Рішення № 98302901, 02.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року справа №380/10769/20

зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Середа О-В.І.,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Торопчин О.Д.,

представника відповідача Павлій І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл.Григоренка, 3, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ: 40108833), в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 13.11.2020 № 3457 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 16.11.2020 № 344 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 ст. 77 у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного Статуту Національної поліції України та скасувати оскаржуваний наказ в частині стягнення на користь відповідача з позивача вартості предметів однострою, (в сумі 7494,18 грн);

-поновити позивача на посаді старшого слідчого слідчого Сихівського ВП ГУНП у Львівській області, зарахувавши час вимушеного прогулу до вислуги років, стягнувши на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції України здійснити нарахування та повернення безпідставно стягнутих з позивача сум за речове майно.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 13.11.2020 на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, яке реалізовано 16.11.2020 шляхом видачі наказу по особовому складу. Підставою для видачі оскаржуваних наказів слугували матеріали службового розслідування, призначеного 02.10.2020 наказом начальника Сихівського ВП ГУНП у Львівській області на підставі доповідної записки заступника начальника ВП – начальника слідчого відділення за фактом відсутності на робочому місці позивача. Позивач вважає оскаржувані накази протиправними, оскільки свої службові обов`язки виконував відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» та «Дисциплінарного Статуту Національної поліції України». При цьому, зазначає, що «прогул» та «відсутність на робочому місці» не є тотожними поняттями, оскільки позивач будучи слідчим здійснював в межах м.Львова слідчі дії за межами адміністративної будівлі відділку поліції. Окрім того, посилається на те, що під час службового розслідування та вирішення питання про вид дисциплінарного стягнення не було враховано безперервного стажу служби позивача в поліції, наявність у нього заохочень, відзнак, Державної нагороди, статусу учасника бойових дій та те, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі, виховує трьох дітей, що в сукупності давали позивачу переважне право залишення на службі в поліції. Враховуючи наведене, просить задовольнити позовні вимоги.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що за фактом виявлених та підтверджених порушень службовим розслідуванням встановлено, що старший слідчий слідчого відділення Сихівського ВП ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_1 , 01.10.2020 з 10.00 год до 12.45 год та з 14.00 год до 18.15 год був відсутній на робочому місці, чим допустив – прогул та порушив п.1.3 розділу І «Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, працівників апарату, відділів та відділень ГУНП у Львівській області, затвердженого наказом ГУНП від 21.12.2019 №3917. Таким чином, дисциплінарною комісією за результатами проведення службового розслідування встановлено вчинення систематичних грубих порушень позивачем службової дисципліни під час несення служби, невжиття позивачем відповідних заходів щодо недопущення таких порушень під час несення служби, невжиття заходів позивачем щодо усунення відповідних недоліків під час проведення службового розслідування, а також враховуючи наявність відповідного документального підтвердження встановлених порушень та обставин, за результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 30.10.2020, затверджений начальником Сихівського ВП ГУНП у Львівській області. В подальшому, згідно наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 16.11.2020 №344 о/с «По особовому складу» у відповідності до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ОСОБА_1 з 16.11.2020 звільнено зі служби в поліції. У зв`язку з наведеним, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді від 30.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 22.01.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та додаткових поясненнях, наданих в судовому засіданні, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 проходив службу в органах поліції на посаді старшого слідчого слідчого відділення Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

01.10.2020 на ім`я начальника Сихівського ВП надійшов рапорт т.в.о. заступника начальника Сихівського відділу поліції – начальника СВ ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_2 про те, що 01.10.2020 на робочому місці з 10.00 до 12.45 та з 14.00 до 18.15 був відсутній старший слідчий слідчого відділення Сихівського відділу поліції майор поліції ОСОБА_1 .

Наказом Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області від 02.10.2020 № 147 за даним фактом призначено службове розслідування.

Наказом Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області від 15.10.2020 №154 внесено зміни до персонального складу дисциплінарної комісії, створеної наказом Сихівського ВП від 02.10.2020 №147, а саме голову дисциплінарної комісії підполковника поліції ОСОБА_3 виключено, а в склад комісії включено та визначено її головою заступника начальника Сихівського ВП – начальника СКП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_4 .

30.10.2020 затверджений висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим слідчим слідчого відділення Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області майором поліції ОСОБА_1 .

Згідно з висновком службового розслідування встановлено, що старший слідчий слідчого відділення Сихівського відділу поліції майор поліції ОСОБА_1 01.10.2020 з 10.00 до 12.45 та з 14.00 до 18.15 був відсутній на робочому місці, чим допустив – прогул та порушив п.1.3 розділу І «Внутрішнього розпорядку дня поліцейський, працівників апарату, відділів та відділень ГУНП у Львівській області», затвердженого наказом ГУНП від 21.12.2019 №3917.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 13.11.2020 № 3457 за порушення службової дисципліни, вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 3 розділу І Внутрішнього розпорядку дня, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 21.12.2019 № 3917, а також у відповідності до п. 4 ст. 40 КЗпП України, що виразилося у відсутності на робочому місці 01.10.2020 з 10:30 до 12:45 та з 14:00 до 18:15, вчинення прогулу, відповідно п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, на старшого слідчого слідчого відділення Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення – звільнення зі служби в поліції.

Наказом від 16.11.2020 № 344 о/с майора поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого слідчого відділення Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено з 16.11.2020 зі служби в поліції за п 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Позивач, не погоджуючись з наказом про звільнення, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Закон України «Про Національну поліцію» від 02.11.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію»: підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

За приписами частин 1 та 2 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).

Нормами ч. 3 передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Частинами другою, третьою, десятою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З аналізу викладених норм слідує, що накладенню дисциплінарного стягнення передує службове розслідування, прийняття рішення про його проведення належить до дискреційних повноважень керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі – Порядок №893).

У відповідності до п.1-3 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Так, судом встановлено, що службовому розслідуванню передував рапорт т.в.о. заступника начальника Сихівського відділу поліції – начальника СВ ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_2 про те, що 01.10.2020 на робочому місці з 10.00 до 12.45 та з 14.00 до 18.15 був відсутній старший слідчий слідчого відділення Сихівського відділу поліції майор поліції ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 повідомив, що позивач 01.10.2020 о 09.00 год прибув на своє робоче місце, був присутній на оперативній нараді, після якої відлучився, не повідомив куди саме, на телефонні дзвінки не відповідав. Зазначив також, що перед 13.00 год ОСОБА_1 прийшов на своє робоче місце, однак після обіду останній знову був відсутній на робочому місці.

Також, в судовому засіданні був допитаний слідчий слідчого відділення Сихівського відділу поліції ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , який повідомив, що з ОСОБА_1 вони працюють разом в одному кабінеті. Вказав, що позивач не повідомляв його куди відлучається, підтвердив, що останній був відсутній на робочому місці з 10.00 год до 12.45 год та з 14.00 год до 18.15 год.

Як вже зазначалось вище, згідно з висновком службового розслідування встановлено, що старший слідчий слідчого відділення Сихівського відділу поліції майор поліції ОСОБА_1 01.10.2020 з 10.00 до 12.45 та з 14.00 до 18.15 був відсутній на робочому місці, чим допустив – прогул та порушив п.1.3 розділу І «Внутрішнього розпорядку дня поліцейський, працівників апарату, відділів та відділень ГУНП у Львівській області», затвердженого наказом ГУНП від 21.12.2019 №3917.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У чинному законодавстві України визначення поняття «прогул» немає, однак у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із змінами і доповненнями) зазначено, що прогул - це відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

При цьому, суд звертає увагу, що вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі законодавство України не виділяє, тобто у кожному окремому випадку оцінка поважності причин відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин. Оцінка причин порушення трудової дисципліни (в тому числі вчинення прогулу) як поважних може здійснюватися як безпосередньо власником або уповноваженим ним органом, так і органом, до якого здійснюється оскарження накладеного дисциплінарного стягнення (комісією по трудових спорах, судом).

Суд звертає увагу, що Законом України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарним статутом визначено обов`язки поліцейського і поняття службової дисципліни. Службова дисципліна включає в себе і дотримання поліцейськими відповідного робочого розпорядку роботи, прийнятого у відповідному органі, де вони працюють.

У разі коли спеціальні закони не регламентують питання, що стосуються проходження служби певними категоріями осіб, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів, у даному випадку повинні застосовуватися загальні норми про працю, які регламентовані КЗпП України.

Отже, у разі невиходу поліцейського на роботу без поважних причин повинні застосовуватися норми статті 40 КЗпП України.

Тобто, для звільнення за вказаною нормою роботодавець повинен довести обставини відсутності працівника на роботі без поважних причин (та наявність в діях працівника вини у вчиненні даного дисциплінарного проступку). Для цього роботодавцю необхідно: встановити факт відсутності працівника на роботі три і більше години безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин; документально підтвердити факт відсутності працівника на робочому місці (підтверджуючими документами можуть бути доповідна записка безпосереднього начальника працівника на ім`я керівника та акт про відсутність на робочому місці, підписаний комісією, що складається не менше ніж із трьох осіб); затребувати у працівника письмове пояснення причини відсутності на роботі (якщо працівник відмовляється дати пояснення щодо вчиненого проступку, про це складається відповідний акт), тощо.

Щодо відсутності позивача на робочому місці, суд вважає за необхідне зазначити, що 01.10.2020 старшим слідчим слідчого відділення Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Медведем В.М. з 11.05 год до 11.50 год було проведено допит свідка ОСОБА_6 по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140070001346.

Окрім того, в цей же день з 15.20 год до 16.18 год позивачем проведено допит свідка ОСОБА_7 по тому ж кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140070001346.

Вказане підтверджується протоколами допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з фіксацією початку та закінчення проведення слідчої дії.

Окрім того, вказані особи були допитані в судовому засіданні в якості свідків.

Свідок ОСОБА_7 повідомив, що дійсно 01.10.2020 був допитаний в якості свідка слідчим ОСОБА_1 , за своїм місцем проживання, оскільки з поважних причин не зміг прибути до Сихівського відділу поліції для дачі пояснень. Зазначив, що допит його тривав близько двох годин, після обіду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомив, що був допитаний слідчим ОСОБА_1 за своїм місцем проживання, допит здійснювався до обіду та тривав одну-дві години. Зазначив, шо примушувань до дачі свідчень не було.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.40 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Відповідно до ч.2 ст.40 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, серед іншого, уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно з ст.244 Кримінального процесуального кодексу України допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт виконання ОСОБА_1 01.10.2020 з 10.00 до 12.45 та з 14.00 до 18.15 своїх функціональних обов`язків слідчого.

Пунктом 4 Розділу V Порядку № 893 встановлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Тобто, для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, обов`язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дисциплінарного проступку. При цьому, під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до виконання службових обов`язків.

У свою чергу, матеріалами службового розслідування не підтверджується склад дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) ОСОБА_1 , які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення зі служби в поліції. Також під час визначення виду дисциплінарного стягнення не враховано характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до виконання службових обов`язків.

На переконання суду, наведене свідчить про необ`єктивність проведеного службового розслідування, неврахування ГУПН у Львівській області усіх обставин, що мали місце та, відповідно, необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення зі служби в Національній поліції.

Враховуючи наведене, суд вважає, що спірні накази відповідача від 13.11.2020 № 3457 (у частині, що стосується ОСОБА_1 ) та від 16.11.2020 № 344 о/с в частині звільнення позивача є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого слідчого відділення Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.

З аналізу вищевикладеного слідує, що день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.

З огляду на те, що позивача було протиправно звільнено з ГУНП у Львівській області 16.11.2020 року, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді старшого слідчого слідчого відділення Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 17.11.2020.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою про доходи №26 від 08.02.2021 розмір грошового забезпечення позивача за вересень 2020 року становив 14 269,46 грн, за жовтень 2020 року 14 269,46 грн. В вересні та жовтні 2020 року було 43 робочих дні. Таким чином, середньоденний заробіток позивача становив 663,70 грн. З урахуванням кількості робочих днів вимушеного прогулу за період з 17.11.2020 по 02.07.2021, розмір грошового забезпечення, що підлягає виплаті позивачу становить 102 873,50 грн (663,70*155 днів).

Розмір грошового забезпечення за один місяць, обрахований відповідно до пункту 8 Порядку, та стягнення якого підлягає до негайного виконання у зв`язку з поновленням на посаді, становить 14 269,46 грн.

З урахуванням викладеного та виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, відтак позов слід задовольнити.

Відповідно до пунктів 2,3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Тому рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 13.11.2020 № 3457 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 16.11.2020 № 344 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 ст. 77 у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого слідчого відділення Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 17.11.2020.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл.Григоренка, 2, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.11.2020 по 02.07.2021 в сумі 102 873 (сто дві тисячі вісімсот сімдесят три) грн 50 коп (без врахування податків та інших обов`язкових платежів).

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць – 14 269 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дев`ять) грн 46 коп, виконується негайно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 12 липня 2021 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна