Вирок № 98286564, 12.07.2021, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/959/21

Провадження №1-кп/548/147/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судових засідань – Комаренко В.М.,

прокурора – Мілевської Т.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Лисенка А.Ф.,

потерпілої – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол кримінальне провадження № 12016170330000334 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Уфа Російської Федерації, українця, громадянина Україна, мешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, працюючого оператором тваринницьких комплексів і механізованих ферм в ПП «Агроекологія», водія категорій «В», «С», «СЕ», такого, що має на утриманні 1 малолітню дитину, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 16.06.2016 року близько 23:00 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи власним незареєстрованим двоколісним мотоциклом марки "ІЖ Планета 5" чи " НОМЕР_1 ", точну марку в ході досудового слідства встановити невдалося, рухаючись по автодорозі с. Новоаврамівка – с. Староаврамівка на території Хорольського району Полтавської області, в порушення вимог п.п. 12.1 та 21.1 Правил дорожнього руху України, перевозячи пасажирів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у транспортному засобі, який не було обладнано належною кількістю місць для сидіння пасажирів, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість та, втративши контроль над транспортним засобом, допустив його падіння на проїзну частину автодороги, в результаті чого потерпіла ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

В судовому засіданні при розгляді справи обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, пояснивши, що дійсно, увечері 16.06.2016 року, після вживання алкогольних напоїв, він разом із співмешканкою та неповнолітньою ОСОБА_5 поїхав на мотоциклі "ІЖ Юпітер5" до с. Новоаврамівка за спиртним. При цьому обвинувачений був за кермом, Настя посередині, ОСОБА_6 позаду. Мотоцикл був справний, шоломів ні у водія, ні у пасажирок не було. Коли, повертаючись до с. Староаврамівка, спускались згори, у мотоцикла лопнуло колесо і вони упали на дорогу. ОСОБА_7 була притомна, ОСОБА_6 втратила свідомість. Обвинувачений повернувся в кафе у с. Новоаврамівка, попросив хлопців відвезти ОСОБА_6 в лікарню, мотоцикл залишив біля кафе, куди він потім подівся, не знає. Через кілька тижнів дізнався, що потерпіла померла в лікарні. У вчиненому розкаявся.

Потерпіла ОСОБА_2 , яка є сестрою померлої ОСОБА_3 , у судовому засіданні дала показання, в яких зазначила, що обвинувачений співмешкав з її сестрою. У вечір події донька ОСОБА_2 . ОСОБА_7 пішла до ОСОБА_6 , потім донька дзвонила, повідомила, що вона з обвинуваченим та потерпілою в лікарні. Пізніше дочка розповідала, що коли вони їхали з гірки, мотоцикл почало носити зі сторони в сторону після чого впали. Втратила свідомість. Коли прийшла до тями побачила тітку без свідомості, яку обвинувачений намагався привести до тями. Потім обвинувачений поїхав за допомогою, пізніше приїхали 2 машини, в одну посадили ОСОБА_8 , в іншу – Оксану, їх повезли в лікарню в Хорол. Коли потерпіла ОСОБА_2 приїхала в Хорол, ОСОБА_6 була в реанімації, а донька в травматології. Свідку лікарі сказали, що сестра в тяжкому стані, у неї була черепно-мозкова травма, крововиливи, переломи ребер. Через декілька тижнів вона померла.

Виходячи з того, що обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, в суді заявив, що сумнівів у достовірності доказів по справі, зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження, він не має, ніякі обставини не оспорює, тому як обвинувачений та його захисник, так і прокурор та потерпіла вважали недоцільним дослідження судом доказів, які ніким не оспорюються. За таких обставин, після роз`яснень цьому обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження положень та наслідків ст. 349 КПК України, судове слідство по справі було обмежене допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження стосовно речових доказів та відомостей, які характеризують особу цього обвинуваченого.

Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, є вірною, так як цей обвинувачений 16.06.2016 року близько 23:00 год, під час керування двоколісним мотоцикломмарки "ІЖ Юпітер 5" чи "ІЖ Планета 5" точну марку в ході досудового слідства не встановлено, в порушення вимог п.п. 12.1, 21.1 Правил дорожнього руху України, перевозячи недопустиму кількість пасажирів на мотоциклі, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість, та допустив падіння транспортного засобу на проїзну частину автодороги, в результаті чого пасажир керованого обвинуваченим транспортного засобу – потерпіла ОСОБА_3 – отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Частиною 5 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року передбачено, що судам треба мати на увазі, що наведений у ч. 1 ст. 66 КК перелік обставин, які пом`якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати пом`якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч. 1 цієї статті (наприклад, вчинення злочину внаслідок збігу випадкових обставин чи неправильної поведінки потерпілого, відвернення підсудним шкідливих наслідків злочину, часткове відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди). Визнання обставини такою, що пом`якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, перше притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, а також позитивну характеристику за місцем проживання.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд враховує вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

При обранні виду та розміру кримінального покарання суд враховує обставини вчиненого злочину те, що обвинувачений вчинив тяжкий необережний злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в результаті чого настали невідворотні наслідки у вигляді смерті людини, а тому суд приходить до твердого переконання, що відсутні будь-які підстави для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 75 КК України, та вважає, що його виправлення можливе лише при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді реального позбавлення волі, яке, на думку суду, буде справедливим та достатнім для досягнення мети покарання.

Разом з тим, приймаючи до уваги наявність по справі ряду пом`якшуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що з урахуванням цього, обвинуваченому слід призначити покарання, більш наближене до мінімальної санкції ст. 286 ч. 2 КК України.

Виходячи з того, що обвинувачений при вчиненні злочину грубо порушив правила дорожнього руху, що призвело до настання тяжких наслідків, має посвідчення водія, суд також не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ч. 2 ст. 69 КК України та вважає необхідним застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

З огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, визначення судом покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі, з метою забезпечення виконання вироку суд приходить до висновку про необхідність обрання цьому обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили. При цьому суд визначає, що даний запобіжний захід обирається саме з метою забезпечення виконання даного вироку суду та із зазначенням настання певної події - до набранням цим вироком законної сили, що у повному обсязі узгоджується з принципом юридичної визначеності, який є особливо важливим при обмеженні свободи та з принципом законності в цьому контексті (щодо процедури - п. 54 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1998 року у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства»), стосується забезпечення передбачуваності застосування певного закону і не суперечитиме як п.74 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, так і положенням ч.1 ст.115 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 369 – 371, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід – тримання під вартою, взявши обвинуваченого під варту із зали суду і строк відбування покарання йому обчислювати з 12 липня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 11 440 (одинадцять тисяч чотириста сорок) грн в рахунок відшкодування вартості проведених по справі експертиз.

Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілій.

Копію вироку суду, не пізніше наступного дня після його проголошення надіслати учасникам судового розгляду, що не були присутні при його проголошенні.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд, за виключення оскарження обставин, які ніким не оспорювалися та не досліджувалися в суді.

Головуючий