Рішення № 98296204, 08.07.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 липня 2021 року Справа № 903/280/21

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши справу

за позовом Адвокатського об`єднання "Статус"

до відповідача: Ратнівської селищної ради

про стягнення 20000грн. заборгованості,

за відсутності сторін

встановив: Адвокатське об`єднання "Статус" звернулося до господарського суду з позовом до Ратнівської сільської ради, в якому просить стягнути з відповідача 20000грн. заборгованості за надані послуги правової допомоги. Також зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс становить 20270грн.; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести становить 8000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих послуг з правової допомоги згідно укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги №3 від 01.03.2020 та актів прийому-передачі виконаних робіт від 23.10.2020 та 08.12.2020.

Ухвалою суду від 19.04.2021 відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

11.05.2021р. відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву (вх.№01-57/2564/21), в якому заперечив проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначив, що підписуючи вказаний договір сторони не узгодили істотних умов договору, а саме розмір та порядок обчислення адвокатського гонорару. Правові підстави для стягнення винагороди АО «Статус» за надані послуги (гонорару) мають підтверджуватися належними та допустимими доказами. Укладеним договором про надання правової допомоги № 3 від 01.03.2020 року не визначений розмір гонорару, а акти виконаних робіт є необгрунтованими. Позовна заява також не містить жодних доказів понесення позивачем судових витрат у розмірі 26 000 грн. на професійну правничу допомогу. Крім того, відповідач вказує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Ковальчук С.В. є керівником державної установи «Ковельський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги», а, отже, не має права працювати за сумісництвом та відповідно укладати договори про надання послуг (правової допомоги) від імені АО «Статус».

13.05.2021р. позивач подав через відділ документального забезпечення суду відповідь на відзив (вх.№01-57/2648/21), в якій заперечив щодо доводів відповідача, викладених у відзиві. Стверджує, що жодних зауважень щодо обсягу наданої правової допомоги та/або суми гонорару за Договором, зазначених в актах про надання правової допомоги, відповідач не висловлював, умотивованих заперечень з цього приводу на адресу позивача не надходило. На кожну із сторін, яка підписує договір, покладається обов`язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 08.06.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.06.2021р.

17.06.2021р. у судовому засіданні згідно ч.ч.2, 3 ст.216 ГПК України судом оголошено перерву до 08.07.2021р. до 12год. 00хв., про що представник відповідача був повідомлений під розписку.

Ухвалою суду від 17.06.2021 повідомлено позивача, що розгляд справи по суті буде продовжено 08.07.2021.

29.06.2021 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останній підтримує позов повністю, при цьому посилається на правову позицію Верховного Суду та просить судове засідання проводити без участі представника позивача.

Також, 05.07.2021 представник відповідача надіслав заяву, в якій просить відкласти розгляд справи та продовжити строк її розгляду, у зв`язку з неможливістю з`явитися в судове засідання.

Розглянувши заяву представника відповідача, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Крім того, можливість продовження строків розгляду справи по суті положеннями ГПК України не передбачено.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, сторонами подані суду заяви по суті, враховуючи закінчення строків розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності сторін.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

01 березня 2020 року між АО «Статус» (надалі - Адвокатське об`єднання) та Ратнівською селищною радою Волинської області (надалі - Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги №3 (далі — Договір).

Згідно п.1 Договору Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання відповідно до законодавства України приймає на себе зобов`язання в якості правої допомоги здійснювати представництво інтересів, захищати права і охоронювані законом інтереси Клієнта, в обсязі та на умовах, встановлених Договором та за домовленістю Сторін.

Обсяг виконання доручення визначається Адвокатським об`єднанням на основі письмового звернення уповноваженої особи Клієнта (п.6 Договору).

Відповідно до п.п. 13, 15-17 Договору розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої цим Договором, обумовлюється: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Для визначення розміру гонорару за надання правової допомоги, передбаченої цим договором, Сторонами складаються Акти про надання правової допомоги. Акти про надання правової допомоги складаються в міру необхідності, у двох примірниках, для кожної із Сторін та повинні бути підписані та завірені печаткою (за наявністю) Сторін Договору. Акти про надання правової допомоги повинні бути розглянуті, підписані, завірені печаткою (за наявністю) та повернуті Клієнтом Адвокатському об`єднанню протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту їх вручення. За наявності зауважень щодо обсягу наданої правової допомоги та/або суми гонорару, зазначеної Адвокатським об`єднанням в акті, клієнт повинен повернути акт з умотивованими запереченнями.

Гонорар сплачується у безготівковій формі на поточний рахунок Адвокатського об`єднання, реквізити якого зазначені в Розділі «Реквізити сторін» Договору протягом 3-х днів з моменту підписання відповідного Акту про надання правової допомоги (п.18 Договору).

Розмір гонорару не включає фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручень Клієнта (відрядження, добові тощо), якщо інше не передбачено домовленістю Сторін (п.20 Договору).

Пунктом 21 Договору встановлено, що Договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 наступних календарних місяців. Строк дії Договору може бути продовжено за домовленістю Сторін.

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками без зауважень та застережень.

Позивач зазначає, що АО "Статус" надавав Ратнівській СР правову допомогу по представництву інтересів відповідача у господарській справі №903/642/20. Позивач двічі надсилав Ратнівській селищній раді для підписання акти прийому-передачі виконаних робіт (про надання правової допомоги) від 23.10.2020 та від 08.12.2020 на загальну суму 20 000 гривень. Проте такі акти відповідачем не були підписані, заборгованість (гонорар) на суму 20000грн. не був оплачений. Жодних зауважень щодо обсягу наданої правової допомоги та/або суми гонорару за Договором, зазначених в актах про надання правової допомоги, Ратнівська селищна рада не висловлювала.

Також, позивач вказує, що з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача була надіслана претензія з вимогою оплатити заборгованість на суму 20000грн., яка була залишена відповідачем без задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості і стаття 627 ЦК України

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно зі статтею 1 Закону (у редакції на час укладення договору) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) (далі - Закон) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно із частиною першою статті 27 Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону).

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (частина п`ята статті 626 ЦК України).

Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Згідно з статтею 30 Закону, статтею 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Умовами укладеного між сторонами Договору передбачено, що для визначення розміру гонорару за надання правової допомоги, передбаченої цим договором, Сторонами складаються Акти про надання правової допомоги; гонорар сплачується у безготівковій формі на поточний рахунок Адвокатського об`єднання протягом 3-х днів з моменту підписання відповідного Акту про надання правової допомоги (п.п. 15, 18 Договору).

Водночас, матеріали справи не містять доказів (фіскальний чек та опис вкладення поштового відправлення або відмітка про отримання) надсилання для підписання Ратнівською СР актів прийому-передачі виконаних робіт (про надання правової допомоги). Також, відсутні докази надсилання на адресу відповідача претензії щодо оплати заборгованості. Інших доказів вручення відповідачу актів прийому-передачі позивачем не надано.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що між сторонами не було узгоджено ціни та порядку обчислення гонорару. Також, сторони не погоджували обов`язкову участь адвоката у підготовчих засіданнях та в судових засіданнях, явка в яких була визнана судом необов`язковою.

Умови договору про надання правової допомоги не визначають порядок обчислення гонорару та його розмір (фіксований розмір, погодинна оплата).

Зміст договору не може свідчити про безумовну домовленість сторін про порядок обчислення гонорару та розмір гонорару, враховуючи, що відповідач заперечує визначений розмір гонорару.

Доказів письмового звернення щодо визначення обсягу виконання доручення уповноваженої особи Клієнта, як це передбачено п.6 Договору, позивачем суду не надано.

Враховуючи, що позивачем також не надано доказів вручення відповідачу актів про надання правової допомоги, які визначають розмір гонорару, що має бути сплачений позивачу, як це передбачено умовами договору, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмову у позові.

Водночас, суд також звертає увагу на те, що представник позивача у даній справі, під час розгляду справи №903/642/20 у суді, не заявив про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, як це передбачено положеннями ГПК України, чим позбавив відповідача можливості на відшкодування таких витрат іншою стороною у зв`язку з відмовою в позові у справі №903/642/20.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, вимоги позивача є безпідставними та не підлягають до задоволення. А тому в позові слід відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 202, 233, 236-238Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,–

в и р і ш и в :

В позові відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 14.07.2021.

Суддя О. Г. Слободян