Рішення № 98281761, 12.07.2021, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/567/21

Провадження № 2/589/801/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі головуючого судді Курбанової А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» до ОСОБА_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Жилкомсервіс» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (далі по тексту - ТОВ «ШП «Харківенергоремонт») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з теплопостачання, що виникла у період з 01.03.2018р. по 31.01.2021р. у загальному розмірі 20910 грн 87 коп.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що відповідач, всупереч нормам ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, не виконує зобов`язання по оплаті послуг теплопостачання.

Ухвалою суду від 29 березня 2021 року відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснити її розгляд в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, також в цій ухвалі роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

22.04.2021р. від відповідача надійшов відзив, в якому, заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 зазначає про надання позивачем неякісних послуг з теплопостачання, у зв`язку з чим у його квартирі у зимовий період не дотримується належний температурний режим. З цього приводу він у 2012 році неодноразово звертався до позивача та житлово-експлуатаційної організації та у 2017 році була проведена перевірка якості надання послуг, за наслідками якої складений відповідний акт. Також відповідач зауважує, що йому був наданий дозвіл на відключення квартири від мережі централізована опалення, про що достовірно відомо позивачу. Посилаючись на вказані обставини, відповідач вважає, що заборгованість з оплати послуг теплопостачання у нього відсутня. Крім того, вказує, що внаслідок дострокового розірвання у серпні 2018 року договору оренди цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії між виконавчим комітетом Шосткинської міської ради та ТОВ «ШП «Харківенергоремонт», останнє втратило статус виконавця послуг з централізованого теплопостачання, а тому не має права вимагати від нього плату за теплопостачання. Також просив застосувати позовну давність.

В свою чергу позивач у відповіді на відзив зазначив про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача. Зауважив, що доводи відповідача щодо надання неякісних послуг не стосуються періоду (з 01.03.2018р. по 31.01.2021р.), за який заявлена заборгованість. Така обставина мала місце у 2017 році та після її встановлення відповідачу у січні 2017 року був проведений перерахунок вартості наданих послуг. Відповідачем не був дотриманий порядок відключення від системи централізованого опалення, а отримання дозволу на відключення від мереж теплопостачання не є підставою для звільнення споживача від оплати за цієї послуги. Також позивач зауважував, що до остаточного підписання акту прийому-передачі орендованого майна відповідальність за збереження та експлуатацію Шосткинської ТЕЦ несе ТОВ «ШП «Харківенергоремонт», в тому числі й в опалювальні періоди. При цьому, такий акт досі не підписаний Шосткинською міською радою та рішення щодо зміни виконавця послуг з централізованого теплопостачання досі не приймалося, а тому ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» зберігає статус виконавця послуг з централізованого теплопостачання.

Ухвалою суду від 30.04.2021р. за клопотанням відповідача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Жилкомсервіс» (далі по тексту - ТОВ «Жилкомсервіс»).

ТОВ «Жилкомсервіс» в своїх письмових поясненнях вказало, що протягом періоду, за який заявлена заборгованість, відповідач з приводу отримання послуг з теплопостачання неналежної якості через непридатність до експлуатації труб опалювальної системи не звертався. Теплопостання будинку АДРЕСА_1 протягом цього періоду відбувалося безперебійно, при цьому комісійно проводилася перевірка роботи системи опалення. До настання опалювальних періодів були проведені всі необхідні роботи з перевірки та налаштування безперебійної роботи внутрішньобудинкових мереж теплопостачання. Претензій чи зауважень з боку постачальника, мешканців будинку або органів місцевого самоврядування щодо роботи внутрішньобудинкових мереж у спірний період до підприємства не надходило.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» рішенням виконкому Шосткинської міської ради № 226 від 28.07.2006 року визначене виконавцем послуг з централізованого теплопостачання для опалення та підігріву питної води. Також рішенням виконкому Шосткинської міської ради за № 38 від 31.01.2011 року, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 792 від 27.06.2014р, постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг № 1171 від 30.03.2015р., № 1101 від 09.06.2016р., №1536 від 28.12.2017р., №1777 від 10.12.2018р. та №143 від 05.02.2019р. були встановлені тарифи на послуги теплопостачання.

Відповідач у справі є споживачем послуг позивача з огляду на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . Вказане підтверджується довідкою ТОВ «Жилкомсервіс» від 25.11.2020р. /а.с.6/ та відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 162 ЖК України передбачено, що власник квартири зобов`язаний сплачувати комунальні послуги в повному обсязі у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору та інших правочинів, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець), зобов`язується за завданням другої сторони (Замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 24.06.2004 року № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин і до 30.04.2019р.) житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Аналогічне визначення міститься і в ч. 1 ст.1 Закону України від 09.11.2017р. № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», що введений в дію з 01.05.2019р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України від 24.06.2004 року № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин і до 30.04.2019р.) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. В свою чергу відповідно до частини 1 статті 1 зазначеного Закону, споживачем - є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Виконавець і споживач є учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг і за приписами статті 6 Закону України від 09.11.2017р. № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», що введений в дію з 01.05.2019р.

Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України від 24.06.2004 року № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин і до 30.04.2019р.) споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

В свою чергу, статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі Правила) встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Таким чином, суд доходить висновку, що між позивачем та відповідачем у справі у період, за який заявлена заборгованість, існували взаємні права та обов`язки: у позивача - по наданню послуг у строк та належної якості, а у відповідача - по оплаті цих послуг та можливості оспорювати їх якість та ціну.

Відповідно до п.20 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1198, облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.

Факт надання позивачем послуг з теплопостачання будинку відповідача підтверджується актами приймання теплоносія на опалюваний об`єкт та перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія, складеними в жовтні 2017-2020 року /а.с. 7-10/. Згідно з вказаними актами теплоносій прийнятий на тепловому вузлі будинку АДРЕСА_1 і стояки системи опалення були прогріті.

Жодних доказів надання ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» послуг неналежної якості суду відповідачем не надано. Акт-претензія від 14.03.2017р., на який він посилається, не свідчить про порушення виконавцем прийнятих на себе зобов`язань з належного теплопостачання протягом спірного періоду. Даних, які свідчать про те, що позивач у опалювальні періоди з березня 2018 - січень 2021 року подавав на тепловий вузел будинку АДРЕСА_1 теплоносій з неналежними параметрами, у суду відсутні.

Доводи відповідача щодо втрати, на його думку, ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» статусу виконавця послуг з централізованого теплопостачання внаслідок дострокового розірвання у серпні 2018 року договору оренди цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії між виконавчим комітетом Шосткинської міської ради та ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» також є безпідставними з огляду на наступне.

Саме по собі розірвання данного договору не тягне за собою автоматичну втрату позивачем статусу виконавця цих послуг та не спростовує факту надання їх позивачем у спірний період.

А зі змісту самого рішення Шосткинської міської ради від 10.08.2018р. /а.с.36/, яким достроково розірвано вказаний договір, вбачається, що до остаточного підписання акту прийому-передачі орендованого майна ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» несе відповідальність за експлуатацію Шосткинської ТЕЦ.

При цьому, як зазначає позивач, такий акт Шосткинською міською радою досі не підписаний та рішення щодо зміни виконавця послуг з централізованого теплопостачання не приймалося.

Вказане дає суду підстави вважати, що саме ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» було виконавцем послуги з теплопостачання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у спірний період.

При цьому, зважаючи на доводи відповідача щодо надання йому дозволу на відключення квартири від мережі централізованого теплопостачання, суд вважає за необхідне надати правову оцінку і цій обставині та, передусім, у цьому контексті звернути увагу відповідача на відсутність доказів такого відключення з дотриманням вимог чинного законодавства.

Вказані висновки суду обґрунтовуються наступним.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов`язками споживача теплової енергії є, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів і забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.

Порядок відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів на час проведення такого відключення було врегульовано Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. № 4 (далі - Порядок № 4), який втратив чинність лише 17.09.2019р.

Цим порядком була визначена процедура відключення від мереж централізованого опалення, яка передбачала отримання дозволу постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (далі - Комісія), безпосередньо відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, складання по закінченню таких робіт акту та затвердження його Комісією.

За приписами п. 2.7 Порядку № 4 лише після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони мали переглядати умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

17.09.2019р. набрав чинності новий Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019р. № 169 (далі – Порядок № 169).

Фактично Порядком № 169 було спрощено процедуру відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, зокрема такою вже не передбачено затвердження акту Комісією, саме тільки його підписання (присутніми під час відокремлення (відключення) приміщення особами, зокрема власником, представником виконавця комунальної послуги та представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання) є підставою для перегляду умов або розірвання договору про надання послуги.

Разом з тим, відповідачем такий акт суду не наданий та в матеріалах справи він відсутній. Тобто у суду відсутні відомості про завершення відповідачем процедури відключення квартири від мереж централізованого теплопостачання та відповідно відсутні підстави для звільнення його від обов`язку оплачувати послуги з централізованого теплопостачання.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На думку суду, наявність та загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості, яка виникла за період з 01.03.2018р. по 31.01.2021р. у сумі 20910 грн 87 коп. витікає зі змісту правовідносин, які виникли між сторонами, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем.

Твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставними, адже з позовом про стягнення цієї заборгованості ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» звернулося до суду 17.02.2021р., тобто в межах трирічного строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України. Доводи відповідача про включення до складу заборгованості боргу в розмірі 2439,49 грн., який виник до 01 березня 2018 року, спростовуються даними обігової відомості по особовому рахунку, які свідчать про те, що цей борг вже був погашений ОСОБА_1 протягом періоду часу з 01.03.2018р. по 31.01.2021р. та у заявлену в межах цієї справи суму заборгованості не включений.

Підсумовуючи наведене, позов ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» підлягає задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» /код ЄДРПОУ 34113412, адреса місцезнаходження: 41107, Сумська область, м. Шостка, вул. Гагаріна, 1/ суму заборгованості за надані послуги теплопостачання за період з 01.03.2018р. по 31.10.2021р. в розмірі 20910 (двадцять тисяч дев`ятсот десять) грн 87 коп., судові витрати в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова