Ухвала суду № 98310822, 14.07.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3618/21

Провадження №2-з/367/295/2021

УХВАЛА

Іменем України

14 липня 2021 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Коляди А.М. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, Київський обласний державний нотаріальний архів, Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна та зняття з нього арешту, -

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області 20 травня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, Київський обласний державний нотаріальний архів про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна, в якій позивач ОСОБА_1 просив: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , видане 21 серпня 1983 року Ірпінською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем першої черги, право власності на Ѕ житлового будинку в порядку спадкування на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.

У подальшому, 13 липня 2021 року, до відкриття провадження у справі до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в новій редакції, а саме, ОСОБА_1 звертається з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, Київський обласний державний нотаріальний архів, Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна та зняття з нього арешту. Позивач просить: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , видане 21 серпня 1983 року Ірпінською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем першої черги, право власності на Ѕ житлового будинку в порядку спадкування на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; зняти арешт з будинку АДРЕСА_1 , який на даний час належить на праві власності ОСОБА_2 .

13 липня 2021 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про забезпечення позову у даній цивільній справі.

Заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення продажу арештованого майна, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями та огорожею, загальною площею 57, 40 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який є приватною власністю ОСОБА_2 , що виставлений на торги за ціною 700400 гривень, номер лоту 485012, які відбудуться 26 липня 2021 року, що проводить ДП «Сетам», яке передано на торги Ірпінським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по виконавчому листу №524/6298/14-ц, що видав Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 176 839 гривень по виконавчому провадженню 47334933 від 24.04.2015 до набрання рішенням законної сили по цивільній справі №367/3618/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, Київський обласний державний нотаріальний архів, Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна та зняття з нього арешту.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник вказує, що на початку серпня 2020 року до позивача ОСОБА_1 приїхав його брат ОСОБА_2 та повідомив, що має намір продати будинок, щоб погасити борг перед ПАТ «Приватбанк». У подальшому, позивач з`ясував, що його брат ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса та отримав право власності на спадкове майно не попередивши нотаріуса, що існує іще один спадкоємець – ОСОБА_1 .

Вказує, що мати позивача ОСОБА_4 та батько ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, від зазначеного шлюбу народились діти – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за життя їхнім батькам належав житловий будинок на праві особистої власності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача та відповідача ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їх батько ОСОБА_5 . Таким чином, як вказує представник позивача, оскільки ОСОБА_1 постійно проживав з батьками, то вважав, що успадкував Ѕ частину вказаного будинку.

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, ОСОБА_2 є власником успадкованого майна, а саме будинку АДРЕСА_1 .

Представник позивача зазначає, що з матеріалів виконавчого провадження стало відомо, що 24 квітня 2015 року старшим державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Коротких Д.Г. винесено постанову ВП №47334933 про відкриття виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого листа №524/6298/14-ц, що видав Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 176 839 гривень. 04 березня 2019 року державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову ВП №47334933 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику.

09 серпня 2019 року державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову ВП №47334933 про передачу виконавчого провадження до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

16 квітня 2021 року головним державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову у виконавчому провадженні №47334933 про опис та арешт майна боржника.

12 травня 2021 року головним державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову у виконавчому провадженні №47334933 про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванті Груп» для участі у виконавчому провадженні.

Згідно звіту про оцінку майна від 18 травня 2021 року, ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями та огорожею, загальною площею 57, 40 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який є приватною власністю ОСОБА_2 , становить 700400 гривень.

Представник позивача вказує, що на час подання заяви про забезпечення позову вказаний житловий будинок, який є предметом спору у даній цивільній справі, виставлений на торги за ціною 700400 гривень, номер лоту 485012, які відбудуться 26 липня 2021 року, які проводить ДП «Сетам».

Також, представник позивача зазначає, що оскільки позовні вимоги у даній цивільній справі стосуються визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на 1/2 частину спадкового майна та зняття з нього арешту, а описаний будинок буде реалізовувати 26 липня 2021 року Державне підприємство «Сетам», тому існує реальна загроза того, що у разі, якщо не зупинити продаж арештованого майна, яке реалізовується на підставі виконавчого листа №524/6298/14-ц, що видав Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області, будинок буде проданий з прилюдних торгів, що зробить виконання рішення суду неможливим у разі задоволення позову.

Представник позивача вважає, що такий вид забезпечення позову є абсолютно співмірним та адекватним позовним вимогам, та унеможливить реалізувати будинок з прилюдних торгів до розгляду справи по суті.

Пропозицій щодо зустрічного забезпечення заявником не зазначено.

Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи представника позивача, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників справи.

Пунктом п`ятим ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов може забезпечуватися шляхом зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Дослідивши матеріали цивільної справи та заяви про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Позивачем ОСОБА_1 подано позов до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, Київський обласний державний нотаріальний архів, Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна та зняття з нього арешту.

Згідно із копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.07.1956 року, батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 23.08.1982, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 24.04.1981, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 №3090 від 12.11.2020, позивач ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 21 січня 1977 року по 14 березня 1998 року.

Згідно із копією листа Київського обласного державного нотаріального архіву від 01.07.2020 №1886/01-17, в матеріалах спадкової справи після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , заява про відмову від прийняття спадщини від імені ОСОБА_1 відсутня.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №543 від 25.02.1984, ОСОБА_2 успадкував житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , належний померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на праві приватної власності.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.06.2021, ОСОБА_2 є власником житлового будинку з надвірними будівлями та огорожею, загальною площею 57,4 кв.м, житловою площею 40,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 22796587.

Як видно з постанови про відкриття виконавчого провадження № ВП №47334933 від 24 квітня 2015 року, підставою для відкриття провадження став виконавчий лист №524/6298/14-ц, виданий 27 березня 2015 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 176 839 гривень.

Відповідно до постанови головного державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лемберської О.І. від 16.04.2021 у виконавчому провадженні №47334933 про опис та арешт майна (коштів) боржника, описано та накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 .

Згідно із постановою головного державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 12 травня 2021 року, винесеною у виконавчому провадженні №47334933, призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванті Груп» для участі у виконавчому провадженні, а саме для надання письмового висновку та звіту про оцінку майна з питань дійсної ринкової вартості описаного майна згідно постанови державного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника від 16.04.2021.

Згідно звіту про оцінку майна від 18 травня 2021 року №AG18052021-1, ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями та огорожею, загальною площею 57, 40 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який є приватною власністю ОСОБА_2 , становить 700400 гривень.

Відповідно до долученої представником позивача до заяви про забезпечення позову інформації з сайту setam.net.ua, житловий будинок з надвірними будівлями та огорожею загальною площею 57, 4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , виставлений на продаж, номер лоту 485012, початкова ціна 700400, стан аукціона: реєстрація учасників, дата початку: 26 липня 2021 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Враховуючи, зазначені вище докази, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір щодо права власності на житловий будинок, і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача в разі задоволення позову.

Таким чином, вимоги позивача є співмірними із предметом позову, а вид такого забезпечення відповідає позовним вимогам повністю, тому вимоги про забезпечення позову є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом зупинення продажу арештованого майна, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями та огорожею, загальною площею 57, 4 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який є приватною власністю ОСОБА_2 , що виставлений на торги за ціною 700400 гривень, номер лоту 485012, які відбудуться 26 липня 2021 року, що проводить Державне підприємство «Сетам».

Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153, 260-261 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Коляди А.М. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, Київський обласний державний нотаріальний архів, Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна та зняття з нього арешту - задовольнити.

До набрання рішенням суду законної сили у цивільній справі №367/3618/21 зупинити продаж арештованого майна, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями та огорожею, загальною площею 57, 4 кв.м, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , описаного та арештованого постановою головного державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лемберської О.І. від 16.04.2021 у виконавчому провадженні №47334933 про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Дані стягувача: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Дані боржника: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Копію ухвали суду направити до відома учасникам справи, а Ірпінському відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Державному підприємству «Сетам» - для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Кравчук