Ухвала суду № 98304109, 14.07.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 липня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/3128/21-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Міністерства юстиції України про зобов`язання Міністерство юстиції України розглянути скаргу від 05 квітня 2021 року у порядку статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», письмово повідомити позивачів про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленими статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачами у ній зазначено громадян: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Однак, усупереч наведеній вище нормі, позовна заява не містить відомостей стосовно кожної особи, яка є позивачем за даним позовом, згідно пункту 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (зокрема, не вказано реєстраційні номери облікової картки платника податків, номери та серії паспортів указаних вище фізичних осіб).

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Із зазначених норм вбачається, що позовні вимоги зобов`язального характеру нерозривно пов`язані із вимогами про визнання дій (бездіяльності) суб`єктів владних повноважень протиправними.

Однак у прохальній частині адміністративного позову позивачами не вказано, яку саме бездіяльність відповідача вони вважають протиправною, чи які дії (рішення) відповідача, на переконання позивачів, є протиправними.

Натомість, заявлено лише вимоги зобов`язального характеру.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України “Про судовий збір”. Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень.

Відповідно до абзацу 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, в такій заявлено вимогу немайнового характеру, двома позивачами до одного відповідача, а тому судовий збір підлягає сплаті кожним з позивачів окремими платіжними документами у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, при подачі цього позову до суду позивачам необхідно було сплатити судовий збір за пред`явлену одну вимогу немайнового характеру в розмірі по 908,00 грн (2270*0,4) кожний.

Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Поряд з цим, позивачі у поданій позовній заяві вказують про те, що вони звільнені від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Однак такі посилання суд вважає помилковими, виходячи з такого.

Пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Як зазначається в частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-XII, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

З наведеного вбачається, що Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Суд, виходячи зі змісту заявленого позову та характеру спірних відносин, звертає увагу на те, що такі виникли у зв`язку з нерозглядом, як вказано у позові, Міністерством юстиції України скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дії державного реєстратора, в обґрунтування чого зазначено про порушення відповідачем положень Законів України "Про звернення громадян" та "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, спірні відносини виникли не у зв`язку з порушенням прав позивачів як споживачів товарів, робіт чи послуг, що свідчить про відсутність правових підстав для їх звільнення від сплати судового збору за подання до суду цього позову на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, позивачам необхідно сплатити судовий збір за подання до суду даної позовної заяви у вказаному вище розмірі.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Встановити позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особам, які її подали на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк