Рішення № 98304057, 13.07.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року справа № 2340/5048/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу №2340/5048/18 за позовом ОСОБА_1 до головного інспектора нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С., Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , далі - позивач) до головного інспектора нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. (18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31/1, далі - відповідач 1), в якому позивач просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 03.10.2017 №1220 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 02.08.2013 №405-бп.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що такий вид санкції або відповідальності суб`єктів містобудуванні, як скасування дії будівельного паспорта - не передбачено нормами Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР та Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекції України, затвердженого Указом Президента України від 09.07.2014 №294. Щодо виявлених порушень позивач зазначила, що на підставі будівельного паспорту від 02.07.2013 №405-бп, Інспекцією ДАБК у Черкаській області зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт на реконструкцію житлового будинку по АДРЕСА_2 від 11.09.2013 №ЧК062132541091, внаслідок чого у неї відповідно до статті 33 Закону №3038-VI виникли законні підстави для виконання будівельних робіт. Таким чином, отримуючи документи для забудови земельної ділянки, позивач не мав зауважень чи обтяжень, встановлених відповідачем чи законодавством України. Позивач зазначає, що оскаржуване рішення обґрунтоване тим, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 02.08.2013 №405-бп прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п. 1.4. розділу І Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», але конкретного порушення в оскаржуваному рішенні не зазначено. Проте, відповідно до затвердженого рішенням Черкаської міської Ради від 04.12.2014 року №2-513 Плану зонування території м. Черкаси, а саме п. 5.3.3. пояснювальної записки: дозволяється реконструкція та технічне переоснащення будівель і споруд, якщо це не призведе до невідповідностей Зонінгу.

Крім того зазначає, що будівельний паспорт виданий 02.08.2013р., тобто до прийняття рішення Черкаської міської Ради від 04.12.2014 № 2-513, яким затверджено План зонування території м. Черкаси.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2019 року позов задоволено повністю.

За наслідками розгляду касаційної скарги Головного інспектора нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко Ірини Сергіївни на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2019 року, постановою Верховного Суду від 28.04.2021р., рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2019 року скасовано та направлено справу №2340/5048/18 на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Дана справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 12.05.2021р. та передана шляхом автоматизованого розподілу на розгляд судді Білоноженко М.А., у зв`язку з чим ухвалою суду від 14.05.2021р. прийнято її до свого провадження та залучено до участі в адміністративній справі №2340/5048/18 в якості другого відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ - 37471912).

28.05.2021р. до суду від представника ДАБІ України надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позиція по суті спору викладена у відзиві на позов під час попереднього розгляду справи (29.01.2019р. відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що під час проведення перевірки інспектор будівельного нагляду діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому твердження позивача про відсутність повноважень на проведення перевірки та скасування будівельного паспорту є хибними. Щодо встановлених порушень зазначила, що станом на час видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 , виданих начальником Управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 02.08.2013 №405-бп на реконструкцію житлового будинку з добудовою та надбудовою мансардного поверху, літньої кухні з розташуванням бані та добудовою вольєру і влаштуванням альтанки наміри забудови земельної ділянки не відповідали положенням генерального плану міста Черкаси, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505, а саме: дана земельна ділянка та об`єкт будівництва (добудова до житлового будинку, літньої кухні з розташуванням бані та добудовою вольєру і влаштуванням альтанки) потрапляє в зону зелених насаджень, чим порушено вимоги п. 1.4 розділу І Порядку №103, ч.2 ст.5 Закону України.

10.06.2021р. ОСОБА_2 (третя особа 2) надала до суду пояснення, в яких зазначила, що відповідач прийняв рішення №1220 у межах покладених на нього законом повноважень, тому твердження позивача про їх відсутність є помилковим. Будівельний паспорт № НОМЕР_2 позивачу був виданий 02.08.2013 р., тобто через 2 роки, як вступив у дію новий генеральний план міста від 29.12.2011 р. Зазначено, що позивач надала органу місцевого самоврядування для видачі їй будівельного паспорту неправдиву інформацію, що відстань від її будинку до будинку ОСОБА_2 складає 8 м., в той час як дана відстань складала близько 6 м. з часу побудови будинку ОСОБА_2 літ. «А-1» з прибудовою літ. «а3» у 1946 р., що є загальновідомою інформацією та підтверджується викопіюванням з плану міста та висновком експертів № 6/91, у зв`язку із чим виданий будівельний паспорт відповідача містить дані, що не відповідають фактичним обставинам, та наміри забудови позивача на час видачі будівельного паспорту не відповідали вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил. Крім того, вказано, що рішення №296 та чинність наданих містобудівних умов та обмежень становить 2 роки та втратило чинність - 11.03.2013р., тобто до часу видачі будівельного паспорту від 02.08.2013р., у зв`язку із чим ОСОБА_2 просить визнати вказане рішення недопустимим доказом як і лист Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 22.05.2017 року №2886-2, про що заявлено клопотання від 15.06.2021р.

За наслідками розгляду клопотань ОСОБА_2 про визнання недопустимими доказів, суд зазначає, що згідно ст.ст. 72-73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 74 КАС України, якою визначено вимоги щодо допустимості доказів, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Надавши оцінку підставам заявлених клопотань ОСОБА_2 , суд зазначає, що в них відсутні відомості із зазначенням відповідних доказів на їх підтвердження щодо порушення порядку, встановленого законом одержання рішення №296 від 11.03.2011р. та листа Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 22.05.2017 року №2886-2. Не наведено у зазначених клопотаннях і обставин, що унеможлювали б підтвердження вказаними рішенням та листом обставин, на підтвердження яких їх надано. Суд зазначає, що заявником у поданих клопотаннях надано оцінку вказаних документам та наведено доводи на спростування відомостей, що зазначені у них, які будуть прийняті судом до уваги при ухваленні рішення в даній справі, разом з тим обставин та доказів недопустимості зазначених документів подані клопотання не містять, у зв`язку із чим суд її вважає необгрунтованими.

Стосовно клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів, в якому позивач просить витребувати копію будівельного паспорта у повному обсязі із ексізними намірами забудови, доказів подачі позивачем погоджень органами державного пожежного та санітарного нагляду щодо збереження існуючих відстаней до сусіднього будинку, суд зазначає, що примірник будівельного паспорту наявний в матеріалах справи, ескізні ж наміри та погодження органами державного пожежного та санітарного нагляду, які просить витребувати позивач є неналежними доказами в розумінні ст. 73 КАС України, оскільки не містять інформацію щодо предмета доказування, так як ключовим питанням в межах розгляду даної справи належить оцінка обставини видачі будівельного паспорта Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради з порушенням плану зонування території. З урахуванням зазначеного, клопотання про витребування доказів суд також вважає необгрунтованим, в задоволенні якого належить відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачу на праві особистої приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці площею 1000 кв.м., цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Вказана земельна ділянка належить позивачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 28.03.2005, серія ЯА №440725, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Черкаської міської ради від 11.03.2011р. №296 ОСОБА_1 надано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки під реконструкцію житлового будинку. Містобудівні умови і обмеження надані відповідно до генерального плану м. Черкаси, затердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР від 29.03.1984 №144 та згідно з його коригуванням, яке здійснюється інститутом « Діпромісто ».

02.08.2013р. Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради ОСОБА_1 видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки №405-бп.|

04.12.2014р. рішенням Черкаської міської Ради № 2-513 затверджено План зонування території м. Черкаси.

22.09.2017р. уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 22.09.2017р. №1480 та від 08.11.2017р. №1693 та направлення від 09.11.2017р. №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

За результатами перевірки складено Акт від 27.09.2017р.

03.10.2017 на підставі позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. прийнято рішення №1220 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 02.08.2013 №405-бп. В даному рішенні зазначено, що будівельний паспорт №955-бп виданий з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п. 1.4 розділу І Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Не погоджуючись з даним рішення позивач звернулася до суду з позовом про його оскарження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил .

При цьому, механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду №698, яким також передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в областях шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок (п. 2 Порядку № 698).

Відповідно до п. 3 цього Порядку основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Пунктами 4, 5 Порядку № 698 передбачено, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень об`єктів нагляду та об`єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

За приписами п. 14 Порядку № 698, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції.

Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об`єкт нагляду.

Згідно з п. 15 Порядку № 698, підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання об`єктом нагляду письмової заяви про проведення перевірки щодо нього;

2) перевірка виконання об`єктом нагляду припису головного інспектора будівельного нагляду;

3) обгрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності;

4) письмова вимога правоохоронних органів про проведення перевірки;

5) виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об`єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 16 Порядку № 698, позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком 1.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Пунктом 23 Порядку № 698 визначено, що за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Згідно з п. 29 Порядку № 698, у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном.

У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.

Відповідно до п. 35 Порядку № 698, головний інспектор будівельного нагляду розглядає справи про правопорушення відповідно до вимог закону та за результатами їх розгляду виносить постанови за формою, встановленою Мінрегіоном.

Згідно п. 32 Порядку № 698, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Судом встановлено, що перевірка Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі - Управління) була проведена згідно наказу Держархбудінспекції №1281 від 15.08.2017 року на підставі перевірки виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 13 від 15.08.2017 року.

За результатом перевірки посадовими особами було складено акт від 27.09.2018 року, примірник якого 27.09.2018 року надано для ознайомлення та вручено начальнику Управління, про що свідчить його особистий підпис.

У відповідності до п. 32 Порядку № 698 Відповідачем прийнято рішення про скасування дії рішення об`єкта нагляду, що порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, від 03.10.2017 року № 1220 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 02.08.2013 року № 405-бп.

Так, за приписами статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Видача будівельного паспорта відбувається відповідно до спеціально затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 103 від 05.07.2011 року Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103).

Зі змісту пункту 1.1 Порядку № 103 цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

За приписами пункту 1.2 Порядку № 103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відповідно до пункту 1.4. Порядку № 103 розроблення будівельного паспорта здійснюється: в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні; за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Згідно з ч. 10 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Відповідно до п. 4.11 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.11.2011 року № 290, генеральні плани населених пунктів, плани зонування території та зміни до них затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

За приписами п. 2 Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою КМУ від 25.05.2011 року № 548 (далі - Порядок № 548), експертизі підлягають генеральні плани міст - після проведення громадських слухань їх проектів. Зміни до зазначених видів містобудівної документації підлягають експертизі згідно з цим Порядком.

Згідно з п. 5 Порядку № 548, під час проведення експертизи визначається відповідність змісту містобудівної документації законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови територій, а також вимогам завдань з розроблення містобудівної документації.

Пунктом 13 Порядку № 548 визначено, що проект містобудівної документації може бути затверджений замовником за умови відсутності у ньому помилок та невідповідностей законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови територій.

При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, здійснюється новий розгляд даної справи у зв`язку із скасуванням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2019 року у даній справі постановою Верховного Суду від 28.04.2021р.

При цьому, Верховним Судом у постанові від 28.04.2021р., зазначено, що при розгляді справи судом першої інстанції не дотримано вимог процесуального закону - не з`ясовано хто є належним відповідачем у даній справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача, у зв`язку із чим скасовано рішення суду першої та апеляційної інстанції та зазначено, що дана справа належить новому розгляду для встановлення належного відповідача та вирішення питання про його залучення.

З урахуванням зазначених висновків ВС, ухвалою суду від 14.05.2021р. залучено до участі в адміністративній справі №2340/5048/18 в якості другого відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

У відзиві на позов від 28.05.2021р. представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України послався на позицію по суті спору викладену у відзиві на позов під час попереднього розгляду справи від 29.01.2019р., згідно якого видача будівельного паспорта забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 , виданого начальником Управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 02.08.2013 року № 405-бп на реконструкцію житлового будинку з добудовою та надбудовою мансардного поверху, літньої кухні з розташуванням бані та добудовою вольєру і влаштуванням альтанки наміри забудови земельної ділянки не відповідали положенням генерального плану міста Черкаси, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.12.2011 року № 3-505, а саме: дана земельна ділянка та об`єкт будівництва (добудова до житлового будинку, літньої кухні з розташуванням бані та добудовою вольєру і влаштуванням альтанки) потрапляє в зону зелених насаджень, чим порушено вимоги п. 1.4 розділу І Порядку №103 та ч. 2 ст. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до листа Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 22.05.2017 року №2886-2, реконструкція та технічне переоснащення будівель і споруд в цій зоні можлива якщо це не приведе до збільшення невідповідностей генеральному плану. Запроектована реконструкція житлового будинку з добудовою розміщена в межах продовження контуру існуючих стін і не змінює відстані від будинку до меж земельної ділянки та існуючого будинку на сусідній земельній ділянці. Господарські будівлі розташовуються в існуючих будівлях що реконструюються, або є тимчасовими і не мають фундамента. Зважаючи на зазначене, існуючі відстані між будівлями не змінилися, протипожежний стан сусідніх будівель не погіршився невідповідність містобудівній документації не збільшилася. Також, згідно з рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 року № 2-513 Плану зонування території м. Черкаси, а саме п. 5.3.3. пояснювальної записки дозволяється реконструкція та технічне переоснащення будівель і споруд, якщо це не призведе до невідповідностей Зонінгу. Щодо обмежень, передбачених будівельним паспортом, зазначено таке: висота будівлі згідно з перед проектними пропозиціями - до 8,0 м., допустимі відстані від меж та існуючих об`єктів - відповідно до ДБН В. 1.1.-7-2002, п. 3.25, дод. 3.1 ДБН 360-92**, відстань від будинку до «Червоної лінії» по провулку Котовського зберігається існуюча.

Третя особа в даній справі - ОСОБА_2 у власних поясненнях зазначає, що Будівельний паспорт № НОМЕР_2 позивачу був виданий 02.08.2013 р., тобто через 2 роки, як вступив у дію новий генеральний план міста від 29.12.2011 р. Звертає увагу, що позивач надала органу місцевого самоврядування для видачі їй будівельного паспорту неправдиву інформацію, що відстань від її будинку до будинку ОСОБА_2 складає 8 м., в той час як дана відстань складала близько 6 м. з часу побудови будинку ОСОБА_2 літ. «А-1» з прибудовою літ. «а3» у 1946 р., що є загальновідомою інформацією та підтверджується викопіюванням з плану міста та висновком експертів № 6/91, у зв`язку із чим виданий будівельний паспорт відповідача містить дані, що не відповідають фактичним обставинам, та наміри забудови позивача на час видачі будівельного паспорту не відповідали вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил. Крім того, вказано, що рішення №296 та чинність наданих містобудівних умов та обмежень становить 2 роки та втратило чинність - 11.03.2013р.

Надавши оцінку вказаним посиланням ОСОБА_2 , суд зазначає, що спірним рішенням було скасовано дію будівельного паспорта у зв`язку з встановленням його видачі з порушенням плану зонування території, оскільки земельна ділянка, на якій розміщено будинок, що підлягав реконструкції, знаходиться в зоні озеленених територій загального користування.

Суд зазначає, що оскільки предметом розгляду даної справи є саме правомірність рішення відповідача від 03.10.2017р. №1220, то ключовим питанням в межах розгляду даної справи є оцінка обставини видачі будівельного паспорта Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради з порушенням плану зонування території.

В контексті зазначеного, вищезазначені доводи ОСОБА_2 судом не може бути взято уваги в якості підстав правомірності/неправомірності спірного рішення, оскільки обставини зазначені нею не були причиною прийняття оскаржуваного рішення.

При вирішенні питання щодо правомірності спірного рішення суд врахував наступне.

Відповідно до державного акта про право власності на земельну ділянку від 28.03.2005 року, серія ЯА № 440725, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Видача ж будівельного паспорту здійснювалася 02.08.2013 року, тобто до прийняття рішення Черкаської міської Ради від 04.12.2014 року №2-513 яким затверджено План зонування території м. Черкаси.

Зазначені обставини свідчать про те що при розробці плану зонування м. Черкаси, були відомі відомості з земельного кадастру щодо цільового призначення спірної земельної ділянки та те, що вона є у приватній власності.

Тому, зазначена земельна ділянка не могла бути віднесена до зони Р-3 - рекреаційна зона озеленених територій загального користування.

Рішенням Конституційного Суду України №7-рп Конституційний Суд України визначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини га їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги, що видача будівельного паспорту здійснювалася 02.08.2013 року, тобто до прийняття рішення Черкаської міської Ради від 04.12.2014 року №2-513 яким затверджено План зонування території м. Черкаси, суд доходить висновку, що при видачі будівельного паспорту Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради діяв в межах, на підставі та у спосіб передбачений законодавством, у зв`язку із чим рішення Відповідача від 03.10.2017 року №1220 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 02.08.2013 року № 405-бп з підстав невідповідності вимогам містобудівної документації суд вважає протиправним та таким, яке належить скасувати.

Відповідно до частин 1,2 статті 77 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими у зв`язку із чим адміністративний позов належить задовольнити.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов належить задовольнити повністю, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 704,80 грн, що підтверджується оригіналом квитанції від 21.12.2018р. №138, наявної у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 704,80 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. від 03.10.2017р. №1220 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 02.08.2013р. №405-бп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ - 37471912) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко