Ухвала суду № 98279368, 12.07.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №4-с/760/74/21

Справа №760/31707/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Кривулько С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавчого округу м.Києва Мойсеєнко Діни Петрівни, зацікавлена особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся до суду з вказаною скаргою.

Свою скаргу обґрунтовує тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Мойсеєнко Діни Петрівни перебуває виконавчий лист №2-2260/11 від 20.12.2010 виданий на виконання рішення Солом`янського районного суду м.Києва у справі ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення кредитної заборгованості у розмірі 90060, 53 дол. США, а також судового збору 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процес у розмірі 120, 00 грн.

Зазначене рішення набрало чинності 26.11.2011.

З метою виконання вказаного вище рішення суду, стягувачу були видані виконавчі листи, які були пред`явлені до примусового виконання.

Посилається, що 05.11.2019 він отримав рекомендовану кореспонденцію №4074 09232224 від приватного виконавця Мойсеєнко Д.П. з постановою про відкриття виконавчого провадження від 01.11.19 ВП 60478653 на підставі заяви представника ТОВ «Кей-Колект», як правонаступника стягувача та виконавчого листа № 2-2260/11 від 20.12.2010.

Заявник вважає, що приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження з пропуском відповідного строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання мотивуючи тим, що строк пред`явлення виконавчого листа виданого за рішенням суду по справі 2-2260/11, яке набрало законної сили 26.11.2011, становить один рік та закінчився 27.11.2012.

Так, ухвалою Солом`янського районного суду м. Києві від 22.08.2012 року до участі у справі залучено правонаступника позивача - ТОВ «Кей-Колект».

Таким чином, з моменту залучення ТОВ «Кей-Колект» до участі у справі в якості правонаступника позивача, останнє могло скористатись своїм правом на пред`явлення виконавчого листа до виконання протягом трьох місяців з 22.08.2012 по 27.11.2012.

Між тим, вказує, що стягував таким правом не скористався, у зв`язку з чим пропустив строк пред`явлення вказаного виконавчого документу до виконання.

Крім того посилається, що Солом`янський районний суд м.Києва ухвалою 27 грудня 2013 року у справі №760/27826/13-ц (провадження №6-1708/13) відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа виданого за рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12.04.2011 року у цивільній справі №2-2260/11.

Виконавчий лист видано судом 03 вересня 2014 року, тому строк пред`явлення цього виконавчого листа до виконання повинен визначатися цим Законом і становити один рік з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили.

Вважає, що зазначення судом у виконавчому листі іншого строку пред`явлення його до виконання не має правового значення, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено судом.

Відповідно до пункту п`ятого частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець повертає стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Така правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 року в справі №6-711 цс 15.

За вказаних вище обставин просить визнати противоправними дії приватного виконавця Мойсеєнко Діни Петрівни щодо відкриття 01 листопада 2019 року виконавчого провадження ВП №60478653 у справі № 2-2260/11 та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2019 ВП №60478653 у справі № 2-2260/11.

Зважаючи на вищенаведене, з огляду на положення Закону України «Про виконавче провадження» скаржник просив скаргу задовольнити.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені.

Від представника стягувача надійшло клопотання про відмову у задоволенні поданої скарги та про слухання справи у відсутності їх представника.

Враховуючи вимоги ч.2 ст. 450 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду даної справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Мойсеєнко Діни Петрівни перебуває виконавчий лист №2-2260/11 від 20.12.2010 виданий на виконання рішення Солом`янського районного суду м.Києва у справі ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення кредитної заборгованості у розмірі 90060, 53 дол. США, а також судового збору 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120, 00 грн.

Зазначене рішення набрало чинності 26.11.2011 року.

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1)рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2)пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3)боржника визнано банкрутом;

4)Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5)юридичну особу - боржника припинено;

6)виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7)виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8)стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов 'язковим;

9)виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10)виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11)Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Доказів того, що вказані вище підстави для повернення виконавчого листа №2-2260/11 виданого, 20.12.2010 Солом`янським районним судом м.Києва стягувачу без прийняття до виконання існували станом на 01.11.2019 , матеріали виконавчого провадження не містять.

Так, приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П., керуючись ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» 01.11.2019 винесла оспорювану постанову про відкриття виконавчого провадження № 60478653.

Копію даної постанови було направлено сторонам виконавчого провадження.

Суд вважає, що доводи заявника про те, що приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. при винесені оспорюваної постанови про відкриття виконавчого провадження № 60478653 від 01.11.2019 були порушені вимоги чинного законодавства та права боржника, є необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження на підставі заяви стягувача ТОВ «Кей-Колект», як правонаступника ПАТ «Укрсиббанк», яка подана 01.11.2019, приватним виконавцем відкрито виконавче провадження 01.11.2019 за оспорюванню постановою.

З наявної у справі копії виконавчого листа вбачається, що вказаний виконавчий лист неодноразово пред`являвся до виконання та повертався стягувану: 12.12.2014 , в порядку ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», 30.05.2017 на підставі п.7 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто строк його пред`явлення був перерваний в силу вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Доказів того, що у встановленому законом порядку боржником оскаржувалися попередні постанови про відкриття виконавчого провадження та/чи постанови про повернення виконавчого документу, заявником не надано.

Враховуючи вимоги ст.22 Закону, чинного на момент пред`явлення виконавчого листа до виконання за оспорюваною постановою, строк пред`явлення виконавчого листа становив 3 роки та закінчується відповідно 30.05.2020.

Оскаржувана постанова датована 01.11.2019.

Таким чином, стягувачем пред`явлено виконавчий лист до виконання в строки визначені вимогами чинного законодавства.

За вказаних вище обставин та враховуючи те, що виконавчий лист двічі пред`явлено до виконання та відповідні доказів на оскарження раніше винесених постанов про відкриття виконавчого провадження стягувачем не надано, а тому суд вважає, що доводи боржника про те, що стягувачем пропущено строк на пред`явлення виконавчого листа за оспорюванню постановою приватного виконавця Мойсеєнко Д.П. від 01.11.2019, суд вважає недоведеними.

Разом з цим, доводи заявника щодо наявної у справі ухвали суду від 23.12.2013 про відмову у поновленні стягувачу строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання, суд також вважає необґрунтованими, оскільки після ухвалення такого рішення, стягувачем двічі пред`явлено виконавчий лист до виконання. Доказів того, що вказані дії, заявником, як стороною виконавчого провадження оскаржувалися у порядку визначеному законом, суду не надано.

За вказаних вище обставин, суд не вбачає в дія приватного виконавця порушення прав боржника та вимог ЗУ « Про виконавче провадження».

Приписами ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено. що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 259,353,447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавчого округу м.Києва Мойсеєнко Діни Петрівни, зацікавлена особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.М. Букіна