Ухвала суду № 98299142, 14.07.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

14.07.21

Провадження 1кп-932/416/20

Справа 932/14752/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді Карягіної Н.О.

при секретарі Сібірко А.А.

прокурора Михайлова О.М.

захисника адвоката Шавкуна М.Г.

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № 12019040640000677, № 12020040640001692, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296, ч.2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ

У провадженні Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська знаходяться кримінальні провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296, ч.2 ст. 121 КК України. Щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 28.05.2021 року продовжено на строк до 26.07.2021 року включно. Справа по суті не розглянута.

Прокурором Михайловим О.М. заявлено клопотання щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці з тих підстав, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, і ризики, які враховувалися при обранні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати, оскільки він знайомий зі свідками і не має міцних соціальних зв`язків, таким чином існують ризики, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані судом, вчинити нове кримінальне правопорушення або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню. Підстав для зміни запобіжного заходу на інший більш м`який не вбачає.

Захисник адвокат Шавкун М.Г. заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт, з тих підстав, що клопотання прокурором не обґрунтоване, не надано доказів існування ризиків, на які він послався, а обвинувачений жодного впливу на свідків не вчиняв.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним та доцільним задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят днів, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити, з наступних підстав.

Згідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу та продовження строк його дії, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості – міцність соціальних зв`язків у місті його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців, стан здоров`я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, наявність судимостей у обвинуваченого, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, та інші відомості

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку та тяжкого злочину, пов`язаного з заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, який він вчинив будучі притягнутим до кримінальної відповідальності. Крім того, він не має міцних соціальних зв`язків, не має утриманців, офіційно не працює та не має постійного джерела доходу, і з врахуванням стадії процесу, коли докази сторін не досліджені, не всі свідки обвинувачення допитані, а матеріали кримінального провадження відкриті сторонам, реально існують ризики, що він буде переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що хоча тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Також, суд враховує характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред`явленого звинувачення ОСОБА_1 , а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м`який, у тому числі домашній арешт, не вбачається, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищезазначеним ризикам, а обраний відносно останнього запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та відмову у задоволенні клопотання сторони захисту.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 331, 350 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 – задовольнити.

У задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на домашній арешт, – відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 11 вересня 2021 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська Н.О. Карягіна