Постанова № 983070, 18.09.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.09.2007

Справа №2-7/8256-2007А

За позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (95017, м. Сімферополь, пр. Кірова, 51-52/10а)

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ясна Поляна» (96120, с. Ясно полянське, Джанкойський район, вул. Леніна, 16, ЗКПО 00854179)

про стягнення 13 053,00 грн.

Суддя господарського суду АР Крим І. І. Дворний Секретар судового засідання В. Є. Євген’єва

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Ковалевська Є. В., заст. нач. відд., дов. №04-5/8 від 12.07.2007 р.

Від відповідача – не з’явися

Суть адміністративної справи:

Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ясна Поляна» про стягнення 13 053,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ясна Поляна» було зобов’язане забезпечити в 2006 році працевлаштування 3 інвалідів, у той час як фактично в 2006 р. на підприємстві було працевлаштоване 0 інвалідів, у зв’язку з чим відповідач повинен заплатити штраф у розмірі 13 053,00 грн. Враховуючи те, що до часу подачі позову до суду штраф відповідачем в добровільному порядку сплачений не був, позивач просить стягнути його в примусовому порядку.

Відповідач у судове засідання не з’явився, заперечення на позов на надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача в поштовому повідомленні.

Справа відкладалась у порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно з преамбулою Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-ХІІ від 21.03.1991 р. цей Закон визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

Ст. 19 зазначеного Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до п. 1 Положення «Про робочі місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 р., яке діяло до прийняття Кабінетом Міністрів Постанови № 70 від 31.01.2007р., відповідно, набрання нею чинності робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда. Згідно з п. 3 Положення робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів (п. 5 Положення). П. 14 Положення передбачено, що підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову численність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; інваліда.

В ч. 1 ст. 20 Закону №875 зазначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Як вбачається зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік (а. с. 5) середньооблікова кількість штатних працівників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ясна Поляна» складає 74 чоловік, з них 2 працевлаштованих інваліда. Фонд оплати праці штатних працівників складає 322, 40 грн. Отже, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ясна Поляна», згідно зі звітом, не були створено робоче місце для працевлаштування 1 інваліда, через що відповідач був зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 4357,00 грн., що дорівнює полутора середній річній заробітній платі штатного працівника.

Проте, матеріали справи свідчать, що Відділом державної служби по боротьбі з економічною злочиністю Джанокойського міського райвідділу ГУ МВС України в АРК була проведена перевірка дотримання діючего законодавства по працевлаштуванню інвалідів в СТОВ «Ясна Поляна». В ході перевірки встановлено, що СТОВ «Ясна Поляна» були надані копії звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, згідно з якими в 2004 та 2005 роках на підприємстві працювало 2 інваліди. Проте, у звіті, який був наданий за 2005 рік, зазначено, що на підприємстві було працевлаштовано 4 інваліда. За таких обставин Джанкойський райвідділ зробив висновок, що СТОВ «Ясна Поляна» надало до Фонду соціального захисту інвалідів недостовірні відомотсі про кількість інваліді, що працють на підприємстві.

Про цей факт свідчить лист Джанкойського міського районного відділу Головного управління МВС України № 7235 від 23.03.2007р.

У судовому засіданні, яке відбулося 30 серпня 2007 року, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту населення надало доповнення до позовної заяви. В доповненні зазначається, що Кушнеренко В.В. та Козлова Л.Ф. мають статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобирської катастрофи. Отже, Кушнеренко В.В. та Козлова Л.Ф. не є інвалідами.

30 серпня 2007 року господарський суд зробив запит до Джанкойського міськрайонного центру зайнятості з проханням повідомити, чи повідомляло СТОВ «Ясная Поляна» в 2006 році про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

12 вересня 2007 року до ГС АРК надійшла відповідь від Джанкойського міського районного центру зайнятості, в якій повідомлено, що СТОВ «Ясна Поляна » у 2006 рокці не надавало інформацію про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Отже, наявні в матеріалах справи документи дозволяють суду зробити висновок, що СТОВ «Ясна Поляна» в звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2006 р. були викладені недостовірні дані та фактично підприємтсвом в 2006 році не було прцевлаштовано щодного інваліда.

Механізм сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями незалежно від форми власності і господарювання (далі — підприємства) штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, а також акумуляції, обліку та використання цих коштів передбачений визначений Порядком сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001 р.

Згідно з п. 5 вказаного порядку суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Середня річна заробітна плата на підприємстві обчислюється шляхом ділення суми нарахованого фонду оплати праці як в грошовій, так і в натуральній формі, на середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, що визначається у порядку, встановленому Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві, затвердженою Держкомстатом.

Відповідно до ст. 20 Закону України №875 та п. 4 Порядку №1767 штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку (п. 11 Порядку).

Відповідач не надав суду доказів сплати ним штрафних санкцій, у той час як відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставинах позовні вимоги Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ясна Поляна» (96120, с. Ясно полянське, Джанкойський район, вул. Леніна, 16, ЗКПО 00854179) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (АР Крим, 95017, м. Сімферополь, пр. Кирова, 51-52/10а, Одержувач - Держбюджет м. Євпаторія 50070000, Банк одержувача - Управління Держказначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740798, р/р 31213230700015) 13 053,00 грн. штрафних санкцій.

Виконавчий лист видати після вступу постанови в законну силу за заявою сторони, на користь якої ухвалено рішення.

Судом роз’яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.