Вирок № 98309304, 13.07.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа №459/1679/18

Провадження № 1-кп/459/129/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Новосад М.Д.

з участю секретаря судових засідань Канюки В.Р.

прокурора Іванова С.С.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого Романіва С.І.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Ільницького М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Червонограді Львівської області кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12014140150000402 від 09 березня 2014 року про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Червонограда Львівської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 близько 03 години 09 березня 2014 року, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи власним, технічно справним автомобілем марки «Dacia Logan» кузов № НОМЕР_1 з номерним знаком НОМЕР_2 , що є засобом підвищеної небезпеки, слідуючи по «своїй» смузі руху проїзною частиною вул.Богдана Хмельницького у м. Червонограді Львівської області, що одночасно являється автодорогою територіального значення Т1410, у напрямку від вулиці Промислова до вулиці Івана Богуна, на ділянці примикання до проїзної частини вул. Львівська, неподалік з магазином ПП «Сузір`я», що розташований по вул. Будівельна, № 7 у м. Червонограді, у зоні достатньої видимості на проїзній частині перешкоди (пішохода) з місця водія, виявивши небезпеку для руху - пішохода ОСОБА_1 , який переміщався проїзною частиною вул. Б.Хмельницького пішою ходою, слідуючи з ліва на право відносно до напрямку руху автомобіля «Dacia Logan», маючи технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_1 шляхом застосування екстреного гальмування керованого ним транспортного засобу, грубо порушив пункти 1.3, 1.5, 2.3.б, 2.3.д, 2.9.а, 11.5, 12.1, 12.2, 12.3, 2.10 ПДР України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, оскільки проявив неуважність та неналежно оцінив дорожню обстановку, не врахував дорожні умови, не вибрав безпечний інтервал та швидкість, за яких він мав би змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних умовах, гарантувати безпеку дорожнього руху, не застосував своєчасно екстрене гальмування, внаслідок чого на проїзній частині вулиці Богдана Хмельницького на ділянці примикання до проїзної частини вулиці Львівська, неподалік з магазином ПП «Сузір`я», що розташований у цьому місті по вулиці Будівельна, № 7, вчинив наїзд лівою передньою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_1 , чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми, перелому склепіння і основи черепа, забою головного мозку важкого ступеня, дифузного аксонального ураження, внутрішлуночкового крововиливу, гострої субдуральної гідроми справа, епідуральної гематоми справа.

Крім цього, 09 березня 2014 року приблизно о 03 годині 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_2 , здійснивши на ділянці проїзної частини вул. Б.Хмельницького, що неподалік з магазином ПП «Сузір`я», який розташований по вул. Будівельна, № 7, м. Червоноград Львівської області, наїзд на пішохода ОСОБА_1 , будучи причетним до скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди, у порушення вимог п. 2.10 Правил дорожнього руху України не вжив усіх можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, не викликав швидкої медичної допомоги, не відправив потерпілого до лікувального закладу, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду працівників правоохоронних органів, не вжив усіх можливих заходів для збереження слідів пригоди і з метою уникнення відповідальності за скоєне на автомобілі, причетному до ДТП, з місця пригоди поїхав, чим завідомо залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_1 , який перебував у небезпечному для життя стані та був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, коли він сам поставив потерпілого в небезпечному для життя стані та був зобов`язаний і мав змогу надати потерпілому допомогу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину не визнав. Пояснив, що в ніч з 8 на 9 березня 2014 року він їхав на автомобілі по вул.Б.Хмельницького у м.Червонограді у напрямку вокзалу по лівій смузі дороги, оскільки права була покрита льодом. Швидкість руху автомобіля була 40 км/год. За 20-30 м побачив людину, рух якої не створював небезпеки. Однак коли зблизився з чоловіком, т ой зупинився, а потім почав рух та різко змінив напрямок руху й пішов прямо на його автомобіль, внаслідок чого відбулося бокове зіткнення з ним. Почав гальмувати. Зупинивши автомобіль, побачив, що збита людина лежить на асфальті, й подумав, що остання була збита на смерть. Будучи наляканим цією ситуацією, покинув автомобіль та місце ДТП, не надавши допомоги потерпілому. Після ДТП вживав алкоголь. Невдовзі був затриманий поліцією неподалік місця пригоди, так як повернувся туди.

У підсумку зазначив, що потерпілий сам винен у настанні ДТП, тому своєї вини за ч. 2 ст. 286 КК України не визнає. При цьому вказав, що не вжив заходів для надання допомоги потерпілому.

Не дивлячись на те, що обвинувачений не визнав свою вину у пред`явленому звинуваченні, його винність повністю підтверджується наступними доказами, що були перевірені і оцінені судом.

Так, показами потерпілого ОСОБА_1 , який вказав, що близько 03:00 год. 09.03.2014 р., будучи у стані алкогольного сп`яніння, повертався з нічного клубу «Вілма», що у м. Червонограді, та переходив дорогу у напрямку від острівця безпеки до кафе «Сузір`я». Вказав, що перед переходом проїзної частини дороги озирався навколо й жодних транспортних засобів не бачив. Однак, переходячи дорогу, відчув удар у праву сторону й втратив свідомість, а згодом прийшов до тями у лікарні, де дізнався про ДТП. Зазначив, внаслідок отриманих травм не міг самостійно ходити кілька місяців, став не придатним до роботи за освітою і набув інвалідність третьої групи. Обвинувачений матеріальної допомоги на лікування не надавав. Він переніс фізичний біль, тривалий час був лежачим, це все спричинило йому моральні страждання. Просив стягнути з обвинуваченого витрати, пов`язані із лікуванням в сумі 15843 грн. та моральну шкоду у розмірі 150000 грн..

Протоколом огляду місця події від 09.03.2014 р., з якого встановлено, що місцем ДТП є вулиця Хмельницького у м. Червонограді, навпроти будинку № 5-а по вул. Будівельній, де зафіксовано відомості про слідову картину пригоди, а також вилучено автомобіль марки «Dacia Logan» д.н.з. НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Нокіа» тощо (Т1 а.с. 113-126).

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09.03.2014 р. № 107, листом Червоноградської ЦМЛ від 14.06.2016 р. № 4650, згідно з якими обвинувачений ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння 09.03.2014 р., результат 1,3 проміле (Т.1 а.с. 100, 159).

Протоколами оглядів від 09.03.2014 стверджується, що при огляді автомобіля марки «Dacia Logan» д.н.з. НОМЕР_2 на останньому виявлені подряпини й пошкодження, а також вилучено два сліди рук і чохол із переднього водійського сидіння цього автомобіля (а.с.101-104, 105-108 т.1).

Висновком дактилоскопічної експертизи від 24.03.2014 р. № 121, згідно з яким вище вказані сліди рук, вилучені з автомобіля з місця ДТП, залишені ОСОБА_2 (Т1 а.с 129-132).

Висновком інженерно-транспортної експертизи від 22.03.2014 р. № 1/237, згідно з яким: гальмівна система автомобіля марки «Dacia Logan» д.н.з. НОМЕР_2 знаходиться у працездатному стані, технічних несправностей не виявлено; система освітлення знаходиться у технічному несправному стані по причині непрацездатності переднього лівого покажчика повороту, що обумовлене виходом лампи із місця кріплення в патроні; система рульового управління знаходиться у працездатному стані, технічних несправностей не виявлено (Т1 а.с. 135-139).

Висновком судово-медичної експертизи від 16.05.2014 р. № 124/2014 встановлено, що у потерпілого ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми, перелому склепіння і основи черепа, забою головного мозку важкого ступеня, дифузного аксонального ураження, внутрішлуночкового крововиливу, гострої субдуральної гідроми справа, епідуральної гематоми справа, які могли утворитися 09.03.2014 р. від дії тупих твердих предметів, до яких належать деталі кузова автомобіля і елементи дорожнього покриття та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння. На час поступлення у лікувальний заклад у крові ОСОБА_1 виявлено етанол в кількості 2,47 проміле (Т1 а.с. 141-145).

Висновком комплексної автотехнічної експертизи та експертизи відео запису від 29.05.2015 стверджується, що «встановити швидкість руху автомобіля «Дачія» виходячи з наданого на дослідження відеозапису не надається можливим, оскільки це потребує визначення розмірних характеристик по зображеннях відеокадрів, що виходить за межі компетенції експертизи. Виходячи з наданого на дослідження відеозапису з моменту появи зображення пішохода на відеозаписі він рухався в поперечному до дороги напрямку, наближаючись до смуги руху автомобіля, після чого змінив напрямок руху ліворуч і переміщався вздовж дороги в попутному до автомобіля напрямку, а в подальшому в деякий момент, який не проглядається на відеозаписі, змінив напрямок праворуч і рухався в поперечному до дороги напрямку до моменту наїзду. Встановити швидкість руху пішохода виходячи з наданого на дослідження відеозапису не надається можливим, оскільки це потребує визначення розмірних характеристик по зображеннях відеокадрів, що виходить за межі компетенції даної експертизи. Згідно переміщенню світла фар автомобіля останній рухався вздовж дороги, яка при наближенні до місця наїзду має заокруглення ліворуч відносно напрямку руху автомобіля. Оскільки зображення пішохода в момент, коли він рухаючись вздовж дороги в попутному до автомобіля напрямку змінив напрямок руху у смугу руху автомобіля, на відеозаписі не проглядається, то встановити час, який пройшов з моменту початку руху пішохода у смугу руху автомобіля, не надається можливим (Т1 а.с. 147-151).

Заявою потерпілого ОСОБА_1 від 30.04.2014 р. про долучення до матеріалів кримінального провадження компакт-диску з відеозаписом ДТП, що мала місце поблизу магазину «Сузір`я» на вул. Хмельницького у м. Червонограді 09.03.2014 р. (Т1 а.с. 152).

Заявою потерпілого ОСОБА_1 від 06.06.2016 р., протоколом огляду місця події від 06.06.2016 р., згідно з якими потерпілий видав, а слідчий оглянув одяг й взуття, у якому ОСОБА_1 був одягнутий на момент ДТП 09.03.2014 р. (Т1 а.с. 160-163)

Протоколом огляду предмету від 24.06.2016 р., згідно з яким слідчий Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області Стрембіцький О.М. оглянув речовий доказ - автомобіль марки «Dacia Logan» д.н.з. НОМЕР_2 - та зафіксував виявлені на ньому пошкодження й заміну вітрового скла (Т1 а.с. 167-171).

З висновку транспортно-трасологічної експертизи від 23.01.2017 р. № 1/1493встановлено, що автомобіль марки «Dacia Logan» д.н.з. НОМЕР_2 контактував із пішоходом ОСОБА_1 під час наїзду на нього своєю лівою передньою стойкою та лівою нижньої частиною вітрового скла. Місце наїзду знаходиться на проїзній частині дороги вул. Хмельницького дещо раніше місця фіксації дрібних уламків скла та дещо правіше їх (Т1 а.с. 175-179).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 10.03.2017 р., згідно з яким з 19:15 год. по 23:40 год. 10.03.2017 р. слідчий Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області Стрембіцький О.М., з участю потерпілого, його представника, працівників ПП «Сузір`я», слідчих Червоноградського ВП Смілика А.С., Ядушинського О.В., статиста-пішохода ОСОБА_3 , статиста-водія ОСОБА_4 , понятих, з використанням автомобіля марки «Dacia Logan» д.н.з. НОМЕР_2 з метою перевірки і уточнення відомостей щодо обставин ДТП шляхом відтворення обставин та обстановки події, котрі відбувалися під час вчинення ДТП, провів слідчий експеримент у м. Червонограді на вул. Хмельницького біля ПП «Сузір`я», у ході чого у законний спосіб отримав відомості, заміри й дані про обставини вчинення ДТП, параметри зближення автомобіля марки «Dacia Logan» та пішохода ОСОБА_1 . Зокрема згідно замірів встановлено, що водій-статист виявляв пішохода-статиста на відстані 102 м, 106 м, 112 м (Т1 а.с. 180-184).

Протоколом огляду предмету від 18.03.2017 р., яким слідчий зафіксував відомості, отримані під час огляду відеозапису з камер відеоспостереження ПП «Сузір`я» за 09.03.2014 р. (Т1 а.с. 185-187).

Протоколом огляду предмету від 18.03.2017 р., яким слідчий зафіксував відомості, отримані під час огляду одягу потерпілого, у якому останній був одягнутий на момент ДТП 09.03.2014 р. (Т1 а.с. 188-193).

Висновком судово-медичної експертизи № 48/2017-мк від 05.04.2017 р., згідно з яким на одязі ОСОБА_1 виявлено: на лівій полі куртки дві полоси здирання поверхневого шару шкірзамінника, на спинці куртки дві полоси здирання поверхневого шару шкірзамінника, на спинці куртки справа ділянку стирання поверхневого шару шкірзамінника, які утворилися внаслідок ковзної дії, а саме на лівій полі куртки внаслідок зачепу за якісь відносно загострені предмети з наступним рухом зліва на право, на спинці куртки справа внаслідок ковзної дії по якійсь широкій плоскій поверхні з напрямком руху зліва на право та дещо знизу до гори. Окрім того на штанах джинсах синього кольору було виявлено ділянки забруднення речовиною сіро-коричневого кольору, що подібна на грунт (Т1 а.с. 195-200).

Висновком комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи від 28.02.2018 р. № 8974/17-52/8975/17-35 стверджується, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля марки «Dacia Logan» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 з технічної точки зору повинен був керуватися вимогами п.п. 12.2, 12.3, 12.4 ПДР України. В даній дорожній обстановці за наявних параметрів зближення автомобіля марки «Dacia Logan» та пішохода ОСОБА_1 водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування керованого ним транспортного засобу. Водій ОСОБА_2 тим більше мав би технічну можливість уникнути даного наїзду на пішохода ОСОБА_1 шляхом застосування екстреного гальмування керованого ним транспортного засобу, при умові його руху з допустимою в межах населеного пункту швидкістю руху 60 км/год. (Т1 а.с. 203-213).

Відповідно до даного висновку експертів швидкість руху автомобіля Dacia під керуванням обвинуваченого перед пригодою могла складати від 45 км/год. до 78 км/год..

Суд звертає увагу, що під час проведення експертиз по даній справи не вдалось встановити точну швидкість руху автомобіля обвинуваченого. Обвинувачений ствердив, що рухався зі швидкістю, меншою ніж 60 км/год., а саме приблизно 40 км/год.. Інших доказів на підтвердження швидкості руху автомобіля суду не надано та в ході розгляду справи не здобуто. Сторони не заявляли клопотань про проведення додаткових експертиз та допиту експерта з приводу даного питання. Тому суд дійшов висновку, що факт порушення обвинуваченим п.12.4 ПДР не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки належними та допустимими доказами не підтверджено факт перевищення ним швидкості руху. Тому дану обставину слід виключити із обвинувачення, як не доведену.

Однак факт відсутності перевищення обвинуваченим дозволеної швидкості руху не спростовує його вини у вчиненні ДТП, оскільки останній, враховуючи дорожню обстановку, ширину проїжджої частини та відсутність зустрічного транспорту, рухаючись зі швидкістю, меншою ніж 60 км/год, мав можливість уникнути наїзду на потерпілого шляхом застосування екстреного гальмування.

Пояснення обвинуваченого в тій частині, що поведінка потерпілого стала причиною ДТП і він не мав можливості уникнути наїзду, суд до уваги прийняти не може, оскільки вони дані ним з метою уникнення відповідальності та об`єктивно спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме показами потерпілого та висновками експертиз, а також відеозаписом події. Факти й обставини, встановлені на підставі цих доказів, поза розумним сумнівом доводять версію обвинувачення. Відсутні докази та обставини для розумного пояснення іншої версії інкримінованих подій.

Крім того, суд критично оцінює пояснення обвинуваченого в тій частині, що він не перебував під час ДТП в стані сп`яніння, вказав, що вжив алкоголь після аварії. Крім того, вони спростовуються висновком щодо результатів огляду. Дані пояснення, на думку суду, надані обвинуваченим з метою пом`якшення його відповідальності.

Також суд звертає увагу на те, що момент вчинення злочину потерпілий перебував у стані алкогольного сп`яніння, а саме у його крові виявлено 2, 47 проміле етанолу, що стверджується висновком експерта №124/2014 від 16.05.2014 року. Суд надає оцінку діям потерпілого з врахуванням вимог розділу 4 ПДР України, а саме, що останній переходив дорогу у невстановленому місці та різко змінив рух, при цьому перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в момент зіткнення із транспортним засобом під керування обвинуваченого. Наведене підтверджується висновками експертів, а також показаннями обвинуваченого у судовому засіданні.

Порушення учасником дорожнього руху правил саме по собі не виключає винуватість іншого учасника руху. Створення небезпеки пішоходом, яку водій був у стані виявити, не звільняє того від обов`язку вжити заходи, необхідні для уникнення або зменшення шкідливих наслідків від створеної небезпеки. Водій не вправі ігнорувати дійсну дорожню обстановку, яка склалася на момент прийняття ним рішення, у тому числі й небезпеку, що виникла внаслідок порушення ПДР іншим учасником. Як вбачається із висновків експертів, в обвинуваченого була можливість вчасно виявити небезпеку під час дорожнього руху і здійснити відповідні заходи для її уникнення чи зменшення

Вирішуючи клопотання захисника про визнання доказів недопустимими, суд дійшов до наступного.

Захисник подав суду клопотання (а.с.245-251 т.2) про визнання недопустимими доказами: компакт-диск DVD-R «KAKTUZ», серійний №eDL402255950D12 з відеозаписом ДТП, який наданий потерпілим ОСОБА_1 , протокол проведення слідчого експерименту слідчим Стрембіцьким О.М. від 10.03.2017, висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи №8974/17-52/8975/17-35 від 28.02.2018, як очевидно недопустимі.

З наведеним суд не погоджується з наступних підстав.

Однією із засад кримінального провадження, закріпленої у п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК, є змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин 1-3 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

На підставі статей 3, 56 КПК потерпілий є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому. Крім того, за правилами ч. 2 ст. 84 вказаного Кодексу показання потерпілого є процесуальним джерелом доказу.

Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому докази на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров`ю, а слідчий зобов`язаний прийняти ці докази для виконання завдань кримінального провадження та з`ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування

За правилами ст.93 КПК України збирання доказів може здійснювати потерпілий, а сторона обвинувачення, з поміж іншого - шляхом отримання від фізичних осіб речей, документів, відомостей тощо.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1 ст. 87 КПК).

Стороною захисту не зазначено, чиї права та свободи були порушенні при отримані відеозапису, і що даний відеозапис був здобутий завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Тому отримання й долучення потерпілим до матеріалів кримінального провадження добровільно наданого ПП «Сузір`я» компакт-диску з відеозаписом ДТП не є порушенням вимог КПК України, оскільки такий доказ отриманий у законному порядку та без істотного порушення прав та свобод людини.

Факт заміни відеоапаратури ПП «Сузір`я» на нову не впливає на фактичні дані, отриманні під час проведення слідчого експерименту 10.03.2017 та експертних досліджень.

Посилання захисника на відсутність оригіналу відеозапису, жорстокого диску з комп`ютера та самого обладнання, яким було здійснено запис, суд не вважає обґрунтованими підставами для визнання компакт-диску з відеозаписом ДТП неналежним доказом, оскільки КПК України не містить вимог щодо обов`язку збирання даних про сертифікацію продукції (товару), яким здійснено відеофіксацію події.

У випадку існування сумнівів щодо відповідної сертифікації сторона захисту також була наділена повноваженнями щодо збору доказів. З листа ПП «Сузір`я» від 22.05.2018 встановлено, що технічний паспорт та сертифікат відповідності на відеокамеру не збереглися у зв`язку із заміною обладнання (а.с.231 т.1). Досудове слідство тривало з 09.03.2014, а правову допомогу обвинуваченому він надав з 02.02.2015 згідно договору №651/1 (а.с.230 т.1). Однак запит захисника про надання такої інформації датований 24.05.2018. Зазначене свідчить про те, що сторона захисту понад два роки не зверталась з приводу цього питання. Тому, на думку суду, такі доводи захисника є надуманими.

Відповідно немає підстав стверджувати, що висновки експертів складено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки слідчий надав достовірні вихідні дані експертам, серед яких і диск із відеозаписом події.

Дослідивши вище зазначені докази в судовому засіданні, суд визнає допустимим і належним доказом компакт-диск з відеозаписом ДТП, так як судом встановлено, що такий доказ отриманий належним суб`єктом отримання доказів, із законного процесуального джерела доказів, законним шляхом відповідно до вимог ст.86 КПК України, а також не встановлено очевидної його недопустимості під час судового розгляду. Отже не може бути застосована доктрина плодів отруйного дерева до висновку експертизи від 28.02.2018 та протоколу слідчого експерименту від 10.03.2017.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінюючи наведені вище докази в їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Вина обвинуваченого в тому, що він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Зазначені дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

Також у судовому засіданні доведена вина ОСОБА_2 у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Такі дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.135 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень. Також суд враховує, що потерпілий у момент ДТП був у стані алкогольного сп`яніння, попереходив дорогу у невстановленому місці, тобто своєю протиправною поведінкою створив небезпеку для руху.

Протиправна поведінка пішохода не звільняє водія від виконання вимог Правил дорожнього руху. В той же час така може вплинути на розмір покарання.

Тому зазначені обставини суд вважає такими, що суттєво пом`якшують відповідальність обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує його покарання, є вчинення злочинів у стані алкогольного сп`яніння.

Разом з тим суд враховує і особу обвинуваченого, що є людиною молодого віку, не працює, на обліку у психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг на нього не надходило, раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину.

Згідно із ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

З врахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження учинення нових злочинів можливе при застосуванні до нього покарання лише у виді позбавлення волі.

Також враховуючи обставини порушення правил безпеки дорожнього руху, вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Також, як встановлено судом, обвинувачений вчинив 09.03.2014 злочин, передбачений ч. 1 ст. 135 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

З урахуванням вимог ст. 49 КК України строк притягнення останнього до кримінальної відповідальності за цей злочин становить три роки та закінчився 09.03.2017, оскільки не зупинявся й не переривався.

За таких обставин обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно звільнити від покарання, призначеного йому за ч. 1 ст. 135 КК України, відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК України з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.49 КК України.

Цивільний позов потерпілого до обвинуваченого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих зазначеним вище злочином, суд вважає обґрунтованим.

Потерпілий поніс витрати на лікування, обстеження, придбання ліків, у зв`язку із отриманими тілесними ушкодженням внаслідок даної ДТП.

У силу приписів ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки діями обвинуваченого була заподіяна вказана шкода, тому позовна вимога про стягнення з обвинуваченого в користь потерпілого збитків у сумі 15843,49 грн. підлягає повному задоволенню.

Вирішуючи цивільний позов про відшкодування обвинуваченим моральної шкоди, суд вважає доведеним завдання ним потерпілому такої шкоди. Так, обставини справи об`єктивно свідчать про те, що внаслідок ДТП потерпілому було спричинено тяжке тілесне ушкодження з викладеним вище діагнозом, чим завдано тривалого сильного фізичного болю і страждань. Останній тривалий час лікувався, був прикутий до ліжка, потребував сторонньої допомоги, проходив курс реабілітації, у молодому віці став особою з інвалідністю третьої групи. Внаслідок чого вимушений був докласти значних зусиль для організації свого побуту життя, налагодження соціальних зв`язків. Це все призвело до психологічного стресу, спричинило йому моральні страждання.

З урахуванням вимог розумності й справедливості, стану здоров`я потерпілого, характеру й обсягу його моральних страждань, беручи до уваги ступінь вини обвинуваченого, суд погоджується з розміром відшкодування, заявленим потерпілим до стягнення у якості моральної шкоди у розміру 150 000,00 грн.

За таких обставин і міркувань цивільний позов підлягає задовольнянню у повному обсязі.

Процесуальні витрати на залучення експертів, що складають 20778,87 грн. у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого у дохід держави (Т.1 а.с. 128, 134, 174, 202).

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 135 КК України відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК України з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту звернення вироку до виконання та фактичного затримання.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 у користь держави 20778,87 грн. процесуальних витрат на залучення експертів.

Цивільний позов ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 15843 (п`ятнадцять тисяч вісімсот сорок три) грн. 49 коп. матеріальної шкоди та 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Після набрання вироком законної сили, речові докази: автомобіль марки «Dacia Logan» д.н.з. НОМЕР_2 ; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу - повернути законному володільцю; компакт-диск із відеоінформацією з камер відеоспостереження ПП «Сузір`я» за 09.03.2014 р. - залишити при матеріалах судової справи (т.1 а.с. 111, 153), інші речові докази по справі, що є письмовими документами та цифровими дисками, відповідно до ст.100 КПК України - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: М. Д. Новосад