
138/946/21
2-а/125/8/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2021 року м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі:
судді Єрмічової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Бородкіної Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи вимоги тим, що інспектором патрульної поліції Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Кушніром М.А. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 865931, від 19 березня 2021 року, за ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Позивач вважає, що постанова є незаконною, оскільки відповідачем у постанові невірно зазначено місце вчинення правопорушення та місце розгляду справи, не було дотримано вимог щодо оформлення постанови, не пред`явлено належних доказів, які б вказували на вчинення ним адміністративного правопорушення, не досліджувалися та не надавалися для ознайомлення докази, які б підтверджували факт вчинення ним правопорушення, відповідач не проінформував його про конкретну причину зупинки. Під час огляду автомобіля інспектор патрульної поліції ОСОБА_2 повідомив, що на вітровому склі автомобіля позивача є тріщина, однак при цьому не вчиняв жодних дій щодо проведення її виміру. Позивач зазначає, що вказана тріщина виникла під час руху автомобіля. Крім того, у розумінні Правил дорожнього руху України тріщина на склі автомобіля не віднесена до технічної несправності автомобіля, з якою експлуатація авто забороняється, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП, будь-яких доказів факту порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідачем не надано. Інспектор патрульної поліції Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Кушнір М.А., розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, не надав позивачу можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, чим порушив вимоги, встановлені ч. 2 ст. 33 КУпАП, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою тощо. Інспектор патрульної поліції Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Кушнір М.А. виніс оскаржувану постанову в своєму автомобілі, яку надав позивачеві вже заздалегідь складену, з проханням підписатись про отримання вказаного документа. У зв`язку з зазначеним позивач ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, а провадження у справі закрити.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, подав до суду заяву в якій просить розглянути адміністративну справу у його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки в кабінеті Електронного суду від 07 червня 2021 року, про поважність причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 127 КАС України часом вручення повістки вважається день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи.
За таких підстав, відповідач Головне управління Національної поліції у Вінницькій області належним чином повідомлене про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС у разі неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 278 КУпАП суддя перевіряє правильність складання протоколу та інших матеріалів по адміністративній справі.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Встановлено, що 19 березня 2021 року інспектор патрульної поліції Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Кушнір М.А. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 865931, де зазначено, що 19 березня 2021 року о 07 год. 35 хв. ОСОБА_3 на автомобільній дорозі "М-21, 415 км" керував транспортним засобом, марки "Daewoo Lanos", номерний знак НОМЕР_1 , в якого тріщини в зоні дії склоочисників більше ніж 5 см, чим порушив п. 31.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Пунктами 31.2-31.4 ПДР України встановлено вичерпний перелік випадків, коли забороняється експлуатація транспортних засобів за наявності технічних несправностей та/або невідповідності зазначеним у даному переліку вимог до транспортних засобів.
Як вбачається, ПДР не містить заборони експлуатації транспортного засобу із тріщинами в зоні роботи склоочисників.
Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Згідно принципу 6 Рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.
Відповідно до п. 4 рішення Конституційного Суду України від 22 жовтня 2010 року № 23-рп/2010, Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 визнав правильними висновок суду першої інстанції у даній справі про те, що візуальне спостереження за дотриманням ПДР працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
У вказаній справі КАС ВС зробив висновок про те, що сама постанова про адміністративне правопорушення не може розцінюватись як беззаперечний доказ вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, не подав відзив на позов без поважних причин, що суд кваліфікує як визнання позову.
Інспектор патрульної поліції Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Кушнір М.А., використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення за яке відповідача ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, однак у даній справі суб`єкт владних повноважень не виконав даного обов`язку та не надав доказів на підтвердження правомірності свого рішення.
Наявні в адміністративній справі матеріали не відображають факт вчинення адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.
Докази на підтвердження обставин, встановлених інспектор патрульної поліції Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Кушніром М.А., які стали підставою для притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суду не надані. Зокрема, оспорювана постанова не містить відомостей або будь-яких посилань на засоби фото-, відеофіксації чи інші докази, на підставі яких можливо встановити порушення позивачем вимог пункту 31.1 ПДР, в той час як на інспектора патрульної поліції покладається обов`язок належним чином задокументувати наявність правопорушення, а саме, за допомогою фото-, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих.
Враховуючи викладене вище, за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 вимог п. 31.1 ПДР України, у суду відсутні достовірні дані, на підставі яких можливо було б встановити факти та обставини, які б вказували на наявність в діях особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких підстав суд дійшов висновку, що постанову інспектора патрульної поліції Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Кушніра М.А., серії БАА № 865931, від 19 березня 2021 року, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, слід скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі ч. 2 ст. 19, ч. 2 ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу 6 Рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року стосовно адміністративних санкцій, від 13 лютого 1991 року, п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", п. 4 рішення Конституційного Суду України від 22 жовтня 2010 року, № 23-рп/2010, керуючись статтями 7, 9, ч. 1 ст. 121, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, статтями 251, 268, п. 2 ст. 278 КУпАП, пунктами 31.1, 31.3-31.4 ПДР України, ч. 1 ст. 72, частинами 1, 2 ст. 77, п. 1 ч. 3 ст. 124, п. 2 ч. 1 ст. 127, ч. 4 ст. 159, п. 1 ч. 3 ст. 205, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора патрульної поліції Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Кушніра М.А., серії БАА № 865931, від 19 березня 2021 року, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (місцезнаходження юридичної особи: 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 10; ідентифікаційний код юридичної особи 40108672).
Повне судове рішення буде складено 05 липня 2021 року.
Суддя В. В. Єрмічова
Судове рішення № 98297972, Барський районний суд Вінницької області було прийнято 30.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 138/946/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: