Постанова № 98284788, 09.07.2021, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Справа № 133/1374/21

провадження № 3/133/1046/21

09.07.21 м. Козятин

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення № 2 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , такого, що не працює,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23.04.2021, складеного заступником начальника СРПП ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, капітаном поліції Порхуном В.С., 23.04.2021 о 21 год. 30 хв. по вул. Центральній в с. Поличенці, Махнівської ОТГ, Хмільницького району Вінницької області, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2111 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, порушення координації) від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та проведення такого огляду в закладах охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, зазначив, що він не керував автомобілем на момент його зустрічі з працівником поліції. Пояснив, що він, повертаючись від соєї тещі, під час руху, проїхавши приблизно 1 км, помітив, що забув документи, зокрема, посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. При цьому він був в автомобілі зі своєю дружиною та кумом. Зупинившись, його дружина вийшла з машини та пішла додому, щоб принести документи, а він з іншим пасажиром лишились. У такий проміжок часу, коли він чекав на документи, до нього підійшов співробітник поліції, та, вказавши на наявність у нього ознак алкогольного сп`ягніння, запропонував пройти відповідне освідування. Він відмовився. Підтвердив у судовому засіданні, що вживав настоянку прополісу на спирту. Однак наполягав на тому, що співробітник поліції його не зупиняв. Вказав, що пояснення до протоколу підписав не читаючи, оскільки має поганий зір, окулярів при собі не мав.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Олянюк В.Л. заявив суду клопотання про закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення мотивуючи тим, що ОСОБА_1 не спростовує відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, проте заперечує, що він керував транспортним засобом. Тому доказуванню підлягає, серед іншого, й факт керування особою транспортним засобом. Тоді як матеріали провадження не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 , керування транспортним засобом, в розумінні визначення поняття керування, передбаченого відповідними нормативно-правовими актами. Вказав, що наданий працівником поліції в якості доказу відеозапис не містить однозначних фактичних даних, які б підтверджували факт керування транспортним засобом, оскільки містить відомості лише про події, коли транспортний засіб перебував в нерухомому стані та ними не зафіксовано моменту його руху, що також свідчить про відсутність доказів, які б підтвердили, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Відеозаписи не містять жодного моменту, на якому б було зафіксовано рух транспортного засобу або факт керування ОСОБА_1 , чи знаходження останнього безпосередньо за кермом автомобіля, як про це зазначено в протоколі, а тільки вбачається, що працівники поліції зафіксували, що транспортний засіб перебуває в нерухомому стані, біля якого знаходився ОСОБА_1 . Крім того, в матеріалах адміністративної справи містяться пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які не можна вважати належним та беззастережними доказами вини ОСОБА_1 , оскільки пояснення цих свідків викладені на заздалегідь виготовлених бланках, вони є ідентичними між собою за змістом та почерком. Більше того, як зазначено у Постанові ВС/КАС № 560/751/17 від 27.06.2019 року, письмові пояснення свідків адміністративного правопорушення без їх допиту в судовому засідання є неналежними доказами.

Також у судовому засіданні адвокат Данилюка П.В. вказував на те, що дата на диску з відеозаписом не відповідає даті складення протоколу, та у самому протоколі не зрозуміло зазначено, який саме пункт ПДР порушено.

Заслухавши думку ОСОБА_1 , адвоката, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, наявні письмові пояснення, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Згідно п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є:

запах алкоголю з порожнини рота;

порушення координації рухів;

порушення мови;

виражене тремтіння пальців рук;

різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

За змістом вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Пункт 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

За змістом ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, для фіксування факту відмови пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`ягніння є достатнім зафіксувати це на відеокамеру співробітника поліції, а у разі, якщо це не можливо зробити - підтвердженням відмови є пояснення свідків. У цій справі міститься як фіксація на відеокамеру, так і пояснення свідків. Такі пояснення містять необхідні і достатні відомості, підписи осіб, що підтверджують факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Цей же факт зафісовано на відеокамеру.

Суд не бере до уваги посилання представника на те, що дата на відеркамері не відповідає даті складення протоколу, оскільки обставина щодо дати, часу та місця складення протоколу та фіксації відмови не оспорюється самим ОСОБА_1 .

Суд встановив, що 23.04.2021, увечері, на автодорозі в с. Поличенці Хмільницького р-ну ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Така обставина підтверджена, крім матеріалів справи, ним самим, оскільки він у судовому засіданні пояснив, що проїхав приблизно 1 км, перш ніж зупинився, оскільки виявив відсутність при собі документів. Отже, автомобілем ВАЗ2111 д.н.з. НОМЕР_1 керував саме ОСОБА_1 . Із диску з відеозаписом нагрудної камери працівника поліції вбачається, що даний факт на момент вчинення адміністративного правопорушення під час проведення його фіксування на відекамеру, особою яка притягується до адміністративної відповідальності не спростовувалось. Жодних заперечень у протоколі та в інших, доданих до нього документів, ОСОБА_1 не зазначив. Крім того встановлено, що ОСОБА_1 відмовився пройти тест на алкогольне сп`яніння, що вбачається з відеозапису, на якому чітко видно, що ОСОБА_1 повідомив про те, що вживав спиртову настоянку після чого керував транспортним засобом; пройти тест на місці зупинки транспортного засобу на відповідну пропозицію співробітника поліції не погодився.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 455377 від 23.04.2021, складений саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, з зазначенням наявних ознак алкогольного сп`яніння.

Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння підтверджується самим протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан сп`яніння, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, в результаті чого огляд не проводився, а також направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.04.2021, де зазначено, що огляд не проводився у зв`язку з відмовою під проходження огляду в закладах охорони здоров`я, диском з відеозаписом, письмовими поясненнями свідків та поясненнями самого ОСОБА_1 .

Тому, враховуючи зазначені докази, суд вважає доведеним порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 щодо відмови пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння містять у собі склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, адже зі змісту наведеної норми слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає не лише за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що і мало місце в даному випадку.

Суд також не бере до уваги посилання адвоката - представника ОСОБА_1 щодо неправильного складання протоколу в частині зазначення пункту ПДР, що був порушений. Так, представник ОСОБА_1 вказува, що вбачається зазначення п. 2.8 ПДР, однак, на думку суду, пункт ПДР вказаний коректно, настільки чітко, що є можливість однозначно визначити пункт ПДР, що був порушений, як 2.5.

Отже доведеними є подія адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 .

Представником ОСОБА_1 було подано клопотання про виклик у судове засідання свідків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, усно доповнено, що також для підтвердження факту того, що на момент приїзду співробітників поліції ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Однак суду не доведено факту того, що ці особи дійсно були свідками зазначених у протоколі подій, адже матеріали справи не містять жодних відомостой щодо таких осіб, вони не зафіксовані відеокамерою поліцейського, щодо них немає жодних застережень ОСОБА_1 у доданих документах, окрім посилання на те, що рідні принесли йому документи. Проте у таких поясненнях не зазначено, що його рідні були присутні від часу зупинки автомобіля та не вказано, хто саме прийшов на місце події. Також при вирішенні клопотання суд взяв до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 був визнаний факт керування транспортним засобом після вживання алкоголевмісного напою, а тому клопотання про виклик свідків було залишено без задоволення у звязку з його необгрунтованістю та достатністю інших доказів для встановлення обставин щодо правопорушення, про які зазначено у протоколі.

В розумінні ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до приписів ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 241 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, суд враховує дані про особу правопорушника, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його скоєння, ступінь його вини, майновий стан, стан його здоров`я.

Так, адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Покарання виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання вчиненню нових правопорушень.

За змістом ст. 40-1 КУпАП України передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлена Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» .

Керуючись ст. ст. 33, 130, 221, 251, 255, 268, 278, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити особі, на яку накладено адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня винесення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Н.О. Пєтухова

09.07.21