілому ОСОБА_4 суд враховує наступне.

Статтею 118 КПК України передбачено, що витрати на правову допомогу відносяться до процесуальних витрат.

Згідно ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Так, у відповідності до розрахунку витрат щодо надання правової допомоги потерпілому та цивільному позивачу ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження від 08.11.2018, виданого адвокатом Деркачем В.Г. та квитанції № 49 про оплату коштів, вартість наданих послуг адвокатом складає 3 000 грн.

Враховуючи зазначене, вказані документально підтверджені процесуальні витрати на суму 3 000 грн. підлягають стягненню із обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь потерпілого.

Вимога позивача про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, а також витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає, в звязку з тим, що суд прийшов до висновку про невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, відносно потерпілого ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення Вінницьким НДЕКЦ судово-балістичної № 50 від 16.02.2018 - покласти на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках, оскільки проведення експертизи було зумовлено розслідуванням вчиненого ними злочину.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання речових доказів, вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 174, 368, 370, 371, 374, 395 КПК України та ст.ст. 65, 75, 76, 186 КК України, суд,-

УХВАЛИВ

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно вимог п.п 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно вимог п.п 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Визнати невинуватим ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України та виправдати за не доведеності вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а також витрат на правову допомогу – задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 6 697 (шість тисяч шістсот дев`яносто сім) грн. 00 коп.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 процесуальні витрати в сумі 3 000 (три тисячі) грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 – відмовити.

Стягнути із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в рівних частках, на користь держави процесуальні витрати за проведення Вінницьким НДЕКЦ судово-балістичної № 50 від 16.02.2018 в сумі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 00 коп.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2018 на тимчасово вилучені речі під час огляду місця події від 27.01.2018, а саме: два автомобільні номерні знаки НОМЕР_11 ; пістолет марки «Форт-12» №5993 з магазином та трьома патронами всередині; змиви потожирової речовини з спускового гачка та із рукоятки пістолета «Форт-12»; сумка коричневого кольору усередині із паперовим конвертом, шапкою зимовою чоловічою синього кольору, дві рукавиці чорного кольору; два мобільних телефона марки «Lenovo S-650» ІМЕІ НОМЕР_12 у корпусі сірого кольору, мобільний телефон марки «Samsyng» ІМЕІ НОМЕР_6 ; пара шкіряних рукавиць; змив потожирової речовини із коробки переміни передач; автомобіль марки «AUDI» моделі А-6 д.н.з. НОМЕР_2 темно-зеленого кольору – скасувати.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2018 на тимчасово вилучені речі під час складання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме затримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: бувший у використанні мобільний телефон Nokia RM-944 IME1 НОМЕР_13 та ІМЕІ2 НОМЕР_14 з двома сім картками абонентської мережі ТОВ «лайфселл» з номерами, які вказав ОСОБА_3 НОМЕР_15 , НОМЕР_16 – скасувати.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2018 на тимчасово вилучені речі під час огляду місця події від 27.01.2018, а саме: шапку чорного кольору з вертикальним написом «ELLAN» та ремінець коричневого кольору на краях якого наявні металеві карабінчики – скасувати.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2018 на тимчасово вилучені речі під час складання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме затримання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон марки «Meizu M2 Note», в корпусі білого кольору, ІМЕІ НОМЕР_17 , ІМЕІ 2: НОМЕР_18 , мобільний телефон NOKIA 1280, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_19 . Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «AUDI А6» з реєстраційним номером Литовської Республіки – скасувати;

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.02.2018 на посвідчення на ім ’я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_8 , видане УДАІ ГУ МВС України у м. Києві, яке було вилучене у ОСОБА_2 під час складання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину – скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: мобільний телефон «Samsung GT-Е12001» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «LENOVO S8650» в корпусі золотистого кольору, мобільний телефон «NOKIA RM 944» в корпусі чорного кольору із двома сім картами, які знаходяться в спец. пакеті № 4221763, передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВВП ГУНП у Вінницькій області (квитанція № 1157) – повернути власнику.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: рукавиці - спец пакет № 4496485, паперовий конверт із змивами з рукоятки пістолета, паперовий конверт із змивами з керма авто, паперовий конверт із змивом речовини із спускового гачка пістолета, паперовий конверт із змивом з поверхні ручки КПП, передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВВП ГУНП у Вінницькій області (квитанція № 1155) – знищити.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: посвідчення водія НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - спец пакет № 4221762, переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВВП ГУНП у Вінницькій області (квитанція № 1155) – повернути власнику ОСОБА_2 .

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: мобільний телефон «MEIZU» в корпусі білого кольору, сім карта мобільного оператора «лайфселл», флеш карта «TRANSCED 8 GB», чохол; мобільний телефон «NOKIA RM 647» в корпусі чорного кольору, з сім картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар», техпаспорт НОМЕР_9 , які знаходяться у спец пакеті НПУ ГСУ № 4508067; номерні знаки НОМЕР_10 , які знаходяться у спец. пакеті НПУ ГСУ № 4446072, передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВВП ГУНП у Вінницькій області (квитанція № 1282) – повернути власнику.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: чорна матерчата шапка, яка має ознаки експлуатації, коричнева дорожня сумка із ознаками експлуатації, передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВВП ГУНП у Вінницькій області (квитанція № 1283) – знищити.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: пістолет «ФОРТ 12 РМ» № И 5993, калібру 9 мм P.A., 3 гільзи патронів 9 мм, які поміщено до спец пакету № 2258541, передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВВП ГУНП у Вінницькій області (квитанція № 1370) – знищити.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: компакт диск на якому знаходяться 4 файли в яких міститься інформація про дзвінки абонентських номерів, якими користувалися ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , приєднані до матеріалів кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження, які знаходяться у процесуального прокурора Вінницької окружної прокуратури.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою протягом 30 днів з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя