Рішення № 98279495, 17.06.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17611/21

Провадження № 2/761/8678/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

при секретарі: Корнійчук Є.Т.,

за участі:

від позивача: представник ОСОБА_1 ,

від відповідача: представник Важинська Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом

позивач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ),

відповідач: Міністерство енергетики України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30, ЄДРПОУ: 37552996),

предмет позову: визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі,

встановив:

В травні 2021 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Міністерства енергетики України (надалі - відповідач), про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі.

Позивач просить суд:

1. Визнати недійсним Наказ Міністерства енергетики України № 26-к/к від 13 травня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_2 ».

2. Поновити повноваження ОСОБА_2 , Генерального директора Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», а також поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді Генерального директора Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом Міністерства енергетики України № 26-к/к від 13.05.2021 р. повноваження позивача припинені шляхом притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення 13 травня 2021 року з посади генерального директора Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП), а контракт, укладений з ОСОБА_2 припинено на підставі підпункту «в» пункту 25 контракту, без вказівки щодо підстав звільнення з посади та вихідної допомоги.

Позивав вважає свої права трудові права порушеними, оскільки позивача не повідомлено про вчинення ним дисциплінарного проступку, не поінформовано про порушення відносно нього дисциплінарного провадження, не оголошено причин притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, не ознайомлено із матеріалами, якими виявлено факти дисциплінарного проступку, не відібрано письмових пояснень з приводу порушення трудової дисципліни, не ознайомлено із підставами, за якими прийнято рішення про застосування саме такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення, про застосування дисциплінарного стягнення не повідомлено під розписку.

За змістом наказу Міністерства енергетики України № 26-к/к від 13.05.2021 р. «Про звільнення ОСОБА_2 » зазначено, що підставою звільнення є службова записка директора Департаменту внутрішнього аудиту Світлани Пержинської від 12.05.2021 №11.3-ВН/260-21.

Проте, про жодні перевірки Департаментом внутрішнього аудиту Міністерства енергетики України позивачу не відомо, про результати таких перевірок ОСОБА_2 не повідомлялось, питань щодо порушень першочергового порядку оплати праці працівників та допущення заборгованості із заробітної плати з боку відповідача до позивача не порушувалось, письмові пояснення з цього приводу не відбирались. Відповідачем не досліджувалось та не встановлювалась вина позивача, як одного з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

Також, позивач вважає незаконним припинення контракту на підставі підпункту «в» пункту 25 контракту, оскільки цим пунктом контракту передбачено його розірвання у разі невиконання підприємством зобов`язань перед бюджетом та пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів, обов`язкових платежів та страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов`язань щодо своєчасності виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати. За час перебування позивача на посаді генерального директора Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», зобов`язання підприємства перед бюджетом та пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів, обов`язкових платежів та страхових внесків виконувались у повному обсязі, заробітна плата виплачувалась працівникам своєчасно, а графік погашення заборгованості із заробітної плати не складався на підприємстві.

Враховуючи наведене, позивач вважає незаконним притягнення Міністерством енергетики України його до дисциплінарної відповідальності та застосування такого заходу стягнення як звільнення 13 травня 2021 року з посади генерального директора Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач з вимогами позовної заяви не погодився, виклавши мотиви незгоди у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 08 червня 2021 року. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про наявність усіх підстав для звільнення позивача на підставі пункту 1 частини 1 статті 41 КЗпП, оскільки генеральний директор ОСОБА_2 у порушення чинного законодавства не забезпечив своєчасну виплату заробітної плати, проте здійснив перерахування грошових коштів на користь приватної структури, чим також порушив вимоги підпункту «в» пункту 25 укладеного контракту. Крім цього, відповідач посилається на положення ч. 3 ст. 99 ЦК України, згідно яких компетентний (уповноважений) орган товариства наділений правом усунути члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав. Також відповідач зазначає про відсутність підстав для поновлення працівника на роботі, оскільки таке можливе лише у разі його незаконного звільнення або переведення. В той же час, позивач не зазначив які саме положення оскаржуваного наказу не відповідають або суперечать законам чи актам вищої юридичної сили.

У судовому засіданні, яке відбулось 17 червня 2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Крім цього, в судовому засіданні зазначив про те, що грошові кошти, які були перераховані приватній структурі, TOB «ФК «Фінуніверсал», не належали ДП «ВК «Краснолиманська», а є коштами, що надійшли на рахунок державного підприємства згідно укладеного договору комісії. На підтвердження цих обставин позивачем надано копії договору комісії на продаж товару № 05/05-1 від 05.05.2020 та договору комісії на продаж товару № 01/04-1 від 01.04.2021, які укладено між ДП «ВК «Краснолиманська» та TOB «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», а також копії договорів надання послуг з факторингу від 14.07.2020 p., від 16.04.2021 р. та від 20.04.2021, які укладено між TOB «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» га TOB «ФК «Фінуніверсал», на підставі яких, було відступлено право грошової вимоги за договорами комісії на продаж товару № 05/05-1 від 05.05.2020 р. га № 01/04-1 від 01.04.2021. Відповідно до змісту вказаних договорів ДП «ВК «Краснолиманська», зобов`язалося передати TOB «ФК «Фінуніверсал» отримані грошові кошти за договором постачання із третьою особою протягом двох робочих днів з моменту отримання грошових коштів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок.

Представник відповідача заперечував проти позову, з мотивів його необґрунтованості.

Клопотань щодо залучення третіх осіб від сторін на адресу суду не надходило.

Суд, з`ясувавши доводи на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» Міністерство енергетики та вугільної промисловості реорганізовано шляхом приєднання до Міністерства енергетики та захисту довкілля.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 425 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» прийнято рішення про перейменування Міністерства енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України.

Пунктом 3 вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України, установлено, що Міністерство енергетики: забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах; забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд) та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання.

Встановлено, що Міністерство енергетики та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів є правонаступниками прав, обов`язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля у відповідних сферах.

24.06.2019 між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та ОСОБА_2 було укладено контракт за реєстраційним № 2-в/19 (надалі також - Контракт).

Відповідно до наказу Міненерговугілля від 24.06.2019 № 57-к/к ОСОБА_2 призначено з 24.06.2019 на посаду генерального директора Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», на умовах укладеного з ним контракту.

Контракт від 24.06.2019 № 2-в/19 укладено терміном на 3 роки, з 24.06.2019 по 23.06.2022 року включно.

Підпунктом «в» пункту 25 Контракту передбачено, що контракт припиняється: у разі невиконання Підприємством зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів, обов`язкових платежів та страхових внесків, а також невиконання Підприємством зобов`язань щодо своєчасності виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати.

Відповідно до наказу Міненерго від 13.05.2021 № 26-к/к «Про звільнення ОСОБА_2 » за порушення першочергового порядку оплати праці працівників та допущення заборгованості із заробітної плати, ОСОБА_2 притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення 13 травня 2021 року з посади генерального директора Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», відповідно до пункту 11 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України. Контракт, укладений з ОСОБА_2 від 24.06.2019 № 2-в/19, відповідно до вказаного наказу вважається припиненим на підставі підпункту «в» пункту 25 цього контракту.

Підставою для видання зазначеного наказу про звільнення вказано службову записку директора Департаменту внутрішнього аудиту Світлани Пержинської від 12.05.2021 № 11.3-ВН/260-21.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії службової записки, складеної 12.05.2021 № 11.3-ВН/260-21, Міненерго листом від 14.04.2021 №26/1.5-14-6093 зобов`язало керівника ДП «ВК «Краснолиманська» вжити дієвих заходів для забезпечення своєчасної виплати заробітної плати та погашення заборгованості з неї працівникам підприємства. При цьому, з 07.04.2021 по 30.04.2021 на підставі повідомлень, за вказівкою генерального директора ОСОБА_2 , здійснено перерахування грошових коштів на суму 34596,8 тис. грн. TOB «Фінуніверсал» - новому кредитору, якому надійшло право грошових вимог за договорами із TOB «Краснолиманське». Відповідно до вимог ст. 97 Кодексу законів про працю, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці. Також не перераховувався єдиний соціальний внесок, чим порушено п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, яким передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Таким чином, генеральний директор ОСОБА_2 у порушення чинного законодавства не забезпечив своєчасну виплату заробітної плати, проте здійснив перерахування грошових коштів на користь приватної структури.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії пояснювальної записки ОСОБА_2 , яку він надав на виконання доручення Міністра енергетики України Г. Галущенка 12.05.2021, перерахування коштів згідно договору комісії було здійснено відповідно до повідомлення, отриманого від контрагента - ТОВ «Краснолиманське» щодо відступлення прав вимоги на користь ТОВ «ФК «Фінуніверсал».

Відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 13 травня 2021 року №27-к/к, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю генерального директора Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», ОСОБА_2 з 13 травня 2021 року, в наказі Міністерства енергетики України від 13 травня 2021 року №26-к/к «Про звільнення ОСОБА_2 » слова і цифри «13 травня 2021 року» змінено словами «в перший робочий день після поновлення працездатності».

Відповідно до листа Донецької обласної державної адміністрації, за підписом керівника обласної військово-цивільної адміністрації П. Кириленка від 20 травня 2021 року №0.1/14-2572/4-21, обладміністрація, обласна військово-цивільна адміністрація, відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 № 818 Міненерго, погодила звільнення ОСОБА_2 з посади генерального директора Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» згідно з пунктом 1-1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України.

Оцінка обставин, встановлених судом.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 41 КЗпП, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

За правилами ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру, який полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника у трудовому колективі. У трудовому законодавстві немає обмежень щодо підстав та періодичності застосування догани як дисциплінарного стягнення.

Звільнення з роботи як дисциплінарне стягнення - це організаційний захід, пов`язаний з припиненням з працівником, що порушує трудову дисципліну, трудових правовідносин. Звільнення працівника як вид дисциплінарного стягнення та підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця може застосовуватись у випадках, прямо передбачених КЗпП України (п.п. 3,4,7,8 ст.40, п.1 ст. 41 КЗпПУ, п.22 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду трудових спорів»).

Заходи дисциплінарного стягнення застосовуються в установленому законом порядку уповноваженими на те органами або особами, тобто представниками адміністрації відповідного підприємства, установи, організації в межах їх компетенції або вищестоящими органами.

Пунктом 22 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються: засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Відповідно до ч. 1 ст. 1471 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

У ст. 148 КЗпП України вказано, що дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. При цьому слід мати на увазі, що:

а) місячний строк для накладення дисциплінарного стягнення необхідно відраховувати з дня виявлення проступку;

б) днем виявлення проступку, з якого починається сплив місячного строку, вважається день, коли керівнику стало відомо про вчинений проступок. Якщо до працівника застосовано заходи адміністративного стягнення, то днем виявлення проступку буде вважатися день винесення постанови про накладення адміністративного стягнення;

в) у місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення не зараховується час хвороби працівника або перебування його у відпустці;

г) до відпустки, що перериває сплив місячного строку, слід віднести всі відпустки, що надаються власником згідно з чинним законодавством. У тому числі щорічні (основні і додаткові), додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, короткострокові відпустки без збереження заробітної плати та ін.;

д) при застосуванні власником дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП України місячний строк спливає з дня набрання чинності вироку суду, яким встановлена вина працівника в розкраданні майна підприємства, чи постановою іншого органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення.

Факт вчинення дисциплінарного проступку має бути належним чином зафіксований за допомогою актів, довідок, доповідних записок тощо. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни пояснення в письмовій формі (ч. 1 ст. 149 КЗпП України).

Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни.

Відмова працівника дати письмові пояснення не перешкоджає накладенню на працівника відповідного стягнення.

За кожний проступок до працівника може бути застосоване тільки одне дисциплінарне стягнення. Поряд з дисциплінарним стягненням до порушника трудової дисципліни можуть бути застосовані інші заходи правового впливу, наприклад, повне або часткове позбавлення премії чи винагороди за результатами роботи за рік. Якщо невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків продовжувалось, не дивлячись на накладення дисциплінарного стягнення, допускається застосування до нього нового дисциплінарного стягнення, у тому числі звільнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч. 3 ст. 149 КЗпП України).

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Відповідно до вимог трудового законодавства порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Щодо не відібрання у позивача пояснень під час звільнення, то суд враховує, що відповідно до ст.149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного суду України у справі № 6-2801цс15 від 19 жовтня 2016 року.

Як вбачається із матеріалів справи, вони містять пояснення позивача, які стосуються суті порушення.

Суд також звертає увагу на службову записку, від 12.05.2021 № 11.3-ВН/260-21, відповідно до змісту якої з 07.04.2021 по 30.04.2021 на підставі повідомлень, за вказівкою генерального директора ОСОБА_2 , здійснено перерахування грошових коштів на суму 34596,8 тис. грн. TOB «Фінуніверсал» - новому кредитору, якому надійшло право грошових вимог за договорами із TOB «Краснолиманське».

Як вбачається із обставин справи, підставою перерахування вказаних коштів були повідомлення позивача, які було ним надано у зв`язку із існуванням зобов`язань за договорами комісії на продаж товару № 05/05-1 від 05.05.2020 комісії на продаж товару № 01/04-1 від 01.04.2021, які укладено між ДП «ВК «Краснолиманська» та TOB «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», а також договорами надання послуг з факторингу від 14.07.2020 p., від 16.04.2021 р. та від 20.04.2021, які укладено між TOB «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» та TOB «ФК «Фінуніверсал», на підставі яких, було відступлено право грошової вимоги за договорами комісії на продаж товару № 05/05-1 від 05.05.2020 р. га № 01/04-1 від 01.04.2021. Відповідно до змісту вказаних договорів ДП «ВК «Краснолиманська» зобов`язалося передати TOB «ФК «Фінуніверсал» отримані грошові кошти за договором постачання із третьою особою протягом двох робочих днів з моменту отримання грошових коштів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок.

Згідно ч. 1 ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. У зв`язку із цим, суд бере до уваги посилання позивача про те, що грошові кошти, які були перераховані приватній структурі, TOB «ФК «Фінуніверсал», не належали ДП «ВК «Краснолиманська», а є коштами, що надійшли на рахунок державного підприємства згідно укладених договорів.

Тому, суд дійшов висновку про те, що приймаючи рішення про звільнення позивача із займаної посади з підстав, передбачених пунктом 1-1 ч. 1 статті 41 КЗпП, відповідачем надано правову оцінку дисциплінарного проступку без з`ясування усіх обставин його вчинення.

Суд вважає, що позивачем обраний ефективний засіб захисту порушеного права шляхом визнання незаконним наказу Міністра енергетики України № 26-к/к від 13 травня 2021 «Про звільнення ОСОБА_2 » та поновлення його на посаді Генерального директора Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» за наслідком судового розгляду, що буде відповідати принципу верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Позовні вимоги в іншій частині задоволенню не підлягають, оскільки судом поновлено права позивача у спосіб поновлення на посаді.

Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ Міністра енергетики України № 26-к/к від 13 травня 2021 «Про звільнення ОСОБА_2 ».

Поновити ОСОБА_2 на посаді Генерального директора Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська».

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Міністерство енергетики України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30, ЄДРПОУ: 37552996) на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 1816(одна тисяча вісімсот шістнадцять тисяч) 00 коп.

Рішення в частині поновлення на посаді підлягає до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: