Вирок № 98291176, 13.07.2021, Тростянецький районний суд Сумської області

588/93/20

1-кп/588/11/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2021 року Тростянецький районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Линник О.С., за участі секретаря судових засідань Ноздріної В.О., з участю прокурора Казьміна В.М., захисника Калантаєнка С.В., обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тростянець кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020200270000001 від 02.01.2020 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ворожба Білопільського району Сумської області, громадянки України, з базовою середньою освітою, неодруженої, має на утриманні п`ятьох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , судимої 01.07.2020 за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1020 грн.,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 29.12.2019 в період часу з 20 години 00 хвилин по 24 годину 00 хвилин, точного часу слідством встановлено не було, перебувала за місцем свого проживання в будинку по АДРЕСА_1 . В одній із кімнат будинку на ліжку у стані алкогольного сп`яніння спав її знайомий ОСОБА_2 , якого вона запросила до себе додому. Коли ОСОБА_1 в черговий раз зайшла до кімнати, щоб його розбудити, побачила, що він справив природні потреби на її ліжко та постільну білизну. В цей момент у неї виник раптовий умисел на заподіяння ОСОБА_2 невизначеної шкоди здоров`ю, після чого ОСОБА_1 , перебуваючи біля ліжка, де лежав ОСОБА_2 , двома руками стягнула його на підлогу. Потім, перебуваючи праворуч над ОСОБА_2 нанесла останньому кулаком правої руки зверху до низу три удару в область голови та обличчя і залишила останнього на підлозі. Не зупинившись на вчиненому, через деякий час повернувшись в кімнату, ОСОБА_1 підійшла праворуч до ОСОБА_2 та, перебуваючи над ним, кулаком правої руки нанесла ще три удари в область голови та обличчя останнього, а також близько двох ударів правою ногою в область правої частини грудної клітки.

Внаслідок своїх умисних, протиправних дій, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 6 від 13.01.2020, ОСОБА_1 завдала ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: І. 1) рана невизначеної форми в області завитка лівої вушної раковини, розміром 0,4х0,8 см; 2) садно невизначеної форми в лівій завушній ділянці, розміром 0,4х0,4 см; 3) садно округлої форми на шкірі верхньої губи справа розміром 0,3х 0,3 см; 4) садна на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи по центру і зліва, розміром до 0,2xl см; 5) синець невизначеної форми в області лівого грудного м`яза в верхній третині, розміром 3х3 см, зеленого кольору; 6) множині садна по зовнішній поверхні правого плеча та передпліччя, розміром до 8см x l см, серед яких лінійна та невизначеної форми, розміром до 0,8см x l см; 7) синець невизначеної форми по тильній поверхні лівої кисті, розміром 3,5х3 см, буро-зеленого кольору; 8) два садна невизначеної форми по передній поверхні правого плеча в середній третині, розміром l x l см; 9) по боковій поверхні грудної клітки по середній пахвинній лінії в нижній третині синець овальної форми, буро-зеленого кольору, розміром 3х 3 см. Всі садна та рани вкриті темно-коричневою кіркою, розташованою вище рівня навколишньої шкіри, які по тривалості розладу здоров`я кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. ІІ.Перелом переднього відрізку 10-го ребра справа зі зміщенням фрагментів, який по тривалості розладу здоров`я кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за пред`явленим обвинуваченням визнала повністю та показала, що 29.12.2019 вона була вдома та коли вже було на вулиці темно, у вечірній час до неї додому прийшов потерпілий ОСОБА_2 із пляшкою алкогольного напою та запропонував з ним випити, на що вона відмовилась. Потім він попросився у неї проспатись, так як був п`яний, і вона дозволила та він ліг у одній із кімнат на ліжку. Приблизно через півтори години, коли він заснув, вона почула, як потерпілий уві сні помочився на ліжко, що її обурило і в неї почалася істерика. Вона стягнула ОСОБА_3 за ногу із ліжка на підлогу та вдарила його двічі руками по обличчю, щоб він прокинувся. Вона була взута у тапочки та вдарила його лівою ногою по тулубу. Потерпілий лежав на підлозі на спині, обличчям догори. Оскільки він не прокинувся, то вона подзвонила своєму товаришу ОСОБА_4 , який прийшов до неї приблизно через 20 хвилин, намагався підняти ОСОБА_5 , але у нього не вийшло і він подзвонив ОСОБА_6 , який прийшов до них хвилин через 30. Коли ОСОБА_7 прокинувся, одягнувся, ОСОБА_8 із ОСОБА_9 його вивели у двір, тримаючи під руки, жодних синців у нього на руці чи обличчі вона не бачила. Як ОСОБА_9 із ОСОБА_8 піднімали ОСОБА_5 , вона не бачила, бо була в іншій кімнаті. Коли до неї додому прийшов дільничний і запитав за потерпілого, вона тоді вже дізналася, що він перебуває у лікарні в м. Суми.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, оскільки відповідно до копії актового запису про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.35). За життя потерпілий цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_1 не пред`являв.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що 29.12.2019 у вечірній час йому подзвонила ОСОБА_11 та попросила допомогти їй відвести додому ОСОБА_3 . Свідок прийшов до неї хвилин через 20 та побачив, що у ОСОБА_12 на ліжку в одній із кімнат лежав ОСОБА_2 . Оскільки свідок сам не міг підняти ОСОБА_13 , тому він подзвонив та попросив допомогти ОСОБА_14 . ОСОБА_15 прийшов десь через півгодини та приніс із собою пиво і вони випивали на кухні у ОСОБА_12 . Потім почули крик із кімнати, як ОСОБА_2 питав ОСОБА_12 навіщо вона його стягла. Потім свідок пішов до тієї кімнати та побачив, що у залі на підлозі лежачого на спині біля ліжка ОСОБА_3 , а саме двічі била долонями по обличчю потерпілого та питала його: «Хто це наробив?», на що той відповів, що то не він. Після цього у ОСОБА_3 була розбита губа. Потім ОСОБА_12 нанесла потерпілому два чи три удари взутою у тапок ногою у правий бік потерпілого, який лежав на спині. Потерпілий лежав у светрі, штанях та був взутий. Потім ОСОБА_15 відтягував від ОСОБА_16 , щоб та його не била, а він – ОСОБА_13 . Коли потерпілий лежав на ліжку, у нього тілесних ушкоджень не було, а були вже після того, як його побила ОСОБА_12 . Вони підняли із ОСОБА_17 та повели додому. Потерпілий сказав дружині, що його побили біля магазину, але свідок їй розповів як було все насправді. ОСОБА_12 того дня була твереза, але дуже розлючена вчинком потерпілого. Свідки також були тверезі, а потерпілий був дуже п`яний.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав, що напередодні Нового 2020 року приблизно о 22 годині він пішов додому до ОСОБА_1 випити пива та коли прийшов туди, там вже був ОСОБА_10 та ОСОБА_2 . Із собою свідок приніс 2 л пива та разом із ОСОБА_19 сиділи на кухні та вживали його. ОСОБА_2 пішов відпочивати у другу кімнату, а згодом хвилин через 10 ОСОБА_1 пішла у кімнату до ОСОБА_3 та вони почули крик ОСОБА_1 : «Що ти наробив?», на що ОСОБА_2 відповів: «То не я» та між ними почалася бійка з приводу того, що ОСОБА_2 у ліжко ОСОБА_12 справив природні потреби. Свідок разом з ОСОБА_19 зайшли до кімнати та побачили, що ОСОБА_2 лежав на підлозі обличчям догори головою на вихід, а ОСОБА_1 була від нього з правої сторони. ОСОБА_12 нанесла 2-3 удари рукою по обличчю ОСОБА_13 , а також 2 удари правою ногою взутою у «пінки» у область ребер потерпілого, при тому вона наказувала йому вставати. Удари по обличчю ОСОБА_1 наносила потерпілому долонею чи кулаком, свідок вже точно не пам`ятає. Потерпілий був у стані сильного алкогольного сп`яніння, тому не захищався від ударів. Він не міг йти сам, лише просив відвести його додому. Свідок ззаду взяв ОСОБА_13 під лопатки та підняв на ноги. На губі у ОСОБА_13 від нанесеного удару він побачив кров, до того тілесних ушкоджень на потерпілому не було та він і не скаржився. Кудря разом із ОСОБА_20 та одягли ОСОБА_13 та відвели додому.

Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_21 – дружина померлого потерпілого ОСОБА_3 показала, що вона не наполягає на визнанні її потерпілою та цивільний позов пред`являти не буде, про що надала письмову заяву (а.с.73 том 1). Показала, що 30.12.2019 пізно увечері ОСОБА_18 разом із ОСОБА_10 привели додому її п`яного чоловіка ОСОБА_3 , поклали на ліжко та при тому просили її на нього не кричати. Одягнений він був у спортивні штани, куртку, светр і футболка були порвані на плечі, взутий у ботинки. Перед цим чоловік увечері пішов з дому, тілесних ушкоджень на ньому не було та на біль у грудях не скаржився. Чоловік був у стані сильного алкогольного сп`яніння, проспав до ранку, не міг встати, говорив, що у нього мабуть зламані ребра. Він говорив їй, що його побили, але хто і де, не пам`ятає. Вона його не допитувалась, оскільки він міг і сам упасти, так як вже втрачав свідомість. Коли його забрали до лікарні, то виявили, що у нього перелом ребра. За рецептом лікаря вона зробила йому три уколи, також стягувала полотенцем, після чого він міг вставати. Останнім часом протягом року він дуже зловживав алкоголем, кожного дня та іноді втрачав свідомість. Свідок лікувала його у наркодиспансері від алкогольної залежності після побиття ребер, ІНФОРМАЦІЯ_8 вона його відвезла до наркодиспансеру, а ІНФОРМАЦІЯ_7 він там помер. До обвинуваченої свідок претензій не має, оскільки її чоловік помер не від перелому ребер, а від алкоголю.

Також вина обвинуваченої ОСОБА_1 повністю підтверджується і матеріалами кримінального провадження.

Так, за заявою ОСОБА_3 були внесені відомості до ЄРДР за №12020200270000001 від 02.01.2020 про те, що 02.01.2020 о 14 годині 30 хвилин до Тростянецького ВП надійшло повідомлення, а пізніше і заява ОСОБА_3 про те, що його знайома ОСОБА_11 про АДРЕСА_1 спричинила йому тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді перелому переднього відрізку 10-го ребра справа зі зміщенням та садна на обличчі, голові та правому плечі, які є легкими тілесними ушкодженнями (а.с.149,151 том 1).

На підставі письмової заяви ОСОБА_1 від 13.02.2020 про надання дозволу на огляд житла та іншого володіння особи (а.с.167 том 1) того ж дня, 13.01.2020 було проведено огляд місця події, а саме домогосподарства АДРЕСА_1 , під час якого було оглянуто приміщення будинку та з місця огляду нічого не вилучено (а.с.168-176 том 1).

Відповідно до висновку судово-медичного експерта №6 від 13.01.2020 у ОСОБА_3 маються тілесні ушкодження: 1) рана невизначеної форми в області завитка лівої вушної раковини, розміром 0,4х0,8 см; 2) садно невизначеної форми в лівій завушній ділянці, розміром 0,4х0,4 см; 3) садно округлої форми на шкірі верхньої губи справа розміром 0,3х 0,3 см; 4) садна на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи по центру і зліва, розміром до 0,2xl см; 5) синець невизначеної форми в області лівого грудного м`яза в верхній третині, розміром 3х3 см, зеленого кольору; 6) множині садна по зовнішній поверхні правого плеча та передпліччя, розміром до 8xl см, серед яких лінійна та невизначеної форми, розміром до 0,8 x l см; 7) синець невизначеної форми по тильній поверхні лівої кисті, розміром 3,5х3 см, буро-зеленого кольору; 8) два садна невизначеної форми по передній поверхні правого плеча в середній третині, розміром l x l см; 9) по боковій поверхні грудної клітки по середній пахвинній лінії в нижній третині синець овальної форми, буро-зеленого кольору, розміром 3х 3 см. Всі садна та рани вкриті темно-коричневою кіркою, розташованою вище рівня навколишньої шкіри, які по тривалості розладу здоров`я кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Також у ОСОБА_3 виявлений перелом переднього відрізку 10-го ребра справа зі зміщенням фрагментів, який по тривалості розладу здоров`я кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості.

Дані тілесні ушкодження утворились внаслідок травматичної дії тупих твердих предметів, про що свідчить їх характер. Садна утворились по механізму ковзання-тертя. Решта тілесних ушкоджень утворилась по механізму удар або стиснення. Перелом переднього відрізку 10-го ребра справа зі зміщенням фрагментів по тривалості розладу здоров`я кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості (відповідно до пунктів 2.2.1, 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995). Решта тілесних ушкоджень по тривалості розладу здоров`я кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, так як мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів (відповідно до пунктів 2.3.2.б, 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995). Давність тілесних ушкоджень може відповідати часу вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується кольором синців, станом поверхні саден та ран, даними рентгенографії (а.с.179-180 том 1).

Допитаний на досудовому слідстві ОСОБА_2 03.01.2020 р. показав, що 29.12.20 він прийшов у гості до ОСОБА_1 , із якою розпивали спиртні напої, після чого він почував себе дуже випивши та нічого не розумів, а ОСОБА_1 відвела його та поклала на ліжко спати. Він заснув і нічого не пам`ятає. Пригадує, що його несли хлопці під руки додому. Далі він пам`ятає, як прокинувся вдома, боліло у правій стороні грудної клітки, був вибитий зуб на верхній щелепі, розбита губа та синці на грудній клітині. В подальшому йому розповіли ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , які його несли додому, що його побила ОСОБА_1 через те, що він справив природні потреби у її ліжко (а.с.177-178 том 1).

Під час проведення слідчого експерименту 04.01.2020 за участю свідка ОСОБА_18 у присутності двох понятих останній розповів про те, що 29.12.2020 близько 00 годин йому зателефонувала його знайома ОСОБА_1 та попросила допомогти відвести додому ОСОБА_3 . Коли він прийшов до неї додому, то у окремій кімнаті її будинку відпочивав ОСОБА_2 , та коли почув крик з тієї кімнати, прибіг та побачив на підлозі біля ліжка ОСОБА_3 , якому ОСОБА_1 завдавала удари. Також свідок продемонстрував положення ОСОБА_3 на підлозі, а також розташування потерпілої відносно нього та механізм спричинення нею тілесних ушкоджень потерпілому, а саме кулаком правої руки близько двох-трьох ударів у ліву частину обличчя ОСОБА_3 . Також свідок продемонстрував механізм нанесення ОСОБА_1 двох-трьох ударів носком правої ноги в область правої грудної клітини ОСОБА_3 , після чого свідок разом з ОСОБА_19 відвели ОСОБА_12 у сторону, допомогли піднятись потерпілому, у якого він в області лівого ока та губ бачив кров та скаржився на біль в області ребер (а.с.181-183 том 1) Вказана слідча дія біла зафіксована на CD-R оптичний диск (а.с.184 том 1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №17 від 17.01.2020 тілесні ушкодження, зафіксовані у потерпілого ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичної експертизи №6 від 13.01.2020, могли утворитись при механізмі, продемонстрованому свідком ОСОБА_18 під час слідчого експерименту за його участю 04.01.2020, а саме: рана невизначеної форми в області завитка лівої вушної раковини, розміром 0,4х0,8 см; садно невизначеної форми в лівій завушній ділянці, розміром 0,4х0,4 см; садно округлої форми на шкірі верхньої губи справа розміром 0,3х 0,3 см; садна на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи по центру і зліва, розміром до 0,2xl см могли утворитися внаслідок нанесення ударів руками. Синець по боковій поверхні грудної клітки по середній пахвинній лінії в нижній третині синець овальної форми, буро-зеленого кольору, розміром 3х3,5 см та перелом переднього відрізку 10-го ребра справа зі зміщенням фрагментів могли утворитися внаслідок ударів ногами. Механізм утворення решти тілесних ушкоджень не продемонстрований (а.с.197-198 том 1).

Також під час проведення слідчого експерименту 04.01.2020 за участі свідка ОСОБА_10 , останній у присутності двох понятих розповів про те, що 29.12.2020 йому зателефонувала знайома ОСОБА_1 та попросила допомогти відвести додому ОСОБА_3 , який був у неї. Коли він зайшов до однієї з кімнат, то потерпілий був у ній. Після цього свідок подзвонив ОСОБА_6 та попросив йому прийти. Після того, як вони вживали спиртне, свідок зайшов у кімнату до ОСОБА_13 та побачив, що той лежить на підлозі біля ліжка, а ОСОБА_1 , завдавала йому ударів, що продемонстрував. При цьому вказав, що потерпілий ОСОБА_2 лежав на спині головою до входу у кімнату, а ОСОБА_12 стояла по праву руку, ближче до його голови нахилившись та продемонстрував механізм нанесення ударів кулаком правої руки близько п`яти-десяти ударів в обличчя. Також продемонстрував нанесення ОСОБА_12 потерпілому близько п`яти-десяти ударів в область грудної клітини з правого боку та після чого свідок відтягнув ОСОБА_12 у сторону, ОСОБА_22 допоміг Залєвському підвестися та дійти додому (а.с.185-187 том 1). Вказана слідча дія біла зафіксована на CD-R оптичний диск (а.с.188 том 1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №16 від 17.01.2020 тілесні ушкодження, зафіксовані у потерпілого ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичної експертизи №6 від 13.01.2020, могли утворитись при механізмі, продемонстрованому свідком ОСОБА_10 під час слідчого експерименту за його участю 04.01.2020, а саме: рана невизначеної форми в області завитка лівої вушної раковини, розміром 0,4х0,8 см; садно невизначеної форми в лівій завушній ділянці, розміром 0,4х0,4 см; садно округлої форми на шкірі верхньої губи справа розміром 0,3х 0,3 см; садна на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи по центру і зліва, розміром до 0,2xl см могли утворитися внаслідок нанесення ударів правою рукою. Синець по боковій поверхні грудної клітки по середній пахвинній лінії в нижній третині синець овальної форми, буро-зеленого кольору, розміром 3х3,5 см та перелом переднього відрізку 10-го ребра справа зі зміщенням фрагментів могли утворитися внаслідок нанесення ударів в область грудної клітини з правого боку. Механізм утворення решти тілесних ушкоджень не продемонстрований (а.с.195-196 том 1).

На підставі письмової заяви ОСОБА_1 від 14.01.2020 (а.с.189 том 1) з останньою, як підозрюваною, 14.01.2020 у присутності двох понятих було проведено слідчий експеримент, під час якого остання розповіла про те, що 29.12.2019 близько 19 години 30 хвилин вона зателефонувала ОСОБА_2 та запросила його до себе додому. Останній прийшов до неї вже п`яний та ліг відпочивати у ліжко. Потім вона почула близько двох разів, що останній у ліжко справляє природні потреби та коли вона зайшла до кімнати, підійшла до ліжка, що і продемонструвала, схопила його за одяг та потягла на себе, від чого той впав на підлогу обличчям. Після того продемонструвала, як вона наносила руками удари потерпілому по обличчю та голові, потім переступила через манекен. Розповіла, як покликала ОСОБА_23 та після чого нанесла два удари правою ногою по правій частині тулуба ОСОБА_3 , після чого її відтягли (а.с.190-192 том 1).

У приміщенні кабінету №4 Тростянецького ВП було оглянуто відеокамеру, в якій на час огляду була встановлено флеш карта з відеозаписами слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_1 (а.с.193 том 1) та яка була скопійована на оптичний DVD-R диск (а.с.194 том 1).

Відповідно висновку судово-медичної експертизи №15 від 17.01.2020 тілесні ушкодження, зафіксовані у потерпілого ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичної експертизи №6 від 13.01.2020, могли утворитись при механізмі, продемонстрованому підозрюваною ОСОБА_1 під час слідчого експерименту за її участю 14.01.2020, а саме: рана невизначеної форми в області завитка лівої вушної раковини, розміром 0,4х0,8 см; садно невизначеної форми в лівій завушній ділянці, розміром 0,4х0,4 см; садно округлої форми на шкірі верхньої губи справа розміром 0,3х 0,3 см; садна на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи по центру і зліва, розміром до 0,2xl см могли утворитися внаслідок нанесення ударів руками. Синець по боковій поверхні грудної клітки по середній пахвинній лінії в нижній третині синець овальної форми, буро-зеленого кольору, розміром 3х3,5 см та перелом переднього відрізку 10-го ребра справа зі зміщенням фрагментів могли утворитися внаслідок нанесення ударів ногами. Механізм утворення решти тілесних ушкоджень не продемонстрований (а.с.199-200 том 1).

Отже, усі досліджені судом докази узгоджуються між собою, є такими, що зібрані органом досудового розслідування у порядку та у спосіб, визначений законом, є належними і допустимими, та такими, що не оспорені сторонами кримінального провадження.

За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення доведена повністю, а дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 раніше судима, судимість в установленому законом порядку не знята і не погашена, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №20 від 16.01.2020 ОСОБА_11 на момент вчинення кримінального правопорушення виявляла ознаки легкої розумової відсталості (помірна дебільність), не виявляла ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_1 виявляє ознаки легкої розумової відсталості (помірна дебільність), може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_1 застосування до неї примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.161,163-164 том 1).

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння слідству.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання – не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді про обвинувачену ОСОБА_1 , складеної представником органу пробації – обвинувачена ОСОБА_1 має високий рівень скоєння повторного правопорушення, тому виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у тому числі для окремих осіб). На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (а.с.94-95 том 1).

Отже, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення ОСОБА_1 , наслідки, які настали від скоєного злочину, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, і саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження скоєння нових злочинів.

Крім того, слід врахувати, що ОСОБА_1 також була засуджена 01.07.2020 вироком Тростянецького районного суду Сумської області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у розмірі 1020 грн. (а.с.165-166 том 1). Штраф на даний час не сплачений засудженою ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України зазначено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 КК України.

Отже, так як обвинувачена скоїла кримінальне правопорушення до постановлення зазначеного останнього вироку, суд призначає остаточне покарання за правилами ч.1 і 4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Разом із тим суд встановив, що ОСОБА_1 на даний час не потребує ізоляції від суспільства, з урахуванням пом`якшуючих провину обставин - щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочина, відсутність у потерпілого за життя претензій до обвинуваченої матеріального та морального характеру, наявність на утриманні п`ятьох малолітніх дітей, за якими вона здійснює догляд, враховуючи думку вдови ОСОБА_21 , яка не пред`явила вимог до ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне застосувати положення ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_1 на підставі статті 75 КК України від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк, передбачений частиною 4 статті 75 КК України, тривалістю один рік. При цьому на період дії іспитового строку необхідно покласти на обвинувачену обов`язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК України.

Речові докази відсутні. Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлено.

Підстави для обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу - відсутні .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 371, ч.2,3 ст.373, ст.374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і по цьому закону призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 01.07.2020 у виді штрафу у розмірі 1020 грн., більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_1 не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя О.С. Линник