Постанова № 98309405, 12.07.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/2852/21

Провадження №1-кп/944/916/21

УХВАЛА

12.07.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білецької М.О.

при секретарі судового засідання Хархаліс Л.А.

з участю: прокурора Телефанка О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Гука В.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22021140000000046 від 14.05.2021, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.305, ч.2 ст.309 КК України,

в с т а н о в и в:

03 червня 2021 року до Яворівського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021140000000046 від 14.05.2021 відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених.2 ст.305, ч.2 ст.309 КК України.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Львівської обласної прокуратури Телефанком Олегом Володимировичем та підозрюваним ОСОБА_1 за участі адвоката Гука В.С.

Відповідно до вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.305, ч.2 ст.309 КК України, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю даних кримінальних правопорушень.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, ОСОБА_1 буде призначено покарання: за ч. 2 ст. 305 КК України із застосуванням ст. 69 КК України – штраф у розмірі 2950 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 50 150 грн. без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 309 КК України штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.; відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у вигляді штрафу у розмірі 2950 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 50 150 грн. без конфіскації майна.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Телефанко О.В. просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що є всі підстави для затвердження даної угоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Гук В.С. просили суд затвердити угоду про визнання винуватості. При цьому обвинувачений пояснив, що він визнає вину, угоду укладав добровільно, а тому просив суд затвердити її.

Заслухавши думку сторін судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладено угоду між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 КПК України.

Угода про визнання винуватості укладається між прокурором та підозрюваним/обвинуваченим за ініціативою будь-кого із цих осіб. Участь захисника у разі укладення такої угоди згідно з п.9 ч.2 ст.52 КПК України є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди про визнання винуватості.

Відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів.

Сторони угоди (незалежно від її виду) зобов`язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання та звільнення від його відбування з випробуванням (якщо домовленості щодо такого звільнення мали місце та сторони дійшли згоди).

Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.

Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України (зокрема, щодо змісту та порядку укладення угоди) і закону України про кримінальну відповідальність (зокрема, щодо узгодженої міри покарання, звільнення від його відбування з випробуванням), наявність підстав для відмови в її затвердженні (ч.7 ст.474 КПК України), заслуховує думку сторін щодо можливості затвердження угоди, яка розглядається.

Згідно змісту даної угоди, сторони досягли порозуміння щодо призначення ОСОБА_1 узгодженого покарання із застосуванням ст.69 КК України, а саме: за ч. 2 ст. 305 КК України – штраф у розмірі 2950 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 50 150 грн. без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 309 КК України штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.; відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у вигляді штрафу у розмірі 2950 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 50 150 грн. без конфіскації майна.

Судом встановлено, що узгоджена сторонами міра покарання не відповідає вимогам закону, оскільки сторонами не наведено достатніх підстав для застосування ст.69 КК України. Із обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, а також тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, санкція якого передбачає покарання від восьми до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Стаття 69 КК України визначає такі підстави, які можуть обумовити призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом: 1) наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого римнального правопорушення; 2) тяжкість вчиненого кримінального правопорушення; 3) урахування особи винного, що передбачає урахування суб`єктивних ознак, які знижують ступінь суспільної небезпеки особи винного.

В угоді про визнання винуватості зазначено пом`якшуючими обставинами: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, а також зазначено, що враховано повне визнання вини, позитивну характеристику за місцем проживання, те що підозрюваний раніше не судимий, виховує двох неповнолітніх дітей, відсутність наслідків вчинення злочинів та потерпілого, шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

Визначені в угоді про визнання винуватості обставини, що пом`якшують покарання, є обставинами, які прокурор зобов`язаний врахувати при вирішенні питання про можливість укладення самої угоди, відповідно до ст.470 КПК України.

Окрім того, в угоді про визнання винуватості не зазначено, яким чином зазначені вище обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.

Крім цього, як вбачається із змісту укладеної угоди сторони врахували, що обставини, які обтяжують покарання відсутні. Однак згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні № 22021140000000046 від 14.05.2021 обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_1 , є вчинення кримінального правопорушення у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

Відтак, сторонами при узгодженні покарання, стаття 69 КК України була застосована передчасно, без врахування обставини, яка обтяжує покарання.

Відповідно до ст.69 КК України призначити більш м`яке покарання, ніж передбачено законом, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, умотивувавши своє рішення, може лише суд.

Про наявність цих обставин суд може зробити висновок лише після проведення судового розгляду, а не під час підготовчого судового засідання, та це питання відноситься виключно до компетенції суду.

Частиною 7 статті 474 КПК України передбачено, що суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що слід відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, оскільки умови угоди суперечать вимогам Кримінального кодексу України.

У відповідності до п.1 ч.3 ст.314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Оскільки угоди в даному кримінальному провадженні було досягнуто під час досудового розслідування, однак така надійшла до суду разом з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 22021140000000046 від 14.05.2021 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.305, ч.2 ст.309 КК України, який складено та затверджено 31.05.2021, реєстром матеріалів досудового розслідування та розпискою ОСОБА_1 від 31.05.2021 про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а тому суд, відповідно до положень абз.2 ч.7 ст.474 КПК України, вважає за доцільне судове провадження продовжити в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 314, 376, 468, 469, 470, 472, 473, 474 КПК України,

п о с т а н о в и в:

відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 31.05.2021 між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Львівської обласної прокуратури Телефанком Олегом Володимировичем та підозрюваним ОСОБА_1 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22021140000000046 від 14.05.2021 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.305, ч.2 ст.309 КК України та продовжити підготовчий розгляд у даному судовому провадженні.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Білецька М.О.