Рішення № 98297452, 13.07.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2021 Справа № 917/772/21

м.Полтава

Суддя Господарського суду Полтавської області Кльопов І.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаккі", вул. Станіславського, 14/2, м.Полтава, 36023

до Фізичної особи-підприємця Жук Яніни Олегівни, АДРЕСА_1

про стягнення 17949,00грн.

без виклику представників сторін.

встановив:

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаккі" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Жук Яніни Олегівни про стягнення 17949,00грн. заборгованості за договором оренди №16D оренди торгівельного місця №16D на промислово-продовольчому ринку "Станіславський" від 10 грудня 2019 року, у т.ч. сума основного боргу у розмірі 15098,06грн., сума інфляційних у розмірі 918,44грн., пеню у розмірі 1585,83грн., 3% річних у розмірі 346,67грн.

В позові позивач зазначає, що підставою для звернення до суду стало порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів на підставі договору оренди №16D оренди торгівельного місця №16D на промислово-продовольчому ринку "Станіславський"

Відповідач відзив на позов, у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, не подав.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, запропонував відповідачеві протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.

Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, встановив:

10.12.2019 між Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаккі" ( позивач) та фізичною особою - підприємцем Жук Яніною Олегівною (відповідач) укладено договір № 16 оренди торгівельного місця №16D на промислово-продовольчому ринку «СТАШСЛАВСЬКИЙ» (далі - Договір). На виконання умов Договору Позивачем передано Відповідачу в оренду торгівельне місце №16D (загальна площа 12 кв.м), (далі - Об`єкт), що підтверджується актом приймання-передачі від 31.12.2019р.

На виконання умов зазначеного договору позивач передав відповідачу в оренду торгівельне місце №16D (площею 12 кв. м), що підтверджується актом приймання-передачі від 31.12.2019.

Об`єкт вважається переданим Орендарю з моменту підписання акту приймання-передачі Об`єкту. Термін оренди визначається з дня прийняття Об`єкта по акту приймання-передачі до 31 грудня 2020 року включно.

Згідно з п. 7.3. Договору, у випадку розірвання чи закінчення строку дії даного Договору, ОРЕНДАР зобов`язується звільнити наданий Об`єкт від розташованого на ньому торгівельного приміщення (при наявності) власними силами або силами та засобами ОРЕНДОДАВЦЯ, з подальшим відшкодуванням останньому понесених ним витрат.

Пунктом 7.4. Договору також передбачено, що з моменту повідомлення однією із сторін про розірвання або припинення дії даного Договору до фактичного моменту звільнення Об`єкту від торгівельного приміщення (при наявності) згідно пункту 2.3. даного договору і підписання Акта приймання-передачі об`єкта, ОРЕНДАР сплачує орендну плату у повному обсязі.

Відповідно до п. 7.5. Договору, при затримці повернення Об`єкту з вини ОРЕНДАРЯ більш ніж на 10 (десять) календарних днів, починаючи з одинадцятого календарного дня після припинення дії цього Договору, ОРЕНДАР сплачує плату за користування Об`єктом у подвійному розмірі до дня фактичної передачі Об`єкта за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.1. вищевказаного Договору, розмір орендної плати визначається сторонами окремо та оформлюється шляхом укладання Додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного Договору.

Так, відповідно з п. 1 Додатку № 1 до Договору орендна плата сплачується в наступному порядку:

« 1.1. Перша частина орендної плати сплачується до двадцятого числа місяця, що передує розрахунковому у розмірі 924,00 гривень, без ПДВ за січень 2020 року, починаючи з лютого - 1008,00 на місяць без ПДВ. За перший місяць користування об`єктом орендна плата сплачується протягом 5 календарних днів з дати укладання Договору.

1.2. Друга частина орендної плати сплачується до двадцятого числа поточного (розрахункового) місяця і складається з:

1.2.1.Компенсації витрат на електроенергію, газ, телефон, воду, каналізацію та інші платежі, що розраховуються за тарифами постачальних організацій згідно показників індивідуальних лічильників.

1.2.2. Компенсації витрат на утримання електричних мереж, якими передається електроенергія до об`єкту оренди, що розраховується у відсотках від вартості спожитої електричної енергії згідно показників індивідуальних лічильників та складає 14,54%.

Даний розмір може змінюватись один раз на рік.

1.2.3. Компенсації збору за спеціальне використання води, розрахованого згідно п.п.325.2 статті 325 розділу XVI Податкового кодексу України. Оплата витрат проводиться ОРЕНДАРЕМ пропорційно використаній води згідно показників індивідуальних лічильників.»

Відповідно до п. 4.2. Договору, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок або в касу ОРЕНДОДАВЦЯ в строк, визначений сторонами в Додатку № 1 до даного Договору. За письмовою домовленістю сторін можлива інша форма розрахунків не заборонена чинним законодавством України.

23 листопада 2020 року позивач направив відповідачу повідомлення ( вих. № 55 від 23.11.2020) про наявну заборгованість та про припинення дії Договору та необхідність звільнити приміщення в термін до 01 січня 2021 року.

Позивач зазначає, що відповідач торгівельне місце № 16D не звільнив від розташованого на ньому торгівельного приміщення та акт приймання-передачі не підписав.

А також, відповідач, порушуючи умови договору, в період з 16.12.2019 по 30.04.2021 за користування торгівельним місцем сплатив лише 10500,00 грн. В той час як нараховано орендної плати в розмірі 25598,06 грн. Отже, заборгованість відповідача складає 15098,06 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди землі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтями 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Частинами 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендних платежів в сумі 15098,06 грн є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1585,83 грн пені за період з 16.12.2019 по 18.05.2021.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом статей 546 та 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до приписів статті 549 Цивільного кодексу України особливість пені полягає в тому, що вона нараховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, починаючи з першого дня прострочення. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. На відміну від пені, штраф застосовується одноразово у випадку порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.7.2 договору № 16D оренди торгівельного місця на промислово- продовольчому ринку «СТАНІСЛАВСЬКИЙ» № № 16D від 10.12.2019р., за несплату чи несвоєчасну оплату орендної плати ОРЕНДАР сплачує ОРЕНДОДАВЦЮ пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми орендної плати, визначеної в п.4.1. даного Договору за кожен день прострочення. У відповідності до п. 7.3. Договору, сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 1585,83 грн пені за період з 16.12.2019 по 18.05.2021.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 918,44 грн інфляційних втрат та 346,67 грн 3% річних за період з 16.12.2019 по 18.05.2021.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 918,44 грн інфляційних втрат та 346,67 грн 3% річних за період з 16.12.2019 по 18.05.2021.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів

Стаття 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі у зв`язку з доведеністю сукупністю наданих позивачем доказів , в той час, як відповідачем належними доказами не спростовано наведені позивачем обставини.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Жук Яніни Олегівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаккі" (вул. Станіславського, 14/2, м. Полтава, 36023, ідентифікаційний код 32753606) суму основного боргу у розмірі 15098,06грн., суму інфляційних у розмірі 918,44грн., пеню у розмірі 1585,83грн., 3% річних у розмірі 346,67грн. та 2270,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судд І.Г. Кльопов

Суддя Кльопов І.Г.