Ухвала суду № 98299494, 11.06.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 184/1499/20

Провадження № 1-кп/0182/491/2021

У Х В А Л А

Іменем України

11.06.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Борисової Н.А.

при секретарі: Шовковій Г.О.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі в режимі відеоконференції об`єднані кримінальні провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040360000457 від 29 червня 2020 року стосовно ОСОБА_1 за правовою кваліфікацією ч.3 ст.186, ч.2 ст. 342 КК України, за №12020040360000613 від 28.10.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , за правовою кваліфікацією за ч.3 ст.187 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Жур В.В.,

потерпілого ОСОБА_3 ,

захисників Перевертайло Л.Т., Петечка В.М.,

законного

представника ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Колегією суддів Нікопольського міськрайонного суду під головуванням Борисової Н.А. відповідно перебуває об`єднане кримінальне провадження за №12020040360000457 стосовно ОСОБА_1 за правовою кваліфікацією ч.3 ст.186, ч.2 ст. 342 КК України і за №12020040360000613 за обвинуваченням ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за правовою кваліфікацією за ч.3 ст.187 КК України. Стосовно обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 12 червня 2021 року.

24.05.2021 р. до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Відповідно до розділу п.п.5 п.20-5 ХІ Перехідних положень КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою воно може бути розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Суддя Кобеляцька-Шаховал І.О., яка є членом колегії перебуває у щорічній відпустці, а на даний час продовжують діяти обмеження, встановлені на період карантину, що дає можливість головуючому судді одноособово вирішити клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу.

Обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до зали суду недоставлені, від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовились. При цьому, прокурором надано розписки про отримання кожним з обвинувачених особисто 24.05.2021р. зазначеного клопотання прокурора. До тепер заперечень щодо суті клопотання від обвинувачених до суду не надходило.

Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на час судового розгляду справи, але не більше двох місяців, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. На думку прокурора, існує ризик переховування обвинувачених від суду, оскільки у разі доведеності їх провини, кожному з них може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. Обвинувачені вчинили особливо тяжкий корисливий злочин, через короткий проміжок часу після пред`явлення їм підозри за вчинення аналогічного корисливого злочину. Стосовно кожного з обвинувачених в провадженні Нікопольського міськрайонного суду перебувають на розгляді інші кримінальні провадженні за їх обвинуваченням у вчиненні тяжких корисливих злочинів. Обвинувачені не мають постійного законного джерела доходу, сталих родинних зв`язків, що в подальшому може спонукати їх до вчинення нових злочинів, зокрема ОСОБА_1 , який перебував під домашнім арештом, в нічний час доби вчинив повторно новий тяжкий злочин стосовно потерпілого, з яким знайомий. Обвинувачений ОСОБА_2 був оголошений у розшук в іншому кримінальному провадженні під час судового розгляду, т.я. ухилявся від явки до суду. Жоден з них не навчається, не працює, а тому ризик вчинення інших кримінальних правопорушень обґрунтовано існує. До того ж, обвинуваченні можуть впливати на потерпілого, оскільки вчинили злочин за місцем мешкання останнього, а особисто ОСОБА_1 повторно вчинив злочин стосовно цього ж потерпілого. За таких обставин прокурор категорично заперечувала проти зміни запобіжного заходу стосовно неповнолітнього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки, на її думку, законний представник неповнолітнього обвинуваченого не може контролювати поведінку свого сина, а ОСОБА_2 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, був оголошений у розшук і жодного разу сумлінно не виконував покладені на нього процесуальні обов`язки.

Потерпілий ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора і наполягав на продовженні строку тримання під вартою стосовно обох обвинувачених, особливо стосовно ОСОБА_1 , який на його думку є «безбашеним», який вийшов з-під контролю батька і у разі перебування останнього на волі, буде існувати загроза його життю.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Петечко В.М. та законний представник – ОСОБА_4 заперечували щодо наявності ризиків, зазначених в клопотанні прокурора і просили змінити неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, за місцем мешкання його батька, який є законним представником, за адресою АДРЕСА_1 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – Перевертайло Л.Т., заперечувала проти клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим і таким, що слід залишити без задоволення, оскільки ризики і підстави, зазначені в клопотанні, не доведені сукупністю відповідних доказів.

Заслухавши доводи прокурора, сторони захисту, думку потерпілого, дослідивши наявні матеріали провадження, вважаю, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підлягає задоволенню на даній стадії судового розгляду.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на особисту свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України” від 21.07.2011, „Осаковський проти України” від 17.07.2014 та ін).

При вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 суд бере до уваги те, що останні обвинувачуються у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, з конфіскацією майна. Обвинувачений ОСОБА_1 , який є неповнолітнім, раніше вчиняв злочини, передбачені ч.3 ст.187 КК України за яким кримінальне провадження вже знаходяться на розгляді в Нікопольському міськрайонному суді. Він виховується в неповній родині, має затримку розумового розвитку, але його батько – ОСОБА_4 не здатний контролювати поведінку свого сина. Впливу на сина він не має, не є для нього авторитетом, оскільки інколи зловживає алкогольними напоями і не зміг забезпечити дотримання неповнолітнім ОСОБА_1 обмежень, покладених на нього ухвалою суду щодо обрання стосовно останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у зазначеному кримінальному провадженні. Так, неповнолітній ОСОБА_1 в нічний час доби неконтрольовано пересувався по території м. Покров і повторно вчиняв кримінальні правопорушення. Таким чином, запобіжний захід у виді домашнього арешту, обраний раніше стосовно ОСОБА_1 в одному з об`єднаних кримінальних проваджень, не запобіг вчиненню ним нового особливо тяжкого злочину за змовою з іншою особою – ОСОБА_2 . Тому, клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 на більш м`який, у вигляді домашнього арешту за місцем проживання законного представника, не може бути задоволене, оскільки такий запобіжний захід вже було обрано і він не виявився дієвим.

Обвинувачений ОСОБА_2 не працює, не навчається, сталих родинних зв`язків не має. Він не є інвалідом, не має утриманців, але не працює офіційно і фактично є соціально неадаптованої особою. ОСОБА_2 розуміє невідворотність покарання у виді позбавлення волі за вчинення ним за домовленістю з неповнолітнім ОСОБА_1 особливо тяжкого злочину. Тому, є достатні підстави вважати, що обвинувачений, усвідомлюючи ці обставини, може ухилятися від суду, оскільки раніше він був оголошений Нікопольським міськрайонний судом у розшук в іншому кримінальному провадженні за його ж обвинуваченням у скоєнні особливо тяжкого злочину.

Крім того, очевидна наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебуваючи на свободі, можуть незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_6 , так як вони вчинили злочин за місцем мешкання останнього, а ОСОБА_1 раніше вчиняв відносно цього ж потерпілого інші кримінальні правопорушення, зокрема злочин, передбачений ч.3 ст.186 КК України. До того ж, в провадженні Нікопольського міськрайонного суду знаходяться інші кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та окремо за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжких злочинів за попередньою змовою з іншими особами.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження наявні численні повідомлення потерпілого ОСОБА_6 до правоохоронних органів про те, що ОСОБА_1 неодноразово приходив до його домоволодіння, де вчиняв дрібні крадіжки, спричиняв тілесні ушкодження останньому, і він боїться, що ОСОБА_1 знову може прийти до його помешкання. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора і наполягав на продовженні строку тримання під вартою стосовно обвинувачених.

Запобігти цим ризикам може лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Враховуючи тяжкість вчинених злочинів і можливе покарання, яке може бути призначене обвинуваченим, у разі доведеності їх провини, будь який інший запобіжний захід, не зможе запобігти існуванню наявних ризиків.

Крім того, в оточенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 немає осіб, які заслуговують на довіру та можуть забезпечити виконання кожним з них процесуальних обов`язків і зобов`язатися за необхідності доставляти їх до суду на першу вимогу.

Тому, ризики, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, продовження вчинення інших кримінальних правопорушень є доведеними.

Враховуючи встановлені обставини, репутацію кожного з обвинувачених, вважаю за необхідне продовжити раніше обраний стосовно кожного з обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою. Разом з тим, враховуючи практику ЄСПЛ, продовжуючи дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за можливе, як альтернативний запобіжний захід, визначити неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_1 , розмір застави, оскільки його законний представник готовий взяти на себе відповідні зобов`язання і поручитися за процесуальну поведінку свого сина. При цьому, розмір застави слід визначити тим ступенем довіри, при якому перспектива її втрати, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Тому, вважаю, що застава у максимальному розмірі - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 681000 гривень буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ч.3 ст. 331 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк судового розгляду, але не більше двох місяців, а саме до 09 серпня 2021 року.

Визначити для обвинуваченого ОСОБА_1 заставу у сумі кратній 300 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681000 ( шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду протягом стоку дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається особою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави і зобов`язаний виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених на обвинуваченого у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк судового розгляду, але не більше двох місяців, а саме до 09 серпня 2021 року.

В задоволенні клопотань захисника Петечка В.М., яке підтримав законний представник ОСОБА_4 та захисника Перевертайло Л.Т. - відмовити.

Копію ухвали направити начальнику ДУВП 4 для виконання і для вручення обвинуваченим.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий -

суддя : Н.А. Борисова