Рішення № 98303754, 14.07.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2832/21

14 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом від 19.04.2021 № 1858-1832/Г-02/8-1900/21, щодо зарахування до страхового стажу періодів його роботи з 02.11.1977 по 10.10.1978 та з 20.01.1981 по 26.07.1982 у Рогачинському склотарному заводі,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу період його роботи з 02.11.1977 по 10.10.1978 та з 20.01.1981 по 26.07.1982 у Рогачинському склотарному заводі Бережанського району Тернопільської області.

В обґрунтування позову зазначає, що позивач з 02.11.1977 по 10.10.1978 (до призову в Радянську Армію) працював столярем у Рогачинському склотарному заводі. Після служби в армії повернувся на завод, де працював з 20.01.1981 по 26.07.1982. Також вказує, що 07.10.2005 змінив прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », трудова книжка видана на прізвище « ОСОБА_1 ».

Позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, на яку отримав відповідь, що період роботи у Рогачинському склотарному заводі не може бути зарахований так як згідно з довідками, виданими архівним відділом Бережанської районної державної адміністрації від 28.03.2019 та 14.05.2020, на заводі працював ОСОБА_4 , а не ОСОБА_1 , наявні розбіжності у зазначені по-батькові заявника. Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило у зарахуванні цього періоду до страхового стажу та у призначенні пенсії.

ОСОБА_1 зазначає, що відомості трудової книжки підтверджують його страховий стаж, а тому такий протиправно не зараховано відповідачем, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 11.06.2021 після усунення позивачем недоліків позовної заяви прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 06.07.2021.

30.06.2021 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечив з огляду на те, що представлені позивачем архівні довідки не можуть слугувати підставою для підтвердження його роботи у Рогачинському склотарному заводі, оскільки не відповідають паспортним даним. Також відповідач вказав, що при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що з 02.11.1977 по 10.10.1978 та з 20.01.1981 по 26.07.1982 він працював у Рогачинському склотарному заводі. Відповідні записи про періоди роботи завірені печаткою зазначеного колгоспу. У представленій архівній довідці від 28.03.2019 №113/03-02 зазначено прізвище та ім`я позивача, однак по батькові вказано « ОСОБА_4 », що не відповідає паспортним даним. Також не вказано встановленого та відпрацьованого мінімуму трудоднів (людиноднів). В архівній довідці від 14.05.2020 №03-02/171 щодо підтвердження періоду роботи з 20.01.1981 по 26.07.1982 зазначено по батькові « ОСОБА_4 », що не відповідає паспортним даним.

У відзиві на позов відповідач наводить положення чинного законодавства, які передбачають порядок підтвердження страхового стажу. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 06.07.2021 позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити. ОСОБА_1 розбіжність у написані по-батькові пояснив тим, що в побуті його батька кликали « ОСОБА_2 », батько також працював у тому ж колгоспі, тому можливо через це й виникли такі помилки у написанні відомостей про нього.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, вважає, що подані документи не дають підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 спірних періодів.

У судовому засіданні 06.07.2021 допитаний за клопотанням представника позивача свідок ОСОБА_8 про обставини, які стосуються предмету доказування у цій справі, факту спільної роботи з позивачем у Рогачинському склотарному заводі.

У розгляді справи 06.07.2021 оголошена перерва до 14.07.2021. Учасники справи у судове засідання 14.07.2021 не прибули подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. З огляду на положення частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Крім того, 12.07.2021 до суду надійшло клопотання представника позивача про приєднання до матеріалів справи архівних довідок, виданих архівним відділом №1 Тернопільської районної державної адміністрації від 08.07.2021 про кількість вироблених трудоднів ОСОБА_4 у 1977-1978 роках, 1981-1982 роках.

З приводу цього клопотання суд зазначає, що відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Представником позивача не надано до суду підтвердження надсилання (надання) копій доказів відповідачу. Крім цього суд враховує, що таких доказів немає у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оскільки такі видані архівним відділом лише 08.07.2021, а тому суд не бере до уваги докази, подані представником відповідача до суду разом з клопотанням від 12.07.2021.

Заслухавши пояснення учасників справи у судовому засіданні 06.07.2021, допитавши свідка, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.04.2021 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив зарахувати до страхового стажу період його роботи з 02.11.1977 по 10.10.1978 та з 20.01.1981 по 26.07.1982 у Рогачинському склотарному заводі згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 та надав копію трудової книжки (а.с.39).

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів, надіслало йому рішення, оформлене листом від 19.04.2021 № 1858-1832/Г-02/8-1900/21, яким відмовило ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 02.11.1977 по 10.10.1978 та з 20.01.1981 по 26.07.1982 у Рогачинському склотарному заводі.

Така відмова мотивована тим, що згідно зі статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до страхового стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру роботи і перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. У разі відсутності необхідних записів у трудовій книжці, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, виданих архівними установами.

Згідно записів трудової книжки вбачається, що з 02.11.1977 по 10.10.1978 та з 20.01.1981 по 26.07.1982 позивач працював у Рогачинському склотарному заводі. Відповідні записи про періоди роботи завірені печаткою зазначеного колгоспу.

У представленій архівній довідці, виданій архівним відділом Бережанської районної державної адміністрації від 28.03.2019 №113/03-02 зазначено прізвище та ім`я позивача, однак по батькові - « ОСОБА_4 », що не відповідає паспортним даним. Також не вказано встановленого та відпрацьованого мінімуму трудоднів (людиноднів). В архівній довідці від 14.05.2020 №03-02/171 щодо підтвердження періоду роботи з 20.01.1981 по 26.07.1982 зазначено по батькові « ОСОБА_4 », що не відповідає паспортним даним.

На підставі цього, в оскаржуваній відмові відповідач вказав, що представлені позивачем архівні довідки не можуть слугувати підставою для підтвердження вищезазначених періодів роботи, оскільки не відповідають паспортним даним (а.с.8).

Позивач у цій справі оскаржує відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, вказуючи, що відомості в архівних довідках стосуються саме його роботи у Рогачинському склотарному заводі, незважаючи на допущену помилку у написанні по-батькові. Сам порядок зарахування цього періоду (за фактичною тривалістю чи у повному обсязі) при обчисленні страхового стажу не є спірним, оскільки позовні вимоги не містять обґрунтування та мотивів з цього питання. З`ясовуючи ці обставини у судовому засіданні, представник позивача дав відповідь на питання суду про те, що на таку обставину в оскаржуваній відмові він не звернув уваги і позов стосується лише не врахування довідок відповідачем через допущену описку в написані по-батькові заявника.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативі незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Отже, законодавець передбачив зарахування до страхового стажу періоду роботи та членства у колгоспі і визначив для цього певні умови та порядок. Так, за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховується час роботи за фактичною тривалістю, якщо ж виконував встановлений мінімум трудової участі або не виконував з поважних причин, то зараховується весь період роботи.

За змістом положень статті 62 Закону України № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637) .

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Судом досліджено записи трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , дата заповнення 28.07.1977, щодо спірного періоду роботи позивача з 1977 по 1982 роки (а.с.4-5), яка містить такі відомості:

Рогачинський склотарний завод,

запис №4, 02.11.1977, прийнятий столяром третього розряду, підстава рішення №261 від 01.11.1977,

запис № 5, 10.10.1978, звільнений з роботи у зв`язку з призовом в ряди Радянської Армії, розпорядження від 10.10.1978, запис засвідчений підписом голови колгоспу, скріплений печаткою колгоспу імені Б.Хмельницького,

записи № 6 - № 7, 19.10.1978 - 02.11.1980 служба в рядах Радянської Армії, військовий квиток № НОМЕР_2 ,

Рогачинський склотарний завод,

запис №8, 20.01.1981, прийнятий на роботу в столярний цех, підстава розпорядження №1054 від 04.02.1981,

запис № 8, 08.08.1981, переведений черговим слюсарем-газовиком, розпорядження №1190 від 08.08.1981,

запис № 9, 26.07.1982, звільнений з роботи за власним бажанням, розпорядження № 148 від 26.07.1982, запис засвідчений підписом голови колгоспу, скріплений печаткою колгоспу імені Б.Хмельницького.

З даних трудової книжки та пояснень позивача вбачається, що Рогачинський склотарний завод був підрозділом колгоспу імені Б.Хмельницького.

У відомостях трудової книжки ОСОБА_1 відсутня будь-яка інформація про встановлений мінімум трудоднів та про вироблення мінімуму трудової участі у господарстві, нараховану заробітну плату.

Факт роботи у Рогачинському склотарному заводі у спірні періоди підтвердив свідок ОСОБА_8 . Судом оглянуто його трудову книжку колгоспника, копія якої долучена до матеріалів адміністративної справи. З такої трудової книжки вбачається, що свідок працював у колгоспі імені Б.Хмельницького, зокрема у Рогачинському склотарному заводі на різних робота, у період з 1965 по 1997, трудова книжка свідка містить відомості про встановлений мінімум трудоднів у колгоспі та про вироблення мінімуму трудової участі у господарстві, нараховану заробітну плату.

Через відсутність повних відомостей у трудовій книжці позивача для підтвердження трудового стажу за час роботи у колгоспі, останнім додатково були надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області архівні довідки.

У представленій архівній довідці, виданій архівним відділом Бережанської районної державної адміністрації від 28.03.2019 №113/03-02, зазначено: «у документах архівного фонду Рогачинський завод скловиробів є відомості, що рішенням міжколгоспної ради від 01 листопада 1977 року № 261 п.2 прийнято на роботу тов. ОСОБА_4 (так в документі) столяром по третьому розряду з 02 листопада 1977 року» (а.с.9).

В інші архівній довідці, виданій архівним відділом Бережанської районної державної адміністрації від 14.05.2020 №03-02/171, зазначено, що у документах архівного фонду Рогачинського заводу скловиробів у книгах обліку розрахунків по оплаті праці є відомості, що кількість вироблених трудоднів ОСОБА_4 (так в документах) становила у 1981 році: січень - 1, лютий - 19, березень - 18, квітень - 24, травень - 19, серпень - 42, вересень - 22, жовтень - 22, листопад 33, грудень - 24, у 1982 році: січень - 26, лютий - 23, березень - 21, квітень - 25, травень - 21, червень - 27, липень - 42 (а.с.11).

Оцінюючи наведені вище та досліджені судом докази у їх сукупності (трудову книжку, архівні довідки, покази свідка), суд вважає, що спірні періоди, які вказані у архівних довідках від 28.03.2019 №113/03-02 та від 14.05.2020 №03-02/171 стосуються саме роботи позивача ОСОБА_1 у Рогатинському склотарному заводі колгоспу імені Б.Хмельницького та були безпідставно не взяті до уваги відповідачем через допущене помилкове зазначення по батькові особи заявника « ОСОБА_4 » змість « ОСОБА_1 ». Мова йде про одну і ту ж особу ОСОБА_1 , підстав для неврахування відомостей цих довідок у суду немає.

Також суд зауважує, що належними і допустимими доказами, що підтверджують спірні періоди роботи позивача у колгоспі є саме відповідні архівні довідки, які видані на підставі первинних документів колгоспу, у складі якого діяв склотарний завод.

При цьому при розгляді цієї справи обставин поважності причин невиконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві у періоди з 02.11.1977 по 10.10.1978 та з 20.01.1981 по 26.07.1982 у Рогачинському склотарному заводі судом не встановлено, а тому відповідно до статті 56 Закону №1788-XII при обчисленні стажу роботи (страхового стажу) має враховуватися час роботи за фактичною тривалістю. Про такі обставини зазначено в оскаржуваній відмові відповідачем, проте проти таких обставин позивач та його представник будь-яких спростувань не вказували у позовній заяві.

Відтак, спірні періоди роботи ОСОБА_1 з 02.11.1977 по 10.10.1978 та з 20.01.1981 по 26.07.1982 у Рогачинському склотарному заводі Бережанського району Тернопільської області підлягають зарахуванню до страхового (трудового) стажу позивача з урахуванням відомостей архівних довідок від 28.03.2019 №113/03-02 та від 14.05.2020 №03-02/171 (виданих на підставі первинних документів про трудову участь особи у господарстві). При обчисленні стажу роботи такий розраховується за фактичною тривалістю. Враховуючи наведене, відмова відповідача у зарахуванні спірного періоду до страхового стажу позивача є протиправною та підлягає скасуванню в цій частині.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права в подальшому подати до органів Пенсійного фонду України додаткові документи, які стосуються спірного періоду, з відомостями про встановлений мінімум трудоднів у Рогачинському склотарному заводі колгоспу імені Б.Хмельницького та про вироблення ним мінімуму трудової участі у господарстві, поважності причин невиконання ним встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, якщо таке мало місце.

Зокрема, представник позивача 12.07.2021 подав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи архівних довідок, виданих архівним відділом №1 Тернопільської районної державної адміністрації від 08.07.2021 про кількість вироблених трудоднів ОСОБА_4 у 1977-1978 роках, 1981-1982 роках. Такі докази, як зазначено вище, відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України суд не може взяти до уваги через відсутність підтвердження надсилання (надання) їх копій відповідачу. Крім того, одна з довідок від 08.07.2021 № 03-5/137 стосується відомостей про кількість вироблених трудоднів ОСОБА_4 (так в документі) за 1977 та 1978 роки, і такі відомості не подавалася позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області разом з заявою про призначення пенсії. Подані разом з заявою про призначення пенсії архівні довідки стосувалися лише періоду 1977-1978 року. Тому позивач має право їх додатково представити органам Пенсійного фонду України для врахування при обчисленні страхового стажу за період 1981-1982 років з урахуванням обставин встановлених у цій справі (про те, що відомості в архівних документах про ОСОБА_4 стосується позивача ОСОБА_1 .

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений відповідно до квитанцій №22 від 03.06.2021 (а.с.25).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом від 19.04.2021 № 1858-1832/Г-02/8-1900/21, в частині не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 02.11.1977 по 10.10.1978 та з 20.01.1981 по 26.07.1982 у Рогачинському склотарному заводі через незарахування відомостей архівних довідок, виданих архівним відділом Бережанської районної державної адміністрації 28.03.2019 №113/03-02 та від 14.05.2020 №03-02/171.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 02.11.1977 по 10.10.1978 та з 20.01.1981 по 26.07.1982 у Рогачинському склотарному заводі Бережанського району Тернопільської області за фактичною тривалістю роботи з урахуванням відомостей архівних довідок, виданих архівним відділом Бережанської районної державної адміністрації 28.03.2019 №113/03-02 та від 14.05.2020 №03-02/171.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 (село Криве, Козівський район, Тернопільська область, 47760, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи 14035769).

Повний текст рішення складено та підписано 14 липня 2021 року.

Суддя Чепенюк О.В.