Ухвала суду № 98303313, 14.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 липня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/6039/21

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 08.06.2021 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, у якому просив:

визнати протиправною та скасувати вимогу від 13.03.2020 №Ф-4837-50У про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 8262,54 грн;

визнати податкову вимогу №Ф-4837-50У неузгодженою.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано відзив на позов, у якому зазначено про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

12.07.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, до якої позивачем додано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, що обґрунтоване необхідністю дотримання принципу диспозитивності під час процесу та реалізації прав учасників спору.

Згідно з частиною п`ятою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до пункту 2 частини шостої цієї статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зауважує, що ця справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.

Натомість, спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач у поданому клопотанні не посилається на необхідність витребування чи забезпечення додаткових доказів, виклик свідків, призначення у справі експертиз чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи з викликом її учасників.

За таких обставин, зважаючи на те, що спір між сторонами виник у справі незначної складності, які можуть бути розглянуті у порядку письмового провадження, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Суд зауважує, що спірні відносини є доволі поширеними у судовій практиці, а суть спору не свідчить про наявність виключної правової проблеми, значну складність справи чи суспільний інтерес до її розгляду.

Натомість спірні відносини стосуються питань правозастосування та не потребують встановлення фактичних обставин справи шляхом заслуховування судом усних пояснень учасників справи, виклику свідків, експертів, спеціалістів тощо.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Аксен проти Німеччини", заява №8273/78; від 25.04.2002 у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №440/6039/21 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтями 44, 47 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для призначення у справі усних слухань шляхом виклику учасників у відкрите судове засідання.

Керуючись статтями 12, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.

Суддя О.О. Кукоба