Рішення № 98286770, 09.07.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1712/18

2/705/316/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2021 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої-судді Білик О.В.

за участю секретаря судового засідання – Щербакової Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з кредитним договором. Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою б/н від 06.09.2011 з метою отримання банківських послуг та отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписанням анкети-заяви 06.09.2011 ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. У зв?язку з порушенням зобов?язань за кредитним договором відповідач станом на 28.02.2018 має заборгованість в розмірі 68409,58 грн.,яка складається з наситупного: 415,42 грн. заборгованості за кредитом; 58630,37 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 5630,00 грн. пені та комісії; 500 грн. штрафу (фіксованої частини) та 3233,79 грн. штрафу (процентної складової), яку позивач просить стягнути з відповідача.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2018 справа передана на розгляд судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ковалю А.Б.

14.05.2018 ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Коваля А.Б. відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

12.06.2018 ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області Коваля А.Б. перейдено від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження.

02.07.2018 від представника відповідача – адвоката Цімохи Р.Р. надійшов відзив на позов, в якому вказано, що 06.09.2011 між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір б/н, згідно умов якого відповідач отримав у позивача кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак строк, в межах якого банк мав право звернутися до суду за захистом своїх прав - минув. Відповідно до Правил користування платіжною карткою на ній указано граничний строк дії (місяць і рік) і вона дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці. У разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Як вбачається з здійсненого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 06.09.2011 станом на 28.02.2018 останнє надходження готівки на картрахунок здійснено 17.11.2012 в сумі 100,00 грн., тобто - згідно п.5.4 Правил користування платіжною карткою, - граничною датою виконання зобов`язання ОСОБА_1 мала б бути 17.12.2012, саме з цієї дати почався перебіг позовної давності. До суду за захистом порушеного права банк звернувся 05.04.2018, тобто на час звернення позивача до суду пройшло більше ніж три роки з часу здійснення останнього платежу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. З огляду на вищевикладене, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову повністю у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

12.07.2018 ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області закрито підготовче судове засідання та призначено цивільну справу до судового розгляду.

02.08.2018 та 11.04.2019 на адресу суду від представника позивача надійшли відповіді на відзив, в яких вказано, що даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях — ануітет, тощо. Але відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Згідно Умов та Правил картковий рахунок — це поточний рахунок, на якому враховуються операції по платіжній картці. Дія договору пролонгується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці. Представник позивача посилається на те, що кредитний договір чинний, а заперечення відповідача нічим не обгрунтовані. З виписки з карткового рахунку чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, а отже й отримав кредитну картку “Універсальна”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. 17.11.2012 картковий рахунок було поповнено на 100 грн. через термінал самообслуговування. А тому відповідач мав змогу різними йому доступними шляхами здійснювати погашення заборгованості в тому числі і через відділення Банку, тому заперечення відповідача являються необґрунтованими. Крім того, представник позивача вказує, що строк випущеної картки до останнього дня 06.2015 року, а позивач звернувся до суду з позовом 08.04.2018 — до спливу строку позовної давності. У звязку з цим, обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду.

27.03.2020 на адресу суду від представника відповідача – адвоката Цімохи Р.Р. надійшло доповнення до відзиву на позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на сплив строків позовної давності та норми чинного законодавства України.

24.04.2020 через електронні засоби зв`язку на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на доповнення до відзиву, в якому просили позов задоволити, посилаючись на обставини, що викладені у відповіді на відзив.

01.04.2021 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором б/н від 06.09.2011 в розмірі 8591 грн. 06 коп., з яких: 415,42 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 75,72 грн. – заборгованості за простроченими відсотками, 8099,92 грн. – заборгованість з пені. Також просить стягнути понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з?явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Проте, при зверненні з позовом до суду, у позовній заяві зазначено про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Цімоха Р.Р. в судове засідання не з?явилися. На адресу суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у відсутність відповідача та його представника. Крім того, представник відповідача у заяві просить відмовити у задоволенні позову.

Врахувавши позицію сторін по справі, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

В судовому засіданні із досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв?язку з чим підписав Анкету заяву б/н від 06.09.2011, та отримав кошти у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530,1054, 625 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

В позові зазначено та з долучених документів вбачається, що у зв?язку з порушенням зобов?язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 68409,58 грн.,яка складається з: 415,42 грн. заборгованості за кредитом; 58630,37 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 5630,00 грн. - пені та комісії; 500 грн.- штрафу (фіксованої частини) та 3233,79 грн. - штрафу (процентної складової), яку позивач просить стягнути з відповідача.

01.04.2021 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором б/н від 06.09.2011 в розмірі 8591 грн. 06 коп., з яких: 415,42 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 75,72 грн. – заборгованості за простроченими відсотками, 8099,92 грн. – заборгованість з пені.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, на підставі досліджених доказів суд вважає, що відповідач дійсно має борг перед банком за вказаним кредитним договором.

Однак, в результаті вивчення матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що у позові АТ КБ «Приватбанк» необхідно відмовити у зв`язку з пропуском позивачем позовної давності з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відповідності до частини 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідно до частини 5 цієї ж статті - якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач у позові не вказує про поважність пропуску строку давності, з матеріалів справи не вбачається, що причини пропуску позивачем, встановленого законом строку, є поважними.

Про пропущення строку позовної давності свідчать досліджені в судовому засіданні докази.

З долученої до позовної заяви виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що останньою датою надходження готівки на рахунок здійснено 17.11.2012 через термінал самообслуговування. Інших операцій, здійснених особисто відповідачем ОСОБА_1 задля погашення заборгованості з виписки не простежується. Банк звернувся з позовом до суду 25.04.2018, що підтверджується вхідним № 10552 від 25.04.2018, тобто більше, ніж через три роки після здійснення відповідачем останньої операції та початку виникнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно із частиною першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача. У заяві позичальника домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

Суд звертає увагу також на те, що повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами. Тобто, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами кредитного договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, якщо за умовами договорів погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальниками частинами кожного місяця, у рахунок чого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальниками кожного із цих зобов`язань. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 29.10.2014 у справі № 6-169цс14.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд звертає увагу також на постанови Верховного Суду України від 06.11.2013 № 6-116цс13, 19.03.2014 № 6-20цс14, 18.06.2014 № 6-61цс14, від 03.06.2015 № 6-31цс15, в яких викладена наступна правова позиція: «у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Приймаючи до уваги наведене, суд визнає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, але вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 257, 267, 509, 525, 526, 610, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 13.07.2021.

Суддя О.В. Білик