Ухвала суду № 98284991, 08.07.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/3663/17

1-кп/465/170/21

У Х В А Л А

про скасування арешту майна

08.07.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді: Марків Ю.С.

при секретарі: Чапля В.С.

з участю прокурора: Захарка А.Є.

потерпілої: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання потерпілої ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 04 травня 2017 року у справі №456/614/17, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2021 потерпіла ОСОБА_1 , звернулась до суду із клопотанням про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 04.05.2017 року, в рамках в кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.04.2017 року за № 12017140080001267, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, на транспортний засіб OPEL VECTRA, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску.

Вимоги клопотання мотивує тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 13.05.2021 у справі № 466/5601/20, відновлено за нею державну реєстрацію права власності на транспортний засіб OPEL VECTRA, 2008 року випуску, сірого кольору, н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 . Також, зазначає, що в кримінальному провадженні № 12017140080001267 від 18.04.2017 досудове розслідування завершено, обвинувальний акт скеровано до суду, а отже усі докази, органом досудового розслідування зібрані та проведені усі необхідні процесуальні рішення, тому потреби у подальшому обмеженні її прав, як власника майна немає необхідності. Додатково, ОСОБА_1 підкреслила те, що тривалий час, а саме близько чотирьох років, не здійснюється розгляд вказаного кримінального провадження з причин неявки обвинуваченого ОСОБА_2 , який починаючи з 28.12.2017 року не з`являється до суду без поважних на це причин та з тих підстав оголошений у розшук.

Потерпіла в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні проти вимог клопотання заперечив, зазначивши, що арештоване майно являється речовим доказом у справі, однак загалом покладається на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст.135 КПК України.

Обвинувачений в судове засідання не з`явився, згідно ухвали Франківського районного суду м.Львова від 14.02.2018 року перебуває у розшуку.

Суд, вивчивши клопотання та додані до нього копії документи, матеріали кримінального провадження, заслухавши доводи сторін, дійшов до висновку, що клопотання можливо задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 13.05.2021 у справі № 466/5601/20 визнано недійсним договір комісії № 291 від 14 квітня 2017 року укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Автовир» на продаж автомобіля марки OPEL VECTRA, 2008 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 , визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 17/04/000195 від 14 квітня 2017 року, укладений між комісіонером - Приватним підприємством «Автовир» (код ЄДРПОУ 39527139) в інтересах ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_2 , скасовано державну реєстрацію права власності на автомобіль OPEL VECTRA, 2008 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 за ОСОБА_2 та відновлено державну реєстрацію права власності на вказаний автомобіль за ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 04.05.2017 року в рамках кримінального провадження № 12017140080001267, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.04.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, накладено арешт на транспортний засіб OPEL VECTRA, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску, тимчасово, до скасування даного арешту у передбаченому КПК України порядку, позбавивши права відчуження даного майна іншими особами.

Також, з даної ухвали вбачається, що вищевказане майно було визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні і арешт на транспортний засіб накладався саме за клопотанням потерпілої.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений протягом більш, ніж чотирьох років перебуває у розшуку.

Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 4 ст. 173 КПК України визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Так, статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, які визначеним у ч. 1 ст. 7 КПК України.

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном і ніхто не може бути протизаконно обмежений в реалізації свого законного права власності.

Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

В судовому засіданні встановлено, що державну реєстрацію права власності на автомобіль марки «OPEL» модель «VECTRA», номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску, сірого кольору, відновлено за потерпілою ОСОБА_1 .

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Так, станом на 08.07.2021 року, досудове розслідування по даному кримінальному провадженню завершено, отже усі докази, органом досудового розслідування зібрані та проведені усі необхідні процесуальні рішення, зокрема й щодо призначення та проведення експертиз, тому потреби у подальшому обмеженні прав потерпілої, як власника майна є недоцільним.

За викладених обставин, скасування арешту із транспортного засобу, відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини в контексті дотримання Статті 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права мирного володіння майном, викладену в рішеннях у справах «Іатрідіс проти Греції», «Кушоглу проти Болгарії» та «Спорронг та Льон рот проти Швеції».

Таким чином, суд, оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, зважаючи на обставини наведені потерпілою, вважає за можливе скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 04.05.2017 року по справі № 465/2427/17 на транспортний засіб марки «OPEL» модель «VECTRA», номер кузова НОМЕР_1 , сірого кольору, в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 100, 131-132, 170-175, 314-315, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання потерпілої ОСОБА_1 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 04.05.2017 року по справі № 465/2427/17 у кримінальному провадженні №12017140080001267 від 18.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме на: транспортний засіб марки «OPEL» модель «VECTRA», номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску, сірого кольору.

Провадження у справі зупинити до розшуку обвинуваченого.

Ухвала остаточна та в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 13.07.2021 року.

Суддя Марків Ю.С.