Ухвала суду № 98287091, 08.07.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/5430/21

ун. № 759/14971/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Кравець В.М., за участю секретаря судового засідання Олійника Б.М., прокурора Хайрутдінової Г.Є., захисника Дрижакової Д.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Баженової Н.В., погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва Хайрутдіновою Г.Є., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100080003352 від 21.07.2020 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іваньки, Маньківського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 307 КК України,

встановив:

До слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3ст.307 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що слідчими слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, у складі слідчої групи, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100080003352 від 21.07.2020.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений слідством час, однак не пізніше липня 2020 року вступив у попередню злочинну змову із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та іншими невстановленими на даний час особами, з метою незаконного виробництва та виготовлення психотропної речовини в особливо великих розмірах з метою збуту на території України, для отримання грошової винагороди.

При цьому, ОСОБА_1 за попередньою змовою із вищевказаними особами, розподілили ролі між собою, а саме що він разом із ОСОБА_6 ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та невстановленими слідством особами діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в заздалегідь орендованому складському приміщенні розташованому в АДРЕСА_3 , за допомогою раніше придбаних прекурсорів та обладнання, будуть займатися виготовленням психотропної речовини амфетамін, в особливо великих розмірах, а в свою чергу ОСОБА_9 знаходячись за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_4 , буде займатись розфасовкою, запаковуванням та складанням в коробки відповідного поштового оператора виготовленої психотропної речовини в особливо великих розмірах, а ОСОБА_10 в свою чергу, діючи узгоджено із вищевказаними особами, знаходячись на території Святошинського району м. Києва, займатиметься збутом виготовленого та розфасованого амфетаміну, через мережу поштових відділень « НОВА ПОШТА » та «ДЖАСТІН».

Разом з тим, ОСОБА_1 , домовившись із ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими слідством особами, за допомогою месенджера «ТЕЛЕГРАМ», створили інтернет магазин «КЛАНАМФА», через який за грошову винагороду здійснювали збут виготовленої ними психотропної речовини в особливо великих розмірах.

В рамках даного кримінального провадження 13.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

14.04.2021 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва, щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В подальшому, ухвалою слідчого судді від 09.06.2021 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 продовжено до 12.07.2021 включно.

На момент складання клопотання, слідчому судді Святошинського районного суду м. Києва подано на розгляд клопотання про продовження строку досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Беручи до уваги те, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні закінчується 12.07.2021, однак ризики, які були визнані в ухвалі слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва обґрунтованими наразі не зменшились, відтак виправдовують тримання останнього під вартою.

Завершити досудове розслідування до закінчення дії вищевказаної ухвали неможливо, у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, з метою підтвердження фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, зокрема обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні; здійснення ряду заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, але не виключно, тимчасових доступів до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; отримання висновків експертів щодо вже призначених експертиз, а також призначення ще ряду судових експертиз, зокрема, але не виключно: експертизи матеріалів, речовин та виробів, технологічної експертизи, молекулярно-генетичної експертизи; після зібрання доказів, здійснити їх перевірку та оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення; виконання вимоги ст. ст. 283, 290 та 291 КПК України.

У клопотанні слідчим наведені відомості, які вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, а саме: протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України від 12.04.2021; протоколом обшуку від 12.04.2021 року, за адресою: АДРЕСА_3 ; висновком експерта №СЕ-19/111-21/16695-НЗПРАП від 13.04.2021; висновком експерта №СЕ-19/111-21/16702-НЗПРАП від 19.05.2021; висновком експерта №СЕ-19-21/12381- НЗПРАП від 15.04.2021; висновком експерта №СЕ-19-21/12374- НЗПРАП від 15.04.2021; висновком експерта №СЕ-19-21/12380- НЗПРАП від 15.04.2021; висновком експерта №СЕ-19-21/12377- НЗПРАП від 15.04.2021; висновком експерта №СЕ-19-21/12372- НЗПРАП від 15.04.2021; висновком експерта СЕ-19-21/12373- НЗПРАП від 15.04.2021; висновком експерта №СЕ-19-21/12846- НЗПРАП від 20.04.2021; висновком експерта №СЕ-19-21/16370- НЗПРАП від 04.06.2021; результатами проведення негласних слідчих розшукових дій; показаннями свідків; протоколами оглядів мобільних телефонів ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

В обґрунтування необхідності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у клопотанні викладено відомості про існування достовірних ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може: переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала з викладених у ньому підстав та просила його задовольнити. Зазначила, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК та підтверджують наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим, сторона обвинувачення просила застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в межах строків досудового розслідування без визначення застави. При цьому, повідомила, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06.07.2021р. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців.

Підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що він до кримінального правопорушення не причетний, проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що він не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Просив обрати більш м`який запобіжний захід, повідомив, що його співмешканка - ОСОБА_11 , з якою він близько 4 років проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу, перебуває на останньому тижні вагітності.

Захисник зауважила на необґрунтованості підозри та недоведеності стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просила у задоволені клопотання відмовити та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту або застави.

Слідчий суддя, вислухавши доводи та пояснення підозрюваного, доводи захисника, прокурора, дослідивши подані матеріали, дійшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст.197, ст.199 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Слідчим суддею встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06.07.2021р. ( ун.№759/14818/21).

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 12.07.2021р., однак завершити досудове розслідування до вказаної дати неможливо у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

У відповідності до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження; серед інших ними є запобіжні заходи.

У ст. 177 КПК України визначено мету та підстави застосування запобіжних заходів, які є виключними, а ст.178 КПК України визначено також обставини, наявність яких суд зобов`язаний оцінити при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Згідно ч. 1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про продовження підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що прокурором та доказами, які містяться в матеріалах клопотання, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КПК України. При цьому слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990р., «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994р., що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984р.).

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України слідчий суддя вважає встановленим наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що злочин, який інкримінується ОСОБА_1 ,згідно вимог ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання строком від 9 до 12 років з конфіскацією майна, підозрюваний офіційно не одружений, не працює. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час процес зібрання доказів стороною обвинувачення є незавершеним, не встановлено всіх обставин, які мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню, місцезнаходження окремих речових доказів, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.

Наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_1 може здійснювати вплив на таких осіб з метою зміни ними своїх показів або відмови від них, задля уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності. Також, слідчий суддя вважає, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого правопорушення.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 не працевлаштований, тобто не має будь-якого офіційного джерела доходу. При цьому, злочин, що інкриміновано підозрюваному, пов`язаний зі збутом психотропних речовин з корисливих мотивів.

Отже, ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ч.1ст.177 КПК України, встановлені під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, продовжують існувати.

При вирішенні клопотання прокурора, згідно ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, офіційно не одружений, його співмешканка ОСОБА_11 перебуває на останньому тижні вагітності, також слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я підозрюваного.

Згідно з ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013р., розумність тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором доведено, що ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, вони не зменшились, застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам, а також, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 в межах строків досудового розслідування є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Разом з тим, слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», згідно якої при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (п.3 ч.5 ст. 182 КПК України).

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, його вік та майновий стан, слідчий суддя відповідно до ст. 183 ч.3 КПК України вважає за доцільне визначити розмір застави у межах 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 713 700 грн. та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

На думку слідчого судді даний розмір застави, враховуючи практику Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» від 8 січня 2009 року), буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися чи будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, та буде гарантією виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182,183, 194, 197, 199, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві Баженової Н.В., погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва Хайрутдіновою Г.Є., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 05 вересня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави у межах 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 713 700 грн. ( Сімсот тринадцять тисяч сімсот гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059 ;банк отримувача ДКСУ, м.Київ ;код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з особами, які мають статус свідків та підозрюваних у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2-х місячний строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текс ухвали проголошено 13 липня 2021р.

Слідчий суддя В.М. Кравець