
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
13 липня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/4781/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Імені Калашника" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Приватне підприємство "Імені Калашника" (надалі - позивач, ПП "Імені Калашника") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.04.2021 №№ 00021560701 про збільшення суми грошового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, загалом у розмірі 37141,54 грн та 00021570701 про збільшення суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість загалом у розмірі 668375,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність нарахування платнику податків додаткових грошових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за результатами документальної планової виїзної перевірки. Звертав увагу на те, що доводи податкового органу про реалізацію ПП "Імені Калашника" сільськогосподарської продукції за цінами нижче ринкових ґрунтуються на довільному трактуванні відповідачем вимог чинного законодавства та не підтверджені документально, натомість такі товари реалізовані позивачем за договірною ціною. Окрім того, відповідачем під час донарахування грошових зобов`язань зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не враховано період набуття позивачем права власності на відповідні об`єкти нерухомості, а саме - таке право зареєстроване у березні 2020 року, тоді як охоплений податковою перевіркою період стосувався січня 2017 року - вересня 2019 року.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /т. 1, а.с. 156-159/. Свою позицію мотивував посиланням на правомірність та обґрунтованість спірних рішень, зазначивши, що вчинення платником податків порушення вимог податкового законодавства підтверджено матеріалами документальної планової виїзної перевірки ПП "Імені Калашника".
Звертав увагу на те, що позивач упродовж 2019 року здійснював реалізацію зернових власного виробництва за цінами нижче середньоринкових, про що свідчить інформація, отримана податковим органом з відкритих джерел, розміщених на сайтах: graintrade.com.ua, ІНФОРМАЦІЯ_1 , superagronom, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Крім того, податковою перевіркою встановлено факт заниження бази оподаткування податком на додану вартість декларації з ПДВ за липень 2017 року у розмірі 82711,26 грн, а податкових зобов`язань з ПДВ - 16542,25 грн щодо витрат насіння та пального на обробіток ґрунту та посів кукурудзи на силос на площі 54 га, що на підставі акта ревізійної комісії від 20.07.2017 перероблені та підготовлені під посів озимих внаслідок загибелі посівів. Також перевіркою встановлено наявність дебіторської заборгованості з постачальником товарів (послуг), державна реєстрація платником податків якого припинена, а саме - ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) у розмірі 45225,00 грн, що є безнадійною заборгованістю, внаслідок чого встановлено заниження податкового зобов`язання з ПДВ за жовтень 2018 року у розмірі 7537,50 грн.
Окрім того, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту загалом у розмірі 7583,00 грн внаслідок віднесення до його складу на підставі податкової накладної від 25.09.2017 №113 на суму ПДВ у розмірі 6682,50 грн, по якій постачальником (ДП "Чернігівторф") 17.12.2018 у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2017 року знято податкове зобов`язання у розмірі 6682,50 грн. До того ж, позивачем задвоєно суму ПДВ у розмірі 900,00 грн внаслідок подвійного включення до податкового кредиту господарської операції з Редакцією обласної газети "Село Полтавське".
Щодо нарахування грошових зобов`язань зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідач зазначив, що перевіркою встановлено наявність на балансі у ПП "Імені Калашника" об`єктів нерухомості (їдальня площею 228,8 кв.м., баня площею 240,2 кв.м., житлові будинки площею 30,4 кв.м., 52,9 кв.м., 43,2 кв.м., 51,8 кв.м., 52,3 кв.м., 87,3 кв.м.).
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 заперечення представника Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишені без задоволення.
Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Обставини справи
ПП "Імені Калашника" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 03769669; перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Полтавській області.
Головним управлінням ДПС у Полтавській області 17.03.2020 та з 09.03.2021 по 22.03.2021 проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Імені Калашника", результати якої оформлені актом від 29.03.2021 №1837/16-31-01-01-10/03769669 /т. 1, а.с. 17-43, 160-186/.
Перевіркою встановлені порушення платником податків вимог:
підпунктів 14.1.11, 14.1.71, 14.1.80, 14.1.219 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, частини першої статті 2, частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 5 П(СБО 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Мінфіну від 31.01.2000 №20, в результаті чого занижено податок на додану вартість загалом у розмірі 534700,00 грн;
пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - не виписано та не зареєстровано податкові накладні на загальну суму 24079,75 грн;
підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпункту 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки загалом у розмірі 29713,23 грн.
19.04.2021 на підставі зазначеного вище акта Головним управлінням ДПС у Полтавській області сформовані податкові повідомлення-рішення:
№00021570701 про збільшення суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість загалом у розмірі 668375,00 грн, з них: основний платіж - 534700,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 133675,00 грн /т. 1, а.с. 13-14/;
№00021560701 про збільшення суми грошового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки загалом у розмірі 37141,54 грн, з них: основний платіж - 29713,23 грн, штрафні (фінансові) санкції - 7428,31 грн /т. 1, а.с. 15-16/.
Не погоджуючись з цими рішенням, позивач оскаржив їх до суду.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.
За змістом пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
При цьому база оподаткування (...) операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.
У силу підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Згідно з підпунктом 14.1.80 пункту 14.1 статті 14 ПК України ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. При цьому під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва (походження); виробник.
А відповідно до підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Окрім того, як визначено у підпункті "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
У свою чергу, статті 257 Цивільного кодексу України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з пунктом 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Пунктом 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Відповідно до абзацу першого пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У силу підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості /підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України/.
Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка /підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України/.
База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт /підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПК України/.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі предметом спору є правомірність податкових повідомлень-рішень податкового органу про донарахування позивачу грошових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність такого рішення критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, а саме, чи прийнято це рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підставою для донарахування позивачу грошових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість податковий орган визначив висновки документальної планової виїзної перевірки, за якими ПП "Імені Калашника" упродовж 2019 року здійснювало реалізацію зернових власного виробництва за цінами, нижче середньоринкових на відповідні дати та згідно відповідних базисів поставки.
Так, перевіркою встановлено реалізацію ПП "Імені Калашника" ріпаку 1-го класу у кількості 607,36 т ТОВ "СП "Нібулон" протягом 26.06.2019 - 05.07.2019 та кукурудзи врожаю 2019 року кількістю 2634,14 т ТОВ "МНТ-АГРО" протягом 19.09.2019 - 26.09.2019, про що укладені відповідні договори поставки /т. 1, а.с. 61-114/.
При цьому відповідач зазначив, що ПП "Імені Калашника" здійснювало реалізацію ТОВ "СП "Нібулон" ріпаку за ціною 7742,37 грн - 9190,63 грн / т (без ПДВ), тоді як за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "СП "Нібулон" у цей же період придбавало ріпак 1-го класу в інших суб`єктів господарювання за ціною 10291,67 грн/т без ПДВ, 10125,00 грн/т без ПДВ. Крім того, за даними сайту www.nibulon.com (філія Кременчуцька) закупівельні ціни для ріпаку 1-го класу становлять: 24.06.2019 - 11650,00 грн/т, 27.06.2019 - 11650,00 грн/т, 02.07.2019 - 11650,00 грн/т, 03.07.2019 - 11650,00 грн/т, 05.07.2019 - 11450,00 грн/т.
У свою чергу, за даними відкритих джерел, розміщених на сайтах: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідачем встановлено, що середня ціна кукурудзи у вересні 2019 року становила 3450,00 грн - 4200,00 грн / т, тоді як позивач реалізував кукурудзу ТОВ "МНТ-АГРО" за ціною 2758,35 грн - 2883,35 грн / т.
З цього приводу суд зауважує, що у силу статті 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено, що суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 11 вказаного Закону вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суб`єкти господарювання реалізують продукцію за цінами, самостійно визначеними сторонами договору. Така ціна, якщо не доведено зворотне, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін.
При визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання продукції власного виробництва враховується рівень звичайних цін на таку продукцію. База оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг (не враховуючи норми для окремих видів операцій) не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим.
Аналогічний висновок щодо правозастосування у спірних відносинах наведений у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №160/6018/19, що враховується судом на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.
Верховний Суд в постанові від 16.12.2019 у справі №200/12345/18-а зазначив, що в таких справах особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, не відповідає ринковим.
Ураховуючи викладене, обов`язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на контролюючий орган.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 04.06.2019 у справі №818/2186/14.
Відповідно до пункту 13 Указу Президента України від 23.07.1998 №817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митих цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов`язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).
Тобто, з`ясування рівня звичайних цін має відбуватись відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватись уповноваженим державним органом.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 04.06.2019 у справі №818/2186/14, від 12.09.2019 у справі №815/527/14.
Суд зауважує, що у цій справі відповідач при здійсненні контрольного заходу не звертався до уповноваженого державного органу із запитом про надання інформації щодо рівня звичайних цін на товари, які реалізував позивач протягом відповідного спірного періоду, та, відповідно, таку інформацію не поклав в основу оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Отримання податковим органом інформації шляхом моніторингу мережі Інтернет не може вважатись належним способом реалізації відповідачем своєї владної управлінської функції, адже відповідна інформація не містить усіх вихідних відомостей, що можуть впливати на визначення рівня договірної ціни товарів.
За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.
Такий обов`язок суб`єкта владних повноважень закріплений і в КАС України, частиною другою статті 77 якого передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб`єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб`єкта приватного права, подані таким суб`єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію "поза розумним сумнівом".
У справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03, 20.09.2012, п. 53) Європейський суд з прав людини висловив позицію, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
За обставин цієї справи відповідачем не доведено, що договірна ціна продажу позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України.
Надана податковим органом інформація з мережі Інтернет не є належним, допустимим і достовірним доказом заниження позивачем вартості сільськогосподарської продукції власного виробництва.
Посилання відповідача на рівень цін купівлі-продажу сільськогосподарської продукції у позивача та його контрагентів з третіми особами так само не є свідченням заниження її вартості, адже відповідач не аналізував умови поставки, якість такої продукції, додаткові затрати на приведення цієї продукції до вимог щодо якості тощо.
До того ж, відповідач не заперечував реальність вчинених позивачем господарських операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, зазначивши у акті перевірки про те, що такі операції підтверджені належним чином складеними первинними документами, копії яких залучені до матеріалів справи.
За вищевикладених обставин, зважаючи на недоведеність відповідачем факту заниження ПП "Імені Калашника" вартості сільськогосподарської продукції власного виробництва, суд дійшов висновку про безпідставність доводів контролюючого органу щодо заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ загалом у розмірі 503037,00 грн.
Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.5 статті 198 ПК України внаслідок списання вартості посівів кукурудзи на суму податкових зобов`язань у розмірі 16542,25 грн, суд встановив такі обставини.
20.07.2017 ревізійною комісією ПП "Імені Калашника" складено акт, за змістом якого в ході обстеження посівів кукурудзи на полях №№ 70, 71, 72 площею 54 га встановлено схожість рослин близько 15-20% посіяної у червні 2017 року кукурудзи, що з огляду на відсутність продуктивних опадів та температурою повітря вище 30 градусів знаходяться в критичному стані; насіння кукурудзи втратило властивість до проростання (потрухло або наклюнулось та засохло), внаслідок чого комісія визнала за доцільне цей посів переробити та підготувати ґрунт під посів озимих.
Актом про витрати насіння і садівного матеріалу від 30.06.2017 №1 підтверджено, що вартість насіння, висіяного у полях №№ 70, 71, 72 площею 54 га, становила 59448,42 грн. Крім того, на підставі облікових листів тракториста - машиніста відповідачем встановлено, що витрати пального на проведення сільськогосподарських робіт склали 1444 л загальною вартістю 23262,84 грн.
На цій підставі відповідач дійшов висновку, що витрати насіння та пального на обробіток ґрунту і посів кукурудзи на площі 54 га у розмірі 82711,26 грн здійснені в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, а тому на зазначену суму ПП "Імені Калашника" мало нарахувати податкові зобов`язання відповідно до підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України.
Однак, суд не погоджується з такими доводами податкового органу, адже отримання доходу не може вважатись основним критерієм для віднесення понесених платником податків витрат до витрат, що вважаються здійсненими в межах господарської діяльності. Підприємницька діяльність, зокрема у сільськогосподарській сфері, пов`язана з певними ризиками, в тому числі, втрати посівів з об`єктивних причин, що не залежать від волі платника податків (зокрема, несприятливих погодних умов). Відтак, витрати, понесені підприємством у зв`язку з організацією таких посівів, слід вважати частиною господарської діяльності.
Так, у силу абзацу першого пункту 8.2 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 №132, витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай внаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні втрати. При пересіві повністю загиблих посівів сума витрат становитиме вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при пересіві новою культурою (повторювані витрати). Всі інші суми витрат на лущення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення суми тощо, тобто (неповторювані витрати) списуються в розрізі статей на пересіяну культуру.
Із встановлених судом обставин слідує, що ПП "Імені Калашника" включило до податкового кредиту з податку на додану вартість суму витрат на придбання посівного матеріалу та дизельного палива для обробітку поля при посіві кукурудзи у червні 2017 року. Понесення будь яких інших витрат у зв`язку з наведеним відповідачем у ході перевірки не встановлено.
А тому, загибель посівів кукурудзи з огляду на несприятливі погодні умови, що підтверджено актом від 20.07.2017 та не заперечувалось відповідачем, та понесені у зв`язку з цим витрати платника податку на придбання посівного матеріалу і паливно-мастильних матеріалів для цілей податкового обліку мають розглядатись у якості надзвичайних втрат, що пов`язані зі звичайною господарською діяльністю такого платника.
З урахуванням наведеного, суд визнає спростованим висновок податкового органу про необхідність нарахування податкових зобов`язань на суму витрат, пов`язаних з придбанням посівного матеріалу та паливно-мастильних матеріалів, у розмірі 82711,26 грн.
Щодо необхідності нарахування податкових зобов`язань на суму дебіторської заборгованості ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) у розмірі 45225,00 грн судом встановлено, що зазначеним підприємцем у лютому, березні, квітні, червні та серпні 2017 року виписано на адресу ПП "Імені Калашника" податкові накладні про поставку товарів загальною вартістю 50900,00 грн, у т.ч. ПДВ - 8483,34 грн.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду та відображено у додатку №5 до податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди.
30.10.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Перевіркою встановлено, що станом на 30.09.2019 дебіторська заборгованість становила 45225,00 грн, що за висновком відповідача є безнадійною заборгованістю, на яку мають бути нараховані податкові зобов`язання відповідно до підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України.
Однак, суд не погоджується з цими доводами відповідача, адже ним у спірних відносинах помилково ототожнюється поняття ліквідації юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.
Так, зобов`язання, які виникли у фізичної особи в межах її підприємницької діяльності, є зобов`язаннями безпосередньо такої фізичної особи, що виключає можливість припинення цих зобов`язань з огляду на припинення підприємницької діяльності відповідною особою.
У контексті наведеного суд зауважує, що станом на 30.09.2019 строк позовної давності щодо стягнення заборгованості у розмірі 45225,00 грн не минув, а тому підстави для визнання такої заборгованості безнадійною - відсутні.
Як наслідок, у спірних відносинах відсутні підстави для нарахування податкових зобов`язань на дебіторську заборгованість у розмірі 45225,00 грн.
Поряд з цим суд зауважує, що позивачем у ході розгляду справи не спростовані висновки перевірки щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 7583,00 грн внаслідок віднесення до його складу у жовтні 2017 року суми ПДВ у розмірі 6682,50 грн по контрагенту ДП "Чернігівторф", яким зменшено податкові зобов`язання на вказану суму, а також повторного включення до податкового кредиту за липень 2018 року суми ПДВ у розмірі 900,00 грн по контрагенту - Редакція обласної газети "Село Полтавське".
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.04.2021 №00021570701 в частині збільшення ПП "Імені Калашника" суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість загалом у розмірі 658896,25 грн, з них: основний платіж - 527117,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 131779,25 грн.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 19.04.2021 №00021560701, суд дійшов таких висновків.
Цим рішенням позивачу нарахована сума грошового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 загалом у розмірі 37141,54 грн стосовно 8 об`єктів нерухомого майна: їдальні загальною площею 228,8 кв.м., бані загальною площею 240,2 кв.м., житлових будинків загальною площею 30,4 кв.м., 52,9 кв.м., 43,2 кв.м., 51,8 кв.м., 52.3 кв.м., 87,3 кв.м.
Водночас, як встановлено судом, право власності на їдальню загальною площею 228,8 кв.м., баню загальною площею 240,2 кв.м., житловий будинок загальною площею 30,4 кв.м. позивачем набуте лише у березні 2020 року, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /т. 1, а.с. 127-132/.
При цьому відповідачем на вимогу ухвали суду від 18.05.2021 не надано детальний розрахунок суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що унеможливлює перевірку судом правомірності розрахунку податковим органом спірного зобов`язання.
А оскільки особою, відповідальною за визначення грошових зобов`язань, є податковий орган, суд, зважаючи на встановлені у ході судового розгляду справи факти безпідставного нарахування податку на нерухоме майно, право власності на яке ПП "Імені Калашника" набуте за межами періоду, який підлягав перевірці, дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.04.2021 №00021560701 повністю, оскільки таке рішення не ґрунтується на вимогах закону.
Зважаючи на встановлені вище фактичні обставини справи та беручи до уваги норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПП "Імені Калашника" частково.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 10582,75 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 06.05.2021 №922 /т. 1, а.с. 142/. Вказану суму судового збору зараховано до спеціального фонду державного бюджету, що підтверджено випискою /т. 1, а.с. 143/.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог частково, судові витрати ПП "Імені Калашника" зі сплати судового збору належить розподілити шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача коштів у розмірі 10440,57 грн.
Також представник позивача заявив до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15800,00 грн.
На підтвердження понесення цих витрат позивачем надано копії договору про надання правової допомоги від 29.03.2021 №09/21-ЛБГ та розрахунку витрат від 06.05.2021 №25/2 /т. 1, а.с. 137-141/.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Дослідивши надані позивачем копії документів, суд встановив, що до розрахунку витрат за договором від 29.03.2021 №09/21-ЛБГ включено: первинну консультацію тривалістю одна година (вартість 1150,00 грн), ознайомлення з матеріалами, зустріч з клієнтом - три години (3450,00 грн), підготовка позовної заяви - 5 год (5750,00 грн), участь у розгляді справи в суді першої інстанції (ознайомлення з матеріалами справи, підготовка та подання клопотань, заяв, пояснень, участь у судових засіданнях) - 5450,00 грн.
Суд зауважує, що цю справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, судові засідання не проводились, представник позивача не ознайомлювався з матеріалами справи, не подавав клопотань, заяв, пояснень тощо.
З урахуванням наведеного, у цій справі відсутні підстави для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, що пов`язані з участю адвоката у розгляді справи в суді першої інстанції (ознайомлення з матеріалами справи, підготовка та подання клопотань, заяв, пояснень, участь у судових засіданнях) вартістю 5450,00 грн, адже відповідні послуги фактично не надані.
Разом з цим, в іншій частині визначена позивачем та адвокатом вартість послуг є співмірною складності справи та підтверджена належними доказами.
Відповідачем не спростовано, що відповідні витрати не пов`язані з розглядом справи, є завищеними тощо; клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не подано.
За таких обставин, зважаючи на ухвалення судом рішення про часткове задоволення позовних вимог понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу належить стягнути на його користь пропорційно до задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 10210,95 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Приватного підприємства "Імені Калашника" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.04.2021 №00021570701 в частині збільшення Приватному підприємству "Імені Калашника" суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість загалом у розмірі 658896,25 грн, з них: основний платіж - 527117,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 131779,25 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.04.2021 №00021560701 повністю.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Імені Калашника" судові витрати у розмірі 20793,70 грн (двадцять тисяч сімсот дев`яносто три гривні сімдесят копійок).
Позивач: Приватне підприємство "Імені Калашника" (код ЄДРПОУ 03769669; вул. Лобача, 20а, с. Калашники, Полтавський район, Полтавська область, 38753).
Відповідач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014).
Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.О. Кукоба
Судове рішення № 98303264, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 13.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/4781/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: