Рішення № 98303204, 30.06.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/5904/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Полтавській області, Лохвицького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без передачі про позивача будь яких даних до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.

Під час розгляду справи суд,

В С Т А Н О В И В:

16.10.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (далі - відповідач 1, УДМС України в Полтавській області) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Історія справи

Ухвалою суду від 09.11.2020 позовну заяву залишено без руху.

Копію ухвали суду від 09.11.2020 позивач отримала 09.02.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 3603933433223.

Ухвалою суду від 15.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 05.03.2021 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Лохвицький районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (далі - відповідач 2, Лохвицький РС УДМС України в Полтавській області).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 02.09.2020 вона звернулась до відповідача 2 зі заявою, у якій просила вклеїти до паспорта громадянина України зразка 1994 року нову фотокартку, у зв`язку з досягненням 45 років. Від обміну паспорта громадянина України зразка 1994 року на паспорт з безконтактним електронним носієм (біометричний паспорт ID-1 ) позивач відмовилась. Однак, листом від 10.09.2020 №Б-8/65329-20/5329/819-20 відповідач 2 відмовив в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, чим порушив її законні права та інтереси.

03.03.2021 до суду від УДМС України в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що 02.09.2020 позивач звернулась до відповідача 2 зі заявою довільної форми щодо оформлення і видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки взамін непридатного для використання паспорта, в якому не вклеєна фотокартка при досягненні позивачем у 2015 році 45-річного віку. Відповідач 2 розглянув заяву позивача у строки, визначені Законом України "Про звернення громадян", та надав відповідне роз`яснення щодо порядку обміну паспорта громадянина України. А тому, на переконання відповідача 1, у позивача відсутнє порушене право чи законний інтерес на момент звернення до суду; її заяву розглянуто відповідачем 2 у строки та порядку, передбачені законодавством про звернення; не створено перешкоди у реалізації її права на отримання паспорта громадянина України/або вклеювання до паспорта громадянина України фотокартки по досягненню певного віку. Відзначав, що для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Наголошував, що позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилось 45 років - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відтак, вона була зобов`язана звернутися до відповідача 2 за відповідною вклейкою фотокартки протягом місяця, тобто в строк до 22.05.2015. Позивач жодних доказів на підтвердження поважності пропуску строку суду не надала, з відповідною заявою про вклеювання фотографії у паспорт громадянина України у формі книжечки до органу ДМС не зверталась. Отже, звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання протиправною відмови УДМС у видачі паспорта у формі книжечки є передчасним.

19.03.2021 до суду від Лохвицького РС УДМС України в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача 2 просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, з огляду на те, що законодавством установлено певну форму надання документів для отримання паспорта громадянина України. Позивачу 45 років виповнилось ІНФОРМАЦІЯ_2 , а зі заявою довільної форми про вклеювання до її паспорту у формі книжечки нової фотокартки, у зв`язку зі досягнення 45 років, позивач звернулась лише 02.09.2020. При цьому, вказував, що до заяви після спливу встановленого законодавством місячного строку, позивач повинна була подати відповідне рішення суду. Оскільки позивач звернулась до відповідача 2 зі заявою довільної форми, зазначена заява була розглянута у відповідності до Закону України "Про звернення громадян". Наголошував, що оскаржуваний лист відповідача 2 від 10.09.2020 №Б-8/65329-20/5329/819-20 не створює для позивача жодних обов`язків та не передбачає правових наслідків, а відтак не є відмовою по суті ініційованого позивачем питання та не має ні юридичного значення, ні статусу акта індивідуальної дії у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України; відповідачем 2 розглянуто звернення та надано роз`яснення порядку обміну, оформлення та видачі паспорта громадянина України, яке не є відмовою державного органу в оформленні та видачі паспорта.

07.04.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій остання вказувала про те, що позивачу 22.04.2015 виповнилось 45 років, а тому вона була зобов`язана звернутись до відповідача 2 за відповідною вклейкою фотокартки протягом місяця, тобто у строк до 22.05.2015, оскільки відповідно до статті 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідний паспортний документ вважається недійсним, а громадянин несе адміністративну відповідальність. Відсутність у позивача дійсного паспортного документу суперечить її інтересам та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема, права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на охорону здоров`я та соціальний захист, на укладення цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення довіреностей (доручень) іншим особам для здійснення представництва інтересів, тощо. А тому, на переконання позивача, ОСОБА_1 має право на вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки, у зв`язку зі досягненням нею 45 років.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Обставини справи, встановлені судом

22.04.2015 ОСОБА_1 позивач досягла 45 років.

02.09.2020 позивач звернулась до відповідача 2 зі заявою, у якій просила оформити та видати їй паспорт громадянина України у формі книжечки взамін непридатного для користування паспорта НОМЕР_2 , виданого Лохвицьким РВ 02.11.1999, у якому не вклеєна фотографія по досягненні ОСОБА_1 45 річного віку у 2015 році; від паспорта у формі ID картки відмовилася за релігійними переконаннями.

За результатами розгляду вказаної заяви листом від 10.09.2020 №Б-8/65329-20/5329/819-20 відповідач 2 повідомив позивача про те, що оскільки ОСОБА_1 не було надано у встановленому законодавством порядку заяву-анкету та визначені Порядком документи, рішення про оформлення або відмову в оформленні паспорта громадянина України може бути прийняте лише після їх подачі. Окремо зазначив, що відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразку бланка, технічного опису та порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" установлено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. У разі звернення до Лохвицького РС УДМС України в Полтавській області з документами та у порядку визначеному законодавством, ОСОБА_1 зможе оформити паспорт громадянина України.

Позивач, вважаючи таку відмову у видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки протиправною, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно зі частиною другою статті 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 23.04.1991 №987-XII "Про свободу совісті та релігійні організації" (далі - Закон №987-XII), кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

Частина перша статті 4 Закону №987-XII передбачає, що громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 20.11.2012 №5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон №5492-VI), суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI передбачено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.

Згідно зі частиною шостою статті 7 Закону №5492-VI, забороняється вимагати від осіб та вносити до Реєстру інформацію, не передбачену цим Законом. Забороняється вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров`я або статевого життя. Окремі види даних про стан здоров`я та про засудження до кримінального покарання можуть вимагатися лише у разі, якщо вони є підставою для видачі документа, що посвідчує особу.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Частинами першою та другою статті 14 Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Згідно зі частиною другою статті 15 Закону №5492-VI, бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, четвертої та п`ятої 16 Закону №5492-VI, оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом. Головний обчислювальний центр здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів. За фактом виготовлення документа відомості про серію та номер документа, дату персоналізації, номер використаного бланка в електронній формі передаються ВІС відповідним уповноваженим суб`єктом.

Частиною сьомою статті 16 Закону №5492-VI визначено, що уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

Частинами першою, другою статті 21 Закону №5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі частиною четвертою статті 21 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (далі - Положення №2503-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова №302) затверджено зразок та технічний опис бланка, Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.

За змістом пункту 2 цієї Постанови зі застосуванням засобів Реєстру запроваджено з 01.01.2016 - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.

З 01.11.2016 - запроваджено оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Пунктом 3 Постанови №302 встановлено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Відповідно до підпункту 6 пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 745).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 затверджений Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок №456).

Пунктом 1 Розділу І Порядку №456 встановлено, що цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Згідно зі пунктом 2 Розділу І Порядку №456, паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 №353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".

Відповідно до Розділу V Порядку №456, третя і п`ята сторінки паспорта передбачені для вклеювання в паспорт додаткових фотокарток при досягненні особою віку 25 або 45 років.

Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток.

Наявність підстав для вклеювання фотокартки при досягненні особою відповідного віку та подана заявником інформація перевіряються уповноваженою особою територіального підрозділу ДМС, яка за своїми службовими обов`язками відповідає за оформлення та видачу паспорта, за даними відомчої інформаційної системи ДМС, Книгою обліку та з урахуванням вимог пунктів 4 та 5 розділу VI цього Тимчасового порядку.

Вклеювання до паспорта фотокартки при досягненні особою віку 25 і 45 років здійснюється у строки, встановлені законодавством.

Рішення про вклеювання фотокартки до паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами проведених перевірок.

Висновки щодо правозастосування

Матеріалами справи підтверджено, що 02.09.2020 позивач подала заяву до відповідача 2 про вклеювання фотокартки по досягненню нею 45-річного віку.

При цьому, 45 років ОСОБА_1 виповнилося ще ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Пропущення місячного строку, протягом якого, відраховуючи з дня досягнення 45-річного віку, особа має подати паспорт для вклеювання нової фотокартки - не оспорювалося сторонами, в тому числі визнавалося й позивачем.

Суд погоджується із доводами відповідачів про пропущення ОСОБА_1 строку для звернення до відповідача зі заявою щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку зі досягнення 45-річного віку без поважних причин і це є порушенням вимог підпункту 6 пункту 6 Порядку №302. В той же час за це порушення позивач може бути притягнута до адміністративної відповідальності, однак це не може слугувати підставою для позбавлення права на користування паспортом у формі книжечки.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі №520/12075/19.

Суд погоджується із відповідачами у тому, що листом від 10.09.2020 №Б-8/65329-20/5329/819-20 не було вчинено відмову позивачу у вклеюванні фотокартки до паспорту. Цим листом, відповідно до його змісту, Лохвицький РС УДМС України в Полтавській області роз`яснив позивачу, що у зв`язку з тим, що нею не було надано у встановленому законодавством порядку, заяву-анкету та визначені Порядком №302 документи, рішення про оформлення або відмову в оформленні паспорта громадянина України може бути прийняте лише після їх подачі. Також відповідач 2 зазначив, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 затверджений Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, який визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Враховуючи те, що відносно ОСОБА_1 не прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку, підстави для подачі ОСОБА_1 документів для оформлення паспорта громадянина України, відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку 456, відсутні. Інших підстав відмови у вклеюванні фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки відповідь не містить.

Однак, суд звертає увагу на те, що роз`яснення, зазначені у листі від 10.09.2020 №Б-8/65329-20/5329/819-20 щодо надання ОСОБА_1 заяви-анкети, зразок якої затверджується МВС, до якої додаються засобами Реєстру документи, визначені пунктом 46 Порядку №302, а також посилання на пункт 46 Порядку №302 та пункт 1 розділу VI Порядку №456, не мають жодного відношення до позивача, оскільки стосуються процедури та порядку оформлення паспорта замість втраченого або викраденого.

В той час як зі змісту поданої позивачем заяви від 02.09.2020 слідує, що ОСОБА_1 звернулась до відповідача 2 саме за вклеюванням фотокартки по досягненню нею 45-річного віку до її паспорта у формі книжечки.

Разом із тим, у відзивах на позовну заяву, відповідачі вказували про те, що до заяви ОСОБА_1 від 02.09.2020, після спливу місячного строку, позивач повинна була подати відповідне рішення суду.

З цього приводу, суд відзначає, що законодавством не врегульовано питання дій територіального органу ДМС у разі порушення особою вказаного строку звернення з питання вклеювання у паспорт нової фотокартки.

Водночас, нормами підпункту 6 пункту 6 Порядку №302 та пункту 2 розділу V Порядку №456, визначено, що обмін паспорта здійснюється у разі: якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток. Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особи після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду.

Враховуючи, що вказаними нормами передбачено два альтернативних способи поведінки особи у разі порушення нею встановленого строку звернення до уповноваженого органу щодо вклеювання до паспорта зразка 1994 року нової фотокартки, суд не вбачає у діях відповідача 2 протиправності, оскільки відповідач 2 у своєму листі від 10.09.2020 №Б-8/65329-20/5329/819-20 вказав позивачу на один із способів її поведінки для вирішення питання щодо вклеювання у її паспорт нової фотокартки після спливу тридцятиденного строку.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною відмову УДМС України в Полтавській області у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки, суд зазначає, що ця позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки позивач із відповідною заявою до відповідача 1 не зверталась, та жодних рішень про відмову у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідачем 1 не приймалось. Доказів протилежного позивачем до суду не надано.

Отже, у цій частині позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити.

Водночас, вирішуючи питання щодо ефективного захисту прав, свобод, інтересів ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

З наведених вище норм законодавства слідує, що паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи, однак визнання паспорту недійсним не має наслідком його вилучення. Крім того, законодавством не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт після спливу тридцятиденного строку.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі №420/7135/19.

У разі відсутності у особи чинного паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.

Суд враховує, що Лохвицький РС УДМС України в Полтавській області не є окремою юридичною особою, а є лише територіальним підрозділом УДМС України в Полтавській області.

Тому, задля реалізації ОСОБА_1 її права на користування паспортом громадянина України зразка 1994 року, суд, вбачає за необхідне на підставі частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати УДМС України в Полтавській області провести вклеювання фотокартки до паспорта ОСОБА_1 громадянина України, у формі паспортної книжечки серії НОМЕР_2 , виданого 23.11.1999 Лохвицьким РВ УМВС України в Полтавській області, у зв`язку із досягненням нею 45-річного віку та судове рішення в цій справі у відповідності з процитованим пунктом Порядку №456 й буде підставою для вклеювання до її паспорту фотокартки по досягненню 45-річного віку.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити частково.

Розподіл судових витрат

Згідно зі частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, з огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог частково, судові витрати позивача належить розподілити шляхом стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 420,40 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп відсутній) до Управління Державної міграційної служби в Полтавській області (вул. Пушкіна, 63, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 37829297), Лохвицького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (вул. Гоголя, 19, м. Лохвиця, 37200, код ЄДРПОУ відсутній) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 63, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 37829297) провести вклеювання фотокартки до паспорта ОСОБА_1 , громадянина України, у формі паспортної книжечки серії НОМЕР_2 , виданого 23.11.1999 Лохвицьким РВ УМВС України в Полтавській області, у зв`язку із досягненням ОСОБА_1 45-річного віку.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп відсутній) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби в Полтавській області (вул. Пушкіна, 63, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 37829297) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.С. Шевяков