Рішення № 98308026, 06.07.2021, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №302/1000/16-ц

06.07.2021 смт Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., з участю секретаря судового засідання Балецького С.М., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт Воловець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Міжгірської селищної ради Закарпатської області, третьої особи приватного нотаріуса Міжгірського районного нотаріального округу Дунаєва Юрія Миколайовича про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

05.11.2020 року з Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшла на розгляд Воловецького районного суду Закарпатської області вищезазначена цивільна справа.

06.11.2020 цивільну справу ухвалою судді Воловецького районного суду Закарпатської області прийнято до провадження та відкрито провадження.

08.12.2020 замінено первісного відповідача Присліпську сільську раду Закарпатської області на належного відповідача Міжгірську селищну раду Закарпатської області.

19.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позов мотивовано тим, що під час розгляду у Міжгірському районному суді Закарпатської області земельного спору між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (справа № 302/761/16-ц), останній надав копію заповіту від 09 березня 2006 року, складеного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого секретарем Присліпської сільської ради Сирохман М.М. за реєстровим № 8. Відповідно до змісту заповіту ОСОБА_4 усе своє майно заповів ОСОБА_2 .

Позивач вказувала, що її батько ОСОБА_5 та спадкодавець ОСОБА_4 були рідними братами, обоє померли, тому вона, як племінниця ОСОБА_4 , є його спадкоємцем другої черги за правом представлення.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 , як малограмотна особа, не складав і не підписував особисто заповіту, на що вказує і підпис у заповіті, який відтворює прізвище « ОСОБА_6 », хоча в інших офіційних документах той розписувався інакше - «коротким» підписом, а також зазначаючи, що заповіт було посвідчено службовою особою органу місцевого самоврядування із порушенням установленого законодавством порядку, ОСОБА_3 просила її позов задоволити.

Позивач у судове засідання не з`явилася. Її представник адвокат Рішко С.І. позов підтримав, наполягав на задоволенні такого, ствердивши, що крім обставин, викладених у позовній заяві, оспорюваний заповіт посвідчений особою, яка не уповноважена на вчинення відповідної нотаріальної дії.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, доводи позивача вважає безпідставними та необгрунтованими. Вважає, що є підстави для закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Представник відповідача Міжгірської селищної ради Закарпатської області надав заяву про розгляд справи без його участі.

Аналогічна заява надійшла від третьої особи- приватного нотаріуса Міжгірського районного нотаріального округу Дунаєва Ю.М.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , після смерті якого відкрилась спадщина.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13 лютого 2018 року встановлено факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є племінницею померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був жителем АДРЕСА_1 .

09 березня 2006 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно, що належало йому на час смерті, заповів ОСОБА_2 .

Заповіт підписано ОСОБА_4 , нотаріально завірено секретарем Присліпської сільської ради Сирохман (Гряділь) М.М.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_3 посилалася на те, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Зокрема, в с. Присліп Міжгірського району є декілька осіб, прізвище, ім`я та по-батькові яких збігається з прізвищем, ім`ям та по-батькові відповідача ОСОБА_2 . Крім того, заповідач ОСОБА_4 мав лише початкову освіту, не володів навичками каліграфічного письма, тоді як рукописний текст у заповіті складено ідеальним почерком, тому заповідач, як малограмотна особа, не складав і не підписував особисто заповіту. Заповіт посвідчено службовою особою органу місцевого самоврядування із порушенням установленого законодавством порядку.

Кримінальне провадження № 12016070110000479 по факту підробки заповіту згідно постанови слідчого Міжгірського відділення поліції від 24 квітня 2018 року закрито за відсутності складу кримінального правопорушення.

Згідно висновку експерта Закарпатського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2018 року № 4/137 відповісти на питання: «Чи виконано гр. ОСОБА_4 підпис у графі «Підпис» у наданому ОСОБА_2 заповіті від 09 березня 2006 року, підписаного від імені ОСОБА_4 на 1 арк. та вилученому у приватного нотаріуса заповіті від 09 березня 2006 року, підписаного від імені ОСОБА_4 на 1 арк?» та «Якщо ні, то чи виконаний вищевказаний підпис гр. ОСОБА_7 .?» не надається можливим.

Згідно із положеннями статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За змістом статті 1247 ЦК України заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про нотаріат» у редакції, що діяла на момент посвідчення заповіту, у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють у тому числі таку нотаріальну дію, як посвідчення заповітів (крім секретних).

Пунктом 2 частини другої розділу 1 «Загальні положення» Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 22/5(у редакції, чинній на момент посвідчення заповіту), нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій.

Підпунктом 5 пункту б частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на момент посвідчення заповіту), визначено, що до відання виконавчих органів сільських рад належать делеговані повноваження щодо вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів громадянського стану (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад).

Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень (частина перша статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Частиною шостою статті 59 цього Закону встановлено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Таким чином, виключно виконавчий комітет Присліпської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області мав повноваження покласти на посадову особу цього органу місцевого самоврядування функції щодо вчинення нотаріальних дій, зокрема, посвідчення заповітів.

21.12.2020 року ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області у Міжгірської селищної ради витребувано в якості письмового доказу оригінал наказу про покладення обов`язків на посадову особу Присліпської сільської ради Міжгірського району щодо вчинення нотаріальних дій, який діяв станом на 09.03.2006 року.

27.01.2021 року від Присліпського старостату Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області отримано відповідь №7 від 14.01.2021 року про те, що опрацювавши папку "Розпорядження Присліпського сільського голови за 2006 рік", розпорядження про покладення обов`язків на посадову особу ( ОСОБА_8 ) Присліпської сільської ради щодо вчинення нотаріальних дій не було знайдено.

Водночас, судом встановлено невідповідність в анкетних даних секретаря Присліпської сільської ради ОСОБА_8 .

Так, згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 17 липня 1975 року, ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_9 17.07.1975 року, у результаті чого прізвище подружжю після укладення шлюбу присвоєно " ОСОБА_10 ".

Рішенням №7 від 23.04.2002 року першої сесії четвертого скликання Присліпської сільської ради виконання повноважень секретаря виконавчого комітету сільської ради покладено на секретаря ради ОСОБА_8 .

Ухвалою Міжгірського районного суду від 29.09.2009 року ОСОБА_7 відмовлено у прийнятті заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, - факту належності правовстановлюючих документів, зокрема рішень Присліпської сільської ради за 1994, 1998, 2002 та 2005 років про обрання її секретарем ради, так як в цих рішеннях вказано її дошлюбне прізвище ОСОБА_11 .

Рішенням №12 від 02.10.2009 року двадцять п`ятої сесії 5 го скликання Присліпської сільської ради внесено зміни до рішень сільської ради від 27.07.1994 року №4 "Про затвердження секретаря виконкому"; від 9 квітня 1998 року №1 "Про обрання секретаря ради"; від 23 квітня 2002 року №4 "Про обрання секретаря ради", від 31.03.2005 року №2 "Про присвоєння рангів державним службовцям" прізвище " ОСОБА_11 " змінено на прізвище " ОСОБА_10 ".

Таким чином, на момент посвідчення спірного заповіту 9 березня 2006 року, фізичної особи з анкетними даними " ОСОБА_8 " в розумінні цивільного законодавства не існувало.

Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на відсутність у секретаря Присліпської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області Сирохман М.М. повноваження посвідчувати спірний заповіт від 09.03.2006 року, суд приходить висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову.

Щодо клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідач стверджує, що крім земельних ділянок, які належали померлому ОСОБА_4 та які ОСОБА_2 отримав у власність на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, іншого майна, право власності на яке можливо було б отримати у результаті оспорювання заповіту, немає. Проте, позивачка не зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини чи з позовом про продовження строку прийняття спадщини, не оскаржує право власності відповідача на земельні ділянки, а відтак визнання недійсним заповіту стане підставою для нових позовів, в той час, як відповідач вважає себе добросовісним набувачем спадкового майна.

Надаючи оцінку твердженню відповідача, суд констатує, що у відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.З

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до ч.1 та ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У відповідності до ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Системний аналіз вищезазначених норм закону дає підстави зробити висновок, що позивач при зверненні до суду самостійно визначає спосіб захисту своїх прав та інтересів, його підставу та послідовність.

Припущення щодо можливих дій позивача в майбутньому внаслідок задоволення чи відмови у задоволенні даного позову не може бути підставою для закриття провадження у справі, тому у задоволенні клопотання ОСОБА_2 слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 551 гривень 20 копійок.

Керуючись статтями 141, 263-265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Міжгірської селищної ради Закарпатської області, третьої особи приватного нотаріуса Міжгірського районного нотаріального округу Дунаєва Юрія Миколайовича про визнання заповіту недійсним - задоволити.

Визнати недійсним заповіт, посвідчений 09.03.2006 року секретарем Присліпської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, зареєстрований за №8, складений від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та Міжгірської селищної ради Закарпатської області солідарно на користь позивача ОСОБА_3 судовий збір в сумі 551 гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання її до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Воловецький районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

представник позивача: адвокат Рішко Сергій Іванович, місце проживання: АДРЕСА_3 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/1187 від 03.07.2017 року;

відповідач 1: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач 2: Міжгірська селищна рада Закарпатської області, місцезнаходження: смт.Міжгір`я, вул.Шевченка, 77, Закарпатська область;

третя особа: приватний нотаріус Міжгірського районного нотаріального округу Дунаєв Юрій Миколайович, Закарпатьска область, смт.Міжгір`я, вул.Головацького, 7.

Повне рішення буде складено 14 липня 2021 року.

Суддя Софілканич О.А.