Ухвала суду № 98285149, 08.07.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/20648/21

Провадження № 1-кс/947/9415/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Савельєва Ю.В., захисника підозрюваної - адвоката Прокопішиної К.В., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Мінуса О.І., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Савельєвим Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160000000507 від 13.05.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, уродженки с. Гетьманівка, Савранського району Одеської області, громадянки України, із середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, шляхом отримання грошових коштів шляхом систематичного заняття протиправною діяльністю пов`язаною з незаконним збутом наркотичних засобів, усвідомлюючи, що реалізація злочинного плану направленого на збут наркотичних речовин на території с. Усатове Біляївського району Одеської області та міста Одеси потребує залучення значної кількості людських ресурсів, розробила злочинний план до реалізації якого залучила власну матір - ОСОБА_1 , знайомого - ОСОБА_3 , та інших невстановленим досудовим розслідуванням осіб, при цьому роль керівникавзяла на себе.

Далі, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах ОСОБА_2 , переслідуючи корисливі мотиви, виконуючи функції керівника розробила злочинний план, спрямований на заволодіння грошовими коштами наркозалежних осіб та довела його до ОСОБА_1 . Вказаний план полягав у продажу кристалоподібної речовини, яка у своєму складі містить сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) у твердій формі, під виглядом героїну.

Приступивши до виконання вказаного плану ОСОБА_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час за невстановлених обставин отримала від невстановленої особи кристалоподібну речовину, яка містить сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) у твердій формі та зберігала її за місце мешкання, для її подальшого збуту під виглядом особливо небезпечного наркотичного засобу обіг якого заборонений - героїну.

У подальшому, 27.02.2021 о 12.37 год., відповідно до попередньої домовленості, особа під псевдонімом ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , з власного мобільного терміналу здійснив телефонний дзвінок на абонентський номер телефону НОМЕР_1 , який використовує при здійснення протиправної діяльності ОСОБА_2 , проте на дзвінок відповів ОСОБА_5 , та дотримуючись методів конспірації в усній формі надав дозвіл на придбання наркотичних засобів, маючи на увазі особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено - героїн. У подальшому, приблизно о 13.20 год. особа під псевдонімом ОСОБА_4 , спільно зі співробітниками поліції на службовому автомобілі прибули на території с. Усатове Біляївського району Одеської області, після чого ОСОБА_4 , у пішому порядку прибув до будинку АДРЕСА_1 , де мешкають ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Далі, у супроводі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 увійшов до вказаного жилого будинку, де в житловій кімнаті зустрівся з ОСОБА_1 , якій і передав грошові кошти у сумі 1000 гривень. У свою чергу, ОСОБА_1 , діючи згідно відведеної їй ролі взяла вказані грошові кошти, а саме - п`ять купюр номіналом 200 гривень загальною сумою 1000 гривень та поклала до кишені халату. Після входу до кімнати ОСОБА_2 , остання передала їй вказані грошові кошти та дотримуючись методів конспірації повідомила про необхідність надати особі під псевдонімом ОСОБА_4 , нібито наркотичну речовину. Після чого ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , маючи на меті заволодіння грошовими коштами особи під псевдонімом ОСОБА_4 , під виглядом продажу йому наркотичного засобу, обіг якого заборонено - героїну, перебуваючи в санвузлі вказаного будинку зважила та спакувала кристалоподібну речовину та передала її ОСОБА_4 . Після чого, особа під псевдонімом ОСОБА_4 , залишив вказаний будинок та подвір`я, прослідувавши до службового автотранспорту, де в присутності понятих добровільно видав працівникам поліції незаконно придбану ним кристалоподібну речовину білого кольору загальною масою 0,407 г.

У ході досудового розслідування встановлено, що порошкоподібна речовина білого кольору масою 0,407 г містить сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) (тверді форми).

Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 490 від 17.08.2007 «Про затвердження Переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів», дифенгідрамін (димедрол) (тверді форми).

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , з корисливих мотивів, переслідуючи умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання та збут наркотичного засобу обіг якого обмежено - метадону, в порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, а саме положень Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсорів», відповідно до якого обіг наркотичних засобів включених до Таблиці ІI, списку № 1 переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ № 770 від 6 травня 2000року, (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), на території України обмежено, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах незаконно придбали наркотичний засіб обіг яких обмежено - метадон, та в подальшому зберігали його за власним місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збуту. Так, 30.04.2021 приблизно о 12.50 год. особа під псевдонімом ОСОБА_4 , який діяв на підставі постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, спільно зі співробітниками поліції на службовому автотранспорті прибули на територію села УсатовеБіляївського району Одеської області та після зупинки автомобіля на перехресті вулиць Грушевського та Надлиманської, останній продовжив шлях до подвір`я за адресою: АДРЕСА_1 , у пішому порядку.

Прибувши за вказаною адресою, особа під псевдонімом ОСОБА_4 , увійшов до жилої кімнати, де зустрів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та у подальшому діючи відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану остання отримавши від ОСОБА_4 , дві купюри номіналом 500 гривень, загальною сумою 1000 гривень, повідомила ОСОБА_2 , про необхідність надати останньому наркотичний засіб. У свою чергу ОСОБА_2 , з правої кишені свого пальто дістала полімерний пакет з порошкоподібною речовиною, використовуючи сленгові слова запевнила ОСОБА_4 , що даний наркотичний засіб високої якості. Після чого, особа під псевдонімом ОСОБА_4 , залишив вказаний будинок та подвір`я, прослідувавши до службового автотранспорту, де в присутності понятих добровільно видав працівникам поліції незаконно придбану ним кристалоподібну речовину білого кольору загальною масою 0,450 г.

У ході досудового розслідування встановлено, що порошкоподібна речовина білого кольору масою 0,450 г містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол).

Метадон (фенадон), згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1298 від 2 грудня 2009 року, «Список № 1 наркотичних засобів, обіг якого обмежено» в «Таблиці ІІ», є наркотичним засобом. Дифенгідрамін (димедрол) тверді форми, згідно Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 490 від 17.08.2007 р. «Про затвердження Переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів», є сильнодіючим лікарським засобом.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 307КК України, тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння цією особою, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, більш того, за вчинення вищевказаних злочинів передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 , усвідомлюючи можливість її засудження до покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також, наявний ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КК України, оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі має можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження. Зокрема, у кримінальному провадженні є ряд свідків, які на даний час допитані, проте може виникнути необхідність у їх додатковому допиті, та враховуючи той факт, що на даний час свідки у судовому розгляді не надавали будь-яких свідчень.

Крім того, з огляду на репутацію підозрюваної, відсутність постійного місця роботи, а відтак міцних соціальних зв`язків та відсутність стабільного доходу, може свідчити про імовірне продовження протиправної діяльності направленої на збут наркотичних засобів.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваної в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила застосувати заможний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вказавши, що прокурор не надав докази того, що підозрювана може переховуватися, з часу реєстрації кримінального провадження пройшло багато час, тому ризики відсутні. Крім того, ОСОБА_1 є хворою людиною, страждає на серцеві напади, має міцні соціальні зв`язки, сім онуків.

Підозрювана в судовому засіданні підтримала думку захисника, з підозрою не погодилася.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 08.07.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- ч. 2 ст.307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується: протоколом ідентифікації (помітки) грошових коштів від 26.02.2021 року, протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 01.03.2021 року, протоколом про результати проведення аудіо-, відео контролю особи від 17.03.2021 року, протоколом огляду закупника і вручення грошових коштів від 07.02.2021 року, протоколом отримання добровільно наданого предмету від 07.02.2021 року, висновком експерта №СЕ-19/116-21/4199-НЗПРАП від 31.03.2021 року, протоколом ідентифікації (помітки) грошових коштів від 30.04.2021 року, протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 30.04.2021 року, протоколом огляду закупника і вручення грошових коштів від 30.04.2021 року, протоколом отримання добровільно наданого предмету від 30.04.2021 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_4 від 13.05.2021 року, висновком експерта №СЕ-19/116-21/8096-НЗПРАП від 31.05.2021 року, протоколом ідентифікації (помітки) грошових коштів від 20.05.2021 року, протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 20.05.2021 року, протоколом огляду закупника і вручення грошових коштів від 20.05.2021 року, протоколом отримання добровільно наданого предмету від 20.05.2021 року, висновком експерта №СЕ-19/116-21/9217-НЗПРАП від 03.06.2021 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_4 від 21.05.2021 року, протоколами про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 01.06.2021 року, 24.06.2021 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.1.1. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер таких кримінальних правопорушень, оскільки розповсюдження наркотичних засобів завдає істотної шкоди суспільним інтересам, життю та здоров`ю людини, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.

Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних наслідків переховування у вигляді його можливого затримання у невизначеному майбутньому, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Враховуючи також те, що матеріали клопотання та кримінального провадження містять протоколи допиту свідка ОСОБА_4 , тому підозрюваній при ознайомлені стануть відомі анкетні дані останнього, який в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідка, схиляючи його до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

При вирішенні питання щодо існування ризику продовження кримінального правопорушення, в якому особа підозрюється, слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень, кількість епізодів, їх специфіку, корисливий характер, а також характеризуючи дані підозрюваної, відповідно до яких остання не працює, тобто не має постійного джерела прибутку та офіційного заробітку, ймовірно отримувала дохід від збуту наркотичних засобів, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді продовження вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів.

4.1.2. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваною обов`язків.

В частині доводів сторони захисту відносно того, що підозрювана має міцні соціальні зв`язки, має сім внуків, є хворою людиною, слідчий суддя зазначає, що вказані доводи не були підтверджені належними доказами, зокрема, медичними документами, довідками про склад сім`ї, позитивними характеристиками, що унеможливлює належним чином оцінити у сукупності соціальні зв`язки підозрюваної та стан здоров`я.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останньої більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваної ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останньою відповідного розміру застави.

4.2. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваній ОСОБА_1 розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Дослідивши клопотання та долучені в обґрунтування матеріали, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та соціального стану підозрюваної, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Так, при визначенні розміру застави слідчий суддя враховує наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України, обставини вчинення кримінальних правопорушень, кількість епізодів, суспільно-небезпечні наслідки, які носять значний ступінь загрози для суспільства, в тому числі пряму загрозу для здоров`я населення, майновий та сімейний стан підозрюваної, зокрема, обставину ймовірного отримання останньою прибутку від незаконного збуту наркотичних засобів, сума застави має перевищувати граничні розміри визначені у ст. 182 КПК України.

Враховуючи наведені вище фактори, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень, здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваної, під загрозою звернення застави в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194-196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Мінуса О.І., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Савельєвим Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160000000507 від 13.05.2020 року - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 05.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень.

Роз`яснити підозрюваній, що підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_1 строком до 08.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду а кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну за винятком паспорта громадянина України.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.