Рішення № 98312355, 15.06.2021, Рокитнівський районний суд Рівненської області

571/241/21

2/571/166/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі: судді Верзун О.П., при секретарі Колодич Ю.В., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Осики Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК«Факторінгс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Територіальний сервісний центр МВС №5643 м. Сарни про зняття арешту з рухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою про скасування арешту автомобіля марки «Mitsubishi L-200» номер кузова НОМЕР_1 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 14 березня 2017 року вона набула у власність та зареєструвала на своє ім`я автомобіль марки «Mitsubishi L-200» номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

Під час реєстрації транспортного засобу працівниками сервісного центру МВС було перевірено наявність заборон для відчуження, проте арештів чи інших обтяжень на транспортний засіб, який вона мала намір придбати, ними не було встановлено. Лише після цього вона уклала договір купівлі продажу автомобіля у його попереднього власника ОСОБА_3 .. Придбаним автомобілем користувалась у власних потребах , а через деякий час вирішила його продати. У січні 2021 року, коли вона мала намір продати вказаний автомобіль та знайшла покупця, працівник сервісного центру повідомив їй, що її автомобіль перебуває під арештом, тому що перший його володілець ОСОБА_2 під час його покупки брав кредит в ПАТ «КБ «Надра». В подальшому, внаслідок переуступки боргу право власності на боргові зобов`язання перейшло до ТОВ «ФК «Факторінгс».

Позивач стверджує, що у березні 2017 року під час реєстрації спірного транспортного засобу працівниками сервісного центру МВС не було виявлено та встановлено відомостей стосовно накладеного арешту на вище вказаний транспортний засіб. Зазначає, що відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребуване у нього. На підставі цього вважає, що вона як добросовісний позивач набула право власності на спірний автомобіль. З зазначених підстав просить скасувати арешт, накладений на автомобіль. Вважає, що себе добросовісним покупцем, оскільки на момент укладення договору купівлі продажу автомобіля, який укладено у встановленому законом порядку, у сервісному центрі МВС, не знала та не могла знати про перебування автомобіля марки «Mitsubishi L-200» номер кузова НОМЕР_1 під арештом, починаючи від 2008 року по даний час. Вказана обставина не була відома і попередньому (другому) власнику транспортного засобу ОСОБА_3 , у якого вона придбала транспортний засіб та який, у свою чергу, придбав його в ОСОБА_2 .

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_4 , діючий на підставі ордеру та договору про надання правової допомоги від 12.04.2021року (а.с. 40-44) надали пояснення згідно із змісту позовної заяви, свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили їх задовольнити. Доповнила, що придбаним автомобілем відкрито користувалась у повсякденному житті, було таке, що документи щодо реєстрації та інші відомості перевірялись працівниками патрульної служби поліції, однак за період з 2014 року по січень 2021 року ніхто з працівників поліції, які перевіряли автомобіль згідно інформаційних баз даних не повідомляв їй про те, що автомобіль перебуває під арештом, жодних виконавчих дій щодо нього також не вчинювалось. Про арешт стало відомо лише у січні 2021 року, що послужило приводом звернення до суду із вказаним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 та представник другого відповідача ТОВ «ТОВ «ФК «Факторінгс» у судове засідання не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, заперечень проти позову не надіслали. З огляду на те, що позивач та його представник не заперечували щодо ухвалення у справі заочного рішення, суд вирішує справу за наявних в матеріалах справи доказів та, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

В матеріалах справи наявний витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна, сформований за серійним номером майна: MMBJNKD408D 012700 (а.с.6), з якого вбачається, що 24.03.2014 року за № 14258784 на підставі договору «Автопакет» від 25.01.2008 зареєстровано приватне обтяження у вигляді застави рухомого майна автомобіль марки «Mitsubishi L-200» номер кузова НОМЕР_1 ; боржником зазначено ОСОБА_2

14.03.2019 та 19.05.2020 зареєстровано зміни обтяження. Підставою для зміни обтяження від 19.05.2020 послужив договір про відступлення права вимоги № 578 від 08.05.2020 року, в результаті чого прав обтяжувача набуло ТОВ «ФК «Факторінгс». Зміни боржника не провадились, так як ним лишився ОСОБА_2 .

Разом з тим, згідно інформації Територіального сервісного центру № 5643 (ТСЦ ВМС № 5643) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області №31/17/5643 від 15.05.2021 року 29.07.2016 року (а.с. 61) легковий автомобіль «Mitsubishi L-200» номер кузова НОМЕР_1 з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 був знятий з обліку для реалізації. Власником майна зазначений ОСОБА_2 та довіреною особою (заявником) вказано ОСОБА_5 .. Реєстраційна операція вчинена Центром 4641. А вже 03.08.2016 року вчинено вторинну реєстрацію транспортного засобу за договором купівлі-продажу, укладеного в ТСЦ. Автомобіль зареєстровано на власника ОСОБА_3 (реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 ). В подальшому, 14.03.2017 року Центром 5643 здійснено перереєстрацію транспортного засобу на нового власника згідно договору, укладеного в ТСЦ- ОСОБА_1 (а.с.61).

Отже, 14 березня 2017 року позивач, ОСОБА_1 набула у власність загальний легковий автомобіль марки «Mitsubishi L-200» типу Пікап - В номер кузова НОМЕР_1 та зареєструвала його за реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 у Центрі 5643, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 (а. с.5), інформацією №31/17/5643 від 15.05.2021 року, отриманою від Територіального сервісного центру № 5643 (ТСЦ ВМС № 5643) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області.

Допитаний як свідок ОСОБА_3 повідомив, що мав намір купити собі автомобіль. Підшукав у мережі Інтернет подібний транспортний засіб. У нього було багато недоліків, але оскільки мав можливість самостійно їх усунути, то прийняв рішення його подивитись. Люди, які продавали транспортний засіб були йому невідомі. Від продавця була довірена особа, а самого власника не було. Йому не відомо, чи була довірена особа працівником банку, чи ні. Зустрівся подавцем у м. Львів, оглянув транспорт, оцінив наявні недоліки щодо його технічного стану та прийняв рішення про покупку. Покупку здійснювали в приміщенні МРЕО, де все швидко оформили. Автомобіль перевіряли і кредиту за ним не рахувалось, обтяжень також, в МРЕО йому повідомили, що автомобіль «чистий». Підстав недовіряти такій перевірці не мав, оскільки вся процедура відбувалась у державному закладі. Якби йому повідомили щось про кредит чи арешт, то він не купував би цей автомобіль, а підшукав інший. Він отримав технічний паспорт, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційні номери, VIN-код автомобіля. Розрахувався, оплативши повну вартість автомобіля. Про те, що автомобіль під арештом дізнався від позивача і лише у 2021 році. До автомобіля жодних претензій не було, хоча мав місце випадок, коли працівники поліції на нього склали протокол за порушення правил проїзду пішохідного переходу, проте він довів правомірність своїх дій. Тоді також перевірялась інформативна база, однак про арешт також йому не повідомлялось. Інших інцидентів з машиною протягом часу користування не виникало. Згодом він продав автомобіль, зареєструвавши договір у сервісному центрі в Сарнах, куди він здав технічний паспорт. Пам`ятає, що автомобіль придбали у ннього подружжя ОСОБА_1 . І цього разу перевіркою у сервісному центрі проблем з машиною не було. Вважає, що оскільки про арешт автомобіля не було жодної інформації, то і він, і ОСОБА_1 придбали його законно.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні дав наступні показання. Через інтернет - мережу намагався придбати для сім`ї автомобіль. Такий відшукав у ОСОБА_11 .. Пізніше зв`язався з ним по телефону. Машина йому сподобалась, була в хорошому стані, тому поїхали у сервісний центр переоформлювати її. В ТСЦ не повідомляли, що транспорт придбаний під кредит чи перебуває під обтяженням. ОСОБА_3 в приміщенні ТСЦ знімав обліку автомобіль, а він ставив на облік на ім`я дружини. Йому видали реєстраційний номер Користувались упродовж 4 років, після чого вирішили змінити автомобіль. Тоді дізнались про арешт.

Таким чином, підтверджуються обставини, на які опирається позивач в своїх доводах про те, що у встановленому законом порядку, на підставі договору купівлі-продажу, укладеному в ТСЦ придбала автомобіль марки «Mitsubishi L-200» номер кузова НОМЕР_1 , який зареєструвала на своє ім`я з реєстраційним номером НОМЕР_2 та не могла знати про арешт автомобіля, через те, що на момент укладення угоди перевіркою, проведеною спеціалістом в ТСЦ такої інформації здобуто не було.

З Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що під обтяженням зареєстровано автомобіль «Mitsubishi L-200» номер кузова НОМЕР_1 з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , відчуження вказаного автомобіля відбулось 03.08.2016 року.

Зміни до Державного реєстру обтяжень вносились 14.03.2019 року та 19.05.2020 року, тобто після того, як автомобіль було знято з обліку для подальшої реалізації - 29.07.2016 року. Після цього двічі змінювався власник транспортного засобу та реєстраційний номерний знак автомобіля «Mitsubishi L-200» номер кузова НОМЕР_1 .

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» № 1388 від 07.09.1998 року, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби.

Відповідно до п.8 вказаного Порядку, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, повноваження представника, а також правомірність придбання транспортних засобів, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Пунктом 41 зазначеного Порядку (в редакції, що діяла на момент вчинення реєстраційних дій) забороняється зняття з обліку та/або перереєстрація на нового власника транспортних засобів, стосовно яких є ухвала суду про накладення арешту або заборону зняття з обліку чи постанова державного виконавця про накладення арешту.

Оскільки така реєстрація прав нового власника відбулась, то, відповідно, перешкод, визначених п.41 Порядку під час реєстрації транспортного засобу не було встановлено. Отже, суд вважає доведеною ту обставину, що на момент вчинення реєстраційних дій позивач не була обізнана про наявність будь-яких обтяжень на транспортний засіб, а відтак, може вважатись добросовісним набувачем придбаного майна.

Докази, що суперечили б твердженню позивача в матеріалах справи відсутні, іншим чином зі сторони відповідачів спростованими не були.

Як передбачено ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що позивач належним чином зареєстрував право власності на вказаний транспортний засіб у встановленому чинним законодавством порядку, що підтверджено повноважними державними органами і доказів зворотного суду надано не було. Відчуження транспортного засобу в передбаченому законодавством порядку недійсним не визнавалось.

За таких обставин подальше обтяження на вказаний транспортний засіб в межах процедури, за якою позивач не проходить боржником обмежує право власника, зокрема розпорядитися власним майном на свій розсуд.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що порушене право власника підлягає захисту шляхом звільнення з під арешту спірного майна.

Разом з тим, згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом у сумі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією № 56 від 09.02.2021 року підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 209, 265, 268,280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК«Факторінгс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Територіальний сервісний центр МВС №5643 м. Сарни про зняття арешту з рухомого майна - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК«Факторінгс» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_7 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК«Факторінгс», місцезнаходження: м. Київ, печерський узвіз, буд.5, кабінет 109.

Третя особа: Територіальний сервісний центр МВС №5643 м. Сарни, місцезнаходження: м. Сарни, вул. Гагаріна, 100, Рівненської області.

Повне рішення виготовлено 21.06.2021 року.

Суддя: