Рішення № 98291578, 14.07.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/5082/21

Провадження №2-о/265/832/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

присяжних – Кузнецова А.О., Сотнікова В. В.,

за участю секретаря – Дрьомової О. В.,

представника заявника – ОСОБА_1 ,

особи, відносно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, - ОСОБА_2 ,

законного представника - ОСОБА_3 ,

прокурора – Таушан Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції справу за заявою Комунального некомерційного підприємства «Психіатрична лікарня м. Маріуполь» про госпіталізацію ОСОБА_2 до психіатричного закладу у примусовому порядку, -

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2021 року Комунальне некомерційне підприємство «Психіатрична лікарня м. Маріуполь», в особі директора Калугіна І. В., в.о. завідуючого відділенням Персань І.В., звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області з заявою про госпіталізацію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до психіатричного закладу у примусовому порядку, обґрунтовуючи заяву тим, що 12 липня 2021 року до КНП «Психіатрична лікарня м. Маріуполь» за направленням дільничного лікаря-психіатра була госпіталізована ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами огляду якої комісією лікарів-психіатрів встановлено, що вона має попередній діагноз – маячний синдром. ОСОБА_2 раніше на стаціонарному лікуванні у психіатричній лікарні не перебувала. Зі слів матері вперше зміни в психічному стані з`явились у 2016 році, однак наприкінці 2017 року психічний стан ОСОБА_2 покращився. Чергове погіршення психічного стану відбулось у червні 2020 року, коли вона повідомила, що чує голоси. Знаходилась на лікуванні в неврологічному відділенні ОЛІЛ м. Маріуполь з 24 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року, де зокрема було рекомендовано консультацію лікаря психіатра. У вересні 2020 року ОСОБА_2 була оглянута лікарем-психіатром, однак підстав для госпіталізації не було. 6 липня 2021 року матір ОСОБА_2 зверталась з заявою до КПК «Психіатрична лікарня м. Маріуполь» з метою огляду та обстеження останньої, оскільки вона замикалася в собі, не спілкувалась з родичами. 8 липня 2021 року ОСОБА_2 була оглянута дільничним лікарем-психіатром, та останній видано направлення на стаціонарне лікування. Зі слів матері останнім часом у ОСОБА_2 погіршився психічний стан: неадекватна поведінка, на протязі останніх півроку не пускає дитину до школи, оскільки вважає, що дитина хвора. Постійно пише скарги в департамент освіти. Не дозволяє дитині спілкуватись з батьком та бабусею, оскільки вважає їх людьми, які вживають алкоголь. Коло інтересів обмежене перегібом хвороби, критика до свого стану відсутня, дратівлива, тривожна. На підставі переліченого комісія лікарі приходить до висновку, що ОСОБА_2 потребує лікування в умовах стаціонару.

Представник заявника, лікар ОСОБА_1 доводи поданої заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у заяві лікарні, додавши, що психічний стан ОСОБА_2 загострився, тому остання потребує лікування в умовах стаціонару, оскільки становить загрозу оточуючим, додаючи, що ОСОБА_2 страждає на тяжкий психічний розлад. Вказував також, що психічний стан ОСОБА_2 обумовлений маєчною та сутяжництвом, через що особа звинувачує усіх, окрім себе.

ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення заяви, пояснивши, що жодного психічного захворювання вона не має, а має лише неврологічне захворювання від якого лікується. Додавала, що сина у школу вона не пускала через його захворювання. Не заперечувала, що численні рази зверталась до правоохоронних органів з приводу протиправної на її думку поведінки свого чоловіка, працівників школи та матері. Вказувала, що її син сильно перехворів у 2020 року, через що у нього ослаб іммунітет, що саме стало наслідком частих простудних захворювань, тому син не відвідував школу. Додавала, що вона в червні 2020 року захворіла, бо її стало безтежити серце та вона стала сильно схвильованою.

Законний представник ОСОБА_2 , її мати ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала доводи поданої заяви, яку просила задовольнити, вказуючи, що стан захворювання її доньки несе загрозу як сину ОСОБА_2 , так й їй самій, бо на протязі останніх півроки стан її здоровя погіршився, що негативно відображається на рідних, в першу чергу на онука ОСОБА_3 , сина ОСОБА_2 , якого остання намагається відсторонити від інших, заважає йому навчатися. Внаслідок цього родина була поставлена на облік в центр соцслужб. На теперішній час вирішується питання про відібрання дитини з родини через захворювання ОСОБА_2 .

Суд, вислухавши прокурора, який проти задоволення заяви не заперечував, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

За висновком комісії лікарів-психіатрів, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , складеного 13 липня 2021 року за результатами комісійного огляду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що остання напружена, підозріла, тривожна, емоційно знижена, розлади сприйняття заперечує. Критика до свого хворобливого стану відсутні. Попередній діагноз: маячний синдром. Зважаючи також на те, що ОСОБА_2 становить небезпеку для оточуючих, комісія дійшла висновку, що остання підлягає госпіталізації до психіатричної лікарні у примусовому порядку.

Крім того з виписок з медичних карток № НОМЕР_1 КНП "Обласна лікарня інтенсивного лікування" вбачається, що ОСОБА_2 проходила курс станціонарного лікування в каріологічному відділенні з 2 жовтня 2020 року по 9 жовтня 2020 року, а також у неврологічному відділенні з 24 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року, де вказано, що останній рекомендовано консультацію психотерапевта та психіатра.

Відповідно до відомостей з поліції вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово зверталась із заявами про притягнення до відповідальності її мати, чоловіка та адміністрацію школи № 1, де навчається її син, за наслідком розгляду яких не було виявлено ознак будь-якого правопорушення.

На підставі викладеного суд зазначає, що стан здоровья ОСОБА_2 зумовлює її подальше лікування в умовах психіатричної лікарні, що вказано у висновку комісії лікарів-психіатрів.

Крім того суд зважає на неодноразове лікування ОСОБА_2 у інших медичних закладах, спеціалісти яких рекомендували останній консультацію психіатра.

Враховуючи, що психічний стан здоровья ОСОБА_2 може бути наслідком дій, які несуть у собі небезпеку як її близьким, сину та чоловіку, а також їй самій, то таким чином, приймаючи до уваги пояснення осіб та досліджені докази у сукупності, суд дійшов висновку, що доводи заяви про госпіталізацію ОСОБА_2 до психіатричного закладу у примусовому порядку знайшли своє підтвердження, через що така заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 273, 293, 294, 341, 342, 352, 354 ЦПК, -

У Х В А Л И В :

Заяву Комунального некомерційного підприємства «Психіатрична лікарня м. Маріуполь» про госпіталізацію ОСОБА_2 до психіатричного закладу у примусовому порядку - задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , госпіталізувати примусово до Комунального некомерційного підприємства «Психіатрична лікарня м. Маріуполь» для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Рішення підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст даного рішення складено 14 липня 2021 року.

Суддя: Козлов Д.О.

Присяжні: Сотніков В.В.

Кузнецов А.О.