Рішення № 98309153, 08.07.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/917/20

пр.№ 2-др/464/19/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2021 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Чуби Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника позивача – адвоката Мелеха Дмитра Орестовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 29.06.2021 р. позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування задоволено та вирішено стягнути із відповідача на користь позивача недоплачене страхове відшкодування в розмірі 770 635 грн. 64 коп. та стягнуто із відповідача в дохід держави 7 706 грн. 36 коп. судового збору.

01.07.2021 р. представник позивача подав заяву про ухвалення у даній справі додаткового рішення, оскільки суд не вирішив питання про судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 , а саме просив стягнути з відповідача на користь позивача 24 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 3 000 грн. судових витрат за проведення автотоварознавчої експертизи колісного транспортного засобу.

У судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду заяв про ухвалення додаткового рішення.

08.07.2021 р. від представника позивача – адвоката Мелеха Д.О. надійшла заява про розгляд заяви у його відсутності, просив таку задовольнити повністю.

Від представника відповідача АТ «СК ІНГО» - адвоката Хом`яка О.Г. 08.07.2021 р. надійшли заперечення на заяву про відшкодування судових витрат, у яких представник просив зменшити позивачу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а в частині відшкодування витрат на проведення експертного дослідження просив відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вказану заяву, представник відповідача зазначив, що заявлений розмір витрат за надання професійної правничої допомоги є необґрунтованим, оскільки не відповідає фактично наданому об`єму роботи. Такі витрати є неспівмірними із складністю справи, обсягом виконаних робіт, а також часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг. Щодо витрат, понесених у зв`язку із проведенням експертного дослідження, зазначив, що такі витрати не підлягають стягненню, оскільки стороною позивача не було заявлено про такі витрати не було подано доказів понесення таких до закінчення судових дебатів, як того вимагає ч. 8 ст.141 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи, у відповідності до ч. 3 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Дослідивши матеріали заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення та матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.

До позовної заяви позивачем ОСОБА_1 долучено документи, які підтверджують наявність у нього судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в сумі 24 000 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів. рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Із урахуванням наведених норм та викладених обставин, суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення у цивільній справі щодо розподілу судових витрат, оскільки судом у рішенні від 29.06.2021 р. не вирішено дане питання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.

Частиною 5 статті 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

Встановлено, що правнича допомога надавалась позивачу ОСОБА_1 адвокатом Мелехом Д.О. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 24 березня 2016 року серії ЛВ №000317, видане Радою адвокатів Львівської області) на підставі договору №09-01/20 від 09.01.2020 р. про надання професійної правничої (правової) допомоги.

Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, представник позивача подав суду: детальний опис робіт (наданих послуг) від 10.01.2020 р., а також квитанції про оплату позивачем адвокату Мелеху Д.О. 24 000 грн. гонорару.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд вважає, що деякі види робіт мають не обґрунтовано завищену вартість. Таким чином, судом встановлена неспівмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу складності справи та фактично виконаними адвокатами робіт (наданих послуг), часові, витраченому адвокатами на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг).

Виходячи із встановленої реальності участі адвоката та її необхідності, заяви представника відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а також з урахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 10 000 грн., які можна вважати необхідними і неминучими для позивача, який був змушений до залучення професійної допомоги адвоката.

Окрім цього, відповідно до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, експертів та проведенням експертизи.

Оскільки представником позивача не доведено, що витрати за проведення автотоварознавчої експертизи №9997 від 02.03.2020 р. відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, у задоволенні такої вимоги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 264, 265, 270 ЦПК України,

у х в а л и в:

ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування.

Стягнути із Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

У задоволенні інших вимог – відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариства «Страхова компанія «ІНГО», код ЄДРПОУ 16285602, м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33.

Суддя Д.Ю.Теслюк