Рішення № 9830660, 23.03.2010, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2010 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Беркій О. Ю.,Девляшевського В.А.

з участю: секретаря Кащишин Л.Р.

з участю представника апелянта Венгринюк Р.Я.,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом представника ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором з апеляційною скаргою представника ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк на рішення Косівського районного суду від 26 листопада 2009 року,-

в с т а н о в и л а :

Представник ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, щоб постановити рішення про стягнення 9903,42 гривень заборгованості за кредитним договором від 2 вересня 2008 року, 2171,93 гривень заборгованих відсотків за користування кредитом, 1030 гривень комісії та понесені судові витрати.

Заявлені вимоги представник позивача обґрунтував тим, що відповідач по кредитному договору отримав 10300 гривень з терміном погашення до 1 вересня 2011 року із сплатою 24 проценти річних за користування кредитом.

_______________

Справа №22-ц- 303 /2010 р. Головуючий у І інстанції Турянський І.Є.

Категорія 27 Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

Оскільки відповідач порушив умови договору, не погашав кредитні кошти та нараховані відсотки згідно графіка, що є додатком до договору представник позивача просив стягнути всю заборгованість по кредитному договору.

Рішенням Косівського районного суду від 26 листопада 2009 року позов задоволено частково, стягнуто на користь Банку 2171,93 гривень заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 1030 гривень комісії за розрахункове обслуговування та 251 гривень судових витрат.

На дане рішення представник ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк подала апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник апелянта в скарзі зазначає, що суд помилково дійшов висновку, що у позивача ще не настало право на дострокове стягнення суми позики.

Відповідно до пунктів 2.4.1 та 3.2.5. Кредитного договору передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісячно відповідно до наведеного графіку в додатку №1 і у Банку виникає право вимагати дострокового виконання зобов»язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів, можливих штрафних санкцій протягом 14 днів від дати отримання вимоги. Відповідач з грудня 2008 року не сплачує кредит та нараховані відсотки.

Суд першої інстанції відповідно до ст. 1050 ЦК не врахував право Банку вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася.

Заслухавши доповідача, представника апелянта, яка вимоги скарги підтримала, пояснення позивача, який скаргу не визнав, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково.

Постановляючи рішення про стягнення на користь Банку 2171,93 гривень заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 1030 гривень комісії за розрахункове обслуговування та 251 гривень судових витрат суд першої інстанції правильно з»ясував обставини, що мають значення для справи, його висновки відповідають обставинам справи.

Однак відмовляючи у стягненні 9903,42 гривень заборгованості основної суми кредиту у зв»язку з тим, що пунктом 1.3 кредитного договору від 2. 09. 2008 року встановлено строк користування кредитом до 1. 09. 1011 року включно, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення в цій частині та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК, якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно пунктів 2.4.1, 3.2.5, 3.2.6 кредитного договору від 2. 09. 2008 року позичальник зобов»язувався щомісячно до дати встановленої графіком погашати заборгованість по кредиту, а банк вправі вимагати дострокового виконання зобов»язань у разі порушення зобов»язань по сплаті.

Відповідач ОСОБА_2 в засіданні підтвердив, що відповідно до графіку погашення заборгованості нараховані суми сплатив тільки один раз в жовтні 2008 року, в послідуючому заборгованість по кредиту не погашав через погіршення матеріального становища, попередження від банку про розірвання договору у разі невиконання зобов»язань отримував.

Тому, колегія суддів вважає, що позивач у зв»язку з порушенням зобов»язань відповідачем по кредитному договору вправі вимагати повернення заборгованої суми кредитного договору і суд першої інстанції неправомірно відмовив в стягненні 9903,42 гривень заборгованої суми кредиту.

На підставі ст. ст. 1050 ЦК України,

керуючись ст. ст. 218, 307, 309, 316, ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк задоволити частково.

Рішення Косівського районного суду від 26 листопада 2009 року в частині відмови у стягненні заборгованості основної суми кредиту скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк 9903, 42 гривень заборгованості по кредиту за договором від 2 вересня 2008 року на рахунок № 37396880020, МФО 380537 ЄДРПОУ 19017842.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з часу вступу у законну силу.

Головуючий: Р.Й. Матківський

Судді: О.Ю. Беркій

В.А. Девляшевський

Згідно з оригіналом

Суддя Р.Й. Матківський