Вирок № 98276978, 13.07.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/2924/18

провадження № 1-кп/361/115/21

13.07.2021

В И Р О К

Іменем України

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

13 липня 2021 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Телепенька А.Д.,

при секретарі - Чуксіну В.В.,

з участю прокурора - Щербюка В.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника Антоненко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відео конференції в залі суду в

м. Бровари кримінальне провадження за № 120 18110130000111 від 09.01.2018 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Дербент, Республіки Дагестан Російської Федерації, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину та одну малолітню дитину: сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, інваліда І групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-21.07.2016 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень;

-08.09.2016 Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень;

-23.11.2016 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15,ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

-23.01.2018 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до1 року позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі

ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про амністію» у 2016 році;

-06.02.2020 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185,

ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

-30.07.2020 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 до 1 року 7 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.15 ч. 2 ст.185, ч. 1 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1 будучи неодноразово судимим за корисливі злочини, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Судом визнано доведеним, що 02.01.2018 близько о 20:40 год., ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні магазину «Фокстрот», розташованому в ТРЦ «Термінал», що розташований по вул. Київській, 316 в м. Бровари Київської області, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, передбачаючи настання негативних наслідків, внаслідок своїх неправомірних дій, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з торгової полиці вказаного вище супермаркету портативну колонку «SONY» моделі «SRS-ХВ20 Вlаск», вартість якої, згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 07.02.2018 за № 12-4/151, cтановить 3334 гривень 33 копійки., яку поклав до правої зовнішньої кишені куртки в яку був одягнений, покинув приміщення торгового залу та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «САВ-ДІСТРІБЮШИН» матеріальної шкоди на загальну суму 3334 гривень 33 копійок.

Крім того, 12.01.2018 приблизно о 19:20 год, ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні супермаркету «Епіцентр-К», розташованому в м. Бровари Київської області по вул. Київська, 253, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, передбачаючи настання негативних наслідків, внаслідок своїх незаконних дій, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, з торгових полиць вказаного вище супермаркету, намагався таємно викрасти футбольний костюм чорного кольору ACADEMY 16 WVN TRACKSUIT 2 Nike AW1718 вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 13.02.2018 за № 12-4/153, становить 1971 гривню 90 копійок та жіночий спортивний костюм ВК 4688 M RE-FOCUS TS Adidas ss17, вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 13.02.2018 за № 12-4/153, становить 2074 гривні 50 копійок (всього на загальну вартість 4046 гривень 40 копійок), які поклав під одягнуту на себе куртку.

У подальшому, ОСОБА_1 , із викраденим майном пройшов повз розрахункові каси магазину та направився до виходу із приміщення супермаркету «Епіцентр-К», але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_1 , оскільки його дії були помічені та припинені співробітниками охорони супермаркету «Епіцентр-К».

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 намагався завдати ТОВ

«Епіцентр-К» матеріальної шкоди на загальну суму 4046 гривень 40 копійок.

Крім цього, 15.10.2019, близько 12:00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, біля будинку 10-Б, біля четвертого під`їзду, шляхом знахідки, незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати згорток фольги, всередині якого знаходився наркотичний засіб «метадон», для особистого вживання, без мети збуту.

Вказаний наркотичний засіб ОСОБА_1 зберігав у зовнішній передній правій кишені штанів, в які був одягнутий, до 13:00 год., 15.10.2019, а саме до моменту вилучення наркотичного засобу працівниками Броварського відділу поліції ГУ НП в Київській області, який добровільно видав працівникам поліції, перебуваючи неподалік будинку № 11 по вул. Гагаріна в м. Бровари Київської області.

Видана ОСОБА_1 кристалічна речовина білого кольору, яка знаходилась у поліетиленовому згортку, згідно висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол).

Маса метадону (фенадону) в наданій речовині становить 0,094 г., а маса дифенгідраміну (димедролу) становить 0,146 г.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях та проступку за обставин, викладених в обвинувальному акті і описовій частині вироку визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Показав, що він дійсно в січні 2018 року, точної дати не пам`ятає здійснив крадіжку портативної колонки марки «SONY» в магазині «Фокстрот», що в знаходився в приміщенні супермаркету «Термінал» в м. Бровари Київської області. Також в цьому ж місяці 2018 року намагався здійснити крадіжку футбольного костюма та жіночого спортивного костюма в магазині ТОВ «Епіцентр-К», що розташований по вул. Київській, 253 в м. Бровари Київської області, але був зупинений працівниками охорони. В жовтні 2019 року, в обідній час точного часу і дати не пам`ятає біля одного із підходів будинку АДРЕСА_2 знайшов згорток фольги із метадоном, який став зберігати для власного вживання, але в цей же день через короткий проміжок часу був зупинений працівниками поліції і цей згорток добровільно видав їм. Про себе повідомив, що має на утриманні двох малолітніх дітей, на даний час є інвалідом першої групи і отримує пенсію по інвалідності, хворіє на тяжкі хвороби за діагнозом: - ВІЛ-інфекція ІІІ клінічна стадія, хронічний вірусний гепатит (В+С) в стадії ремісії, коксартроз ІІІ-ІV ступеню зліва, пересувається за допомогою милиць, а також має наслідки перенесеного туберкульозу хребта, плеври, внутрішньочеревних та заочеревних лімфатичних вузлів у вигляді кокс артрозу ліворуч (інформація про хвороби зазначена з дозволу обвинуваченого). Про вчинене дуже жалкує і готовий нести за вчинене покарання, запевняв що після відбуття покарання більше вчиняти злочини не буде. Просив при призначенні покарання суворо не карати та врахувати його стан здоров`я і що на його утриманні є двоє малолітніх дітей.

Покази обвинуваченого є послідовними й логічними, відповідають фактичним обставинам справи, тому не викликають у суду сумніву. Оскільки ОСОБА_1 повністю визнав свою вину за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК Українита не оспорював фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, судом безсумнівно встановлено правильність розуміння ним змісту цих обставин і добровільності його позиції, суд за згодою учасників судового провадження, роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, які характеризують винну особу, тобто розглянув провадження за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України.

Аналізуючи зібрані матеріали справи, суд дійшов висновку, що обвинувачений

ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок і кримінальні правопорушення, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинена повторно, та закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинена повторно і такі його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185,

ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а тому він повинен нести відповідальність за вказаними статтями.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальному проступку та кримінальних правопорушеннях, внаслідок яких потерпілим завдано майнову шкоду.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкцій ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінального проступку та кримінальних правопорушень, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, дані про його особу. А також, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, суд вважає за можливе як обставину, що пом`якшує покарання за скоєне, стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 визнати щире каяття в скоєному та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України суд не вбачає.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2

ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22.11.2018, який набрав чинності 01.07.2020, посилено санкцію ч. 1 ст. 309 КК України і таке кримінальне правопорушення віднесено до проступків. За змістом ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння, визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння; за правилами ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, який встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Таким чином, покарання ОСОБА_1 , за вчинений 15.09.2019 кримінальний проступок, має бути призначене за санкцією ч. 1 ст. 309 КК України в редакції Закону, що діяв на час вчинення кримінального правопорушення.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує, що вчинені ним кримінальні правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, а інші кримінальні правопорушення відноситься до нетяжких злочинів, конкретні обставини справи, правову позицію прокурора про необхідність призначення обвинуваченому реального відбуття покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі санкцій ч. 2

ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а за кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України призначити покарання у виді штрафу, оскільки обвинувачений є інвалідом першої групи, характер і ступінь небезпечності вчиненого ним кримінального проступку та злочинів, які не потягли за собою тяжких наслідків, дані про його особу, його стан здоров`я, що він є інвалідом І групи, хворіє на тяжкі хвороби за діагнозом: - ВІЛ-інфекція ІІІ клінічна стадія, хронічний вірусний гепатит (В+С) в стадії ремісії, коксартроз ІІІ-ІV ступеню зліва, пересувається за допомогою милиць, (інформація про хвороби зазначена з дозволу обвинуваченого), має на утриманні двох малолітніх дітей, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений за умисні корисливі злочини. Як особа, обвинувачений не втратив ступеню суспільної небезпечності, злочини вчинює через певні проміжки часу, належних висновків не зробив та не став на шлях виправлення, що істотно збільшує тяжкість вчиненого. Тому суд дійшов до висновку, що виправлення та перевиховання його можливі лише, при ізоляції від суспільства, тобто при призначенні йому реальної міри покарання та не вбачає підстав і можливостей для призначення іншої міри покарання і не вбачає підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України.

Також призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд враховує і думку представників потерпілих, які у своїх письмових заявах не наполягали на суворій мірі покарання та зазначили, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, що тяжких наслідків від вчиненого не надійшло, що він, визнав свою вину повністю та щиросердечно розкаявся в скоєному, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, має постійне місце проживання за яким характеризується посередньо та має на утриманні двох малолітніх дітей, є інвалідом першої групи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 61 КК України покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням до праці. Обмеження волі не застосовується до осіб з першої та другої групи, тому вказаний вид покарання не може бути призначений ОСОБА_1 , оскільки він є інвалідом першої групи.

Враховуючи всі перераховані обставини, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання ближче до мінімальної межі санкцій інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15. ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, а за інкримінований кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України покарання у вигляді штрафу в розмірі визначеного санкцією даної статті в редакції Закону, що діяв на час вчинення кримінального проступку, при цьому суд приймає до уваги і поведінку обвинуваченого після вчинення ним кримінального проступку та кримінальних правопорушень та поведінку в суді, яка свідчить, що ОСОБА_1 зробив для себе належні висновки, а саме після відбуття покарання за вказаним вироком не ставати на злочинний шлях.

Суд вважає, що на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 до відбуття покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу призначеного ОСОБА_1 цим же вироком за ч. 1 ст. 309 КК України при призначенні за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, а тому його необхідно приєднати до остаточного покарання та виконувати самостійно.

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30.07.2020 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України і призначено покарання у виді 1 року 7 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду

м. Києва від 06.02.2020, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, визначено ОСОБА_1 , остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі на 1 рік 7 місяців. Строк відбуття покарання ОСОБА_1 зараховано з 30.04.2020. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, термін попереднього ув`язнення ОСОБА_1 з 04.02.2020 по 06.02.2020, зараховано у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вказаним вище вироком від 30.07.2020 ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України за злочин, який мав місце 04.02.2020, вчинення обвинуваченим інкримінованих злочинів і кримінального проступку, які мали місце 02.01.2018, 12.01.2018 та 15.10.2019, тобто до постановлення попереднього вироку суду, зумовлює призначення йому покарання за правилами

ч. 4 ст. 70 КК України, яке на думку суду, відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вимогам ч. 2 ст. 65 КК України, рекомендаціям, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003, є необхідним і достатнім для виправлення особи.

Суд, детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинених ним злочинів, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, не порушуючи принципів змагальності і диспозитивності, який закріплений в ст. 22, 26 КПК України, дійшов висновку, що саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також зможе забезпечити реалізацію цілей покарання.

Цивільні позови по справі не заявлялись.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі частини другої статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави передбачені статтею 118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст.131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 під час досудового розслідування і судового провадження по даному кримінальному провадженню не застосовувались.

Обвинувачений ОСОБА_1 засуджений за вироком Деснянського районного суду

м. Києва від 30.07.2020 та утримується в Державній установі ««Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

На підставі ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від

18.12.2020 засудженого ОСОБА_1 тимчасово залишено в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на час розгляду у Броварському міськрайонному суді Київської області даного кримінального провадження за

№ 1-кп/361/115/21 (№ 1-кп/361/138/20), справа № 361/2924/18, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018110130000111 від 09.01.2018 до набрання вироком законної сили у цьому провадженні відносно ОСОБА_1 , тому суд в обранні вказаній особі запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, підстав не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_1 рахується в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України за Броварським міськрайонним судом Київської області до набрання цим вироком законної сили.

Враховуючи, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30.07.2020

ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення та ухвалено вираховувати строк відбуття покарання з 30.04.2020, а також на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, термін попереднього ув`язнення останньому з 04.02.2020 по 06.02.2020 зараховано у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, тому строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати за цим вироком за правилами ч. 5 ст. 72 КК України з 30.04.2020, а також зараховує у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 04.02.2020 по 06.02.2020.

Керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу, у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 08 місяців;

за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити засудженому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 08 місяців зі сплатою штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 72 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання у виді 1 (одного) року 07 (сім) місяців позбавлення волі за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30.07.2020, більш суворим, остаточно призначити до відбуття ОСОБА_1 покарання у виді 1 (одного) року 08 (восьми) місяців позбавлення волі зі сплатою штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 за цим вироком рахувати з 30.04. 2020.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, термін попереднього ув`язнення ОСОБА_1 з 04.02.2020 по 06.02.2020 включно, зарахувати у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України вирок суду в частині покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Речові докази:

- костюм футбольний чорного кольору ACADEMY 16 WVN TRACKSUIT 2 Nike AW1718, жіночий спортивний костюм ВК 4688 M RE-FOCUS TS Adidas ss17, що передані на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Епіцентр-К», вважати повернутими власнику майна та після набрання законної сили дозволити ним користуватись та розпоряджатись;

- спеціальний пакет № 0024337 в який поміщено метадон (фенадон) вагою 0,094 г, який зберігається в кімнаті речових доказів Броварського РУП ГУНП в Київській області після набрання вироком законної сили знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя

АДРЕСА_1 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати пов`язані із залученням експертів для проведення судових експертиз:

- за проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № 11-2/6794 від 14.11.2019 в розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) гривень 08 копійок;

- за проведення судово-товарознавчої експертизи № 12-4/151 від 18.01.2018 в розмірі 286 (двісті вісімдесят шість) гривень;

- за проведення судово-товарознавчої експертизи № 12-4/154 від 18.01.2018 в розмірі 286 (двісті вісімдесят шість) гривень;

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Броварський міськрайонний суд Київської області, а засудженому, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку; копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя Телепенько А.Д.