Рішення № 98297159, 29.06.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1281/21

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Манілець А.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс», м. Буча (пн) Київської області,

про стягнення 5 750 942,08 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бурзаковська Т.В. – адвокат, довіреність від 02.02.2021 № 14-52;

від відповідача: Весельська-Грицюк Т.В., у порядку самопредставництва, наказ від 17.09.2019 № 58-к, посадова інструкція код КП-2429 від 02.03.2020;

Бабіч Я.І., у порядку самопредставництва, наказ від 02.01.2018 № 1-к, посадова інструкція від 02.06.2021;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – НАК «Нафтогаз України»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 19.04.2021 № 39/1-2985-21 до відповідача – приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» (далі – ПКПП «ТКС»), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 5 750 942,08 грн., з яких:

5 029 421,19 грн. основного боргу,

109 258,07 грн. пені,

179 427,81 грн. 3% річних,

432 835,01 грн. інфляційних втрат,

яка виникла у зв`язку із простроченням виконання грошових зобов`язань з оплати за природний газ, поставлений у період жовтень 2019 – квітень 2020 споживачу ПКПП «ТКС» за договором постачання природного газу від 20.09.2019 № 5096/1920-ТЕ-17, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, та просить суд покласти на відповідача відшкодування судових витрат в сумі 86 264,13 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1281/21. Постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням сторін, підготовче судове засідання призначено на 31.05.2021.

31.05.2021 від відповідача – ПКПП «ТКС» до господарського суду надійшов відзив без номеру та дати на позовну заяву, в якому відповідач просить суд зменшити розмір пені на 90%.

У підготовче судове засідання 31.05.2021 з`явились представники відповідача. Позивач свого представника у відповідне судове засідання не направив та про причини не з`явлення суд належним чином не повідомив.

У підготовчому судовому засіданні 31.05.2021 представник відповідача подав клопотання без номеру та дати про розстрочення виконання рішення суду, в якому просить суд розстрочити виконання рішення суду на один рік шляхом щомісячної сплати рівними частинами.

31.01.2021, після закриття судового засідання, на електронну адресу господарського суду надійшло клопотання без номеру та дати НАК «Нафтогаз України» про розгляд справи у відсутності представника позивача, яке судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2021 підготовче судове засідання відкладено на 29.06.2021.

10.06.2021 від позивача до господарського суду надійшла відповідь від 09.06.2021 №39/1-4227-21 на відзив, в якому позивач заперечував проти зменшення розміру нарахованої суми пені, та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання 29.06.2021 з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 29.06.2021 представниками відповідача подано заяву без номеру та дати, підписану директором ПКПП «ТКС», про визнання позову, в якій відповідач визначився із своєю правовою позицією та у порядку ст. 191 ГПК України визнав суму позову.

При цьому представники відповідача в усних поясненнях підтримали подану заяву про розстрочення виконання рішення, та повідомили суд про те, що у зв`язку із визнанням позову відповідач не підтримує раніше подану заяву про зменшення пені на 90%.

Представник позивача не заперечував проти прийняття судом рішення у підготовчому судовому засіданні у зв`язку із визнанням позову відповідачем, однак, заперечив проти задоволення клопотання про розстрочення виконання рішення суду, мотивуючи тим, що позивач також є збитковим підприємством, відтак просив суд, виходячи із розумного балансу інтересів сторін та завдань господарського судочинства, позов задовольнити повністю та відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення.

Згідно зі статтею 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Дослідивши у судовому засіданні 29.06.2021 заяву відповідача про визнання позову, суд встановив, що заява не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Заява підписана директором ПКПП «ТКС» С.В. Пирчем, який згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником відповідача, відтак має повноваження на вчинення юридично значимих дій від імені юридичної особи ПКПП «ТКС».

Суд роз`яснив присутнім представникам наслідки прийняття судом заяви відповідача про визнання позову.

Розглянувши позов НАК «Нафтогаз України» до ПКПП «ТКС» про стягнення 5750942,08 грн., вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, перевіривши розрахунки, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

20.09.2019 між НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ПКПП «ТКС» (споживач) укладено договір № 5096/1920-ТЕ-17 постачання природного газу (далі по тексту – Договір), відповідно до умов якого:

- постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору);

- природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2 Договору);

- постачальник передає споживачу у жовтні 2019 – квітні 2020 року замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 8 100.000 тис. куб метрів (вісім мільйонів сто тисяч куб. метрів), в тому числі по місяцях (далі – розрахункові періоди) (тис. куб м): жовтень 2019 – 350.000, листопад 2019 – 1 200.000, грудень 2019 – 1 600.000, січень 2020 – 1 700.000, лютий 2020 – 1 600.000, березень 2020 – 1 300.000, квітень 2020 - 350.000 (п. 2.1 Договору);

- споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені п. 2.1. цього Договору повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2. цього Договору. Споживач самостійно визначає обсяги, зазначені у п. 2.1. цього Договору, і несе відповідальність за правильність їх визначення (п. 2.2 Договору);

- приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.8 Договору);

- ціна за 1000 куб. м природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту (п. 4.2 Договору);

- оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 10.3 цього Договору підписання будь-яких договорів (або інших документів) про організацію взаєморозрахунків з різниці в тарифах відповідно до механізму, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256, не змінює строків та умов розрахунків за цим Договором (п. 5.1 Договору);

- строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (п. 9.3 Договору);

- Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу до 30 квітня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору).

Додатковою угодою від 31.10.2019 № 1 внесено зміни до Договору, зокрема, пункт 4.2 Договору доповнено підпунктом 4.2.1 Договору, згідно із яким ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) за цим Договором складає 4 272,7604 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20% усього разом з ПДВ – 5 127,3125 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 – 157,19 грн. за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 188,63 грн. за 1000 куб.м на добу. Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 4 429,9504 грн. за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 5 315,9405 грн. за 1000 куб.м.

Додатковою угодою від 12.11.2019 № 2 до Договору пункт 4.2. Договору доповнено підпунктом 4.2.2 Договору, згідно із яким ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) за цим Договором складає 4 899,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20% усього разом з ПДВ – 5 878,80 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 – 157,19 грн. за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 188,63 грн. за 1000 куб.м на добу. Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 5 056,19 грн. за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 6 067,43 грн. за 1000 куб.м.

Додатковою угодою від 09.12.2019 № 3 до Договору пункт 4.2 Договору доповнено підпунктом 4.2.3 Договору, згідно із яким ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) за цим Договором складає 4 276,6958 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20% усього разом з ПДВ – 5 132,035 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 – 157,19 грн. за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 188,63 грн. за 1000 куб. м на добу. Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 4 433,8858 грн. за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 5 320,663 грн. за 1000 куб.м.

Додатковою угодою від 20.12.2019 № 4 до Договору розділ 4 «Ціна природного газу» з 01.01.2020 викладено у наступній редакції, зокрема: ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) за цим Договором складає 5 500,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20% усього разом з ПДВ – 6 600,00 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 – 157,19 грн. за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 188,63 грн. за 1000 куб.м на добу. Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 5 657,19 грн. за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 6 788,63 грн. за 1000 куб.м (п. 4.2 Договору).

Додатковою угодою від 28.01.2020 № 5 до Договору розділ 4 «Ціна природного газу» з 01.01.2020 викладено у наступній редакції, зокрема: ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) за цим Договором складає 4 650,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20% усього разом з ПДВ – 5 580,00 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 – 124,16 грн. за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 148,99 грн. за 1000 куб.м на добу. Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 4 774,16 грн. за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 5 728,99 грн. за 1000 куб.м (п. 4.2 Договору).

Додатковою угодою від 24.02.2020 № 6 до Договору з 01.02.2020 пункт 4.2 цього Договору викладено у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року (включно) за цим Договором складає 3 948,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20% усього разом з ПДВ – 4 737,60 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 – 124,16 грн. за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 148,99 грн. за 1000 куб.м на добу. Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 4 072,16 грн. за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 4 886,59 грн. за 1000 куб.м.

Додатковою угодою від 23.03.2020 № 7 до Договору з 01.03.2020 пункт 4.2 цього Договору викладено у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року (включно) за цим Договором складає 3 396,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20% усього разом з ПДВ – 4 075,20 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 – 124,16 грн. за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 148,99 грн. за 1000 куб. м на добу. Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 3 520,16 грн. за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 4 224,19 грн. за 1000 куб.м.

Додатковою угодою від 23.04.2020 № 8 до Договору з 01.02.2020 пункт 4.2 цього Договору викладено у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) за цим Договором складає 2 897,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20% усього разом з ПДВ – 3 476,40 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 – 124,16 грн. за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 148,99 грн. за 1000 куб.м на добу. Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 3 021,16 грн. за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 3 625,39 грн. за 1000 куб.м.

Договір та додаткові угоди №№ 1-8 до нього підписані повноважними представниками постачальника та споживача, а також скріплені відтисками печаток юридичних осіб.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору у період жовтень 2019 року – квітень 2020 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 24 678 198,48 грн., факт поставки також підтверджено актами приймання-передачі природного газу, підписаних та скріплених печатками обох сторін, які в порядку пунктів 3.8, 5.1 Договору є підставою для остаточних розрахунків між сторонами до 25 числа включно наступного місяця за місяцем поставки, а саме:

- акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2019 на суму 558 578,56 грн.,

- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2019 на суму 4 858 287,05 грн.,

- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2019 на суму 5 006 425,99 грн.,

- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 на суму 6 225 657,62 грн.,

- акт приймання-передачі природного газу від 29.02.2020 на суму 4 508 552,78 грн.,

- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2020 на суму 3 143 212,07 грн.,

- акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2020 на суму 377 484,41 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем проведена часткова оплата, що підтверджується виписками по особовому рахунку останнього та платіжними дорученнями.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.

У встановлені умовами Договору строки, а саме до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу, відповідач повну оплату поставленого природного газу не здійснив, у зв`язку із чим заборгованість за поставлений у жовтні 2019 року – квітні 2020 року природний газ становить 5 029 421,19 грн., що відповідач визнав у письмовій заяві у порядку ст. 191 ГПК України.

З огляду на викладене, позов НАК «Нафтогаз України» про стягнення з відповідача ПКПП «ТКС» основного боргу за Договором у сумі 5 029 421,19 грн. є обґрунтованим, документально підтвердженим та належить до задоволення повністю.

У зв`язку з тим, що зобов`язання з оплати природного газу було виконано відповідачем з порушенням встановлених Договором строків оплати, позивач НАК «Нафтогаз України» нарахував ПКПП «ТКС» та заявив до стягнення 109 258,07 грн. пені, 179 427,81 грн. 3% річних, 432 835,01 грн. інфляційних втрат.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 17,8 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з частиною 3 статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, отже нарахування пені має здійснюватись з наступного дня після спливу строку виконання грошового зобов`язання та припинитися або в переддень виконання грошового зобов`язання (оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені або у відповідне число через шість місяців після дати початку нарахування пені.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і статті 230 Господарського кодексу України.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки є вірними, відповідають умовам Договору та нормам законодавства України, тому позовні вимоги НАК «Нафтогаз України» про стягнення з відповідача – ПКПП «ТКС» пені у сумі 109 258,07 грн., 3% річних у сумі 179 427,81 грн. та інфляційних втрат у сумі 432 835,01 грн., нарахованих за прострочення оплати за природний газ, отриманий у жовтні 2019 – квітні 2020 є обґрунтованими та законними.

З огляду на викладене, позов АТ «НАК «Нафтогаз України» про стягнення з відповідача ПКПП «Теплокомунсервіс» заборгованості за договором №5096/1920-ТЕ-17 постачання природного газу від 20.09.2019, розрахованої станом на 31.03.2021, яка складається із суми основного боргу 5 029 421,19 грн., 109258,07 грн. пені, 179427,81 грн. 3% річних, 432835,01 грн. інфляційних втрат, є обґрунтованим, документально підтвердженим та належить до задоволення повністю.

Разом із цим, відповідач – ПКПП «ТКС» звернувся до господарського суду з клопотанням без номеру та дати про розстрочку виконання рішення суду, в якій просить суд, у зв`язку із складним фінансовим становищем на підприємстві, розстрочити виконання рішення на один рік (12 місяців) шляхом щомісячно сплати рівними частинами.

Розглянувши клопотання відповідача щодо розстрочення виконання рішення на 12 місяців, суд зазначає таке.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що надає послуги теплопостачання населенню, бюджетним установам та іншим споживачам у населених пунктах Київської області – містах Ірпінь, Вишгород, селищах Ворзель, Гостомель, селах Гаврилівка, Мироцьке, а також є єдиним надавачем послуг з теплопостачання у місті Буча, відтак, у разі одночасного стягнення заборгованості у повному обсязі, діяльність підприємства опиниться під загрозою зупинення, що у свою чергу призведе до кризової ситуації у соціальній сфері вказаних населених пунктів. Відповідач твердить, що на даний час існує нагальна потреба спрямувати наявні у підприємства кошти на здійснення ремонту котельного устаткування та теплових мереж, обов`язкової модернізації вузлів обліку природного газу та повірки лічильників газу, поточного розрахунку за природний газ, послуги з розподілу природного газу, що сплачується протягом року, електропостачання, водопостачання з метою забезпечення надання послуг з теплопостачання споживачам, а також зобов`язання підприємства по виплаті заробітної плати та сплати податків.

Відповідач також зазначає, що причиною несвоєчасної оплати за отриманий природний газ за Договором є заборгованість населення, відповідно рівень розрахунків підприємства за спожитий природний газ залежить тільки від платіжної дисципліни споживачів теплової енергії. В якості доказів заборгованості населення за надані послуги з теплопостачання та розміру такої заборгованості відповідачем представлені копії звітів про витрати виробництва та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за січень – грудень 2019 року, січень – грудень 2020 року та січень – березень 2021 року, у відповідності до яких дебіторська заборгованість за послуга у 2019 році становила 25 458 700 грн. (у тому числі заборгованість населення 24 711 400 грн.), у 2020 році – 32 954 200 грн. (у тому числі заборгованість населення 31 5999 000 грн.) та станом на 01.04.2021 заборгованість становить 43 054 900 грн. (у тому числі заборгованість населення 38 705 100 грн.) без урахування податку на додану вартість. При цьому за 2020 та перший квартал 2021 фінансові доходи звичайної діяльності, а також дотації з місцевого та державного бюджету на відшкодування різниці у ціні послуг становили 0 грн.

За доводами відповідача, на сьогодні підприємство відповідача, як і більшість підприємств теплопостачання, застосовують для населення тарифи на послуги з централізованого опалення, що встановлювались уповноваженими органами до моменту введення у дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Так, за твердженням відповідача, тарифи на послуги з теплопостачання є збитковими і не забезпечують покриття економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних із виробництвом та наданням послуг, і не враховують сучасні умови оплати та розмір тарифів на послуги з розподілу природного газу, зміну відповідно розміру мінімальної заробітної плати та зміну інших складових тарифів.

Таким чином, оскільки відповідач на сьогоднішній день перебуває у складному фінансовому становищі, зазначене значно утруднить виконання рішення суду. Так, заявлена до стягнення сума заборгованості та судового збору у разі разової сплати відповідачем призведе до зупинення діяльності підприємства та його неплатоспроможності взагалі. Відповідач зазначає, що підприємство отримує кошти за надані послуги у середньому шість місяців на рік, враховуючи сезонність діяльності відповідача та надання послуг у період з жовтня місяця по середину квітня місяця залежно від погодних умов. При цьому, для забезпечення проведення необхідних регулярних платежів та заходів по підготовці до опалювального сезону у міжопалювальний період підприємство на сьогоднішній день вже застосовує важелі економії, такі як скорочений робочий тиждень для адміністративних та інженерно-технічних працівників (три дні на тиждень), надання відпустки без збереження заробітної плати, що у свою чергу має негативний соціальний вплив на працівників підприємства.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відтак, вказана норма надає право господарському суду при прийнятті рішення вирішити питання про надання розстрочки його виконання, зазначивши про це у резолютивній частині рішення. Однак, відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому, слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відповідачем на підставі поданих звітів доведено факт неможливості погашення всієї суми заборгованості одномоментно єдиним платежем з об`єктивних, незалежних від відповідача причин. При цьому, арешт та блокування руху коштів на рахунках відповідача в процесі примусового стягнення суми заборгованості призведе до зупинки господарської діяльності, зменшення грошових надходжень, погіршення майнового стану відповідача, що не сприятиме виконанню зобов`язань перед кредитором та погашенню заборгованості, а навпаки призведе до ускладнення виконання рішення суду. Крім того, вказане призведе до важких соціальних наслідків для ряду населених пунктів, у яких відповідач надає послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, оскільки ускладнить підготовку до опалювального сезону.

З огляду на викладене, одномоментне стягнення повної суми заборгованості є фізично неможливим, незалежно від волі та бажання відповідача, а примусове стягнення заборгованості у виконавчому провадженні призведе до погіршення умов виконання спірного зобов`язання як для стягувача, так і для боржника.

За таких обставин, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи справедливий баланс інтересів стягувача та боржника, спрямований перш за все на якнайшвидше погашення існуючих зобов`язань, та беручи до уваги матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, те, що відповідач наявність обов`язку перед позивачем визнає та не ухиляється від сплати за поставлений природний газ, вживає заходи щодо погашення наявного боргу перед позивачем, а також те, що за спірним Договором позивачем поставляється природний газ, який використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, отже несвоєчасна сплата за природний газ обумовлена невчасним розрахунком з відповідачем з боку кінцевих споживачів, суд вважає за доцільне клопотання ПКПП «ТКС» про розстрочку виконання рішення задовольнити та розстрочити боржнику - ПКПП «ТКС» виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості у сумі 5 750 942,08 грн. та витрат зі сплати судового збору строком на 12 місяців.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підтвердження сплати судового збору позивачем до матеріалів позовної заяви додано платіжне доручення від 26.03.2021 № 0000017195 на суму 86 264,13 грн. Факт надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено відповідною випискою про зарахування коштів.

Частина 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, згідно з правилами частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи прийняття рішення у справі у підготовчому судовому засіданні у зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд ухвалює стягнути з відповідача ПКПП «ТКС» на користь позивача НАК «Нафтогаз України» судовий збір у розмірі 43 132,07 грн. (50% від належної суми 86 264,13 грн.). При цьому, інші 50% у розмірі 43 132,06 грн. належить повернути позивачу з державного бюджету на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» шляхом постановлення відповідної ухвали.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 130, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» (08292, Київська обл., м. Буча (пн), вул. Пушкінська, буд. 59-Б, офіс 127, ідентифікаційний код 19408548)

на користь акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720)

5 029 421,19 грн. (п`ять мільйонів двадцять дев`ять тисяч чотириста двадцять одна гривня дев`ятнадцять копійок) основного боргу,

109 258,07 грн. (сто дев`ять тисяч двісті п`ятдесят вісім гривень сім копійок) пені,

179 427,81 грн. (сто сімдесят дев`ять тисяч чотириста двадцять сім гривень вісімдесят одна копійка) 3% річних,

432 835,01 грн. (чоти ста тридцять дві гривні вісімсот тридцять п`ять гривень одна копійка) інфляційних втрат,

43 132,07 грн. (сорок три тисячі сто тридцять дві гривні сім копійок) судового збору,

а всього 5 794 074,15 грн., розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 25.07.2021 – 482 839,50 грн. (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень п`ятдесят копійок),

до 25.08.2021 - 482 839,50 грн. (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень п`ятдесят копійок),

до 25.09.2021 - 482 839,50 грн. (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень п`ятдесят копійок),

до 25.10.2021 - 482 839,50 грн. (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень п`ятдесят копійок),

до 25.11.2021 - 482 839,50 грн. (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень п`ятдесят копійок),

до 25.12.2021 - 482 839,50 грн. (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень п`ятдесят копійок),

до 25.01.2022 - 482 839,50 грн. (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень п`ятдесят копійок),

до 25.02.2022 - 482 839,50 грн. (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень п`ятдесят копійок),

до 25.03.2022 - 482 839,50 грн. (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень п`ятдесят копійок),

до 25.04.2022 - 482 839,50 грн. (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень п`ятдесят копійок),

до 25.05.2022 - 482 839,50 грн. (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень п`ятдесят копійок),

до 25.06.2022 - 482 839,65 грн. (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень шістдесят п`ять копійок),

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 14.07.2021.

Суддя О.В. Конюх