Ухвала суду № 98298670, 14.07.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа №489/3739/21

Провадження №1-м/489/2/21

УХВАЛА

іменем України

14 липня 2021 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кирильчука О.І., за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В, прокурора Радченко Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаїв, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні немає, раніше несудимий, останнє відоме місце проживання на території України: АДРЕСА_1 ,

встановив:

20 квітня 2021 року наказом №1439/5 Міністерства юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри від 05.12.2017 року, який набрав законної сили 29.03.2018 року, громадянина України ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст.30 ч.5 ст.228.1 КК Російської Федерації, з призначенням йому покарання у вигляді 9 років 6 місяця позбавлення волі з відбуванням покарання в ФКУ «Виправна колонія №8 УФСВП Росії по Ямало-Ненецькому автономному округу». Строк відбування покарання обчислювати з 05.12.2017 року. Зарахувати в строк відбування покарання строк тримання під вартою з 27.05.2017 року по 04.12.2017 року. Апеляційною ухвалою суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри від 29.03.2018 року, вищевказаний вирок суду - залишено без змін.

За вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри від 05.12.2017 року дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений групою осіб за попередньою змовою, в особливо великому розмірі, який не було доведено до кінця з причин, що не залежали від них.

Вказані дії ОСОБА_1 , за які його засуджено в Російській Федерації, є злочином згідно із законодавством України.

Кримінальна відповідальність за вчинений ОСОБА_1 злочин, передбачена ч.1 ст.15, ч.3 ст.307 КК України, а саме замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби в особливо великих розмірах.

Засудженому ОСОБА_1 за ч.1 ст.15, ч.3 ст.307 КК України за вчинення замаху на злочин слід визначити покарання з врахуванням положень ч.3 ст.68 КК України, згідно з якими за вчинення замаху на злочин строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією частини статті Особливої частини цього Кодексу. Санкція ч.3 ст.307 КК України передбачає один вид основного покарання - позбавлення волі на строк від 9 до 12 років. Тому, ОСОБА_1 за ч.1 ст.15, ч.3 ст.307 КК України не може бути визначено основне покарання більше 8 років позбавлення волі. За вказаним кримінальним законом ОСОБА_1 слід визначити основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років, що є меншим, ніж призначене за даний злочин вироком суду іноземної держави, однак є максимальним строком позбавлення волі, який передбачено кримінальним законом України. Зазначене відповідає положенням п.1 ч.4 ст.610 КПК України.

Враховуючи, що відповідно до положень п.d ч.1 ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, замінюючи вирок компетентний орган не повинен посилювати кримінальне покарання засудженій особі, слід застосувати положення ст.69 КК України щодо призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та призначити ОСОБА_1 покарання без застосування передбаченого ч.3 ст.307 КК України обов`язкового додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, з огляду на те, що судом іноземної держави додаткове покарання у вигляді конфіскації майна ч.5 ст.228.1 КК РФ взагалі не передбачено.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 слід обчислювати з 05 грудня 2017 року - відповідно до дати, яка встановлена вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-Югри від 05.12.2017 року.

Також відповідно до положень п.«с» ч.1 ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року ОСОБА_1 необхідно зарахувати в строк відбування покарання час тримання під вартою в період з 27.05.2017 року по 04.12.2017 року.

Визначення судом виду кримінально-виконавчої установи, в якій належить відбувати покарання засудженому, законодавством України не передбачено. Клопотання в частині процесуальних витрат не заявлено.

Керуючись ст.610 КПК України, ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, суд

постановив:

Клопотання задовольнити.

Вирок Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-Югра від 05 грудня 2017 року відносно ОСОБА_1 привести у відповідність із законодавством України.

Визначити, що ч.3 ст.30, ч.5 ст.228.1 КК Російської Федерації, за якою ОСОБА_1 засуджено вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-Югра від 05 грудня 2017 року, відповідають ч.1 ст.15, ч.3 ст.307 КК України.

Засудженому ОСОБА_1 на підставі вироку Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-Югра від 05 грудня 2017 року визначити покарання за ч.1 ст.15, ч.3 ст.307 КК України із застосуванням ч.3 ст.68, ст.69 КК України – 8 (вісім) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 05 грудня 2017 року.

Зарахувати до строку відбування покарання ОСОБА_1 час тримання під вартою в період з 27 травня 2017 року по 04 грудня 2017 року із розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її постановлення.

Суддя