Рішення № 98295080, 14.07.2021, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/1337/21

Провадження № 2-а/621/15/21

РІШЕННЯ

Іменем України

14 липня 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Вельможної І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Лацько А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в м. Змієві адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського батальйону № 1 роти № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Андрющенко Олександра Сергійовича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

14.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до поліцейського 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Андрющенка О.С., Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАН № 4170389 від 06.05.2021; провадження у справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити; стягнути відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 454 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 06.05.2021 згідно постанови інспектора поліції серії ЕАН № 4170389, ОСОБА_1 , піддано адміністративному стягненню за ч. 6. ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Зазначена постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 , 06.05.2021 в темну пору доби керував автомобілем Opel Omega A, державний номер НОМЕР_1 , в якого не освітлювався задній номерний знак, що не давало чітко визначити символи номерного знаку на відстані 20 метрів, чим порушив підпункт «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху України.

Позивач вважає, що застосоване до нього постановою інспектора поліції стягнення у вигляді штрафу у 850 грн., є незаконним, неправомірним, необґрунтованим, не відповідає дійсним обставинам та винесеним з грубим порушенням чинного законодавства щодо її змісту та процедури складання з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення, а саме ознак умислу та необережності (згідно ст. 9 КУпАП), оскільки: 06.05.2021 увечері ОСОБА_1 , будучи за кермом свого автомобіля, прямував з смт Нова Водолага до м. Зміїв. Перед початком руху позивач перевірив належність роботи зовнішнього освітлення транспортного засобу, у тому числі заднього номерного знаку (номерний знак освітлювався). Конструкцією транспортного засобу не передбачено повідомлення водія про непрацююче освітлення номерного знаку під час руху, тому під час руху він не міг знати про можливу несправність. Під час руху транспортного засобу неможливо спостерігати, чи працює освітлення номерного знаку, неможливо спрогнозувати дату та час, коли воно може вийти з ладу. Після того, як близько 23:00 год., ОСОБА_1 на вимогу робітників поліції зупинив автомобіль в районі смт Нова Водолага, позивач дізнався про непрацююче освітлення заднього номерного знаку, яке вочевидь вийшло з ладу саме у дорозі, не дивлячись на всі спроби позивача пояснити вищевказані обставини та не маючи змоги скористатися кваліфікованою юридичною допомогою при розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектор поліції проігнорував очевидну відсутність складу адміністративного правопорушення, а саме його основних складових — умислу чи необережності, та, всупереч вимогам статті 9 КУпАП, склав постанову та повідомив позивача лише після її вручення.

На підставі викладеного позивач зазначає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП і таким чином - провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, позивач вважає постанову серії ЕАН № 4170389 від 06.05.2021 незаконною та просить її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 18.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

25.05.2021 позивачем було усунуто недоліки вказаної вище ухвали.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 26.05.2021 у справі відкрито провадження по справі та призначено судовий розгляд на 09.06.2021.

09.06.2021 судовий розгляд адміністративної справи відкладено у зв`язку з неявкою відповідачів на 14.07.2021.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

Відповідач поліцейський батальйону № 1 роти № 1 УПП в Харківській області ДПП Андрющенко О.С. у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позов, заяв або клопотань до суду не надходило.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позов, заяв або клопотань до суду не надходило.

Суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 205 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясував обставини в адміністративній справі, дослідивши та оцінивши надані докази, дійшов наступного.

Справа розглядається у відповідності до ч. 3 ст. 194 КС України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З матеріалів справи, вбачається, що постановою серії ЕАН № 4170389 від 06.05.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 850 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, на якому в темну пору доби був неосвітлений державний номерний знак, чим порушив вимоги п. 2.9 «в» ПДР України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Це означає, що ч. 2 ст.77 КАС України встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 79 КАС України, відповідач повинен надати всі наявні у нього докази разом із поданням відзиву, тим більше, що такі вимоги (про надання документів) вказані в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, а тому, в даному випадку, суд, відповідно до ч. 5 ст. 77, ч. 3 ст. 205, ст. 286 КАС України, безумовно зобов`язаний розглянути справу на підставі тих доказів, які надані суду сторонами.

Крім того, інспектором патрульної поліції при вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не були зібрані належні та допустимі докази, які б могли підтвердити факт порушення позивачем правил дорожнього руху та невідповідність його пояснень дійсним обставинам справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, в розділі постанови, який передбачає можливість вказівки на докази, на підставі яких прийнято рішення («До постанови додаються»), відсутні будь-які записи про дослідження інспектором будь-яких доказів по справі.

Зі змісту п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, слідує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності буде відповідати вимогам ст. 283 КУпАП тоді, коли в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, ст. ст. 278,279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови інспектора поліції.

Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, є недоведеним.

Відповідачем всупереч вказаному вище на спростування пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було вказано в постанові жодних достатніх, належних та допустимих доказів, а тому така постанова не може вважатись обґрунтованою.

Крім того, згідно з частиною 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

У положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.

Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження у випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке порушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статях 257, 268, 277, 278, 279, 280 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕАН № 4170389 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення від 06.05.2021 про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону та не підтверджує наявність адміністративного правопорушення, винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 к.

Керуючись ст. ст. 126, 252, 268, 276, 279, 280, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 20, 77, 245 КАС України, суд –

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського батальйону № 1 роти № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Андрющенко Олександра Сергійовича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, серії ЕАН № 4170389 від 06 травня 2021 року.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 к. (квитанція № 0.0.2139303871.1 від 25 травня 2021 року в АТ КБ «ПриватБанк»).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14.07.2021.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – поліцейський батальйону № 1 роти № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Андрющенко Олександра Сергійовича, юридична адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. № 315.

Відповідач – Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. № 315, код ЄДРПОУ Управління патрульної поліції у м. Києві – 40108646;

Головуючий: