Рішення № 98302558, 22.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 червня 2021 року о/об 12 год. 11 хв.Справа № 280/5333/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична. 18 ЄДРПОУ 38983006)

до Східного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 43968079, Україна, 49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр.Поля Олександра, будинок 57)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (Україна, 69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 166, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Україна, 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393)

до Головного управління ДКС України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168 ЄДРПОУ 37941997)

про стягнення з державного бюджету заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та стягнення пені

за участі представників сторін:

від позивача - Волошина Є.В.

(діє на підставі довіреності № 77 від 03.12.2020)

від відповідача 1 - Попова І.В.

(діє на підставі витягу з ЄДР)

від відповідача 2 - Міщенко О.В.

(діє на підставі витягу з ЄДР)

від відповідача 3 - не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (надалі – позивач) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (відповідач), Головне управління ДКС України у м. Києві (третя особа), в якому позивач просить суд:

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «ЗТМК» заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 28 666 789,00 гривень, у тому числі за лютий 2015 на суму 4 337 257,00 грн., за березень 2015 на суму 358 283,00 грн., за квітень 2015 на суму 52 729,00 грн., за травень 2015 на суму 54 062,00 грн., за липень 2015 на суму 9 166 337,00 грн., за серпень 2015 на суму 6 205 983,00 грн. за вересень 2015 на суму 8 492 138,00 грн.

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ЗТМК» пеню за прострочення сплати бюджетної заборгованості за період з 22 серпня 2018 року по 06 серпня 2020 року у розмірі 2 952 274,90 грн.. за період з 28 серпня 2018 року по 06 серпня 2020 року у розмірі 6 944 033,32 грн., а всього на загальну суму 9 896 308 гривень 22 коп.

Ухвалою суду від 12 серпня 2020 року зазначену позовну заяву було залишено без руху, в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 18 серпня 2020 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою суду 20 серпня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 15 вересня 2020 року.

Ухвалою суду від 15 вересня 2020 року зупинено провадження у справі до 10 листопада 2020 року.

Ухвалою суду від 10 листопада 2020 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 10 листопада 2020 року зупинено провадження у справі до 12 січня 2021 року.

Ухвалою суду від 12 січня 2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична. 18 ЄДРПОУ 38983006) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ. пул. Дегтярівська. буд.11-Г, ЄДРПОУ 43141471) третя особа Головне управління ДКС України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а, ЄДРПОУ 37993783) про стягнення з державного бюджету заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та стягнення пені - залишено без руху.

Ухвалою суду від 01 лютого 2021 року судом продовжено процесуальний строк для усунення недоліків адміністративного позову до 26 лютого 2021 року.

Ухвалою суду від 01 березня 2021 року прийнято до розгляду уточнений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» по справі №280/5333/20. Продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 23 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 23 березня 2021 року відкладено підготовче судове засідання на 12 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року відкладено підготовче судове засідання на 17 травня 2021 року.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року здійснено заміну відповідача Офіс великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471) його правонаступником Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 43968079, Україна, 49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр.Поля Олександра, будинок 57), а також замінено Головне управління ДПС у Запорізькій області на його правонаступника Головне управління ДПС у Запорізькій області (Україна, 69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 166, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663), як територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Україна, 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393).

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області, як територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про витребування доказів.

Протокольною ухвалою суду від 17 травня 2021 року відкладено підготовче судове засідання на 31 травня 2021 року.

У підготовчому судовому засіданні 31 травня 2021 року за письмовою згодою сторін закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні цього ж дня. Оголошено перерву до 22 червня 2021 року.

22 червня 2021 року у судовому засіданні, на підставі статті 250 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в 2015 році, керуючись діючим на той час податковим законодавством, ТОВ «ЗТМК» було подано податкові декларації з ПДВ та заявлено до бюджетного відшкодування суми ПДВ, зокрема: за лютий 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 4337257,00 грн.; за березень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 358283,00 грн.; за квітень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 52729,00 грн.; за травень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 54062,00 грн.; за липень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 9166337,00 грн.; за серпень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 6205983,00 грн.; за вересень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 8492138,00 грн. Правомірність заявлення до відшкодування наведених сум податку на додану вартість за липень-вересень 2015 року була перевірена контролюючим органом шляхом проведення документальних перевірок, за результатами яких було складено довідку №186/08-01-12-02/38983006 від 10 серпня 2018 року та №193/08-01-12-02/38983006 від 17 серпня 2018 року. Вказаними довідками було підтверджено правомірність заявлених ТОВ «ЗТМК» сум бюджетного відшкодування ПДВ у загальній сумі 28666789,00 грн. Проте, станом на час розгляду справи в суді сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 28666789,00 грн. залишається невідшкодованою ТОВ «ЗТМК» з бюджету. 15 липня 2020 року ТОВ «ЗТМК» звернулось до Запорізького управління Офісу великих платників податків з проханням надати інформацію щодо наявності або відсутності в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування чи в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування зазначеної суми бюджетного відшкодування. Листом від 28 липня 2020 року №26104/10/28-10-51-05 було повідомлено позивача про те, що на сьогодні жодним нормативно-правовим актом не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ. включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Позивач вважає, що відсутність встановленого механізму бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, включених до тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не може позбавляти передбаченого діючим законодавствам права на таке відшкодування, у зв`язку із чим просить задовольнити позовні вимоги.

Офісом великих платників податків ДПС 10 вересня 2020 року подано до суду відзив на позовну заяву (вх.№41909), в якому зазначено, що у позивача наявний податковий борг, про що свідчить додана до відзиву довідка про податковий борг ТОВ «ЗТМК» станом на 09 вересня 2020 року. Вказує на те, що повернення надмірно сплаченого грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Так, згідно пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику податків відповідно до статті 43 Податкового кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Наявність у платника податкового боргу тягне наслідки, встановлені нормою пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України – у разі наявності у платника податків податкового боргу повернення надмірно сплаченого грошового зобов`язання не поточний рахунок такого платника податків в установі банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

21 вересня 2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№43960), в якій зазначено, що діючим податковим законодавством не передбачено блокування податковою службою отримання бюджетного відшкодування у зв`язку з несплатою орендної плати за землю (які були самостійно задекларовані позивачем у розмірі 8741335,12 грн.).

18 березня 2021 року до суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшов відзив на уточнену та доповнену позовну заяву (вх.№15791), в якому зазначено, що оскільки формування реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється автоматично на підставі баз зданих ДФС та формування реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, а тому в Головного управління ДПС у Запорізькій області не має повноважень щодо внесення даних до тимчасового реєстру та формування реєстру заяв на повернення суми бюджетного відшкодування, оскільки такі повноваження має лише ДПС України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, 12 квітня 2021 року до суду від Головного управління ДКС України у Запорізькій області надійшов відзив на уточнену позовну заяву (вх.№20844), в якому зазначено, що відповідно до наданих повноважень органи ДКС України не приймають самостійні рішення щодо перерахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а здійснюють таке перерахування за даними Реєстру або за рішенням суду. В свою чергу, перерахування пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, здійснюється лише за рішенням суду. Просить врахувати при розгляді справи наданий відзив.

17 травня 2021 року до суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків надійшов відзив на уточнену позовну заяву (вх.№27594), в якому зазначено, що перевірку щодо правомірності сум бюджетного відшкодування та надання довідки через відсутність порушень було здійснено Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (на податковому обліку якого знаходилось товариство на той час) у якого і виникло зобов`язання щодо внесення сум до Реєстру на наступний день після надання довідок, тобто 11 серпня 2018 року та 18 серпня 2018 року. Щодо розрахунку пені вказує на те, що заборгованість виникає, якщо вчинені всі дії суб`єктами цих правовідносин, і тільки тоді виникає право на нарахування пені. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

27 травня 2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№30196), в якій зазначено, що враховуючи самостійність внесення податковими органами узгоджених сум до Реєстру, зважаючи, у 2020 році позивач перебував на обліку у Відповідача 1, TOB «ЗТМК» своїм листом № 25-15/1026 від 15 липня 2020 року звертався до нього з метою отримання інформації відносно внесення узгоджених бюджетних сум до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування чи до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У своїй відповіді відповідач зазначив про відсутність нормативно-правових актів якими передбачено механізм відшкодування сум ПДВ, включених до тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структури такого реєстру. Також зазначає, що листом від 18 січня 2021 року № 25-15/69 TOB «ЗТМК» зверталось до Головного управління ДПС у Запорізькій області з заявою про включення до Реєстру заяв про повернення суми відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування у загальному розмірі 28666789 грн. Однак, своїм листом від 19 лютого 2021 року №9620/6/08-01-18-05-08 Головне управління ДПС у Запорізькій області фактично відмовило у задоволенні заяви посилаюсь на відсутність технічної можливості здійснення процедур відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягають включенню до Тимчасового реєстру заяв. Крім того вказує на те, що оскільки не відшкодована позивачу сума ПДВ є бюджетною заборгованістю, на яку за законом нараховується пеня за несвоєчасне відшкодування, відповідно у позивача, як суб`єкта господарювання, є право вимагати у судовому порядку стягнення на його користь відповідних сум пені з Державного бюджету України.

27 травня 2021 року до суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшли заперечення (вх.№30201), в яких зазначає про помилковість позиції Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо необхідності внесення сум бюджетного відшкодування позивача по деклараціям лютого-вересня 2015 року на підставі проведених ДПС у Запорізькій області документальних позапланових перевірок до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, оскільки відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу до Тимчасового реєстру вносяться заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Також посилається на безпідставність та необґрунтованість вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо включення невідшкодованої суми 28666789 грн. до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та включення цієї ж суми до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, оскільки позивачем не наводиться мотивування бездіяльності Головного управління ДПС у Запорізькій області з їх документарним підтвердженням, до того ж позивач не може знаходиться у двох реєстрах одночасно, оскільки декларації 2015 року підлягають включенню до тимчасового реєстру, позивачем не наводиться правове обґрунтування вимог включення сум бюджетного відшкодування до реєстру, тимчасового реєстру та стягнення цих же сум. Вважають, що у разі їх задоволення буде застосовано потрійне стягнення сум з Державного бюджету України, що може спричинити збитки Державного бюджету України.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», з 03 грудня 2013 року відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200151396, виданого ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя, ІПН — 389830008255, зареєстровано платником ПДВ.

В 2015 році, керуючись діючим на той час податковим законодавством, TOB «ЗТМК» було подано податкові декларації з ПДВ та заявлено до бюджетного відшкодування суми ПДВ, зокрема:

20 березня 2015 року TOB «ЗТМК» подано податкову декларацію за лютий 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 4 337 257,00 грн. (код рядка 30 податкової декларації, додаток 2,4 до неї).

20 квітня 2015 року TOB «ЗТМК» подано податкову декларацію за березень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 358 283,00 грн. (код рядка 30 податкової декларації, додаток 2,4 до неї).

20 травня 2015 року ТОВ «ЗТМК» подано податкову декларацію за квітень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 52 729,00 грн. (код рядка 30 податкової декларації, додаток 2,4 до неї).

19 червня 2015 року ТОВ «ЗТМК» подано податкову декларацію за травень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 54 062,00 грн. (код рядка 30 податкової декларації, додаток 2,4 до неї).

20 серпня 15 року TOB «ЗТМК» подано податкову декларацію за липень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 9 166 337,00 грн. (код рядка 23.2 податкової декларації, додаток 3,4 до неї).

18 вересня 2015 року ТОВ «ЗТМК» подано податкову декларацію за серпень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 6 205 983,00 грн. (код рядка 23.2 податкової декларації, додаток 3,4 до неї).

20 жовтня 2015 року ТОВ «ЗТМК» подано податкову декларацію за вересень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 8 492 138,00 грн. (код рядка 23.2 податкової декларації, додаток 3,4 до неї).

На підставі наказу №232 від 06 жовтня 2015 року ДПІ у Заводському районі Головного управління ДФС у Запорізькій області (на податковому обліку якого знаходилося товариство на той час) було розпочато проведення документальної позапланової виїзної перевірки суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банк)’ згідно податкових декларацій з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень, липень та серпень 2015 року.

Наказом №255 від 30 жовтня 2015 року ДПІ у Заводському районі Головного управління ДФС у Запорізькій області було зупинено проведення документальної позапланової виїзної перевірки суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку згідно податкових декларацій з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень, липень та серпень 2015 року.

11 серпня 2017 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі Наказу №2077 з 15 серпня 2017 року було поновлено документальну позапланову виїзну перевірку з питань визначення правомірності нарахування суми бюджетною відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку згідно податкових декларацій з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень, липень та серпень 2015 року.

15 серпня 2017 року згідно наказу №1121 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області вищевказана перевірка була зупинена.

На підставі наказу №2387 від 18 липня 2018 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області з 18 липня 2018 року було поновлено документальну позапланову виїзну перевірку з питань визначення правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку згідно податкових декларацій з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень, липень та серпень 2015 року.

27 липня 2018 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань визначення правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку згідно податкових декларацій з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень, липень та серпень 2015 року був складений акт №445/08-01-12-02/38983006. Відповідно до акту були встановлені порушення податкового законодавства щодо завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку за липень 2015 року на суму ПДВ 1375,00 грн., серпень 2015 року на суму ПДВ 1375,00 грн., завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 3060,00 грн. Інших порушень податкового законодавства перевіркою не було встановлено.

З викладеними в акті порушеннями. ТОВ «ЗТМК» не погодилось та надало свої заперечення.

17 серпня 2018 року за результатами позапланової виїзної перевірки TOB «ЗТМК» з питань викладених в запереченнях від 02 серпня 2018 року до акту документальної позапланової виїзної перевірки від 27 липня 2018 року №445/08-01-12-02/38983006 визначення правомірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку згідно податкових декларацій з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень, липень та серпень 2015 року складена довідка №193/08-01-12-02/38983006. Зазначеною довідкою не встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку за липень 2015 року на суму ПДВ 1375,00 грн., серпень 2015 року на суму ПДВ 1375,00 грн. завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, шо зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 3060,00 грн.

30 липня 2018 року на підставі Наказу №2547 розпочато проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв`язку з наданням звітності податкової декларації з ПДВ за вересень 2015 року із від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень.

10 серпня 2018 року за результатами позапланової виїзної перевірки TOB «ЗТМК» з питань достовірності нарахування від`ємного значення з ПДВ за вересень 2015 року була складена довідка №186/08-01-12-02/38983006. Відповідно до зазначеної довідки порушень не було встановлено.

15 липня 2020 року ТОВ «ЗТМК» було направлено лист №25-15/1026 до Запорізького управління Офісу великих платників податків з проханням надати інформацію щодо наявності або відсутності в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування чи в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування зазначеної суми бюджетного відшкодування.

30 липня 2020 року ТОВ «ЗТМК» була отримана відповідь №26104/10/28-10-51-05 від 28 липня 2020 року Запорізького управління ОВПП ДПС, відповідно до якої зазначено, що на сьогодні жодним нормативно-правовим актом не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ. включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Позивач, з метою повернення на свою користь заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 28666789,00 грн. та стягнення пені у розмірі 9896308,22 грн., звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування – це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За правилами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.5 статті 200 ПК України встановлено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За приписами пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 статті 200 ПК України встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи ТОВ «ЗТМК» подано податкові декларації з ПДВ та заявлено до бюджетного відшкодування суми ПДВ, зокрема: за лютий 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 4337257,00 грн.; за березень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 358283,00 грн.; за квітень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 52729,00 грн.; за травень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 54062,00 грн.; за липень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 9166337,00 грн.; за серпень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 6205983,00 грн.; за вересень 2015 року з додатками з урахуванням уточнюючих розрахунків та заявлено до бюджетного відшкодування 8492138,00 грн. Відповідно до вказаних норм Податкового кодексу України податковим органом 06 жовтня 2015 року було розпочато проведення перевірки, однак з незалежних від ТОВ «ЗТМК» обставин перевірка закінчилася в серпні 2018 року.

Суд звертає увагу, що правомірність заявлення до відшкодування наведених сум податку на додану вартість за липень-вересень 2015 року підтверджена контролюючим органом довідками №186/08-01-12-02/38983006 від 10 серпня 2018 року та №193/08-01-12-02/38983006 від 17 серпня 2018 року, складеними за результатами проведених перевірок. Вказаними довідками підтверджено правомірність заявлених ТОВ «ЗТМК» сум бюджетного відшкодування ПДВ у загальній сумі 28666789,00 грн.

Суд зазначає, що в період проведення перевірки з 2015 року по 2018 року податкове законодавство зазнало суттєвих змін.

Зокрема, Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 (далі - Порядок № 26).

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що у зв`язку з набранням чинності Порядком №26, з 1 квітня 2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року №68 (далі - Порядок №68), який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 ПК, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 ПК.

Пунктом 10 Порядку №68 було встановлено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 1 квітня 2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику ПДВ, контролюючим органом щодо цього платника.

При цьому у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 1 квітня 2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10 січня 2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 1 квітня 2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, з 1 квітня 2017 року передумовою для отримання платником ПДВ належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Отже, до 1 квітня 2017 року контролюючий орган мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Проте після набрання чинності Порядком №26, тобто з 1 квітня 2017 року, контролюючий орган мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

У позовній заяві Позивач наголошує, що оскільки вказані дії контролюючим органом всупереч вимог законодавства вчинені не були, це призвело до неотримання ним бюджетного відшкодування у визначений законом строк.

Як підтверджується матеріалами справи, заявляючи позовні вимоги, Позивач пов`язує протиправну бездіяльність відповідачів саме із фактом невнесення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідних даних щодо відшкодування «Запорізький титано-магнієвий комбінат» належної йому суми податку на додану вартість у розмірі 28 666 789,00 гривень, у тому числі за лютий 2015 на суму 4 337 257,00 грн., за березень 2015 на суму 358 283,00 грн., за квітень 2015 на суму 52 729,00 грн., за травень 2015 на суму 54 062,00 грн., за липень 2015 на суму 9 166 337,00 грн., за серпень 2015 на суму 6 205 983,00 грн. за вересень 2015 на суму 8 492 138,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу що Офісом великих платників податків Державної податкової служби та Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання передбачених статтею 200 ПК України обов`язків (зокрема щодо відображення в Реєстрах інформації про узгодження суми бюджетного відшкодування), з метою повернення заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а відтак допущено протиправну бездіяльність.

При цьому, за правовою позицією Верховного Суду України (постанови від 16 вересня 2015 року у справі № 21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-4371а15, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі № 21-452а16, від 7 березня 2017 року у справі № 820/19449/14) Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 39), не передбачає бюджетне відшкодування податку на додану вартість у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями контролюючих органів, ухваленими за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю. Відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а отже, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Відтак стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно з правовою позицією Верховного Суду України було визнано неналежним способом захисту прав платника податків. Правильним механізмом визнавалось зобов`язання контролюючого органу виконати покладені на нього законом і підзаконними актами обов`язки щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26 червня 2018 року на підставі пункту 8 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України передав справу № 826/7380/15 на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15 відступила висновку Верховного Суду України та, розглядаючи питання щодо належного способу захисту права ТОВ «Аскоп-Україна» на отримання сум бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями за вересень - жовтень 2014 року, вказала, що, враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику ПДВ узгодженої суми бюджетного відшкодування цього податку, такі способи захисту порушеного права, як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву Товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

«Ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення судом рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій статті.

Застосувавши норму частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та висновки Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї норми, викладені, зокрема в рішеннях у справі «Бейелер проти Італії» від 5 січня 2000 року, у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 квітня 2014 року, у справі «Інтерсплав проти України» від 9 січня 2007 року, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15 дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права Товариства, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на його користь заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Доводи Відповідачів, зводяться до того, що на сьогодні відсутні технічні можливості здійснення процедур відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягають включенню до Тимчасового реєстру заяв, отже контролюючі органи в особі відповідачів позбавлені можливості вплинути на процедуру відшкодування ТОВ «ЗТМК» сум ПДВ за вищевказаний період.

Суд зазначає, що Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні технічної можливості здійснення процедур відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягають включенню до Тимчасового реєстру заяв не може позбавляти передбаченого діючим законодавствам права на таке відшкодування, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав юридичних осіб, які наділені такими правами.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" (див. mutatis mutandis рішення у справі "Бейелер проти Італії" від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі "Інтерсплав проти України" від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував забезпеченням поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок забезпечити належне функціонування Тимчасового реєстру заяв, внутрішню процедуру формування, ведення такого реєстру, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, посилання відповідачів на відсутність технічних можливостей здійснення процедур відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягають включенню до Тимчасового реєстру заяв, як на підставу для обґрунтування своєї бездіяльності щодо відшкодування ТОВ «ЗТМК» сум ПДВ за вищевказаний період є необґрунтованими.

Отже враховуючи все вищевикладене суд дійшов висновку, що відсутність встановленого механізму бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, включених до тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не може позбавляти передбаченого діючим законодавствам права на таке відшкодування.

Враховуючи наведене та з огляду на відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку суд дійшов висновку про необхідність врахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права Позивача, є визнання протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби та Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо не включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та не відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, інформації про узгодженість бюджетного відшкодування у сумі у розмірі 28 666 789,00 гривень, у тому числі за лютий 2015 на суму 4 337 257,00 грн., за березень 2015 на суму 358 283,00 грн., за квітень 2015 на суму 52 729,00 грн., за травень 2015 на суму 54 062,00 грн. за липень 2015 на суму 9 166 337,00 грн. за серпень 2015 на суму 6 205 983,00 грн., за вересень 2015 на суму 8 492 138,00 грн,. що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та стягнення користь Позивача заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість.

2. Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ЗТМК» пеню за прострочення сплати бюджетної заборгованості за період з 22 серпня 2018 року по 06 серпня 2020 року у розмірі 2 952 274,90 грн.. за період з 28 серпня 2018 року по 06 серпня 2020 року у розмірі 6 944 033,32 грн., а всього на загальну суму 9 896 308 гривень 22 коп. – суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зміст приведених правових норм обумовлює висновок суду, що Податковим кодексом України імперативно встановлено право платника податків на нарахування пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість з моменту її виникнення до дня погашення включно.

При цьому строк нарахування пені обмежується датою погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, адже саме з цієї дати припиняється протиправна бездіяльність контролюючого органу, яка полягає у невиконанні державою взятих на себе зобов`язань з відшкодування податку на додану вартість.

Отже, вказаною нормою права зазначено, зокрема, період розрахунку пені, останнім днем якого є день погашення бюджетної заборгованості. День ухвалення судом рішення не є днем погашення бюджетної заборгованості, у зв`язку з чим такий розрахунок суд вважає не обґрунтованим.

Суд наголошує на тому, що стягнути з Державного бюджету України пеню можливо лише у визначеному розмірі (у певній сумі), і такий розмір має були розрахований відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, а правильність розрахунку перевірена судом.

З огляду на викладене, нарахування пені позивачем згідно наведеного у позові розрахунку не включає в себе день погашення такої заборгованості, у зв`язку з чим таке нарахування пені є передчасним та не відповідає вимогам пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки основними умовами для нарахування пені є момент її виникнення, період дії пені, включаючи день погашення такої заборгованості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі №П/808/182/14 (адміністративне провадження №К/9901/3167/18).

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню.

Щодо інших аргументів, наведених сторонами, суд зазначає, що згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Водночас Суд враховує Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Отже, суди не повинні ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі, але не зобов`язані надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б у повному обсязі доводи позивача, а відтак, не довели правомірності своєї бездіяльності, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

За правилами частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до Східного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків до Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Головного управління ДКС України у Запорізькій області про стягнення з державного бюджету заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та стягнення пені – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби та Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо не включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та не відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, інформації про узгодженість бюджетного відшкодування у сумі у розмірі 28 666 789,00 гривень, у тому числі за лютий 2015 на суму 4 337 257,00 грн., за березень 2015 на суму 358 283,00 грн., за квітень 2015 на суму 52 729,00 грн., за травень 2015 на суму 54 062,00 грн. за липень 2015 на суму 9 166 337,00 грн. за серпень 2015 на суму 6 205 983,00 грн., за вересень 2015 на суму 8 492 138,00 грн,. що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 28 666 789,00 гривень, у тому числі за лютий 2015 на суму 4 337 257,00 грн., за березень 2015 на суму 358 283,00 грн., за квітень 2015 на суму 52 729,00 грн., за травень 2015 на суму 54 062,00 грн., за липень 2015 на суму 9 166 337,00 грн., за серпень 2015 на суму 6 205 983,00 грн., за вересень 2015 на суму 8 492 138,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 15626,27 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 14 липня 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов