Рішення № 98297395, 08.07.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1203/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши справу №916/1203/21

за позовом Приватного акціонерного товариства “Українське дунайське пароплавство” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28, код ЄДРПОУ 01125821)

до відповідача Ізмаїльської міської фізкультурно-спортивної організації “Дунаєць Ізмаїл” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, просп. Суворова, 23, кв. 60, код ЄДРПОУ 34753770)

про стягнення 54 906,89грн.

Представники сторін:

від позивача - Дучева Л.В., довіреність № Д/ЮС-113, дата видачі : 10.06.21;

від відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Українське дунайське пароплавство” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Ізмаїльської міської фізкультурно-спортивної організації “Дунаєць Ізмаїл” про стягнення 54906,89грн.

Ухвалою від 05.05.2021р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Українське дунайське пароплавство” було залишено без руху.

21.05.2021р. до господарського суду надійшла заява (вх. №13810/21) від Приватного акціонерного товариства “Українське дунайське пароплавство” про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.05.2021 року було відкрито позовне провадження у справі № 916/1203/21 за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлялись судом за юридичною адресою, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення від 26.05.2021р. (вх. ГСОО №144751/21 від 07.06.2021р.) та від 16.06.2021р. (вх. ГСОО №17007/21 від 02.07.2021р.). Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

В той же час, 07.06.2021р. до суду від відповідача надійшло клопотання, згідно якого останній у зв`язку з територіальною віддаленістю від міста Одеса та важким фінансовим становищем Відповідача - ІМФСО “Дунаєць-Ізмаїл”, повідомив суд що прибути на судове засідання немає можливим, а тому просив розглянути справу № 916/1203/21 за відсутністю представника Відповідача ІМФСО “Дунаєць- Ізмаїл”.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

22.10.2010р. між Відкритим акціонерного товариства “Українське дунайське пароплавство” (правонаступник Приватне акціонерне товариство “Українське дунайське пароплавство”) (Орендодавець) та Ізмаїльською міською фізкультурно-спортивною організацією “Дунаєць Ізмаїл” був укладений Договір оренди нерухомого майна №430 ОУИ від 22.11.2010р., за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, (надалі - Майно ), будівлю спортивного залу загальною площею 479,1 кв. м, розташованого за адресою: м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, №18-20, що знаходиться на балансі ВАТ "УДП”, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку і становить за незалежною оцінкою 221969 грн. (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору, майно передається в оренду під розміщення спортивно-оздоровчого закладу для дітей та молоді.

Пунктом 2.1 договору передбачено, Орендар вступає в строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акту приймання - передавання Майна.

01.12.2012р. між сторонами був підписаний Акт приймання -передавання нерухомого майна до договору оренди №430 ОУИ від 22.11.2010р.

Відповідно до п.3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - жовтень 2010р. 965,56 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору визначено, що Орендна плата перераховується Орендодавцеві щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним .

У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою , якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, Орендодавцю (п.3.9 договору).

Згідно п.5.2 орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.10.1 цей договір укладено терміном на 2 (два) роки, що діє з 22.11.2010р. до 21.11.2012р. включно.

У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення або зміну цього Договору за три місяця до закінчення терміну його чинності, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною Договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди (п.10.5 договору).

18.02.2013р. між сторонами було укладено додаткову угоду, згідно якої сторони дійшли згоди викласти п.3.1 в наступній редакції: Орендна плата визначається на підставі “Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку орендної плати - грудень 2012р. - 2038,42 грн.

Крім того було вирішено доповнити розділ 5 пунктом 5.8 наступного змісту: Щомісяця до 15 числа надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати). На вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків за орендними платежами і оформляти відповідні акти звіряння.

Також відповідною додатковою угодою було продовжено строк дії договору на 2 (два) роки до 21.11.2014р включно.

21.11.2014р. між сторонами було укладено додаткову угоду, згідно якої сторони дійшли згоди викласти п.1.1 в наступній редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, (надалі - Майно ), будівлю спортивного залу загальною площею 479,1 кв. м, розташованого за адресою: м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, №18-20, що знаходиться на балансі ВАТ “УДП”, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку і становить за незалежною оцінкою станом на 23.07.2014 року 659720 грн.; та п.3.1 в наступній редакції: Орендна плата визначається на підставі “Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку орендної плати - жовтень 2014р. - 2941,25 грн. (Дві тисячі дев`ятсот сорок одна грн. 25 коп.).

Також відповідною додатковою угодою було продовжено строк дії договору на 2 (два) 11 (одинадцять) місяців роки до 21.10.2017р включно.

18.10.2017р. між сторонами було укладено додаткову угоду, згідно якої сторони дійшли згоди викласти п.1.1 в наступній редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, (надалі - Майно ), - будівлю спортивного залу загальною площею 479,1 кв.м, яка розташована за адресою: м.Ізмаїл, вул.Пароходна (Краснофлотська), №18-20, та перебуває на балансі ПрАТ “УДП”. Вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку і становить за незалежною оцінкою станом на 09.10.2017 року 1190080 грн.; та п.3.1 в наступній редакції: Орендна плата визначається на підставі “Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку орендної плати - вересень 2017р. - 4958,67 грн.

Також відповідною додатковою угодою було продовжено строк дії договору на 2 (два) 11 (одинадцять) місяців роки до 21.09.2020р включно.

Позивач вказує, що листом за вих. №ЧМ/455 від 01.09.2020 р. повідомив президента ІМФСО “Дунаєць Ізмаїл” Новокшонов С. про те, що договір оренди №430 ОУИ від 22.11.2010 р. підлягає припиненню на підставі закінчення строку його дії та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. А також у листі було зазначено про те, що у зв`язку із наявністю заборгованості ІМФСО “Дунаєць Ізмаїл” перед ПрАТ “УДП” у розмірі 28 609,87 грн. станом на 18.08.2020 р., орендар не може звертатись із заявою про продовження договору оренди до моменту погашення ним такої заборгованості.

У відповіді на вищезазначений лист президента ІМФСО “Дунаєць Ізмаїл” просив в.о. голови Правління ПрАТ «УДП» надати вказівку щодо передачі-приймання (повернення з оренди) орендованого нерухомого майн та припинення з 22.09.2020р. Договору №430 ОУИ.

21.09.2020 р. між ІМФСО “Дунаєць Ізмаїл” та ПрАТ “УДП” було складено Акт приймання-передавання (повернення) майна до договору оренди нерухомого майна №430 ОУИ від 22.11.2010 р., згідно якого Орендар передав, а Орендодавець прийняв будівлю спортивного залу загальною площею 479.1 кв.м., яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 18-20.

Позивач вказує, що послуги з оренди приміщень за Договором оренди нерухомого майна №430 ОУИ від 22.11.2010 р. за період з квітня по вересень 2020 року були прийняті президентом ІМФСО "Дунаєць Ізмаїл”, що підтверджується його особистими підписами у актах наданих послуг за договором №430 ОУИ від 22.11.2010 р. Одночасно з підписанням актів наданих послуг Орендарем та Орендодавцем президенту ІМФСО “Дунаєць Ізмаїл” були надані для сплати оригінали наступних рахунків: рахунок-фактура №ГІ/124 від 29.05.2020 р. на суму 7109,25грн., рахунок-фактура №ГІ/101 від 29.05.2020 р. на суму 7171,79грн., рахунок-фактура №ГІ/129 від 30.06.2020 р. на суму 7 158,01грн., рахунок-фактура №Г1/155 від 31.07.2020 р. на суму 7165,20грн., рахунок-фактура №ГІ/178 від 31.08.2020 р. на суму 7065,13грн, рахунок-фактура №ГІ/280 від 15.12.2020 р. на суму 4 976,28грн.

Проте відповідач свого обов`язку за договором щодо сплати орендної плати не здійснив, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 40 645,66грн.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Додатковою угодою №2 від 18.02.2013 р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №430 ОУИ від 22.11.2010 р. розділ 3 Договору доповнено п. 3.10 такого змісту: У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Крім того в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди, позивачем було нараховано відповідачу пеню в сумі 2 386,90грн., 20% штрафу в розмірі 8 129,13грн., інфляційні витрати в сумі 2 869,13грн. та 3% річних в розмірі 876,07грн.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини Приватне акціонерне товариство “Українське дунайське пароплавство” звернулось до господарського суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Договір оренди є одним з видів зобов`язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов`язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов`язків наймача (орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.1,4 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що спірним періодом, у який утворилась заявлена позивачем заборгованість у сумі 40 645,66 грн, є квітень - вересень 2020 року.

Відповідач в своєму клопотання від 07.06.2021р. за вх.№15402/21, зазначав що з позовом ПрАТ “УДП” не згодні у зв`язку з порушенням нарахуванням орендної плати у період введення карантину з 12 березня 2020 року до 22 листопада 2020 року, згідно Постанови КМУ від 11 березня 2020 року № 211, Постанови КМУ від 20 травня 2020 року № 392 та Постанови КМУ від 22 липня 2020 р. № 641.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Частиною 6 статті 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Приписи частини 6 статті 762 ЦК України визначають в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.

Отже, для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача (орендатора) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає, це такі обставини, за яких майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.

Така правова позиція щодо застосування приписів ст. 762 ЦК України узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у справах № 914/2264/17, № 914/1248/18, № 914/70/18.

Поряд з цим, пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

Відповідачем не надано доказів та не доведено наявності підстав для застосування при вирішенні даного спору вищенаведених положень п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

В той же час, Постановою Кабінетів Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - Постанова № 611) врегульовані деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном.

Так, відповідно до п. 1 Постанови № 611 визначено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

Відповідно до п. 2 Постанови № 611 зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.

Враховуючи зазначене, від орендної плати звільняються лише ті орендарі, що зазначені у Додатку 1 до Постанови № 611.

У Додатку 1 до Постанови № 611 наведено перелік орендарів, які орендують приміщення (в учбових корпусах) закладів освіти і науки державної форми власності з метою розміщення: кафе, кафетеріїв, їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи; ксерокопіювальної техніки для надання населенню послуг із ксерокопіювання документів; торговельних об`єктів з продажу поліграфічної продукції та канцтоварів; ліцензованої відео- та аудіопродукції, призначеної для закладів освіти; торговельних об`єктів з продажу непродовольчих товарів; торговельних автоматів, що відпускають продовольчі товари; науково-дослідних установ (п.1); Орендарі, які орендують приміщення для розміщення: приватних закладів освіти; державних закладів освіти, що частково фінансуються з державного бюджету, та закладів освіти, що фінансуються з місцевого бюджету; державних та комунальних закладів позашкільної освіти (крім оздоровчих закладів для дітей та молоді) та закладів дошкільної освіти; видавництв друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що видаються українською мовою; торговельних об`єктів з продажу книг, газет і журналів, виданих українською мовою; фізкультурно-спортивних закладів, діяльність яких спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту; бібліотек, музеїв; закладів, що провадять підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів; закладів культури незалежно від форми власності, що орендують приміщення для здійснення статутної діяльності в сфері культури та мистецтв; салонів краси, саун, турецьких лазень, соляріїв, кабінетів масажу, тренажерних залів (п.2); Орендарі, які орендують приміщення з метою: організації концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності; побутового обслуговування населення; здійснення туроператорської та турагентської діяльності.

Як встановлено судом, а саме п. п.1.2 договору, майно передається в оренду під розміщення спортивно-оздоровчого закладу для дітей та молоді. В судовому засіданні представник позивача, на запитання суду, зазначив що у відповідному приміщення розміщувався спортивної клуб для занять спортом. Крім того, позивач зазначив, що відповідач не звільняється від орендної плати оскільки є оздоровчим закладом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» спорт - діяльність суб`єктів сфери фізичної культури і спорту, спрямована на виявлення та уніфіковане порівняння досягнень людей у фізичній, інтелектуальній та іншій підготовленостях шляхом проведення спортивних змагань та відповідної підготовки до них. Спорт має такі напрями: дитячий спорт, дитячо-юнацький спорт, резервний спорт, спорт вищих досягнень, професійний спорт, спорт ветеранів, олімпійський спорт, неолімпійський спорт, службово-прикладний та військово-прикладний спорт, спорт осіб з інвалідністю тощо.

Спортивні клуби є закладами фізичної культури і спорту, які забезпечують розвиток визначених напрямів фізичної культури і спорту, видів спорту, здійснюють фізкультурно-оздоровчу та/або спортивну діяльність, надають фізкультурно-спортивні послуги (ст. 9 ЗУ «Про фізичну культуру і спорт»).

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» фізкультурно-оздоровчі заклади (центри, комплекси, клуби, студії тощо) - заклади фізичної культури і спорту, які здійснюють фізкультурно-оздоровчу діяльність.

Таким чином спортивно-оздоровчого закладу є тотожним фізкультурно-спортивному закладу.

Отже з урахуванням того, що відповідач, як орендар, який використовував нерухоме державне майно для розміщення спортивно-оздоровчого закладу для дітей та молоді входить до переліку орендарів, які звільняються від орендної плати, оскільки визначена у п. 1.2 договору мета використання орендованого майна підпадає під критерії, визначені Додатком 1 до Постанови № 611, а саме: фізкультурно-спортивних закладів, діяльність яких спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що згідно з Постановою № 611, починаючи з дати встановлення карантину, нарахування орендної плати за договором не здійснюється, а відповідач звільняється від орендної плати за спірний період квітень - вересень 2020 року.

При цьому, для реалізація такого права на звільнення від сплати орендної плати не ставиться у залежність від звернення орендаря до орендодавця із відповідною заявою.

Так само Постанова № 611 не містить положень про необхідність внесення змін до договору оренди для такого нарахування.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги встановлення судом факт, того що відповідач підпадає під категорію орендарів, які згідно Постанови Кабінетів Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" звільняються від орендної плати, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 40 645,66грн, нарахованої за період квітень - вересень 2020 року.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 2 386,90грн., 20% штрафу в розмірі 8 129,13грн., інфляційних витрати в сумі 2 869,13грн. та 3% річних в розмірі 876,07грн. суд зазначає, що оскільки зазначені вимоги є похідними та відповідні штрафні санкції нараховані на суму основного боргу в задоволені якої судом було відмолено, зазначені вимоги задоволенню не підлягають, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Українське дунайське пароплавство” в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Українське дунайське пароплавство” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28, код ЄДРПОУ 01125821) до Ізмаїльської міської фізкультурно-спортивної організації “Дунаєць Ізмаїл” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, просп. Суворова, 23, кв. 60, код ЄДРПОУ 34753770) – відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Приватного акціонерного товариства “Українське дунайське пароплавство” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28, код ЄДРПОУ 01125821).

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 13 липня 2021 р.

Суддя К.Ф. Погребна