Вирок № 98280530, 13.07.2021, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/4913/20

Провадження № 1-кп/314/256/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2021 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020080210000523 від 05 червня 2020 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Якимівка, Вільнянський район, Запорізька область, громадянин України, освіта середньо-спеціальна, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше судимий:

1)09.10.2020 вироком Вільнянського районного суду Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт (покарання відбуте повністю),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Турченко І.Г.,

захисник обвинуваченого адвокат Балковий Р.Л.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

встановив:

формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

в кінці травня 2020 року приблизно о 13-00 годині, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистою збагачення, прийшов до неогородженої території свиноферми, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , після чого користуючись відсутністю контролю з боку власника та сторонніх осіб, прослідував до частково зруйнованої будівлі свинарника, де шляхом вільного доступу, через відсутнє скло у віконному отворі, проник до його середини та за допомогою фізичної сили рук, шляхом демонтажу з бетонних стовпів, таємно, з корисливих мотивів, викрав 6 металевих труб, довжиною по 50 см кожна, діаметром 200 мм, товщиною металу 6 мм, які за допомогою велосипеду перевіз до території свого домоволодіння.

В подальшому ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи на те законних підстав, розпорядився вищевказаним викраденим ним майном на власний розсуд.

Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, вчинив крадіжку майна ОСОБА_2 , в результаті чого спричинив потерпілому матеріальну шкоду, згідно висновку судового експерта № 1876 від 16.06.2020 на загальну суму 1127 гривень 10 копійок.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1 .

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення ним даного злочину при викладених вище обставинах. Він погодився з видом та вартістю речей, якими він заволодів шляхом їх таємного викрадення.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому, судом було з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, та в судовому засіданні встановлена відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого.

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1 .

Умисні дії обвинуваченого за фактом таємного викрадення майна, яке мало місце в кінці травня 2020 року приблизно о 13-00 годині, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 .

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину та відповідно до розділу Особливої частини КК України є кримінальним правопорушенням проти власності.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він має середньо-спеціальну освіту, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, раніше судимий (покарання відбуте повністю).

При призначенні виду покарання обвинуваченому, суд виходить із змісту ст.ст. 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, з врахуванням особи обвинуваченого, враховуючи характер кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючої покарання обставини, його наслідки для потерпілого та інші обставини, суд приходить до висновку, що повинно бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі в межах передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням випробування, відповідно до ст.ст. 75 - 78 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Витрати по справі відсутні.

Речові докази вирішуються в порядку ст. 100 КПК України.

Матеріали кримінального провадження, долучені прокурором, які є письмовими доказами по справі, слід залишити в матеріалах судової справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369 - 380 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням терміном 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 протягом строку випробування обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази:

-6 металевих труб, довжиною по 50 см кожна, діаметром 200 мм, товщиною металу 6 мм, які передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 - залишити останньому.

Матеріали кримінального провадження, долучені прокурором, які є письмовими доказами по справі, слід залишити в матеріалах судової справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

13.07.2021