Рішення № 98310262, 13.07.2021, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/674/21

Провадження № 2/674/449/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Шафікової Ю.Е.,

за участю секретаря судового засідання Проценко Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Алексєєва Майя Антонівна до Дунаєвецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернулась до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області з позовом, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є спадкоємицею після смерті своєї матері - ОСОБА_2 за законом та успадкувала частину належного їй спадкового майна у вигляді права на земельну частку (пай), про що нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Однак, у видачі такого свідоцтва на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , нотаріусом було відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, які посвідчують право власності померлої на таке майно. Навівши доводи щодо належності вказаного спадкового майна померлій, позивачка просила задовольнити позов.

Згідно з ухвалою судді від 28 травня 2021 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.

В підготовче судове засідання позивачка не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, від представника позивачаки адвоката Алексєєвої М.А. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки, в якій вимоги позову підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача – Дунаєвецької міської ради в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив, в якому просив провести розгляд справи за відсутності представника відповідача, позов визнав.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідноіз ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд вважає, що поданий позов слід задовольнити з огляду на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки – ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яким є сертифікат на земельну частку (пай) серії ХМ №0258965, спадкоємицею якого є її дочка – ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу Люзняком О.М..від 25.03.2008 року.

Крім того, як встановлено судом із копій матеріалів спадкової справи №290-08, заведеної приватним нотаріусом Дунаєвецького районного натаріального округу Люзняком О.М.. до майна померлої ОСОБА_2 , будь-яких інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, немає.

Разом із цим, згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №59/02-31 від 18.05.2021 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що вказане майно спадкодавець ОСОБА_2 належним чином не оформила, відсутній правовстановлюючий документ на це майно.

Наведена обставина стала підставою для звернення позивачки до суду з даним позовом.

Вирішуючи обґрунтованість доводів позивачки, наведених нею на підтвердження позовних вимог, при виборі застосування норм права судом враховується наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що акт про завершення будівництвом житлового будинку , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 не складався, свідоцтво про право власності на домоволодіння Дунаєвецькою (районною) міською радою не видавались на прізвище ОСОБА_2 .

Довідкою Дунаєвецької міської ради №13 від 09.02.2021 підтверджується, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . З 22.09.2007 в управління спадковим майном вступила ОСОБА_1 .

Згідно виписок з погосподарської книги №95, 96 від 19.05.2021, виданих Дунаєвецькою міською радою, ОСОБА_2 значиться головою двору за адресою: АДРЕСА_1 . Рік побудови 1957.

Проте, як з`ясовано судом, право власності на означене нерухоме майно не зареєстроване.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набрав чинності 03 серпня 2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 означеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Судом також враховується, що право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

Як з`ясовано судом, будинок за за адресою: АДРЕСА_1 , побудований у 1957 році.

У 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року N 8502-II, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.

Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13.

Із урахуванням наведеного, а також зважаючи на встановлені судом обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, суд вважає доведеними наведені позивачкою обставини щодо належності ОСОБА_2 на праві власності будинку за адресою АДРЕСА_1 ,.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Нормами ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підсумовуючи усе вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання за позивачкою ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , права власності на спадкове майно, яким є яким є житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Алексєєва Майя Антонівна до Дунаєвецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_2 , право власності на нерухоме майно, яким є житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Мала Побіянка, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ;

відповідач – Дунаєвецька міська рада, місцезнаходження: Хмельницька область, м.Дунаївці, вул..Шевченка,50 8, код ЄДРПОУ 04060714.

Суддя Ю. Е. Шафікова