Ухвала суду № 98288828, 14.07.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/10614/19

Провадження № 2-п/219/35/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медінцевої Н.М.

за участю секретаря Петрейко А.О.

заявника (відповідача) ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 лютого 2020 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання якого: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», місцезнаходження якого: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5-Б, оф. 5, код ЄДРПОУ 41904846, заборгованості за кредитним договором IKAPNAОG.18724.001 від 05 грудня 2011 року в розмірі 61965 (шістдесят одна тисяча дев`ятсот шістдесят п`ять) грн. 46 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи (представник позивача) просив відмовити у перегляді заочного рішення, оскільки ніяких на це підстав не має.

Заявник (відповідач) в судовому засіданні заяву підтримав та просив суд скасувати заочне рішення.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 219/10614/19, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання якого: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», місцезнаходження якого: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5-Б, оф. 5, код ЄДРПОУ 41904846, заборгованості за кредитним договором IKAPNAОG.18724.001 від 05 грудня 2011 року в розмірі 61965 (шістдесят одна тисяча дев`ятсот шістдесят п`ять) грн. 46 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. (а.с.50-53).

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно п. 3 ч. 2ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

У відповідності до ч. 3ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 288 ЦПК України,заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Твердження відповідача, викладені в заяві про перегляд заочного рішення, щодо поважності його неявки в судове засідання, через відсутність належного повідомлення про розгляд справи, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, то: згідно відповіді ГУ ДМС України в Донецькій області від 22 жовтня 2019 року (а.с.34) ОСОБА_1 зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться. Відповідно до копії паспорту відповідача, який долучений до позову позивачем (а.с.15-16) останнє відоме місце його реєстрації є: АДРЕСА_1 .

Тому суд, на підставі 11 та 12 статті 128 ЦПК України, в яких зазначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), робив виклик відповідача через оголошення на офіціальному веб-порталі «Судова влада України» про час та місце судових засідань, а саме на 17 грудня 2019 року 09-00 годину, оголошення було розміщено 18 листопада 2019 року (а.с.38), яке було відкладено із-за неявки відповідача у судове засідання за невідомих причин, на 19 лютого 2020 року 09-30 годину, про що оголошення було розміщено ще 19 грудня 2019 року (а.с.43), тобто більше ніж за два місяці до судового засідання, проте з матеріалів справи більше не вбачається, що відповідач проявляв інтерес до цієї справи та з`являвся до суду.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином у розумінні діючого законодавства України був повідомлений про час та місце слухання цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, і тільки із-за своєї байдужості і безвідповідальності не прибув в жодне судове засідання, в наслідок чого судом було ухвалено по справі заочне рішення, тобто такі дії відповідача можна розцінити як спробу зловживання своїми процесуальними правами як сторони по справі та намагання уникнути правової відповідальності у кредитних правовідносинах з позивачем.

Що стосується посилання заявника щодо безпідставності позовних вимог позивача, які вказані у заяві про перегляд заочного рішення, а саме те що судом не було зазначено у своєму рішенні, що його автомобіль був викрадений і стосовно цього є кримінальна справа, то це не стосується кредитних правовідносин, оскільки відповідач не надав жодного письмового доказу стосовно того, що він з цього приводу звертався до позивача та просив у них кредитні канікули, або те, що це є форс мажорними обставинами, або те що він із-за цього звертався до них за реструктуризацією заборгованості, так як ці гроші він брав на придбання цього автомобілю, проте в кредитному договорі не вказано, що позивач зобов`язаний відповідати за його схоронність, або те, що у разі його викрадення, зникнення або ще що відповідач не повинен сплачувати кредитні кошти, які він позичив у позивача. Відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 19 лютого 2020 року.

Крім того, у відповідність до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що заявник не навів достатніх та належних доводів про поважність причин пропуску строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення. Суд, також не вбачає посилань відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішення по суті та обґрунтуванням апеляційної скарги, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Частиною 4ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Н. М. Медінцева