Ухвала суду № 98301546, 13.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 липня 2021 року Справа №160/7067/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

05.05.2021р. ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі – відповідач), у якому позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24 березня 2021 року № 447 к в частині застосування до старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №145 о/с від 29.03.2021р. «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 ;

-поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 р. відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову. Також, даною ухвалою витребувано у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області додаткові докази

07.06.2021 р. на виконання вимог ухвали суду від 13.05.2021 р. відповідачем надано до суду витребувані документи та відзив на позовну заяву.

14.06.2021р. від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування даного клопотання зазначено, що позивач оскаржує накази ГУНП в Дніпропетровській області, прийняті за результатами здійснення службового розслідування, що зумовлює детальне дослідження значного обсягу письмових доказів та дотримання процедури проведення службового розслідування, надання пояснень сторін щодо кожної обставини. Крім того, у позивача на момент подачі даного клопотання відсутні документи для ефективного захисту своїх прав, зокрема шляхом збільшення позовних вимог.

Розглянувши клопотання позивача та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Так, частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За визначенням п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України суд при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи;6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, аналіз зазначених положень КАС України дає підстави вважати, що прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін є правом суду. Вказана норма не встановлює обов`язкового прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін у разі наявності про це відповідного клопотання сторони.

Судом встановлено, що дана справа не відноситься до категорії тих справ, які повинні розглядатися в порядку загального провадження. Дане питання було вирішено судом ще під час відкриття провадження у справі, встановлено строк для вчинення процесуальних дій та отримано відзив на позовну заяву з наданням додаткових доказів.

Суд звертає увагу на те, що заявлене позивачем клопотання не містить належного обґрунтування підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження. У клопотанні позивачем не наведені підстави та не надані належні докази неможливості розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження, не зазначено, які саме обставини та які докази необхідно встановити у судовому засіданні. Позивач жодним чином не обгрунтовує своє клопотання та не зазначає, чому призначення розгляду справи без повідомлення (виклику)сторін та проведення судового засідання, може суттєво вплинути на хід судової справи та на висновки суду. Крім того, в клопотанні не зазначено, за яких підстав позивач не надав свої письмові пояснення з приводу зібраних в матеріалах справи доказів.

Натомість, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Як показує практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.83 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, на думку Суду, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім; заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім того, суд не вважає, що в даному випадку відбуватиметься порушення чи обмеження права позивача у доступі до правосуддя, оскільки суд надає учасникам процесу у даній спраі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Також, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис) М.В. Дєєв

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді І.В. Калита

13.07.2021