Рішення № 98297674, 08.07.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2021 року Справа № 923/155/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А., при секретарі судового засідання Короткій Ю.А.

за участю представників судового процесу:

від позивача - Пішковцій О.В., адвокат,

від відповідача - Гаєвська А.С., директор,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДР 40075815

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗЕСО ЛІЗИНГ", Херсонська область, м. Каховка, вул. Пушкіна, 109, код ЄДР 42059931

про стягнення 27 533 728 грн. 54 коп.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяви, клопотання, процесуальні дії суду.

04.02.2021 до господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі по тексту рішення – позивач, АТ «Українська залізниця») з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗЕСО ЛІЗИНГ» (надалі по тексту рішення – відповідач, ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ») 22320 000,00 грн. штрафу, 1 523 875,00 грн. в якості 3% річних, 3 689 853,54 грн. втрат від інфляції у правовідносинах за договором фінансового лізингу № 210/2019-ЦЮ від 16.12.2019.

Позов обґрунтовано твердженням про порушення відповідачем обов`язку своєчасного передання позивачу предмету лізингу.

Позивач вказує, що у зв`язку з тим, що відповідач прострочив поставку предмета лізингу, чим порушив свої зобов`язання відповідно до умов договору, ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» у відповідності до ст.611 ЦК України, ст.231 ГК України та пунктів 10.2, 10.4 договору, за прострочення поставки предмета лізингу повинно сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від вартості кожної непереданої одиниці предмета лізингу, 3% річних від суми отриманого авансового платежу та коригування суми авансового платежу на індекс інфляції за період затримки поставки.

18.02.2021 за вх.№1368/21 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за яким відповідач не погоджується із позовними вимогами та заперечує проти їх задоволення.

За твердженнями відповідача, ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» на виконання розділу 11 договору виконало свої зобов`язання та своєчасно повідомило позивача про настання форс-мажорних обставин і надало докази виникнення обставин непереборної сили, а саме: Сертифікат Херсонської торгово-промислової палати №6500-20-1822 від 16.11.2020 та лист Торгово-промислової палати України щодо підтвердження засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) №3561/1.2 від 18.12.2020.

На думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними, оскільки поставка предмету лізингу має відтермінуватися відповідно до часу, протягом якого діяли обставини непереборної сили, з березня по листопад 2020.

Відповідач вказує, що відповідно до п.10.3. договору штраф у розмірі 10% може застосовуватись лише у випадку порушення зобов`язань щодо несвоєчасної передачі предмету лізингу.

У підготовчому засіданні 04.03.2021 протокольною ухвалою оголошено перерву до 25.03.2021.

04.03.2021 за вх.№2/566/21 від позивача надійшла відповідь на відзив ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ».

Позивач вказує, що застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення 3% річних від суми отриманого авансового платежу та коригування суми авансового платежу на індекс інфляції за період затримки поставки обумовлено сторонами договору та є обгрунтованим.

За твердженнями позивача ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» безпідставно вважає наявність висновку Херсонської ТПП №27.01-01/12-312 від 18.06.2020 документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), а відтак не може бути застосований як підстава для звільнення від відповідальності за п.11.1 договору.

На думку позивача сертифікат Херсонської ТПП №6500-20-1822 про форс-мажорні обставини не звільняє від відповідальності відповідача, оскільки набуття у власність предмета лізингу та порушення строків поставки є різними видами відповідальності.

У підготовчому засіданні 04.03.2021 ухвалою занесеною до протоколу підготовчого засідання оголошувалась перерва до 25.03.2021.

Ухвалою суду від 25.03.2021, з підстав викладених в ухвалі суду, було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, до 11.05.2021 включно та відкладено підготовче засідання до 20.04.2021.

У судовому засіданні 20.04.2021 ухвалою занесеною до протоколу підготовчого засідання оголошувалась перерва до 11.05.2021.

07.05.2021 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог з доказами направлення на адресу відповідача (вх.№1375/21 від 07.05.2021).

У підготовчому засіданні 11.05.2021 представник позивача підтримав означену заяву.

За заявою зазначається, що з 25.01.2021 по даний час ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» продовжує порушувати свої зобов`язання за договором та прострочило термін поставки ще 2 одиниць комплексу, що призвело до суттєвого збільшення розміру заборгованості перед позивачем. Наразі ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» не поставлено жодної одиниці комплексу.

Підставами позову позивачем визначено порушення відповідачем обов`язку своєчасного поставки позивачу предмету лізингу.

Відповідно до п.2.2. договору Предмет лізингу - Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 у кількості 8 одиниць, що не був в експлуатації, побудови не раніше 2020, відповідає ТУ У 29.1-00213993-058:2014.

На момент подання позовної заяви не було поставлено 6 одиниць Комплексу рейкозварювального КСМ 007, які є складовою Предмета лізингу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд прийняв заяву позивача про збільшення позовних вимог з огляду на її відповідність вимогам процесуального закону.

Відтак, предметом розгляду у справі є позовні вимоги про стягнення 40123210,80 грн., що складають 29 760 000,00 грн. штрафу, 8 060 275,80 грн. втрат від інфляції та 2 302 935,00 грн. в якості 3% річних, нарахованих за порушення зобов`язань відповідача з поставки 8 одиниць комплексів рейкозварювальних.

Ухвалою суду від 11.05.2021 підготовче провадження у справі було закрито та було призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 10.06.2021.

09.06.2021 за вх.№4704/21 від відповідача надійшло клопотання про зменшення суми стягнення, за яким відповідач просить у разі задоволення позову, зменшити суму стягнення на 50%.

Відповідач вказує, що за інформацією, отриманою від ПрАТ «КЗЕСО», ступінь готовності перших двох одиниць предмету лізингу- більше 80%, інших –від 30% до 50%. На виготовлення та придбання вузлів, деталей та комплектуючих для замовлення обладнання, ПрАТ «КЗЕСО» використані грошові кошти, що складають орієнтовно 151млн. гривень. Таким чином, затрати ПрАТ «КЗЕСО» на виготовлення предметів лізингу значною мірою перевищують суму авансового платежу, отриманого від АТ «Українська залізниця».

За твердженнями відповідача, окрім взятих на себе зобов`язань перед позивачем, ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» не здійснює іншої господарської діяльності, із чого можна зробити висновок, що відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Ухвалою суду від 10.06.2021, з підстав викладених в ухвалі суду, було продовжено строк проведення розгляду справи по суті та постановлено відкласти розгляд справи до 08.07.2021.

08.07.2021 за вх.32/2117/21 від позивача надійшли заперечення проти клопотання відповідача про зменшення суми стягнення.

АТ «Українська залізниця» вказує, що клопотання відповідача є безпідставним та необґрунтованим, а також таким, що не підлягає задоволенню.

За твердженнями позивача, ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» належним чином не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження скрутного матеріального становища відповідача.

Складне фінансове становище ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» не може бути безумовною підставою для зменшення розміру штрафних санкцій з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик.

На думку позивача, подаючи заяву про зменшення розміру суми стягнення, відповідач навіть частково не виконав своїх зобов`язань за договором та крім того, не зазначив жодної обгрунтованої обставини, яка б давала підстави для задоволення заяви відповідача та зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2021 підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у позові та відповіді на відзив. Окрім того, представник позивача в судовому засіданні навів аргументи за яких клопотання відповідача про зменшення суми стягнення, не підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.07.2021 заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов та просив у разі задоволення позовних вимог, зменшити на 50% суму стягнення.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини, які встановленні судом та мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, мотивована оцінка аргументів наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

16.12.2019 між ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» (Лізингодавець) та АТ «Українська залізниця» (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №210/2019-ЦЮ (а.с. 9-29).

Відповідно до розділу І договору «Основні визначення понять, що застосовуються в цьому договорі»:

«Предмет лізингу» - це майно, вказане в Специфікації (Додаток 1), а саме: Комплекс рейкозварювальний КСМ 007, яке відповідає чинним в Україні вимогам експлуатації та сертифікації відповідно до встановлених Лізингоодержувачем технічних вимог, і яке Лізингодавець набуває у власність у Продавця, на підставі та на умовах Договору купівлі-продажу та передає його Лізингоодержувачу у володіння та користування на умовах цього договору;

«авансовий платіж» - це платіж, який вноситься Лізингоодержувачем на рахунок Лізингодавцю, як частина вартості Предмета лізингу;

«вартість Предмета лізингу» - сплачена в національній валюті України (гривні) Лізингодавцем вартість Предмета лізингу за Договором купівлі-продажу, по якій Предмет лізингу передається в користування Лізингоодержувачу, що визначена у п.3.1 договору та зазначена в акті приймання-передачі Предмета лізингу в лізинг.

Згідно погодженого сторонами предмету договору, Лізингодавець надає, а Лізингоодержувач одержує фінансові лізингові послуги (фінансовий лізинг). Лізингодавець зобов`язується набути у свою власність річ (Предмет лізингу) у Продавця і передати її Лізингоодержувачу у користування на умовах фінансового лізингу, передбачених цим договором, Предмет лізингу - Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 у кількості 8 одиниць, що не був в експлуатації, побудови не раніше 2020, відповідає ТУ У 29.1-00213993-058:2014. Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов цього договору, а в кінці строку дії договору має першочергове право придбати Предмет лізингу у власність на підстав договору викупу Предмету лізингу. Кількість, виробник, модель та строк передачі Лізингодацем Лізингоодержувачу Предмета лізингу визначаються Графіком поставки предмету лізингу (Додаток 2 до договору). Продавець та виробник Предмета лізингу вказуються в Специфікації (п.2.1. - п.2.3., п.2.10. договору).

Вартість Предмета лізингу становить 297600000грн. у тому числі ПДВ 20% -49600000грн. Ціна одиниці Предмета лізингу складає 37200000грн., у тому числі ПДВ (20%) 6200000грн (п.3.1. договору).

У п.3.3 та п.3.4. договору сторони узгодили, що ціна договору на момент його укладання визначається відповідно до Базового графіку лізингових платежів (додаток 3) та складає 342131500грн., у тому числі ПДВ 20% -49600000грн. на день укладання договору. Авансовий платіж становить -35% від вартості Предмета лізингу та має бути сплачений Лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору.

Відповідно до п.10.3. і п. 10.4. договору за порушення зобов`язань щодо передачі Предмету лізингу (затримка поставки на 30 календарних днів та більше), за винятком випадку порушення строків передачі Предмету лізингу, у зв`язку з порушенням строків оплати Лізингоодержувачем авансового платежу, Лізингодавець несе відповідальність у вигляді штрафу-10% від вартості кожної непереданої одиниці Предмета лізингу. За несвоєчасну поставку Предмета лізингу, у строки передбачені Графіком передачі Предмета лізингу у лізинг (Додаток 2), Лізингодавець сплачує Лізингоодержувачу 3% річних від отриманої суми авансу та суму коригування авансового платежу на індекс інфляції за період затримки поставки.

Згідно п.11.1. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання цього договору та виникли поза волею сторін.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України. У випадку настання обставин, передбачених п.11.1 цього договору, строк виконання стороною зобов`язань за цим договором відтерміновується відповідно до часу, протягом якого діють ці обставини та їх наслідки (п.11.2, п.11.3, п.11.5. договору).

Відповідно до додатку 1 до договору фінансового лізингу «Специфікація» (а.с.30-31) сторони серед іншого узгодили, що комплекс виробляється на базі нового сертифікованого шасі VOLVO, категорія КТЗ-N3, обладнаний машиною рейкозварювальною підвісною К-922-1, повинен мати можливість рухатись автомобільними дорогами та залізничними коліями шириною 1520мм.

У додатку 2 до договору фінансового лізингу (а.с. 32) сторонами було узгоджено, що виробник: ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» та узгоджено наступний графік передачі частин Предмета лізингу:

- Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 1шт. – червень 2020;

- Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 1 шт. – липень 2020;

- Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 1 шт. – серпень 2020;

- Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 1шт. – вересень 2020;

- Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 1 шт. – жовтень 2020;

- Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 1шт. – листопад 2020;

- Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 2 шт. – грудень 2020.

На виконання п.3.4. договору позивач перерахував відповідачу платіжним дорученням №2425178 від 26.12.2019 (а.с.39) 104160000грн в якості авансового платежу, який складає 35% від вартості Предмета лізингу.

У платіжному дорученні №2425178 від 26.12.2019 у графі «Призначення платежу» вказано - попередня оплата за придбання комплексу рейкозварювального КСМ 007, згідно договору №210/2019-ЦЮ від 16.12.2019

08.01.2020 між ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» (покупець) та ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» (постачальник) укладено договір поставки №06/04-2020 (а.с.77-82), за умовами якого постачальник зобов`язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити комплекс рейкозварювальний КСМ007 у кількості 8 одиниць (п.1 договору поставки).

Відповідно до п.1.4 договору поставки, постачальник, як виробник продукції, повідомлений та погоджується з тим, що продукція по даному договору виготовляється та постачається для подальшої її передачі в фінансовий лізинг АТ «Українська залізниці», за договором фінансового лізингу №210/2019-ЦЮ від 16.12.2019.

Відповідач листом від 05.06.2020 (а.с.85) звернувся до позивача з пропозицією про внесення змін до Графіку передачі Предмету лізингу, шляхом укладання додаткової угоди до договору фінансового лізингу №210/2019-ЦЮ від 16.12.2019.

Підставою означеного звернення у листі відповідачем вказано те, що ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» отримало лист від ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» з додатком – лист від ТОВ з іноземними інвестиціями «Вольво Україна», відповідно до яких, виробники повідомляють про неможливість своєчасної поставки техніки, у зв`язку з запровадженим карантином, внаслідок ситуації, що склалася через пандемію COVID-19. Орієнтовний термін затримки поставки техніки складатиме близько чотирьох місяців.

Листом без дати (а.с.89) позивач у відповіді на лист відповідача від 05.06.2020 повідомив, що викладені у листі пропозиції щодо внесення змін до Графіка передачі Предмету лізингу являються істотними змінами умов основного договору, що потребує проведення повної процедури узгодження та займає тривалий період часу, аналогічний укладанню основного договору. Відповідно, на момент укладання додаткової угоди, згідно п.10.3 основної угоди, може вступити в дію відповідальність з боку Лізингодавця у вигляді штрафу 10% від вартості непереданої одиниці Предмету лізингу.

ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» звернулась до позивача з листом від 18.06.2020 (а.с. 90-91) в якому повторно просило АТ «Українська залізниця» внести зміни до графіка передачі Предмету лізингу, шляхом укладання додаткової угоди до Договору фінансового лізингу №210/2019-ЦЮ від 16.12.2019.

В листі відповідач вказав, що у зв`язку з істотною зміною обставин, пов`язаною з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), які підтверджуються Висновком Херсонської ТПП №27.01-01/12-312 від 18.06.2020, на підставі ст.652 ЦК України заінтересована сторона має право вимагати перегляду умов договору в частині зміни строків і обсягів виконання зобов`язань, з одночасним внесенням в нього відповідних змін.

Листами від 08.07.2020, 23.07.2020, 08.09.2020 (а.с.95-100) ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» зверталась до позивача з пропозицією про внесення змін до Графіку передачі Предмету лізингу, шляхом укладання додаткової угоди до договору фінансового лізингу №210/2019-ЦЮ від 16.12.2019.

У відповіді на наведенні вище листи позивача з пропозицією про внесення змін до договору, АТ «Українська залізниця» листом від 02.10.2020 (а.с.101-102) в якому з посиланням на п.10.3. та п.10.4. договору і метою уникнення збільшення розміру штрафних санкцій, просило ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» забезпечити поставку комплексів у найкоротший термін та повідомити дату їх поставки.

Листами від 05.10.2020, 08.10.2020, 20.10.2020 (а.с.103-106) відповідач звертався до позивача з проханням організації зустрічі з представниками АТ «Українська залізниця», з метою пришвидшення вирішення питань взаємної співпраці.

03.11.2020 у відповіді на означені вище листи ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ», позивач запропонував провести спільну нараду.

Листом від 16.11.2020 (а.с. 108-109) АТ «Українська залізниця» просило відповідача вжити невідкладних заходів щодо виконання умов договору та постачання Предмета лізингу в найкоротші строки.

24.11.2020 відповідач звернувся до позивача з листом (а.с.110-111) в якому просив не застосовувати до ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» штрафні санкції за прострочення поставки за договором фінансового лізингу та укласти додаткову угоду до договору, щодо зміни графіку поставки. Додатком до листа відповідач надіслав на адресу позивача копію Сертифікату торгово-промислової палати №6500-20-1822 від 16.11.2020 про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), відповідно до якого період дії форс-мажорних обставин: початок - 23 березня 2020, закінчення - 30 жовтня 2020.

25.11.2020 позивач направив на адресу відповідача вимогу (а.с.113) про сплату штрафних санкцій за прострочення поставки товару згідно з договором фінансового лізингу.

У відповіді на названу вимогу АТ «Українська залізниця», відповідач листом від 11.12.2020 (а.с. 118) ще раз повідомив про істотну зміну обставин, яку не могли передбачити сторони та яка безпосередньо впливає на виконання ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» умов договору, просив АТ «Українська залізниця» не застосовувати до відповідача штрафні санкції за прострочення поставки за договором фінансового лізингу. Позивач зазначив, що неодноразова звертався до АТ «Українська залізниці» з проханням змінити Графік поставки.

ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» листом від 18.12.2020 (а.с.119-120) посилаючись на положення п.11.5 і п.11.3 договору, надавши висновок Торгово-промислової палати і лист Торгово-промислової палати, просило АТ «Українська залізниця» не застосовувати штрафні санкції за прострочення поставки за договором фінансового лізингу від 16.12.2019 №210/2019-ЦЮ.

На момент звернення з позовом до суду ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» не поставило позивачу Предмет лізингу відповідно до узгодженого графіку передачі Предмета лізингу, що і стало підставою звернення до суду за захистом порушених прав

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, укладений між АТ «Українська залізниця» та ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» договір №210/2019-ЦЮ фінансового лізингу від 16.12.2019 за своєю правовою природою відноситься до договорів фінансового лізингу.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.

Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Таким чином, договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем, як лізингодавцем, лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.07.2018 року у справі № 911/2449/17, від 26.04.2018 року у справі N 911/3483/16, від 21.02.2020 у справі №910/10191/17. Та з таким висновком погодився відповідач у своєму відзиві на позовну заяву.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що відповідачем не було виконано взяті на себе зобов`язання щодо строку поставки Предмету лізингу передбачені Додатком 2 до договору «Графік передачі предмета лізингу», за яким у період з червня по листопад 2020 мало бути поставлено по одному комплексу рейкозварювальному КСМ 007 кожного місяця та два комплекси у грудні 2020.

На час розгляду справи відповідачем не було поставлено не одного з восьми комплексів рейкозварювальних КСМ 007, які є складовими Предмету лізингу за договором фінансового лізингу №210/2019-ЦЮ від 16.12.2019.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У статті 611 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 та частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Зокрема, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Також, у пункті 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.10.3. і п. 10.4. договору за порушення зобов`язань щодо передачі Предмету лізингу (затримка поставки на 30 календарних днів та більше), за винятком випадку порушення строків передачі Предмету лізингу, у зв`язку з порушенням строків оплати Лізингоодержувачем авансового платежу, Лізингодавець несе відповідальність у вигляді штрафу-10% від вартості кожної непереданої одиниці Предмета лізингу. За несвоєчасну поставку Предмета лізингу, у строки передбачені Графіком передачі Предмета лізингу у лізинг (Додаток 2), Лізингодавець сплачує Лізингоодержувачу 3% річних від отриманої суми авансу та суму коригування авансового платежу на індекс інфляції за період затримки поставки.

Поряд з наведеним, суд вказує, що частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно з положеннями статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

За змістом частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити, або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

У п.11.1 договору сторони погодили звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання цього договору та виникли поза волею сторін. Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів. Доказом виникнення обставин непереборної вили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України. У випадку настання обставин, передбачених п.11.1 цього договору, строк виконання стороною зобов`язань за цим договором відтерміновується відповідно до часу, протягом якого діють ці обставини та їх наслідки . (п.11.2, п.11.3, п.11.5. договору).

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 05.06.2020 (а.с.85) відповідач, дотримуючись вимог пункту 11.2 договору, повідомив позивача про настання обставин непереборної сили. Відповідач послався на повідомлення ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» (продавець Предмета лізингу) та повідомлення ТОВ з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» (виробник комплектуючих, які погодженні сторонами, в якості обов`язкових комплектуючих Предмету лізингу), відповідно до яких повідомляється про неможливість своєчасної поставки техніки, у зв`язку з запровадженим карантином, внаслідок ситуації, що склалася через пандемію COVID-19.

16.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "КЗЕСО ЛІЗИНГ" отримало сертифікат Херсонсько торгово-промислової палати №6500-20-1822, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо обов`язку набути у свою власність Предмет лізингу у Продавця і передати його Лізингоодержувачу у користування на умовах фінансового лізингу. Предмет лізингу-Комплекс рейкозварювальний КСМ007 у кількості 8 одиниць, що не був в експлуатації, побудови не раніше 2020, відповідає ТУ У 29.1-002213993-058:2014, відповідно до Графіка поставки Предмета Лізингу (додаток 2 до догвору) станом на листопад 2020 у кількості 6 одиниць КСМ007. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) зазначений з дати настання - 23.03.2020 по дату закінчення - 30.10.2020.

В постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 зроблено висновок про те, що:

- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства, висновків Верховного Суду та умов договору, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.

Відповідно до п.11.2 договору Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів.

17.03.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким, крім того, передбачено віднесення «карантину» до форс-мажорних обставин.

Незважаючи на загальнодержавний карантин, відповідач мав намір своєчасно та у повному обсязі виконати умови укладеного договору лізингу.

Однак, 05.06.2020 від виробника Предмету лізингу отримано лист №06/793 від 05.06.2020 з додатком – листом від ТОВ з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» №67/1 від 28.05.2020, відповідно до яких, вищезазначені виробники повідомляють про неможливість своєчасної поставки техніки, у зв`язку з запровадженим карантином, внаслідок ситуації, що склалась через пандемію COVID-19.

Тобто у відповідача саме з 05.06.2020 виникли обставини, які за своїм характером та суттю є випадком непереборної сили.

Моментом виникнення обставин непереборної сили саме для відповідача, тобто моментом коли обставини стали форс-мажорними саме для даного конкретного випадку, для ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ», у зв`язку з якими останній був позбавлений можливості виконати взяті на себе зобов`язання щодо вчасної поставки Предмета лізингу, було саме повідомлення від виробника комплексів рейкозварювальних КСМ007 – ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» про неможливість дотримання умов договору у зв`язку з запровадженим карантином.

Умовами договору на ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» покладено обов`язок не лише передати Предмет лізингу позивачу, а і обов`язок, який передує обов`язку з передачі Предмету лізингу – обов`язок набути у власність у продавця річ (Предмет лізингу).

Лист від виробника речі, яку має набути у власність відповідач, для подальшої її передачі у лізинг АТ «Українська залізниця», ТОВ «КЗЕСО ЛЛІЗИНГ» отримало 05.06.2020.

В листі саме вказувалось про настання форс-мажорних обставин, за настання яких, відповідач позбавився можливості відповідно до графіку набути у власність Комплекси рейкозварювальний КСМ007.

Про настання обставин непереборної сили, які не залежать від волі відповідача, ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» повідомила АТ «Українська залізниця» у межах строку встановленого п.11.2 договору для повідомлення про виникнення таких обставин.

Відповідно до сертифікату Херсонської торгово-промислової палати №6500-20-1822 від 16.11.2020 дата настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) -23.03.2020.

Поряд з цим, запровадження карантину стало форс-мажорною обставиною для відповідача в частині виконання свої обов`язків за договором фінансового лізингу №210/2019-ЦЮ від 16.12.2019 лише 05.06.2021.

У відповідності до п.2.10 договору Продавець та виробник Предмета лізингу вказуються в Специфікації.

Відповідно до додатку 1 до договору фінансового лізингу «Специфікація» (а.с.30-31) сторони серед іншого узгодили, що комплекс виробляється на базі нового сертифікованого шасі VOLVO, категорія КТЗ-N3, обладнаний машиною рейкозварювальною підвісною К-922-1, повинен мати можливість рухатись автомобільними дорогами та залізничними коліями шириною 1520мм.

У пункті 2.2. договору сторонами погоджено, що Предмет лізингу - Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 у кількості 8 одиниць, що не був в експлуатації, побудови не раніше 2020, відповідає ТУ У 29.1-00213993-058:2014.

Тобто сторонами у договорі було узгоджено, що комплекс виробляється на базі нового сертифікованого шасі VOLVO, а також те, що комплекс рейкозварювальний повинен не бути в експлуатації і бути побудованим не раніше 2020, відповідає ТУ У 29.1-00213993-058:2014.

При настанні форс-мажорних обставин, відповідач був позбавлений можливості іншим шляхом забезпечити виконання взятих на себе зобов`язань по поставці Предмета лізингу позивачу, враховуючи пряму залежність щодо комплектуючих Предмету лізингу від ТОВ з іноземними інвестиціями «Вольво Україна», який в свою чергу зазначив на неможливості вчасного виготовлення комплектуючих у зв`язку із запровадженим карантином.

Окрім того, узгодженою між сторонами вимогою до Предмета лізингу також було те, що комплекс рейкозварювальний мав бути побудований не раніше 2020, що також позбавляло відповідача можливості іншим способом виконати взяті на себе зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач ще до часу надіслання позивачем вимоги про сплату штрафних санкцій, завчасно повідомив позивача про наявність обставин непереборної сили, що відповідно до п.11.1 договору, є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором.

Задля уникнення порушення взятих на себе зобов`язань, дізнавшись про обставини непереборної сили, у зв`язку з якими ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» позбавилось можливості поставити Предмет лізингу відповідно до погодженого графіку, ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» зверталось на адресу позивача з численними листами про внесення змін до графіку поставки.

Суд зауважує, що перше посилання про настання форс –мажорних обставин та необхідності внесення змін до договору, відповідач направив АТ «Українська залізниця» 05.06.2020, в свою чергу відповідно до додатку 2 до договору «Графік передачі Предмета лізингу», Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 мав бути поставлений позивачу у червні 2020.

З наведеного вбачається, що ще до порушення взятих на себе зобов`язань в частині поставки Предмета лізингу, відповідачем було здійснено повідомлення про необхідність зміни графіку передачі Предмета лізингу у зв`язку з обставинами, які не залежать від ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ».

Щодо тверджень позивача, що ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» безпідставно вважає наявність висновку Херсонської ТПП №27.01-01/12-312 від 18.06.2020 документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), а відтак не може бути застосований як підстава для звільнення від відповідальності за п.11.1 договору, суд зазначає наступне.

Так, згідно п.11.1. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання цього договору та виникли поза волею сторін.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України. У випадку настання обставин, передбачених п.11.1 цього договору, строк виконання стороною зобов`язань за цим договором відтерміновується відповідно до часу, протягом якого діють ці обставини та їх наслідки . (п.11.2, п.11.3, п.11.5. договору).

Отримавши 05.06.2020 лист від виробника комплексів рейкозварювальних КСМ007 – ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування», відповідач листом від 05.06.2020 повідомив позивача про запровадження карантину та затримку поставки техніки.

Означений лист є повідомленням АТ «Українська залізниця» з боку відповідача у порядку п.11.2 договору, за яким сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів.

У договорі лізингу сторонами не було обумовлено строк у який мають бути надані підтверджуючі документи, а лише у п. 11.2 договору було обумовлено подальше їх надання.

Термін «подальше надання» дає змогу дійти висновку, що надання підтверджуючих документів одразу з повідомленням про виникнення обставин непереборної сили, умовами договору не передбачено та сторонами не узгоджувалось.

Додатком до листа від 24.11.2020 відповідач надіслав на адресу позивача копію Сертифікату торгово-промислової палати №6500-20-1822 від 16.11.2020 про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), відповідно до якого період дії форс-мажорних обставин: початок-23 березня 2020, закінчення -30 жовтня 2020.

Таким чином, окрім висновку Херсонської ТПП №27.01-01/12-312 від 18.06.2020, відповідач направив позивачу Сертифікат торгово-промислової палати №6500-20-1822 від 16.11.2020 про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що відповідає вимогам п.11.2 договору та є належним підтверджуючим документом настання обставин непереборної сили.

Щодо висновку про настання істотної зміни обставин від 18.06.2020 №27.01-01/12-312 виданого Херсонською ТПП, та наданого відповідачем в якості доказів того, що зобов`язання по поставці Предмету лізингу сталися не з вени ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України .

В діяльності торгово-промислових палат в Україні склалася практика надання висновків щодо унеможливлення виконання зобов`язань, спричиненого обставинами, за які сторони не відповідають. Висновок є остаточною думкою фахівця, логічний підсумок, зроблений на основі досліджених фактичних обставин справи, а також формою мислення фахівця, за допомогою якої виводиться судження щодо відповідних обставин. Як Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), так і Висновок щодо унеможливлення виконання зобов`язань, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) чи істотною зміною обставин, при вирішенні питання про звільнення від відповідальності, відповідно до ст.617 ЦК України, повинні враховуватись у сукупності з іншими доказами по справі, вони не мають визначальної чи переважаючої сили і не є підставою для звільнення особи від виконання самого зобов`язання та можуть бути підставою для звільнення лише від відповідальності, у разі унеможливлення виконання зобов`язання, спричиненого дією форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) чи істотною зміною обставин.

Досліджуючи наявне у справі листування та поданий відповідачем Сетрифікат ТПП, суд дійшов висновку, що наданий відповідачем висновок ТПП, зокрема, але не виключно, також є доказом відсутності вини відповідача у порушенні строків поставки шести одиниць Предмету лізингу, який у сукупності з іншими доказами та Сертифікатом ТПП, доводить, що порушення взятих на себе зобов`язань сталося з незалежних від відповідача обставин.

Щодо тверджень позивача про те, що сертифікат Херсонської ТПП №6500-20-1822 про форс-мажорні обставини не звільняє від відповідальності відповідача, оскільки набуття у власність Предмета лізингу та порушення строків поставки є різними видами відповідальності, суд зазначає наступне.

Сертифікат №6500-20-1822 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий Херсонською Торгово-промисловою Палатою засвідчує форс –мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами держаних органів влади щодо обов`язку (зобов`язання) ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ», а саме: набути у свою власність Предмет лізингу у продавця і передати його лізингоодержувачу у користування на умовах фінансового лізингу.

Відповідно до п.1.2 договору «Продавець»- це визначена в договорі купівлі-продажу юридична особа, яка має повну правоздатність та дієздатність здійснити дії з передачі у власність лізингодавцю Предмета лізингу.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що лізингодавець зобов`язується набути у свою власність річ (Предмет лізингу) у продавця і передати її лізингоодержувачу у користування на умовах фінансового лізингу.

Таким чином договір №210/2019-ЦЮ фінансового лізингу від 16.12.2019 покладає на ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» обов`язок набути у власність Предмет лізингу (купити у продавця), а вже потім передати (поставити) Предмет лізингу лізингоодержувачу –АТ «Українськ залізниця».

Дійсно набуття у власність ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» за договором купівлі продажу від ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» та подальша передача (поставка) Предмета лізингу АТ «Українська залізниця» на умовах договору фінансового лізингу є різними зобов`язаннями відповідача, поряд з цим Сертифікат №6500-20-1822 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий Херсонською Торгово-промисловою Палатою засвідчує форс –мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо зобов`язань як щодо набуття у власність Предмета лізингу так і щодо подальшої його передачі лізингоодержувачу у користування на умовах фінансового лізингу.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача як на підставу для задоволення позову на те, що Сертифікат торгово-промислової палати №6500-20-1822 від 16.11.2020 був виданий та наданий відповідачу лише 16.11.2020, оскільки це не впливає на його дійсність та можливість прийняття судом в якості належного доказу засвідчення факту існування форс-мажорних обставин.

Враховуючи встановлені обставини непереборної сили, що виникли з незалежних від відповідача причин, приймаючи до уваги існування форс-мажорних обставин у період з 23.03.2020 по 30.10.2020 та умови розділу 11 договору, підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафу, 3% річних та інфляційних втрат нарахованих протягом періоду з 06.06.2020 (наступний день за днем настання обставин непереборної сили для відповідача) по 30.10.2020 (дата закінчення обставин непереборної сили), відсутні.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання за договором лізингу в період з червня по жовтень 2020 на підставі статті 617 Цивільного кодексу України та відповідно підстав для відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача штрафу, 3% річних та втрат від інфляції, нарахованих за спірними поставками Предмету лізингу протягом усього періоду прострочення – з липня 2020 по січень 2021 (період визначений позивачем у позовній заяві в розрахунку 3% річних та індексу інфляції).

Означене узгоджується з правовою позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 01.04.2021 по справі №910/1102/20.

Відповідачем, враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог, також заявлено до стягнення у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки у грудні 2020 двох одиниць Комплексів рейкозварювальних КСМ 007 - штраф у розмірі 7440000грн, 3% річних у період з 25.01.2021 по 26.04.2021 у розмірі 779060грн, та втрати від інфляції у розмірі 4370422,26грн.

Поряд з цим, сторони не вносили зміни до додатку 2 до договору фінансового лізингу №210/21019 ЦЮ від 16.12.2019 «Графік передачі предмета лізингу».

В свою чергу за умовами п.11.5 договору, у випадку настання обставин, передбачених п.11.1 цього договору (обставин непереборної сили), строк виконання стороною зобов`язань за цим договором відтерміновується відповідно до часу, протягом якого діють ці обставини та їх наслідки.

Відповідно до визначень тлумачного словника української мови, ВІДТЕРМІНОВУВАТИ - переносити на інший термін, на іншу дату; визначати інший термін, іншу дату.

Іншими словами обов`язок відповідача по набуттю у свою власність у Продавця Предмета лізингу і передачі його Лізингоодержувачу відкладається на інший строк, строк який почався після завершення обставин непереборної сили.

Відповідно до сертифікату №6500-20-1822 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий Херсонською ТПП 16.11.2020 дата закінчення дії форс-мажорних обставин(обставин непереборної сили)-30.10.2020.

Тобто, з 31.10.2020 після відтермінування на час дії обставин непереборної сили у відповідача поновився обов`язок по набуттю у свою власність у Продавця Предмета лізингу і передачі його Лізингоодержувачу.

Відповідно до п.2.2. договору Предмет лізингу - Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 у кількості 8 одиниць, що не був в експлуатації, побудови не раніше 2020, відповідає ТУ У 29.1-00213993-058:2014.

Станом на 30.10.2020 відповідно до додатку 2 до договору «Графік передачі предмета лізингу» мало бути поставлено 6 комплексів рейкозварювальних КСМ 007, але враховуючи відтермінування виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань на час дії обставин непереборної сили, цей обов`язок відповідача поновився з 31.10.2020.

Шість одиниць Комплексу рейкозварювального КСМ 007 є складовою Предмета лізингу, графік поставки яких погоджувався сторонами у додатку 2.

З додатку 2 до договору «Графік передачі предмета лізингу» вбачається, що сторонами було погоджено схему передачі Предмета лізингу, відповідно до якої кожного місяця починаючи з червня 2020 поставляється по одному Комплексу рейкозварювальному КСМ 007 і у грудні поставляється дві одиниці Комплексу рейкозварювального КСМ 007.

За приписами статті частини 2 статті 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина 2 статті 252 ЦК України).

Оскільки поставка Предмету лізингу має відтермінуватися відповідно до часу, протягом якого діяли обставини непереборної сили саме для відповідача та про які було повідомлено позивача (з 05.06.2020 по жовтень 2020 року включно), то гранична дата поставки кожного Предмета лізингу має відтерміновуватись саме на кількість днів, протягом яких діяли форс-мажорні обставини. Тобто гранична дата поставки Предмету лізингу, який мав бути згідно графіка поставлений у червні 2020 року відтерміновується на 25 днів (06.06.2020-30.06.2020), у липні 2020 року на 56 днів, у серпні 2020 року на 87 днів, у вересні 2020 року на 117 днів, у жовтні 2020 року на 48 днів, у листопаді на 178 днів, у грудні 2020 року на 209 днів відповідно. Такий висновок суд ґрунтується на тому, що дата закінчення дії форс-мажору, вказана у сертифікаті ТПП, не є безумною датою поставки Предметів лізингу згідно графіка, оскільки фактично є моментом у часі закінчення дії форс-мажорних обставин протягом яких відповідач об`єктивно не міг виконати зобов`язання з поставки Предметів лізингу.

Так, враховуючи строк відтермінування обов`язку з поставки Предмета лізингу у зв`язку з обставинами непереборної сили, зобов`язання мали бути виконанні наступним чином:

- зобов`язання з передачі одиниці Предмета лізингу у червні 2020 підлягало виконанню до 25.11.2020 (сплив 30 календарних днів припадає на 25.12.2020;) - зобов`язання з передачі одиниці Предмета лізингу у липні 2020 підлягало виконанню до 26.12.2020 (сплив 30 календарних днів припадає на 25.01.2021); - зобов`язання з передачі одиниці Предмета лізингу у серпні 2020 підлягало виконанню до 26.01.2021 (сплив 30 календарних днів припадає на 25.02.2021) - зобов`язання з передачі одиниці Предмета лізингу у вересні 2020 підлягало виконанню до 25.02.2021 (сплив 30 календарних днів припадає на 27.03.2021); - зобов`язання з передачі одиниці Предмета лізингу у жовтні 2020 підлягало виконанню до 28.03.2021 (сплив 30 календарних днів припадає на 27.04.2021); - зобов`язання з передачі одиниці Предмета лізингу у листопаді 2020 підлягало виконанню до 27.04.2021 (сплив 30 календарних днів припадає на 27.05.2021); - зобов`язання з передачі двох одиниць Предмета лізингу у грудні 2020 підлягало виконанню до 28.05.2021 (сплив 30 календарних днів припадає на 27.06.2021). Сплив 30-ти календарних днів має вирішальне значення для застосування п.10.3. договору відповідно до якого, за порушення зобов`язань щодо передачі Предмету лізингу (затримка поставки на 30 календарних днів та більше), за винятком випадку порушення строків передачі Предмету лізингу, у зв`язку з порушенням строків оплати Лізингоодержувачем авансового платежу, Лізингодавець несе відповідальність у вигляді штрафу-10% від вартості кожної непереданої одиниці Предмета лізингу.

За наведених розрахунків, на момент подання позову та враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог від 07.05.2021 вх.№1375/21, ще не сплив 30-ти денний строк для поставки листопада 2020 – одна одиниця та грудня 2020 - дві одиниці (відповідно до графіку погодженого сторонами), а отже підстави для застосування п.10.3. договору та нарахування 10% штрафу щодо названих поставок відсутні.

Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 11 160 000грн штрафу, нарахованого позивачем за порушення строків поставки трьох одиниць Предмета лізингу, однієї у листопаді 2020 та двох у грудні 2020.

Поряд з цим на час розгляду справи відповідачем не було поставлено п`ять комплексів рейкозварювальних КСМ 007, які є складовими Предмету лізингу за договором фінансового лізингу №210/2019-ЦЮ від 16.12.2019 і строк поставки яких після відтермінування на час дії обставин непереборної сили вже настав, а саме поставки предмета лізингу які відповідно до графіку мали бути у червні, липні, серпні, вересні і жовтні 2020, а враховуючи строк відтермінування на час дії обставин непереборної сили мали бути здійсненні:

- зобов`язання з передачі одиниці Предмета лізингу у червні 2020 підлягало виконанню до 25.11.2020 ;

- зобов`язання з передачі одиниці Предмета лізингу у липні 2020 підлягало виконанню до 26.12.2020;

- зобов`язання з передачі одиниці Предмета лізингу у серпні 2020 підлягало виконанню до 26.01.2021;

- зобов`язання з передачі одиниці Предмета лізингу у вересні 2020 підлягало виконанню до 25.02.2021;

- зобов`язання з передачі одиниці Предмета лізингу у жовтні 2020 підлягало виконанню до 28.03.2021.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно із частиною четвертою статті 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи викладене, а також вище наведенні положення ст.610, ст.611 УК України та п.10.3. договору відповідач є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання в частині порушення строку поставки п`яти одиниць Предмета лізингу, а отже позивачем правомірно нараховано штраф у розмірі 18600000грн за порушення строків поставки п`яти одиниць Комплексів рейкозварювальних КСМ 007.

Окрім того, відповідно до п.10.4. договору за несвоєчасну поставку Предмета лізингу, у строки передбачені Графіком передачі Предмета лізингу у лізинг (Додаток 2), Лізингодавець сплачує Лізингоодержувачу 3% річних від отриманої суми авансу та суму коригування авансового платежу на індекс інфляції за період затримки поставки.

Граничною датою періоду за який здійснено нарахування 3% річних позивачем визначено – 26.04.2021, а для нарахування втрат від інфляції – березень 2021.

Враховуючи граничні дати періоду за який здійснено нарахування позивачем 3% річних та втрат від інфляції, а також враховуючи період відтермінування обов`язку з передачі предмету лізингу на час дії обставин непереборної сили (30.10.2020-дата закінчення обставин непереборної сили) і нові строки у зв`язку з відтермінуванням, в які відповідач мав здійснити поставку одиниць предмету лізингу, судом здійснено власний розрахунок 3% річних та втрат від інфляції.

Так, з відповідача підлягає стягненню втрати від інфляції за період з грудня 2020 по березень 2021 у сумі 5197584грн (розрахунок додається до матеріалів справи).

Також підлягає стягненню з відповідача 3% річних у розмірі 1300444,50грн за період з 26.11.2020 (наступний день за днем, коли мало бути виконано зобов`язання за червень 2020 з передачі одиниці предмета лізингу, враховуючи строк відтермінування на час дії обставин непереборної сили) по 26.04.2021 (кінцева дата нарахування, визначена позивачем). Розрахунок додається до матеріалів справи.

Поряд з цим, відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення суми на 50%.

За частиною третьою статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до встановлених судом обставин справи, за змістом пунктів 10.3.-10.4 укладеного сторонами договору, положень статті 611 та частини третьої статті 692, статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума річних та втрат від інфляції у визначеному за договором розмірі від отриманої суми авансу є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання за несвоєчасну поставку Предмету лізингу.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки поставки Предмету лізингу відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві суд дійшов висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних і втрат від інфляції за час затримки поставки Предмета лізингу відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери кредитора. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних та втрат від інфляції як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Наведене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палата Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 902/417/18.

Задля уникнення порушення взятих на себе зобов`язань, дізнавшись про обставини непереборної сили, у зв`язку з якими ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» позбавилось можливості поставити Предмет лізингу відповідно до погодженого графіку, ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» зверталось на адресу позивача з численними листами про внесення змін до графіку поставки.

Позивач в свою чергу на пропозиції відповідача вказував, що внесення змін до Графіка передачі Предмету лізингу являються істотними змінами умов основного договору, що потребує проведення повної процедури узгодження та займає тривалий період часу, аналогічний укладанню основного договору. Відповідно, на момент укладання додаткової угоди, згідно п.10.3 основної угоди, може вступити в дію відповідальність з боку Лізингодавця у вигляді штрафу 10% від вартості непереданої одиниці Предмету лізингу.

З наведеного вбачається, що відповідач усіма зусиллями намагався виконати взяті на себе зобов`язання та уникнути відповідальності за порушення строків виконання таких зобов`язань, поряд з цим позивач був зацікавлений не у належному виконанні відповідачем взятих на себе зобов`язань та поставці Предмета лізингу, а у стягненні штрафу.

Враховуючи необхідність дотримання балансу інтересів сторін, суд виходить з того, що у діях відповідача відсутній умисел у порушенні зобов`язань з причин несвоєчасної виконання контрагентом перед відповідачем своїх зобов`язань з виготовлення Предмету лізингу та поставки його ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ».

Крім того, суд враховує, що ТОВ «КЗЕСО ЛІЗИНГ» не є виробником Предмету лізингу і залежить від строків виготовлення Предмету лізингу від ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування», яке було погоджено сторонами в якості виробника Предмета лізингу (додаток 2 до договору).

Суд звертає увагу, що штрафні санкцій, 3% річних та інфляційні не є основним доходом АТ «Українська залізниця» і не можуть впливати на його господарську діяльність.

Поряд з цим, позивачем не зазначено про понесення ним збитків внаслідок порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором.

Суд також зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану та господарської діяльності позивача, докази настання негативних наслідків та понесення позивачем збитків саме в результаті порушення (невиконання) відповідачем умов договору №210/2019-ЦЮ фінансового лізингу від 16.12.2019..

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені, трьох процентів річних і втрат від інфляції, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір штрафу, 3% річних та втрат від інфляції, зменшивши їх на 40%.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 11160000грн, 3% річних у розмірі 780266,70грн, та втрати від інфляції у розмірі 3118550,40грн.

Розподіл судових витрат.

Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 376470,43грн.

При розподілі судового збору враховується, що судовий збір у разі зменшення судом розміру штрафу, 3% річних та втрат від інфляції на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення штрафу, 3% річних та втрат від інфляції, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст.ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗЕСО ЛІЗИНГ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗЕСО ЛІЗИНГ" (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Пушкіна, 109, код ЄДР 42059931) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДР 40075815) штраф у розмірі 11 160 000 грн., 3 118 550, 40 грн. втрат від інфляції , 3 % річних у розмірі 780 266,70 грн. та 376470,43грн. компенсації по сплаті судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗЕСО ЛІЗИНГ" про стягнення штраф у розмірі 18 600,00 грн., 4 941 725,40 грн. втрат від інфляції та 3 % річних у розмірі 1 522 668,30 грн.

Згідно з ч.1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК.

Повне рішення складено та підписано 14.07.2021.

Суддя Н.А. Павленко